- •Благодать і земний ідеал життя кожного, хто обирає лікарську професію.
- •Глава № 1
- •Глава № 2 Сучасні методи антисептики та їх характеристика
- •Алгоритм стерилізації хірургічного інструментарію
- •I етап.
- •II етап.
- •III етап.
- •Алгоритм підготовки хірурга до операції
- •Глава № 3 Десмургія
- •Вимоги до перев’язного матеріалу:
- •Класифікація пов’язок
- •Бинт і його елементи, правила накладання бинтових пов’язок
- •Правила накладання бинтових пов’язок:
- •Техніка накладання пов'язок Бинтові пов'язки
- •Бинтові пов'язки на грудну клітку та молочну залозу
- •Пов'язки на верхню кінцівку
- •Косинкові пов'язки
- •Пращоподібні пов'язки
- •Клейові пов'язки
- •Лейкопластирні пов'язки
- •Клінічні завдання
- •Відповіді на клінічні завдання.
- •Тести самоконтролю знань
- •Глава №4 Передопераційний період. Загальне знеболювання
- •Оцінка стану хворого
- •2. Різновиди за кількістю компонентів, що використовуються:
- •2. Стадія іі – збудження.
- •4. Стадія іv – пробудження.
- •Глава №5 Місцева анестезія в хірургічній практиці та знеболювання в післяопераційному періоді
- •2. Алергійні реакції.
- •Види місцевої анестезії:
- •4.2.Провідникова анестезія (блокада) міжреберних нервів:
- •4.3.Анестезія плечового сплетення за Куленкампфом:
- •4.5.Перидуральна (епідуральна) анестезія:
- •5.2. Внутрішньокісткова анестезія:
- •Новокаїнові блокади
- •Алгоритм виконання шийної вагосимпатичної блокади
- •Алгоритм виконання блокади міжреберних нервів
- •Алгоритм виконання ретромаммарної новокаїнової блокади
- •Алгоритм виконання короткої новокаїнової блокади
- •Алгоритм виконання внутрішньотазової блокади за школьниковим-селівановим
- •Алгоритм виконання паранефральної новокаїнової блокади
- •Алгоритм виконання білякуприкової новокаїнової блокади за амінєвим
- •Алгоритм виконання перианальної новокаїнової блокади
- •Тести самоконтролю знань
- •Глава № 6
- •2. Залежно від місця виливу крові:
- •4. Стосовно зовнішнього середовища:
- •Клініка гострої кровотечі
- •2.2 Гемодинаміка:
- •Клініка хронічної кровотечі
- •1.Скарги:
- •2. Об’єктивні дані:
- •2.2 Гемодинаміка:
- •Методи оцінки ступеня крововтрати:
- •Точки пальцьового притискання артерій
- •Глава №7
- •1.За допомогою простої реакції
- •Визначення групи крові за стандартними відмитими еритроцитами
- •Визначення групи крові за допомогою цоліклонів антигенів а і в
- •Резус-фактор
- •Визначення резус-фактора в чашках Петрі
- •Визначення резус-фактора за допомогою реакції конглютинації із застосуванням желатини
- •Визначення резус-фактора за допомогою експрес-методу
- •Тести для самоконтролю:
- •Глава №8
- •Дія перелитої крові
- •Компоненти і препарати крові:
- •Тести для перевірки знань:
- •Глава № 9. Техніка гемотрансфузії. Помилки та ускладнення при переливанні крові, їх профілактика та перша допомога.
- •Реакції та ускладнення під час переливання крові
- •Тести для самоконтролю знань:
- •Глава №10 Інтенсивна терапія та серцево-легенева реанімація
- •Алгоритм проведення реанімації при клінічній смерті
- •Алгоритм проведення лікування при фібриляції шлуночків серця
- •Алгоритм проведення лікування при електромеханічній дисоціації (емд)
- •Алгоритм проведення лікування при брадиаритмії
- •Алгоритм проведення лікування при тахікардії
- •Алгоритм проведення реанімації при раптовій смерті
- •Тести для самоконтролю знань:
- •Глава № 11. Клінічні, лабораторні та інструментальні методи обстеження хірургічних хворих. Пальцеве дослідження прямої кишки. Пальпація молочних залоз.
