73. Схема матеріалів для малярів

74 Особливі властивості матеріалів, застосовуваних при малярних і шпалерних роботах

До особливих властивостей матеріалів, які застосовуються при виконанні малярних і шпалерних робіт належать: колір, світлостійкість, фарбувальна здатність, лугостійкість, стійкість пігментів до дії води або масла, в'язкість, леткість розчинників і деякі інші. Кожний матеріал частину кольоро­вих променів вбирає, а частину відбиває. Ми бачимо колір відби­тих променів. Ця властивість матеріалів має особливо важли­ве значення у малярних роботах, оскільки декоративне при­значення малярних робіт є основним. Щоб підібрати потрібний кольоровий тон фарбувальної суміші, потрібно знати колір пігментів, необхідних для її приготування. Стандартом перед­бачається метод визначення кольору і відтінку фарб шляхом порівняння з еталоном. Випробуваний зразок за кольором і відтінком має бути між еталонами і відповідати одному з них.

Світлостійкістю й атмосферостійкістю називається здатність матеріалу чинити опір дії світлових променів, дощу, снігу, вітру та інших факторів. Для визначення світлостійкості спрямовують потік променів від дугової лампи на випробувану фарбу, нанесену на скляну або жерстяну пластинку, яку періо­дично перекривають частково малопроникним екраном. Таким чином, по закінченню випробування на зразку можна побачи­ти ряд зон, які піддавались різному за часом опроміненню під лампою.

Барвною здатністю (інтенсивністю) називається здатність пігменту надавати при змішуванні іншій речовині своє забарв­лення, їх визначають розбілюванням крейдою (для водних) чи білилом (для олійних сумішей) та порівняльною оцінкою одер­жаних забарвлень з еталоном. Вохра стає, наприклад, малопо­мітною вже при розбілюваннях 1:15 (вохра : крейда), а лазур зберігає свій відтінок при розбілюванні 1:2017. Такі інтенсивні пігменти для розбавлення й зменшення вартості змішують із наповнювачами - крейдою, каоліном тощо.

Покривністю називають здатність фарби при рівномірному нанесенні її на однобарвну поверхню робити невидимим колір останьої, тобто це доза пігменту, необхідна для повного зафарбування нанесеного раніше на поверхню шару контрастної фар­би. Наприклад, вохра характеризується високою покривністю (60.. .90 г/м²) за низької барвної здатності, лазур - навпаки. Для визначення покривності зафарбовують пластинку безбарвного скла трьома однаковими смугами: двома чорними по краях пластинки й однією білою - посередині (рис. 35). На другий бік пластинки наносять фарбу доти, доки перестануть просвічува­тись смуги на зворотному боці. За результатами зважування скла до і після фарбування визначають вагу фарби, потрібної для покриття пластинки, яку ділять на площу скляної плас­тинки, яка покривається, в см².

Рис. 35. Скляна пластинка для визначення покривності.

Хімічна стійкість - здатність не змінювати початкового ко­льору під впливом лугів і кислот.

Луг міститься у вапняних, казеїнових, силікатних та інших сумішах. У будівельних умовах пігменти випробовують на лу­гостійкість, засипаючи 2...3 г пігменту у 5% -ний розчин кау­стичної соди; через 2 години порівнюють колір пігменту у роз­чині каустичної соди з пігментом, який не зазнав її дії. Для визначення кислотостійкості фарби беруть три круглі стержні діаметром 10 мм довжиною 75 мм і з гачками, які фар­бують випробуваним матеріалом і, після висихання, занурю­ють у кислоту на деякий час. Якщо на пофарбованих стержнях не з'явились перші ознаки руйнування, то фарба - кислото­стійка.

Стійкість до дії води і масла. Пігменти, застосовані для при­готування водних колерів, не повинні розчинятись у воді, а для неводних - не повинні розчинятись у маслі. Щоб перевірити, чи розчиняється пігмент у воді або в маслі, на білий фільтру­вальний папір наносять краплю відповідно розведеного у воді пігменту або масла. Поява забарвленої плями нанесених кра­пель означатиме, що пігмент розчиняється відповідно у воді чи маслі.

Тонкість помолу. Чим тонше розмелений пігмент, тим краще фарбується поверхня і тим більша покривність пігменту. Тонкість помолу перевіряють просіюванням через сито за стандартом.

Висиханням називається процес, при якому рідка лакофар-Оома суміш, нанесена тонким шаром, твердне і перетворюється на плівку.

Умовна в'язкість фарбової суміші - це час витікання (в се­кундах) певної кількості рідини через каліброве сопло віско­зиметра при температурі 20°С. Найбільш поширений віскози­метр ВЗ-4 (рис. 36).

Рис. 36. Віскозиметр ВЗ-4: 1 - жоло­бок, 2 - резервуар, 3 - сопло.

Леткість розчинників впливає на швидкість висихання ла­кофарбових сумішей, які містять ці розчинники.

За масломісткістю пігменту приймають кількість масла, необхідну для доведення до пастоподібного стану 100 г пігменту. "Розлив" - це здатність лакофарбових матеріалів, нанесе­них на поверхню, втрачати під впливом поверхневого натягу штрихи, утворені пензлем або розпилювачем.

Здатність лакофарбових покриттів шліфуватися і полірува­тися.

Диспергованість - це властивість пігменту дрібнитися й роз­пилюватися в дисперсному середовищі під впливом механіч­ної дії.

Термостійкість - це властивість пігменту зберігати свій колір при нагріванні.

Антикорозійна стійкість - здатність пігменту оберігати від іржавіння чорні метали.