- •Благодать і земний ідеал життя кожного, хто обирає лікарську професію.
- •Глава № 1
- •Глава № 2 Сучасні методи антисептики та їх характеристика
- •Алгоритм стерилізації хірургічного інструментарію
- •I етап.
- •II етап.
- •III етап.
- •Алгоритм підготовки хірурга до операції
- •Глава № 3 Десмургія
- •Вимоги до перев’язного матеріалу:
- •Класифікація пов’язок
- •Бинт і його елементи, правила накладання бинтових пов’язок
- •Правила накладання бинтових пов’язок:
- •Техніка накладання пов'язок Бинтові пов'язки
- •Бинтові пов'язки на грудну клітку та молочну залозу
- •Пов'язки на верхню кінцівку
- •Косинкові пов'язки
- •Пращоподібні пов'язки
- •Клейові пов'язки
- •Лейкопластирні пов'язки
- •Клінічні завдання
- •Відповіді на клінічні завдання.
- •Тести самоконтролю знань
- •Глава №4 Передопераційний період. Загальне знеболювання
- •Оцінка стану хворого
- •2. Різновиди за кількістю компонентів, що використовуються:
- •2. Стадія іі – збудження.
- •4. Стадія іv – пробудження.
- •Глава №5 Місцева анестезія в хірургічній практиці та знеболювання в післяопераційному періоді
- •2. Алергійні реакції.
- •Види місцевої анестезії:
- •4.2.Провідникова анестезія (блокада) міжреберних нервів:
- •4.3.Анестезія плечового сплетення за Куленкампфом:
- •4.5.Перидуральна (епідуральна) анестезія:
- •5.2. Внутрішньокісткова анестезія:
- •Новокаїнові блокади
- •Алгоритм виконання шийної вагосимпатичної блокади
- •Алгоритм виконання блокади міжреберних нервів
- •Алгоритм виконання ретромаммарної новокаїнової блокади
- •Алгоритм виконання короткої новокаїнової блокади
- •Алгоритм виконання внутрішньотазової блокади за школьниковим-селівановим
- •Алгоритм виконання паранефральної новокаїнової блокади
- •Алгоритм виконання білякуприкової новокаїнової блокади за амінєвим
- •Алгоритм виконання перианальної новокаїнової блокади
- •Тести самоконтролю знань
- •Глава № 6
- •2. Залежно від місця виливу крові:
- •4. Стосовно зовнішнього середовища:
- •Клініка гострої кровотечі
- •2.2 Гемодинаміка:
- •Клініка хронічної кровотечі
- •1.Скарги:
- •2. Об’єктивні дані:
- •2.2 Гемодинаміка:
- •Методи оцінки ступеня крововтрати:
- •Точки пальцьового притискання артерій
- •Глава №7
- •1.За допомогою простої реакції
- •Визначення групи крові за стандартними відмитими еритроцитами
- •Визначення групи крові за допомогою цоліклонів антигенів а і в
- •Резус-фактор
- •Визначення резус-фактора в чашках Петрі
- •Визначення резус-фактора за допомогою реакції конглютинації із застосуванням желатини
- •Визначення резус-фактора за допомогою експрес-методу
- •Тести для самоконтролю:
- •Глава №8
- •Дія перелитої крові
- •Компоненти і препарати крові:
- •Тести для перевірки знань:
- •Глава № 9. Техніка гемотрансфузії. Помилки та ускладнення при переливанні крові, їх профілактика та перша допомога.
- •Реакції та ускладнення під час переливання крові
- •Тести для самоконтролю знань:
- •Глава №10 Інтенсивна терапія та серцево-легенева реанімація
- •Алгоритм проведення реанімації при клінічній смерті
- •Алгоритм проведення лікування при фібриляції шлуночків серця
- •Алгоритм проведення лікування при електромеханічній дисоціації (емд)
- •Алгоритм проведення лікування при брадиаритмії
- •Алгоритм проведення лікування при тахікардії
- •Алгоритм проведення реанімації при раптовій смерті
- •Тести для самоконтролю знань:
- •Глава № 11. Клінічні, лабораторні та інструментальні методи обстеження хірургічних хворих. Пальцеве дослідження прямої кишки. Пальпація молочних залоз.