- •Тести для самоконтролю знань:
- •1.4. Рвана рана (vulnus laceratum):
- •1.5. Розтрощена рана (vulnus conqvassatum):
- •1.6. Рубана рана (vulnus caesum):
- •1.7. Укушена рана (vulnus morsum):
- •2 За походженням рани:
- •2.1 Операційні (хірургічні) рани:
- •2.Фаза регенерації:
- •3.Фаза утворення і реорганізація рубця:
- •Фактори, що впливають на загоєння рани:
- •Типи загоєння ран:
- •3.Загоєння рани під струпом:
- •Тести самоконтролю знань
- •1.Які речовини викликають розширення судин, що супроводжується порушенням їх проникності, в першій фазі ранового процесу?
- •2 Головного значення в період проліферації набувають:
- •3. Основними збудниками внутрішньолікарняної інфекції є:
- •Глава №13. Принципи лікування різних видів ран. Профілактика сказу.
- •Лікування свіжоінфікованих ран
- •Лікування гнійних ран
- •1. Місцеве лікування:
- •2. Загальне лікування:
- •Тести самоконтролю знань
- •Класифікація термічних опіків:
- •2. Подальше лікування проводиться з використанням таких методів:
- •3. Оперативні втручання в першу фазу перебігу ранового процесу опікової рани – фазу ексудації:
- •Ураження електричним струмом
- •Ускладнення уражень електричним струмом:
- •Лікування потерпілих з ураженням електричним струмом: Перша допомога:
- •Променеві ураження
- •Ураження сонячним випромінюванням
- •Теплові ураження
- •Променеві ураження іонізуючим випромінюванням
- •Холодова травма
- •Лікування потерпілих із відмороженням Перша допомога:
- •Тести самоконтролю знань
- •Клінічні прояви
- •Ушкодження головного мозку
- •Патогенез стискання головного мозку:
- •Локалізація скупчення крові:
- •Клінічна картина
- •Ушкодження грудної клітки
- •Клінічна картина
- •Діагностика
- •Класифікація пневмотораксу:
- •Клінічні прояви
- •Перша допомога
- •Травма живота та органів черевної порожнини
- •Клінічна картина ушкоджень органів черевної порожнини (залежить від ушкодженого при травмі органа):
- •Додаткові методи дослідження
- •Лікування
- •Тести для самоконтролю знань:
- •Глава № 16 Семіотика та принципи лікування переломів кісток та вивихів.
- •Перша допомога при переломах:
- •Лікування переломів кісток
- •Класифікація вивихів
- •Клінічна картина
- •Лікування вивиху
- •Способи вправляння вивихів стегна:
- •Глава № 17 Семіотика та принципи лікування гнійно-запальних захворювань кисті та гематогенного остеомієліту Гнійні захворювання кисті.
- •Гематогенний остеомієліт
- •Лікування
- •Тести для перевірки знань:
- •Глава № 19 Семіотика, класифікація, діагностика пухлин.
- •Номенклатура пухлин:
- •Особливості росту пухлини:
- •Особливості метастазування пухлин:
- •Класифікація пухлин
- •Клініка пухлинних захворювань
- •2. Пальпація:
- •3. Перкусія:
- •Діагностичні методи
- •Тести самоконтролю знань
- •Глава № 20 Ускладнення пухлин (кишкова непрохідність, перитоніт) та основні принципи їх лікування.
- •Загальні принципи лікування пухлин
- •Тести самоконтролю знань
- •Література
Алгоритм стерилізації хірургічного інструментарію
I етап.
Мета - підготовка інструментарію до стерилізації.
Хірургічний інструментарій комплектують за функціональним призначенням і укладають на серветку в бікс. Останній закривають, маркують, залишаючи бічні отвори відкритими.
II етап.
Мета - стерилізація хірургічного інструментарію в автоклаві паром під тиском.
В автоклав укладають бікс з інструментарієм, щільно закривши його кришкою. Витіснивши повітря і піднявши тиск до заданого рівня і температури, проводять стерилізацію. Закінчивши стерилізацію, випускають пар з автоклава, доводячи тиск до нормального, обережно відкривають кришку автоклава і витягують бікс, закривши бічні отвори.
III етап.
Мета - контроль якості стерилізації. Для цієї мети використовують фізичний і бактеріологічний способи.
Алгоритм передопераційної підготовки інструментарію:
1.Укласти інструментарій в бікс.
2. 3акрити кришку бікса, відкрити бічні отвори.
3. Вмістити бікс в автоклав, закрити кришку автоклава.
4. Провести стерилізацію інструментарію в автоклаві парою під тиском.
