- •Хронічні гепатити
- •Вірусні гепатити
- •1. Алкогольний жировий гепатоз.
- •2. Алкогольний гепатит гострий або хронічний.
- •3. Алкогольний цироз.
- •2. Cинтетичні аналоги нуклеозидів: рибавірин, ламівудин, адефовіру дипівоксил (Hespera), ентекавір (Baraclude), телбівудин (себіво), тенофовір (віреал), емтрицитабін (емтріва), клевудин, тимозин.
- •3. Індуктори інтерферону (інтерлейкін-2, циклоферон, неовір, аміксин).
- •4. Хіміопрепарати (відарабін, рибавірин).
- •2. Імуномодулятори (тималін, нуклеїнат натрію, д-пеніциламін).
- •8.Гепабене: всер. По 1 капс. 3 р./день 1 міс.
2. Імуномодулятори (тималін, нуклеїнат натрію, д-пеніциламін).
3. Метаболічні і коферментні засоби.
4. При наявності холестатичного синдрому – холестирамін, білігнін, ріфампіцин, метронідазол, зіксорин, урсодезоксихолеву кислоту, антигістамінні препарати.
5. Системна ензимотерапія.
6. Дезінтоксикаційні засоби.
Глюкокортикоїди
Покази:
ХГ з високим ступенем активності;
важкий клінічний перебіг;
високі показники функціональних проб;
гістологічно: наявні мостовидні або мультилобулярні некрози гепатоцитів.
Цитостатики
Покази:
ХГ з високим ступенем активності;
важкий клінічний перебіг;
відсутність ефекту від преднізолону;
при побічній дії від використання ГК (цукровий діабет, остеопороз, кушингоїдний синдром).
Імуносупресори при ХВГ можуть індукувати реплікацію віруса, тому призначають їх тільки за строгими показами.
Протипокази: помірна і низька активність патологічного процесу.
Критерії призначення
імуносупресивної терапії
(С.Д. Подимова, 1993)
Клінічні: важкий перебіг захворювання.
Біохімічні: ↑ γ-глобулінів >30-40%, ↑ активності амінотрансфераз >5 норм.
Імунологічні: ↑ IgG>2000 мг/100 мл, високі титри антитіл до гладких м‘язів, ↑ Т-хелперів, ↓ Т-супресорів.
Морфологічні: наявність ступінчатих, мостовидних чи мультилобулярних некрозів.
Метаболічні і коферментні засоби
Полівітаміни, віт. Е (по 1 капс. 2-3р./день 1-2 міс.).
Кокарбоксилаза: д/м 0,05 г/ день, 20 днів.
Рибоксин: всер. 0,4 г 3р./день, 1 міс., д/в 2%-10 мл 2 тиж.
Ліпоєва кислота: всер. 0,05 г 3р./день, 1 міс., д/м 2-4 мл/день.
Берлітіон: всер. 300 мг 2р./день 1 міс., д/в 300 мг 2р./день 10 днів.
Есенціале: 2 капс. 3р./день, 1-2 міс., д/в 10 мл на аутокрові.
Гептрал: всер. по 400-800мг 1 міс., д/в 5-10мл 10 днів.
8.Гепабене: всер. По 1 капс. 3 р./день 1 міс.
9.Глутаргін: всер. 0,75 г 3р./день 1 міс., д/в 40%-10 мл 10 днів.
10. Легалон, карсіл (сілімарин): всер. 1 капс. 3р./день 1-2 міс.
11. Катерген (ціаніданол, гепанорм): всер. по 0,5 г 3р./день 2-3 міс.
12. Гепатофальк: всер. 1 капс. 3р./день 1 міс.
13. Урсодезоксихолева кислота (урсофальк, урсосан, урсолізин): всер. 10-15 мг/кг/д протягом кількох місяців-років.
СИСТЕМНА ЕНЗИМОТЕРАПІЯ
Вобензим: всер. 5-10 табл. 3р./день 2-3 міс.
Флогензим: всер. 2 табл. 3р./день 3-6 міс.
ДЕЗІНТОКСИКАЦІЙНА ТЕРАПІЯ
Фіз. розчин: 0,9% NaCl
5% глюкоза
розчин Рінгера
реамберин
неогемодез
р-н Рінгера
гепасол нео
лактулоза, ентеросгель
Лікування хронічного аутоімунного гепатиту
Імуносупресивна терапія.
Коферментна терапія.
Метаболічні засоби.
Трансплантація печінки.
Трансплантація печінки
Покази:
1) абсолютна неефективність імуносупресорів і множинні рецидиви захворювання;
2) виражені системні побічні ефекти імуносупресорів (остеопороз, артеріальна гіпертензія, лейко- та панцитопенія, цукровий діабет, рецидивуючі ерозивно-виразкові зміни ШКТ);
3) пізні стадії за наявності декомпенсованого цирозу печінки
Лікування хронічного алкогольного гепатиту
Припинення вживання алкоголю.
Коферментна терапія та полівітаміни.
Метаболічні засоби.
Дезінтоксикаційна: неогемодез 400 мл/день, р-н Рінгера, гепасол нео, 5% р-н глюкози; лактулоза всер. 60-90 мл/день.
При тяжкому перебігу – ГКС: поч. доза преднізолону 20-30 мг/добу, через 1 міс. поступове зниження дози на 2,5 мг щотижня до повної відмови, або 300 мг преднізолону протягом 3 днів, далі продовжують прийом всер.