- •Тести для самоконтролю знань:
- •1.4. Рвана рана (vulnus laceratum):
- •1.5. Розтрощена рана (vulnus conqvassatum):
- •1.6. Рубана рана (vulnus caesum):
- •1.7. Укушена рана (vulnus morsum):
- •2 За походженням рани:
- •2.1 Операційні (хірургічні) рани:
- •2.Фаза регенерації:
- •3.Фаза утворення і реорганізація рубця:
- •Фактори, що впливають на загоєння рани:
- •Типи загоєння ран:
- •3.Загоєння рани під струпом:
- •Тести самоконтролю знань
- •1.Які речовини викликають розширення судин, що супроводжується порушенням їх проникності, в першій фазі ранового процесу?
- •2 Головного значення в період проліферації набувають:
- •3. Основними збудниками внутрішньолікарняної інфекції є:
- •Глава №13. Принципи лікування різних видів ран. Профілактика сказу.
- •Лікування свіжоінфікованих ран
- •Лікування гнійних ран
- •1. Місцеве лікування:
- •2. Загальне лікування:
- •Тести самоконтролю знань
- •Класифікація термічних опіків:
- •2. Подальше лікування проводиться з використанням таких методів:
- •3. Оперативні втручання в першу фазу перебігу ранового процесу опікової рани – фазу ексудації:
- •Ураження електричним струмом
- •Ускладнення уражень електричним струмом:
- •Лікування потерпілих з ураженням електричним струмом: Перша допомога:
- •Променеві ураження
- •Ураження сонячним випромінюванням
- •Теплові ураження
- •Променеві ураження іонізуючим випромінюванням
- •Холодова травма
- •Лікування потерпілих із відмороженням Перша допомога:
- •Тести самоконтролю знань
- •Клінічні прояви
- •Ушкодження головного мозку
- •Патогенез стискання головного мозку:
- •Локалізація скупчення крові:
- •Клінічна картина
- •Ушкодження грудної клітки
- •Клінічна картина
- •Діагностика
- •Класифікація пневмотораксу:
- •Клінічні прояви
- •Перша допомога
- •Травма живота та органів черевної порожнини
- •Клінічна картина ушкоджень органів черевної порожнини (залежить від ушкодженого при травмі органа):
- •Додаткові методи дослідження
- •Лікування
- •Тести для самоконтролю знань:
- •Глава № 16 Семіотика та принципи лікування переломів кісток та вивихів.
- •Перша допомога при переломах:
- •Лікування переломів кісток
- •Класифікація вивихів
- •Клінічна картина
- •Лікування вивиху
- •Способи вправляння вивихів стегна:
- •Глава № 17 Семіотика та принципи лікування гнійно-запальних захворювань кисті та гематогенного остеомієліту Гнійні захворювання кисті.
- •Гематогенний остеомієліт
- •Лікування
- •Тести для перевірки знань:
- •Глава № 19 Семіотика, класифікація, діагностика пухлин.
- •Номенклатура пухлин:
- •Особливості росту пухлини:
- •Особливості метастазування пухлин:
- •Класифікація пухлин
- •Клініка пухлинних захворювань
- •2. Пальпація:
- •3. Перкусія:
- •Діагностичні методи
- •Тести самоконтролю знань
- •Глава № 20 Ускладнення пухлин (кишкова непрохідність, перитоніт) та основні принципи їх лікування.
- •Загальні принципи лікування пухлин
- •Тести самоконтролю знань
- •Література
Алгоритм проведення лікування при фібриляції шлуночків серця
1. Проводять три перші спроби дефібриляції у виді безупинної серії (енергія імпульсів – 200, 300, 360 Дж), контролюючи серцеву діяльність за допомогою монітору.