5. Випустити пару з автоклава, обережно відкрити кришку автоклава.
6. Витягти бікс із автоклава, закрити бічні отвори бікса.
7. Відзначити дату стерилізації бікса, записати в журнал стерилізації.
Алгоритм підготовки хірурга до операції
1 етап.
Мета- виконати механічну обробку рук. Для цього руки миються під проточною водою 10 хв., щітками з милом. Через 5 хв щітка змінюється. Методика викладена в підручнику. Механічна обробка рук застосовується у випадках, передбачених методикою способів.
2 етап.
Мета - обробка рук розчинами активних речовин. Для цього руки обробляються за методикою протягом необхідного часу розчином передбаченим способом.
3. етап.
Мета - висушування рук. Для цього рушником або великими марлевими серветками висушуються почергово кисті рук і передпліччя таким чином, щоб уникнути інфікування. Методика викладена в підручнику.
4 етап.
Мета - одягання халата, маски, рукавичок. За допомогою операційної сестри і санітарки одягається халат, маска, рукавички з дотриманням правил асептики.
Завдання для контролю знань
ЗАВДАННЯ 1. Хвора М. 1974 р.н., з дитинства перебуває під наглядом хірурга з приводу дифузного поліпозу товстої кишки. При контрольній колоноскопії виявлено безліч поліпів у всіх відділах товстої кишки, діаметром від 0,8 до 1,5 см., на широкій основі і на ніжці. Зроблена ендоскопічна поліпектомія 8 поліпів у проксимальному відділі ободової кишки. Після проведення дослідження колоноскоп зазнав дезінфекції і стерилізації.
Який метод стерилізації можна використати в цьому випадку?
А Стерилізація паром.
В Стерилізація газоподібною речовиною.
С Стерилізація сухим гарячим повітрям.
Д Стерилізація розчинами хімічних речовин.
Е Стерилізація сухим гарячим повітрям і розчинами хімічних речовин.
ЗАВДАННЯ 2. Хвора Л. 1978 р.н., надійшла до хірургічного відділення зі скаргами на болі в правих відділах живота, підвищенням температури тіла до 38,3ºС, загальну слабкість. Давність захворювання 30 годин. При огляді живіт симетричний, не роздутий, в акті дихання участі не бере, Пальпаторно - болісний у нижніх відділах. Симптоми роздратування черевини, Щоткіна-Блюмберга, Ровзінга, Воскресенського, Ситковського позитивні. Печінка і селезінка не збільшені. Сечовиділення не порушено, с-м Пастернацького негативний з обох боків. Л-16т\л, Ер.-3,7Т\л, Нb-120г\л, Ht-39, ШОЕ-22 мм\г. Діагноз: гострий апендицит, перитоніт. Показання до операції життєві. Для підготовки інструментарію до операції зроблене їх автоклавування.
Які найбільш оптимальні параметри стерилізації інструментів в автоклаві застосовні в цьому випадку?
А 45 хвилин під тиском 1,1 атмосфери.
В 45 хвилин під тиском 2 атмосфери.
С 20 хвилин під тиском 1,1 атмосфери.
Д 20 хвилин під тиском 2 атмосфери.
Е 10 хвилин під тиском 3 атмосфери.
ЗАВДАННЯ 3. Хворий Е., оперований із приводу ущемленої діафрагмальної грижі, калової емпієми плеври. Зроблено відключення пасажу по товстій кишці шляхом формування трансверзстоми, дренування плевральної порожнини. Хворому тричі на день проводилася санація плевральної порожнини розчинами антисептиків. Для вимиття гнійного вмісту з плевральної порожнини використали 50-грамові пластмасові шприци.
Який ви виберете спосіб стерилізації виробів із пластмас?
А Стерилізація паром.
В Стерилізація газоподібною речовиною.
С Стерилізація сухим гарячим повітрям.
Д Стерилізація розчинами хімічних речовин.
Е Стерилізація сухим гарячим повітрям і розчинами хімічних речовин.
ЗАВДАННЯ 4. Потерпілий Н. надійшов до санпропускника нейрохірургічного корпусу з проникаючим вогнепальним пораненням потиличної ділянки. Після проведення операції хворого переведено до реанімаційного відділення. На 2 добу у нього з'явилася клініка важкої інтоксикації, що виражається затьмаренням свідомості, нудотою, блювотою. Відмічалися підвищена шкіряна чутливість (гіперестезія), ригідність потиличних м'язів. У крові - виражений лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули ліворуч, підвищення ШОЕ. Діагноз: гнійний менінгіт. У комплекс лікування, що проводиться, включені спинномозкові пункції з введенням у спинномозковий канал антибіотиків.
Які ви знаєте режими стерилізації шприців і голок для спиномозкової пункції в сухожаровій шафі?
А При температурі 180 градусів протягом 60 хвилин.
В При температурі 160 градусів протягом 60 хвилин.
С При температурі 140 градусів протягом 60 хвилин.
Д При температурі 120 градусів протягом 60 хвилин.
Е При температурі 100 градусів протягом 60 хвилин.
ЗАВДАННЯ 5. Хворий С. надійшов із скаргами на наявність грижового випинання в правій паховій ділянці і калитки. Хворіє біля 2 років, коли помітив появу грижового випинання, яке згодом збільшувалося в розмірах. При огляді в правій паховій ділянці і в ділянці калитки є грижове випинання 20х10 см., еластичної консистенції, шкіра над ним не змінена. Грижові ворота до 5см у діаметрі. Грижа в лежачому положенні самостійно вправляється через 5-7 хв. Позитивний симптом кашлевого поштовху. У плановому порядку виконано розтин грижі, грижопластика за Кимбаровським. Під час операції бригада хірургів суворо дотримувалася правил асептики і антисептики. На 3 добу в ділянці післяопераційної рани з'явилася гіперемія, набряк, підвищилася температура. Краї рани розведені, випорожнився гнійник, що містить 10мл. густого гною без запаху. У відділенні був посилений контроль за стерильністю хірургічного інструментарію.
Які ви знаєте способи контролю за стерильністю хірургічних інструментів?
А Біологічний.
В Хімічний.
С Фізичний.
Д Плановий.
Е Мікроскопічний.
ЗАВДАННЯ 6. Хвора К., 1933 р.н., надійшла до клініки з приводу лівобічного вузлового зобу III ступеня. При УЗД діагноз підтверджений. Виконана резекція лівої частки щитоподібної залози. Перед операцією хірург обробив руки за способом Спасокукоцького-Кочергіна.
Як готувати руки хірурга до операції за способом Спасокукоцького- Кочергіна?
А Мив руки з милом під проточною водою, потім обробив їх стерильною серветкою, в свіжоприготовленому теплому розчині 5% нашатирного спирту, в двох тазах по 3 хвилини. Після осушування рук стерильним рушником протягом 3 хвилин обробив 70 градусним спиртом.
В Мив руки з милом під проточною водою, потім обробив їх стерильною серветкою, в свіжоприготовленому теплому розчині 10% нашатирного спирту, в двох тазах по 3 хвилини. Після осушування рук стерильним рушником протягом 3 хвилин обробив 700 спиртом.
С Мив руки з милом і щіткою під проточною водою, потім обробив їх стерильною серветкою, в свіжоприготовленому теплому розчині 5% нашатирного спирту, в двох тазах по 5 хвилин. Після осушування рук стерильним рушником протягом 3 хвилин обробив 70º спиртом.
Д Мив руки з милом і щіткою під проточною водою, потім обробив їх стерильною серветкою, в свіжоприготовленому теплому розчині 5% нашатирного спирту, в двох тазах по 3 хвилини. Після осушування рук стерильним рушником протягом 3 хвилин обробив 70ºспиртом.
Е Мив руки з милом під проточною водою, потім обробив їх стерильною серветкою, в свіжоприготовленому теплому розчині 5% нашатирного спирту, в двох тазах по 3 хвилини. Після осушування рук стерильним рушником протягом 5 хвилин обробив 70ºспиртом.
ЗАВДАННЯ 7. Потерпілий К. був доставлений до ургентної хірургічної клініки через 5 хв. після отримання проникаючого ножового поранення в ділянці серця. Для екстреної операції був піднятий до операційної. При підготовці до операції хірург обробив руки церигелем.
Як готувати руки хірурга до операції церигелем?
А Після попередньої обробки рук із милом на суху шкіру наносять 3-4 г. церигеля і протягом 8-10 хвилин ретельно розтирають так, щоб препарат покрив долонні і тильні поверхні, між пальцеві проміжки і дистальну частину передпліччя. Руки висушують на повітрі або під вентилятором протягом 2-3 хвилин. У кінці операції плівку змивають 96% спиртом.
В Після попередньої обробки рук із милом на суху шкіру наносять 3-4 г. церигеля і протягом 8-10 хвилин ретельно розтирають так, щоб препарат покрив долонні і тильні поверхні, міжпальцеві проміжки. Руки висушують на повітрі або під вентилятором протягом 2-3 хвилин. У кінці операції плівку змивають мильним розчином.
С Після попередньої обробки рук із милом опускають їх до тазу з церигелем на 8-10 секунд, ретельно розтирають так, щоб препарат покрив долонні і тильні поверхні, міжпальцеві проміжки і дистальну частину передпліччя. Руки висушують на повітрі або під вентилятором протягом 2-3 хвилин. У кінці операції плівку змивають 96% спиртом.
Д Після попередньої обробки рук із милом на суху шкіру наносять 3-4 г. церигеля і протягом 8-10 хвилин ретельно розтирають так, щоб препарат покрив долонні і тильні поверхні, міжпальцеві проміжки і дистальну частину передпліччя. Руки висушують на повітрі або під вентилятором протягом 2-3 хвилин. У кінці операції плівку змивають 96% спиртом.
Е Після попередньої обробки рук із милом на суху шкіру наносять 3-4 г. церигеля і протягом 8-10 секунд ретельно розтирають так, щоб препарат покрив долонні і тильні поверхні, міжпальцеві проміжки і дистальну частину передпліччя. Руки висушують на повітрі або під вентилятором протягом 2-3 хвилин. У кінці операції плівку змивають 96% спиртом.
ЗАВДАННЯ 8. Хвора М., 1978 р.н., поступила з приводу гострого апендициту. Перед операцією хірург обробив руки мурашиною кислотою. Зроблена типова апендектомія, дренування черевної порожнини.
Як готувати руки хірурга до операції шляхом обробки мурашиною кислотою?
А Миють водою з милом, витирають стерильною серветкою, потім руки обробляють в розчині мурашиної кислоти протягом 1 хвилини, витирають стерильною серветкою і надівають стерильні рукавички.
В Миють водою з милом і щіткою, витирають стерильною серветкою, потім руки обробляють у розчині мурашиної кислоти протягом 1 хвилини, витирають стерильною серветкою і надівають стерильні рукавички.
С Миють водою з милом, витирають стерильною серветкою, потім руки обробляють у розчині мурашиної кислоти протягом 2 хвилин, витирають стерильною серветкою і надівають стерильні рукавички.
Д Миють водою з милом і щіткою, витирають стерильною серветкою, потім руки обробляють у розчині мурашиної кислоти протягом 2 хвилин, витирають стерильною серветкою і надівають стерильні рукавички.
Е Обробляють у розчині мурашиної кислоти протягом 1 хвилини, витирають стерильною серветкою і надівають стерильні рукавички.
ЗАВДАННЯ 9. Хвора Н., 48 років, у плановому порядку перенесла планову холецистектомію. У післяопераційному періоді сталося нагноєння рани, остання зажила вторинним натягом. При розборі історії хвороби з'ясувалося, що стерильність хірургічного інструментарію, перев’язного матеріалу, операційної білизни була дотримана. Контроль за стерильністю рук хірурга дав позитивні результати.
Які ви знаєте методи контролю за стерильністю рук хірурга?
А Радіаційний.
В Хімічний.
С Фізичний.
Д Бактеріологічний.
Е Мікроскопічний.
ЗАВДАННЯ 10. Хворий Ю., 32 років, під в\в наркозом переніс видалення чужорідного тіла (металевого осколка) лівої гомілки. Перед розрізом хірург обробив операційне поле за способом Філончикова-Гроссиха.
Як готувати операційне поле за способом Філончикова-Гроссиха?
А Шкіру операційного поля з попереднім миттям спиртом обробляють двократним змазуванням стерильним тампоном, змоченим 1% розчином йодонату.
В Шкіру операційного поля з попереднім миттям спиртом обробляють двократним змазуванням стерильним тампоном, змоченим 5% розчином йодонату.
С Шкіру операційного поля без попереднього миття спиртом обробляють двократним змазуванням стерильним тампоном, змоченим 1% розчином йодонату.
Д Шкіру операційного поля з попереднім миттям спиртом обробляють двократним змазуванням стерильним тампоном, змоченим 1% розчином йодонату.
Е Шкіру операційного поля без попереднього миття спиртом обробляють двократним змазуванням стерильним тампоном, змоченим 5% розчином йодонату.