Хронічні гепатити

ФУНКЦІЯ ПЕЧІНКИ

1. Участь в білковому обміні.

2. Вуглеводний обмін.

3. Жировий обмін.

4. Пігментний обмін.

5. Обмін гормонів та вітамінів (А, Е, Д, К, В).

6. Депо глікогену, вітамінів, заліза.

7. Детоксикаційна та захисна.

8. Обмін ферментів:

- секреторні (холінестераза, псевдохолінестераза, церулоплазмін, про- і частково антикоагулянти)

- інкреторні (ЛДГ, АСТ, АЛТ, альдолаза і ін.)

- екскреторні (ЛФ, 5-нуклеотидаза і ін.)

Печінковоспецифічні:

урокіназа, сорбітдегідрогеназа, аргіназа, холінестераза і ін.

Лабораторні синдроми

1. цитолізу

2. холестазу

3. «малої печінкової недостатності»

4. гіперспленізму

5. мезенхімально-запальної активності

Синдром цитолізу

1. Пошкодження цитоплазми і органоїдів клітин

2. Порушення проникливості клітинних мембран

3. Вихід внутрішньоклітинних ферментів у кровоносне русло

Індикатори:підвищенння в плазмі крові АСТ, АЛТ, глутаматдегідрогенази (ГДГ), лактатдегідрогенази (ЛДГ)

Синдром холестазу

Внутрішньо-печінковий холестаз:

• порушення внутрішньо-клітинного транспорту жовчних кислот

• закид жовчі у синусоїди

• шкірний свербіж

• жовтяниця

• ксантелазми

• болі в кістках

• гіперпігментація

• Темна сеча

• Ахолічний кал

• Стеаторея

• Мальабсорбція

• Гіповітамінози A, D, E, K

• Остеопороз

• Остеомаляція

Індикатори:

• ↑ лужної фосфатази,

• ↑ гама-ГТП,

• ↑ кон'югованого білірубіну,

• ↑ холестерину,

• ↑ жовчних кислот

Мезенхімально-запальний синдром зумовлений сенсибілізацією клітин імунокомпетентної тканини і активацією ретикулоендотеліальної системи.

Індикатори:

• Гіпергамаглобулінемія

• Тимолової, сулемової проб

• ШЗЕ, СРБ, серомукоїду

• Ig A, M, G

• Поява неспецифічних антитіл (в т.ч. до ДНК, гладком’язових волокон, мітохондрій), зміна кількості і співвідношення субпопуляцій лімфоцитів (Тх, Тс)

Біопсія печінки “золотий” стандарт діагностики при підозрі на активне прогресуюче дифузне захворювання печінки, особливо в початкових стадіях

Варіанти:

- Черезшкірна

- Лапароскопічна

- Відкрита

Хронічний гепатит - хронічний поліетіологічний дифузний запальний процес у печінці, який триває не менше 6 місяців, характеризується гістіолімфоплазмоцитарною інфільтрацією портальних трактів, гіперплазією зірчастих ретикулоендотеліоцитів, дистрофією гепатоцитів, помірним фіброзом при збереженій архітектоніці печінки/

Класифікація (Міжнародний конгрес гастроентерологів, Лос-Анджелес, 1994)

По етіології:

• хронічний вірусний гепатит В;

• хронічний вірусний гепатит С;

• хронічний вірусний гепатит D;

• хронічний вірусний гепатит (неідентифікований – віруси F, G, GB);

• аутоімунний гепатит ( тип 1, тип 2, тип 3);

• хронічний гепатит, який не класифікується як вірусний або аутоімунний;

• хронічний медикаментозний гепатит;

• метаболічний гепатит: хвороба Востфаля-Вільсона-Коновалова, недостатність α1-антитрипсину, хв. Гоше;

• первинний склерозуючий холангіт;

• первинний біліарний цироз печінки.

Стадія ХГ за активністю (вираженість запально-некротичного процесу)

• мінімальна

• слабо виражена

• помірно виражена

• виражена

Фаза вірусної інфекції (при вірусних гепатитах)

• реплікації з високою чи низької активністю

• інтеграція

Стадія хронічного гепатиту за гістологічними критеріями

0 - фіброз відсутній;

1 - мінімальний перипортальний фіброз;

2 - помірний фіброз з порто-портальними септами;

3 - виражений фіброз з порто-центральними септами;

4 - цироз печінки (ступінь тяжкості та стадія ЦП визначаються вираженістю портальної гіпертензії та печінково-клітинної недостатності).

За гістологічними критеріями

Індекс активності процесу Кноделя:

• перипортальні та мостовидні некрози (0-10 балів)

• внутішньодолькова дегенерація та вогнищеві некрози (0-4 бали)

• портальне запалення (0-4 бали)

• вираженість фіброзу (0-4 бали)

Ступінь активності ХГ: (визначається поширеністю фіброзу і розвитком ЦП, V.Desmet, 1995):

• мінімальна активність – 1-3 бали

• слабо виражена – 4-8 балів

• помірно виражена – 9-12 балів

• виражена активність – 13-18 балів

За гістологічними критеріями

Стадія фіброзу по системі Metavir:

• F 0 – відсутність фіброзу

• F 1 – фіброз легкого ступеня

• F 2 – помірно виражений фіброз

• F 3 – тяжкий фіброз

• F 4 – септальний фіброз

За клініко-біохімічними критеріями(Подимова С.Д., 1998р.):

Ступінь активності:

а) мінімальний (АЛТ<3 норм)

б) помірний (АЛТ 3-10 норм)

в) виражений (АЛТ>10 норм)

Клінічні синдроми хронічних гепатитів

- астеновегетативний(загальна слабкість, безсоння, зниження працездатності, дратівливість);

- больовий(біль в правому підребір'ї);

- диспепсичний (зниження апетиту, нудота, іноді блювання, важкість в епігастрії, відрижка, здуття живота, розлади стільця);

• гепатомегалічний

(печінка збільшена, ущільнена, поверхня її гладка,чутлива при пальпації);

- жовтяничний(іктеричне забарвлення шкіри, склер, слизових);

- геморагічний;

- холестатичний(свербіж, ксантоми, ксантелазми);

- спленомегалічний;

- артралгічний(ураження крупних суглобів);

- міалгічний;

- лихоманковий.

Позапечінкові прояви ХГ

Ендокринні: - цукровий діабет,

- аутоімунний тиреоїдит,

- гіпер- та гіпотиреоз

- синдром Кушинга

Шкірні: - шкірний некротизуючий васкуліт,

- пізня шкірна порфірія,

- червоний плоский лишай,

- мультиформна еритема,

- вузлувата еритема,

- кропив’янка

Гематологічні: - апластична анемія,

- змішана кріоглобулінемія,

- ідіопатична трмбоцитопенія,

- неходжкінська В-лімфома,

- макроглобулінемія Вальденстрема,

Ураження очей: - увеїт,

- виразковий кератит

Ниркові: - гломерулонефрит

Аутоімунні і ін.: - вузликовий периартериїт,

- гіпертрофічна кардіоміопатія,

- дерматоміозит,

- антифосфоліпідний синдром,

- артрити,

- фіброзуючий альвеоліт,

- синдром Бехчета,

- виразковий коліт,

- синдром Шегрена,

- полінейропатії.