Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Khronichni_gepatiti.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
157.7 Кб
Скачать

Вірусні гепатити

Хронічний вірусний гепатит В (ХГB)

Шляхи передачі

1. Парентеральний (ін’єкції, перели-

вання крові та її компонентів)

2. Статевий

3. Вертикальний (від матері до

плода)

Діагностичні критерії

  • ознаки шлункової диспепсії

  • підвищення температури тіла

  • іктеричність

  • гепато-, спленомегалія

  • геморагічні прояви

  • печінкові знаки

  • позапечінкові прояви

  • помірна анемія, лімфопенія, збільшення ШЗЕ

  • білірубіну, γ-глобулінів, амінотрансфераз, ЛФ, аргінази,

  • протромбіну, альбуміну, Тс

ХРОНІЧНИЙ ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ Д

HDV реплікується в присутності HВV, вбудовуючись в зовнішню оболонку HBV – HBsAgHDV асоціюється з HВV як коінфекція (одночасне інфікування D- та В-вірусами), або як суперінфекція (інфікування D-вірусом на тлі гепатиту В)

ПАТОГЕНЕТИЧНІ ФАКТОРИ ВГД

  • вірус гепатиту D має пряму цитопатичну дію

  • аутоімунні механізми

  • активація сполучної тканини

  • активація ПОЛ

Клінічні особливості HDV

  • астено-вегетативний синдром

  • значне схуднення

  • гепатоспленомегалія (синдром гіперспленізму)

  • кровоточивість ясен

  • свербіння шкіри

  • статева слабість

  • порушення оваріально-менструального циклу

  • нехарактерні позапечінкові прояви (відсутня позапечінкова реплікація HDV)

  • цирозогенність (14-15%, на 10-15 років раніше, ніж HBV)

Варіанти HDV

  • Інапарантна: хронічні носії HBsAg, наявні antiHDV IgG, інколи низький вміст antiHDV IgМ, відсутність клініко-лабораторних проявів

  • Субклінічна: хронічні носії HBsAg, наявні antiHDV IgG, низький вміст antiHDV IgМ, ↑АлАТ у 2-3 рази

  • Клініко-маніфестна: швидкопрогресуюча, гепатоспленомегалія, ранній розвиток набряково-асцитичного синдрому, висока гіперферментія, високий вміст HDV RNA, наявний HDAg у біоптатах печінки, наростання ознак цирозу

Хронічний гепатит С (ХГС)

  • Латентний: відсутність клініко-лабораторної симптоматики, наявні antiHCVcoreIgG

  • Мінімальних клінічних проявів: астенічний синдром, незначна гепатомегалія, АлАТ ↑в 2-3 рази, мінімальні морфологічні зміни (інколи мостовидні некрози), наявні antiHCV core IgG, antiHCV core IgМ

  • Активний: виражені клінічні прояви, АлАТ ↑в 5-6 разів, гепатоспленомегалія, наявність antiHCV core IgМ, зростання HCV RNA

  • Активний з позапечінковими проявами

Аутоімунний гепатит - хронічне запальне захворювання печінки невідомої етіології, що характеризується вираженою гіпергамаглобулінемією та появою в сироватці крові різних аутоантитіл і поєднується з різними аутоімунними феноменами. Частіше хворіють жінки молодого віку (12-25р.) або в період менопаузи (після 50 р.).

Особливості:

  • відсутність всіх відомих вірусних маркерів

  • асоціація з іншими аутоімунними симптомами

  • сприйнятливість до імуносупресивної терапії

  • не домінуючі позапечінкові прояви, що розвиваються в пізніх стадіях

Варіанти початку захворювання (С.Д. Подимова, 1993р.):

  • по типу гострого вірусного гепатиту, упродовж 1-6 міс. розгортається чітка клінічна картина аутоімунного гепатиту

  • з перевагою позапечінкових проявів та лихоманки, що призводить до помилкового діагнозу СЧВ, ревматизму, РА, сепсису

Клінічні особливості:

