Патогенез стискання головного мозку:

• при травмі утворюється гематома, що спочатку стискає «запасні» простори черепа. Це зумовлює наявність світлого проміжку, коли потерпілий перебуває у свідомості;

• світлий проміжок триває від кількох хвилин до кількох днів і його тривалість залежить від калібру, типу (вена або артерія), кількості ушкоджених судин, стану згортання крові, об’єму крововиливу;

• у міру зростання гематоми стискаються вени на поверхні мозку, виникає його набряк, що посилює стискання мозкової речовини в неподатливій черепній коробці;

• при кількості вилитої крові 65-70 мл епідуральна або 100-120 субдурально компенсаторні механізми виснажуються, і хворий знову непритомніє.

Локалізація скупчення крові:

• під павутинною оболонкою в спинномозковому каналі (травматичний субарахноїдальний крововилив);

• над твердою мозковою оболонкою (епідуральна гематома);

• під твердою мозковою оболонкою (субдуральна гематома);

• у товщі мозкової тканини (внутрішньомозкова гематома);

• у шлуночках мозку.

Клінічна картина

Скарги:

• різке посилення локального нестерпного головного болю (перша грізна ознака підвищення внутрішньочерепного тиску);

• багаторазове блювання.

Анамнез захворювання:

• наявність світлого проміжку після травми, коли до потерпілого повертається свідомість і його стан поліпшується.

Об’єктивні дані:

• різка брадикардія;

• підвищення артеріального тиску;

• температура тіла може підвищуватись до 40 - 41ºС.

Огляд:

• загальномозкові симптоми:

• хворий тримається за голову на боці ушкодження і прагне лягти на хворий бік;

• обличчя гіперемоване, пропасниця, позіхання, «гусяча шкіра»;

• шкірні покриви і слизові оболонки ціанотичні;

• з’являється млявість, апатія, підвищена сонливість при збереженні свідомості та орієнтування;

• вторинна втрата свідомості винятково за стовбурним типом (оглушення, сопор, кома);

• вогнищеві симптоми:

• з’являється або посилюється геміпарез на боці, протилежному локалізації гематоми;

• виникає односторонній мідріаз (прогресуюче стійке розширення зіниці на боці гематоми);

• тахіпное.

Особливості клінічної картини: стискання головного мозку часто поєднується із забоєм головного мозку і переломом черепа (крововилив у ретробульбарну клітковину – екзофтальм або парабульбарну клітковину – «шоферські окуляри», підшкірна емфізема в лобовій ділянці, витікання ліквору і/або крові з вуха, ліквореї з носа).

Діагностика внутрішньочерепних гематом:

• візуалізація гематоми при комп’ютерній томографії;

• зсув серединних структур мозку на ехоенцефалографії.

Лікування внутрішньочерепних гематом:

• як правило, оперативне – трепанація черепа, видалення гематоми і зупинка кровотечі;

• консервативна терапія при крововиливах малого об’єму;

• у післяопераційному періоді лікування аналогічне лікуванню забою головного мозку.

Ушкодження грудної клітки

Гемоторакс – накопичення крові у плевральній порожнині.

Причини травми:

• проникаючі поранення грудної клітки;

• ушкодження міжреберних і легеневих судин відламками ребер;

• контузійні і компресійні розриви легеневої тканини.

Механізм ушкодження: