Клінічні прояви

Скарги: біль у ділянці суглоба, м’яза, сухожилка, що посилюється при рухах і навантаженні.

Огляд: набряк і крововилив (може з’явитися через 1-3 дні після травми) у місці локалізації розтягнення.

Лікування:

• може проводитись амбулаторно;

• спокій;

• для суглоба – туге бинтування;

• холод протягом доби;

• масаж, лікувальна гімнастика;

Всі явища стихають через 5-10 днів, а працездатність відновлюється через 7 днів.

Розрив (ruptura) - ушкодження зв'язок, м’язів, сухожилків та інших тканин із порушенням їх анатомічної цілісності.

Причини травми: вплив сили, що перевищує еластичність тканин.

Механізм ушкодження:

• виникає порушення анатомічної цілісності тканини;

• можливий відрив зв'язок від місця прикріплення або разом з місцем прикріплення їх до кістки.

Класифікація:

• розрив зв'язок;

• розтягнення сухожилків;

• розтягнення м’язів.

• Клінічні прояви

Скарги:

• біль у ділянці суглоба, м’яза, що посилюється при рухах (в момент травми біль дуже інтенсивний, як удар струмом);

• обмеження чи втрата функції кінцівки (наприклад, неможливість ходити).

Огляд:

• при розриві зв'язок – набряк, синець, зміна конфігурації суглоба;

• при розриві м’язів – у місці розриву западіння і гематома;

• при розриві сухожилків – порушення функції згинання або розгинання в суглобі залежно від ушкодження сухожилків.

Пальпація:

• локальна болючість у ділянці суглоба, м’яза, сухожилка;

• наявність випоту в суглобі (гемартроз);

• симптом «висувного ящика» при розриві хрестоподібних зв'язок колінного суглоба;

• западіння в місці розриву м’яза.

Діагностика розриву тканин:

• при рентгенографії: у випадку розриву зв'язок спостерігається розширення суглобової щілини, відрив кісткової тканини від епіфіза.

Лікування:

• іммобілізація гіпсовою лонгетою при неповному розриві м’яза, неповному розриві зв'язок суглоба до 3 тижнів;

• при різкому порушенні функції суглоба – лікування оперативне (відновлення зв’язкового апарата);

• при повному розриві м’яза – лікування оперативне (зшивання з наступною іммобілізацією);

• при розриві сухожилка лікування тільки оперативне – зшивання сухожилка;

• після зняття іммобілізації: масаж, лікувальна фізкультура, фізіотерапевтичні процедури;

• працездатність відновлюється протягом 3-4 тижнів.

Ушкодження головного мозку

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) - це сукупність патологічних процесів, які відбуваються всередині черепа і поза ним внаслідок травматичного впливу і які мають певну послідовність і закономірність у розвитку.

Черепно-мозкова травма є реальною загрозою для життя постраждалого, а ушкодження середнього ступеня тяжкості і тяжкі приводять до інвалідизації.

Ускладнення ЧМТ:

• внутрішньочерепні крововиливи;

• зовнішня кровотеча;

• емболії;

• набряк (набрякання) головного мозку і дислокація стовбура у великий потиличний отвір, що приводить до смерті потерпілого;

• хронічний вегетативний стан (декортикація);

• менінгіт, енцефаліт, абсцес мозку;

• посттравматична епілепсія і психічні порушення.

Стискання головного мозку травматичного характеру – це місцева і загальна компресія речовини мозку зі зсувом серединних структур, деформацією і стиском вмістищ ліквору, дислокацією та защемленням стовбура мозку в результаті об’ємного скупчення рідкої або зсілої крові, ліквору або детриту в суміші з кров’ю.