11. Лабораторно-практична робота №3

Визначення виходу вапняного тіста

Мета: навчитись визначати вихід вапняного тіста з негаше­ного грудкового вапна прискореним методом.

Прилади, приладдя і матеріали: фарфорова склянка, місткістю 1 л, електроплитка, колба з гарячою водою, вага з гирками, стальна лінійка, молоток, негашене грудкове вапно. Підготовчі роботи. Негашене грудкове ванно заздалегідь роздробіть на невеликі грудки. Перевірте справність електроплитки і підігрійте воду в скляній колбі.

Загальні відомості. Виходом вапняного тіста називають об'єм тіста в літрах, одержаний після гашення 1 кг негашеного вапна. Вихід тіста буде тим більше, чим чистіше вапно, тоб­то чим менше міститься в ньому недопалу і перепалу, а також і мини та інших домішок у вапняку. Чим більший вихід тіста, тим вища якість вапна, тим більше піску до неї можна додавати при приготуванні будівельних розчинів.

Порядок виконання роботи

1.Зважте фарфорову склянку (300 г), виміряйте внутрішній діаметр склянки (10 см).

2. Зважте 200 г подрібненого на грудки вапна, помістіть у фар­форову склянку, залийте водою, кип'ятіть упродовж ЗО хв, одночасно доливаючи гарячу воду, щоб вода весь час закри­шиш тісто.

3. Після кип'ятіння нагрійте вапняне тісто до появи на ньому тріщин. Стальною лінійкою заміряйте висоту шару (8 см)

вапняного тіста в склянці. Знаючи внутрішній діаметр склянки і висоту тіста в склянці визначте об'єм тіста в кубі­чних сантиметрах за формулою:

Одержаний результат помножте на (1000 г : 200 г = 5). У ре­зультаті одержуємо (3140 см³) вихід вапняного тіста за об'є­мом з 1 кг грудкового вапна. Якщо в гашеному вапні вияв­лені грудки недопалу або перепалу, то їх виймають до замі­рювання висоти шару тіста.

4. Зважте цю ж склянку з вапняним тістом (1100 г), визначте масу тіста, як різницю маси склянки з тістом мінус масу склянки (1100 г - 300 г = 800 г). Одержаний результат теж помножте на 5. У результаті одержуємо вихід тіста за масою (4000 г) з 1 кг грудкового вапна.

5. Одночасно визначте об'ємну масу вапняного тіста. Для цьо­го масу тіста в грамах поділіть на його об'єм і помножте на 1000. Одержуємо об'ємну масу, наприклад,

6. Результати визначення виходу вапняного тіста з грудкового негашеного вапна запишіть у журнал за формою 5 і порівняй­те з довідковим матеріалом.

Форма 5

Маса склянки 300 г; діаметр склянки 10 см; маса нагашеного вапна в склянці 200 г; тривалість кип'ятіння ЗО хв; висота шару гашеного вапна у склянці (без недопалу або перепалу) 8 см; об'єм вапняного тіста (без перепалу або недопалу) 628 см³; маса вапняного тіста (без недопалу або перепалу) 800 г; вихід тіста на 1 кг вапна: за об'ємом 3140 см³, за масою 4000 г; об'єм­на маса тіста 1380 кг/м³.

Висновок: вапно середньої якості, оскільки об'єм збільшив­ся в 3140 : 100 = 3,14 рази.

12. Види цементів, їх характеристика і призначення

Цемент застосовувався єгиптянами і римлянами ще до нашої ери. Практично одночасно, після забуття (1824-1825 рр.), незалежно один від одного Єгор Челієв у Росії і Джозеф Аспдин одержали в'яжуче, яке потім назвали портландцемент (англій­ський остров Порталанд).

Портландцемент - це гідравлічна в'яжуча речовина, яку одержують у результаті тонкого подрібнення випаленої до спікання (1450°С) суміші, що складається з вапняку (75%) і глини (25%). Спечений продукт (у вигляді гранул розмірами 10... 40 мм), з якого виготовляють портландцемент, називається клінкером. Під час помелу до клінкеру іноді додають активні мінеральні добавки (гіпс, пластифікатори тощо). Залежно від мінерального складу і структури клінкеру, тонкості помелу і вмісту активних добавок портландцементи бувають таких видів.

Швидкотверднучий портландцемент застосовують для ре­монтних робіт і в зимових умовах.

Особливошвидкотверднучий (марки, наприклад, 500) у віці однієї доби має границю міцності на стиск 20...25 МПа.

Надшвидшвидкотверднучий цемент одержують тоді, коли до нього додають хлорид кальцію та велику кількість алюмінатів. Через 1 ...4 години, без теплової обробки, цей цемент набуває міцності, достатньої для розпалублення виробів.