2. Якщо фібриляція шлуночків серця зберігається, необхідно відновити реанімаційні заходи (масаж серця, інтубація трахеї, ШВЛ, венозний доступ).
3. Кожні 3–5 хв вводять адреналіну гідрохлорид у дозі 1 мг внутрішньовенно. Якщо ефекту немає, дозу збільшують до 3–5 мг внутрішньовенно струйно кожні 3 хв.
4. Якщо фібриляція зберігається після введення стандартної дози адреналіну гідрохлориду, знову виконують дефібриляцію розрядом 360 Дж.
5. Продовжують масаж серця.
6. Уводять лідокаїн – 1,5 мг/кг (75–100 мг) внутрішньовенно струйно зі швидкістю 20 мг/хв.
7. Виконують дефібриляцію розрядом 360 Дж.
8. Продовжують масаж серця.
9. Вводять адреналін гідрохлорид у високих дозах.
10. Застосовують натрію гідрокарбонат – 4% розчин 70 –140 мол ( за показниками).
11. Можливо повторне струминне внутрішньовенне введення лідокаїну – 1,5 мг/кг.
12. Уводять магнію сульфат (особливо при гіпомагніємії) – 1–2 м внутрішньовенно протягом 1–2 хв. При відсутності ефекту повторно вводять ту ж дозу через 5–10 хв.
13. Уводять бретилій (орнід) – 5 мг/кг (звичайно 350–500 мг) внутрішньовенно струйно. Протягом 1–2 хв продовжують масаж серця, потім проводять дефібриляцію розрядом 360 Дж. Через 5 хв уводять ще бретилий – 10 мг/кг, відновляють масаж серця і роблять дефібриляцію розрядом 360 Дж. Через 5 хв повторюють уведення бретилія до загальної дози 30–35 мг/кг. Якщо бретилій ефективний, то проводять підтримуючу внутрішньовенну інфузію – 1–2 мг/хв.
14. Бета-адреноблокатори – пропранолол – уводять внутрішньовенно дробовими дозами 0,5 –1 мг, повільно (протягом 5 хв) до загальної дози 5 мг.
15. Вводять аміодарон (кордарон) – 150 –500 мг внутрівенно протягом 5–10 хв (накопичуюча доза). Повторюють уведення в тій же дозі через 15– 30 хв. Якщо препарат ефективний, проводять підтримуючу внутрішньовенну інфузію (20 –50 мг).
Алгоритм проведення лікування при електромеханічній дисоціації (емд)
1. Проводять основні реанімаційні заходи.
2. Вводять адреналіну гідрохлорид по 1 мг внутрішньовенно кожні 3–5 хв чи 2–2,5 мг ендотрахеально.
3. Виявляють й усувають причини розвитку ЕМД (гіповолемія, гіперкаліємія, гіпотермія, гіпоксія, ацидоз, тромбоемболія і т.п.).
4. При брадикардії вводять атропіну сульфат – по 1 мг внутрішньовенно кожні 3– 4 хв. до одержання ефекту чи до досягнення загальної дози 0,04 мг/кг.
5. Проводять електрокардіостимуляцію (зовнішню чи ендокардіальну).
Алгоритм проведення лікування при брадиаритмії
1. Проводять основні реанімаційні заходи при розвитку синдрому МАС чи асистолії.
2. Вводять адреналіну гідрохлорид – по 1 мг внутрішньовенно кожні 3–5 хв чи 2–2,5 мг ендотрахеально. При неефективності дозу збільшують до 5–7 мг.
3. Вводять атропіну сульфат – по 1 мг внутрішньовенно кожні 3– 4 хв (загальна доза – 3 мг).
4. Проводять електрокардіостимуляцію (зовнішню чи ендокардіальну).
5. Вводять амінофілін – 250 мг внутрішньовенно струйно протягом 1–2 хв.
6. Дофаміна 100мг або адреналіну 1мг розчиняють в 200 мол 5% глюкози. Вводити внутрішньовенно капельно, поступово збільшуючи швидкість інфузії до досягнення нормальної частоти скорочення шлуночків серця.