Скарги:

  • загальна слабість

  • зниження апетиту

  • біль, відчуття важкості в правому підребір‘ї

  • нудота

  • свербіння шкіри

  • артралгії

  • підвищення температури тіла

  • висипання на шкірі

  • порушення оваріально-менструального циклу

Клінічні особливості:

Об'єктивно:

  • жовтяниця

  • геморагічні екзантеми

  • пігментні плями

  • вузловата еритема

  • вогнищева склеродермія

  • лімфаденопатія

  • судинні зірочки”

  • гіперемія долонь

  • гепатомегалія (печінка болюча)

  • спленомегалія

  • минаючий асцит

  • хронічний гастрит зі зниженою секрецією

Лабораторні дані:

  • ЗАК: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія,

 ШЗЕ.

  • ЗАС: протеїнурія, мікрогематурія, жовчні пігменти.

  • біохімічний аналіз крові:  білірубіну (за рахунок обох фракцій),  АлАТ > 10 норм,↓альбумінів,  γ-глобулінів,  тимолової та ↓сулемової проб.• імунограма: ↓Т-супресорів, поява ЦІК, антинуклеарного фактору,  IgG.гістологічні: перипортальний і перисептальний гепатит, ступінчасті некрози, без ураження жовчних капілярів.

В залежності від видів антитіл розрізняють:

  • Тип І: антинуклеарні фактори (АНФ), і/або антитіла до гладеньких м‘язів (SM-антитіла), атипові антинейтрофільні цитоплазматичні антитіла p-типу. АГ типу І найпоширеніша форма, добре піддається лікуванню глюкокортикоїдами. Тип ІІ: антимікросомні антитіла (LKM-антитіла 1 типу(liver, kidney microsomе) і/або 3 типу і/або антитіла до печінкового цитозольного протеїну. Іноді виявляють антитіла до антигенів щитовидної залози і парієтальних клітин шлунка. Частіше зустрічається у дітей (2-14 років). У 50-80% хворих чоловіків похилого віку виявляється HCV (Margin, 1991). Характеризується швидкою трансформацією в ЦП.

  • Тип ІІІ: антитіла до розчинного печінкового антигену (SLA-антитіла) та печінково-панкреатичного антигену. Іноді - SM-антитіла, АНФ. В більшості виявляють у жінок похилого віку

Медикаментозний гепатит

Складає до 5% від всіх хронічних гепатитів.

Класифікація гепатотропних засобів:

  • справжні гепатотоксини(дозозалежні):

  • - з прямою токсичною дією ліків, чи їх метаболітів на печінку (саліцилати, антиметаболіти, великі дози тетрацикліну, аміодарон) - з опосередкованою дією (пуроміцин, анаболічні стероїди, аміназин) гепатотоксини ідіосинкразії (індивідуальна гіперчутливість), (протисудомні, протидіабетичні, антибіотики, транквілізатори, протитуберкульозні, НПЗП), які викликають ураження печінки за рахунок алергійних реакцій по типу ГСТ, або внаслідок метаболізму ліків в печінці

Є діагнозом виключення

Диференціюють з:

  • гострим вірусним гепатитом

  • підпечінковою механічною жовтяницею

Діагностика:

  • анамнез

  • лабораторні обстеження

  • УЗД ОЧП

  • лапароскопія

  • • ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія біопсія печінки (фокальний некроз, мікровезикулярний стеатоз, грануломатоз, еозинофільна інфільтрація, множинні крововиливи в печінку, венооклюзивні хвороби)

Алкогольна хвороба печінки - це група нозологічних форм, які зумовлені пошкоджуючою дією етанолу на гепатоцити

Класифікація за МКХ-10:

К 70 Алкогольна хвороба печінки

К 70.0 Алкогольна жирова дистрофія печінки

К 70.1 Алкогольний гепатит

К 70.2 Алкогольний фіброз і склероз печінки

К 70.3 Алкогольний цироз печінки

Клініко-морфологічні варіанти:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]