2. Подальше лікування проводиться з використанням таких методів:

• закритий (під пов’язками);

• відкритий:

• зрошення ран розчинами антисептиків;

• висушування обпеченої;

• комбінований, коли з відкритого методу переходять на закритий (при нагноєнні).

3. Оперативні втручання в першу фазу перебігу ранового процесу опікової рани – фазу ексудації:

- некротомія при глибоких циркулярних опіках кінцівок для усунення «ефекту джгута» і порушень кровообігу (проводиться без знеболювання);

- некротомія при глибоких циркулярних опіках грудної клітки для усунення обмеження екскурсій і порушень дихання (проводиться без знеболювання);

-фасціоміотомія, остеонекротомія, артротомія при опіках ІVступеня (проводиться без знеболювання).

4. Оперативні втручання в другу фазу перебігу ранового процесу – фазу альтерації і демаркації: нефректомія (видалення нежиттєздатних тканин):

- хімічна (40% саліцилова паста);

- ферментна (трипсин, хімотрипсин, іруксол та ін.);

- хірургічна:

• проводиться під знеболюванням;

• одномоментне або поетапно;

• при опіках ІV стадії виконують остеонекректомії, резекції кісток і суглобів, нетипові ампутації.

5. У третю фазу перебігу ранового процесу опікової рани – фазу очищення і формування грануляцій основним оперативним втручанням є дермопластика:

• тимчасова:

• алотрансплантація (пересадка донорської людської шкіри);

• ксенотрансплантація (пересадка шкіри тканини – свині або синтетичної шкіри – комбутек, сиспудерм);

• остаточна – аутодермопластика (пересадка власної шкіри). Розрізняють такі види аутодермопластики:

• вільна (пересадка тонкого – 0,1-0,4 мм шкірного лоску та взятого дерматомом на неушкоджених неактивних ділянках тіла. Лоскут можна перфорувати (лоскут-сито), розтягти і закрити опікові рани, площа яких в 2-3 рази і більше разів перевищує площу взятого трансплантата;

• невільна (закриття опікової рани викроєним поряд шкірно-підшкірним лоскутом без втрати його зв’язку з донорською основою) – використовують при глибоких опіках черепа, ділянки суглобів, кісток із оголеними сухожилками;

• застосування суспензії власних епітеліальних клітин, вирощених на живильному середовищі.

Ураження електричним струмом

Ураження електричним струмом – ушкодження, що виникають в організмі під впливом технічної або атмосферної електрики.

Протікають дуже важко, і часто є причиною інвалідизації або смерті.

Електротравма – загальні зміни в організмі під дією електричного струму.

Клінічні прояви при ураженні електричним струмом:

1. Скарги:

• головний біль, запаморочення;

• загальна слабкість, млявість;

• нудота;

• ретроградна анемія.

2. Об’єктивні прояви електротравми (ознаки загального впливу):

2.1.Залежно від виразності клінічних симптомів виділяють 4 ступені електротравми:

• І ступінь: судомне скорочення м’язів без втрати свідомості;

• ІІ ступінь: судомне скорочення м’язів із втратою свідомості;

• ІІІ ступінь: втрата свідомості з порушенням серцевої діяльності і дихання;

• ІV ступінь: клінічна смерть.

2. Клінічні прояви з боку різних систем організму:

- Нервова система:

• втрата свідомості;

• ретроградна амнезія;

• судоми;

• головний біль, запаморочення;

• парези і паралічі;

• розлад терморегуляції.

• Серцево-судинна система:

• порушення ритму (синусова аритмія, екстрасистолія, тахі- або брадикардія, серцева блокада);

• фібриляція шлуночків та асистолія.

• Дихальна система:

• задишка;

• зупинка дихання.

• Травна система:

• гіперсалівація;

• блювання;

• пронос або затримка випорожнення.

• Опорно-руховий апарат:

• судомне скорочення м’язів;

• м’язовий біль;

• артралгії.

3.Обєктивні прояви електроопіків (ознаки місцевого впливу):

- наявність «мітки струму» - ділянок некрозу темних кольорів у місцях входу і виходу струму;

- наявність «фігур блискавки» - при ураженні атмосферною електрикою;

- муміфікація окремих ділянок тіла;

- набряк за межами «міток струму» під неушкодженою шкірою внаслідок некрозу підлягаючих тканин;

- розвиток опікового шоку, як правило, важкого або вкрай важкого ступеня з вираженою нирковою недостатністю;

- часта комбінація електроопіку з термічним опіком внаслідок дії полум’я електричної дуги, горіння одягу.