Пластифікований портландцемент містить у собі пластифікуючі добавки, здатні надавати розчинам та бетонним сумішам підвищеної рухомості.

Гідрофобний портландцемент містить у собі милонафт або асидол, що утворює найтонші водовідштовхувальні плівки, які зменшують гігроскопічність.

Пуцолановий портландцемент одержують спільним помелом клінкеру, гіпсу (3...5%) та активної добавки (25...40%) у вигляді вулканічного (пуцоланового) попелу або паливної золи.

Шлакопортландцемент одержують спільним помелом клінкеру, гіпсу (3,5%) й 21...80% гранульованого доменного німину

Сульфатостійкий цемент має марку тільки 300, 400.

Білий портландцемент декоративного призначення одержують із чистих вапняків, кварцового піску, каолінових (білих) і глин і чистих гіпсів.

Кольоровий портландцемент одержують шляхом перемішування білого клінкеру з пігментами або оксидами різних елементів.

Магнезіальні в'яжучі матеріали, які містять оксид магнію М&0 тужавіють при замішуванні розчином хлористого магнію або сірчанокислого магнію (виготовляють фіброліт із деревної стружки). Цементи застосовують для приготування будівель­них розчинів, бетонів, азбоцементних виробів, виливання архі­тектурних виробів тощо.

Романцемент одержують із вапняку й магнезіального мер­телю, ще містить 25% і більше глини. Випалюють його за тем­ператури 900'С. Під час помелу добавляють до клінкеру 15% активних мінеральних добавок і до 5% природного двоводного гіпсу. За міцністю при стиску романцемент випускають марки 2,5, 5 і 10 МПа. Застосовують його для приготування будівель­них розчинів і бетонів невисоких марок.

До спеціальних цементів належать:

Мурувальні цементи, які призначенні для мурувальних і штукатурних робіт. Марки таких цементів у 2...З рази нижчі, ніж марки звичайного портландцементу. Для одержання це­менту перемелюють клінкер з добавками, за відношенням клінкеру до добавки 1:3 (за масою).

Тампонажний цемент призначається для влаштування гли­бинних підземних споруд. До цього цементу ставлять такі ви­моги: щоб можна було перекачувати його насосами, а цемент­ний камінь мав достатню міцність, забезпечуючи хороші водо-та газопроникність, стійкість у середовищі сольової та сірко­водневої агресії.

Глиноземистий цемент - це швидкотверднуча гідравліч­на в'яжуча речовина з низькоосновних алюмінатів кальцію. Тепловиділення глиноземистого цементу в 1,5 рази вище, ніж у портландцементу, і тому його можна застосувати в зимово­му бетонуванні, але не можна піддавати обробці горячою па­рою. Марки глиноземистого цементу 400, 500, 600 визнача­ють у 3-добовому віці, але у 5...6 разів дорожче за звичайні.

Водонепроникний розширний цемент - це швидкотужавіюча та швидкотверднуча гідравлічна в'яжуча речовина, одержа­на помелом глиноземистого цементу (70...76%), напівводного гіпсу (20...22%) і високоосновного алюмінату кальцію (10...11%), який починає тужавіти через 4 хв, а кінець - не пізніше, ніж через 10 хв. Його можна застосовувати для гідро­ізоляції тунелів, у підземному та підводному будівництві, при створенні водонепроникних швів.

Гіпсоглиноземистий розширний або безусадочний цемент є швидкотверднучим гідравлічним в'яжучим, одержаним в ре­зультаті спільного помелу чи змішування високоглиноземистого клінкеру або шлаку (70%) і природного двоводного гіпсу (30%). Марки цементу 300,400, 500. Початок тужавіння гіпсоглиноземистого цементу - 20 хв, а кінець - не пізніше 4 годин. Застосовують його для виготовлення безусадочних та розши­рених водонепроникних розчинів і бетонів.

Кислототривкий кварцовий цемент - це порошкоподібний матеріал, який одержують спільним помелом чистого кварцового піску (понад 30%) і кремнефториду натрію. Кислототрив­кий цемент розмішують водним розчином рідкого скла, яке є в'яжучою речовиною, сам порошок в'яжучих властивостей не має. Заповнювач для виготовлення бетонів і розчинів на рідко­му склі є кварцовий пісок, граніт, андезіт та інші матеріали. Міцність при стиску кислототривкого бетону 50.. .60 МПа. Кис­лототривкі розчини застосовують для футерівки кислототрив­кими плитками (керамічними, скляними, діабазовими), а та­кож кислототривких бетонів, але їх в спекотну погоду слід пе­ріодично змочувати водою.

Вапняно-пуцолановий і вапняно-шлаковий цемент одержу­ють марки 50, 100, 150, 200.