Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БМ Підручник Кошман.docx
Скачиваний:
618
Добавлен:
13.02.2016
Размер:
20.68 Mб
Скачать

85. Опійні фарби -

це суспензії неорганічних пігментів і наповнювачів у оліфах. До складу олійних фарб вводять сикативи - прискорювачі ви­сихання, а також поверхнево-активні речовини, які полегшу­ють диспергування пігментів і наповнювачів. Перед вживан­ням олійну фарбу додатково розводять оліфою і розріджують якимось розріджувачем: скипидаром, уайт-спіритом або бен­зином (не більше 5% від маси фарби). Для випробування якості олійні фарби на натуральній оліфі наносять її на скло. Хороша фарба повинна давати на склі цілком висохлу плівку через 24 години. Олійні фарби повинні бути світлостійкими та стійки­ми до впливу експлуатаційного середовища, повинні давати рівну, гладку міцну плівку.

Промисловість випускає густотерті (пастоподібні) та го­тові до вживання (рідкі) олійні фарби. Олійні кольорові густо-терті фарби випускають 13 кольорів двох марок: МА-025 - для внутрішніх і МА-015 - для зовнішніх робіт, які висихають впродовж 24 годин. Фарби марки МА-015 доводять до робочої в'язкості натуральною, алкідною (пентафталевою), комбінова­ною оліфою або бензином - розчинником кількістю не більше 5% маси фарби. Розведену оліфою-оксоллю фарбу можна ви­користовувати тільки для внутрішніх робіт. Фарби ПФ (пен-тафталеві) розводять тільки алкідними оліфами. Готові до ви­користання олійні та алкідні фарби випускають залежно від виду оліфи: марок МА - на рослинній, ГФ - гліфталевій, ПФ -пентафталевій та КС - ксифталевій оліфах.

Перед використанням на будівництві такі олійні фарби по­требують тільки перемішування, а якщо вони густі, то ефек­тивно розвести їх емульсіями ВМ (водно-олійними), тобто вода в олії. При виготовленні фарб для зовнішніх робіт наповнюва­чами можуть бути тальк, барит або слюда, а у фарбах для внутрішніх робіт - барит і крейда. Найуживаніші олійні й алкідні фарби, готові до вживання: білило титанове для зовнішні і внутрішніх робіт, білило цинкове для зовнішніх фар­бувань, білило літопонне для внутрішніх фарбувань, вохра жовта, сурик червоний, мумія темночервона та інші. Олійни­ми сполуками слід фарбувати тільки сухі поверхні. Вологість штукатурки не повинна перевищувати 8%, а по дерев'яних поверхнях - 12%. Не допускається фарбування по неповністю просохлому попередньому шару.

86. Емалеві фарби

Емалі - це розчини лаків в органічних розчинниках із до­бавкою пігментів. Назву свою вони дістали через те, що виси­хаючи, дають блискучі, глянсові плівки, що нагадують емаль. Для виготовлення емалей беруть високосортні пігменти з доб­рими покривністю, фарбуючою здатністю й світлостійкістю. Пігмент перетирають з лаком так, щоб кожна частина пігмен­ту була повністю змочена лаком. Емалі належать до непрозо­рих лакофарбових розчинників. Емалеві фарби випускають звичайно готовими для використання. Вони можуть містити в собі пластифікатори, отверджувачі, прискорювачі висихання, стабілізатори, антисептики та інші спеціальні добавки. Емалеві фарби застосовують для зовнішнього і внутрішнього оброблен­ня по металу, деревині, штукатурці. Емалі захищають поверхні конструкцій від дії зовнішнього середовища, надають їм деко­ративного вигляду. Емалі бувають олійні, нітроцелюлозні (нітроемалі), гліфталеві (на гліфталевих лаках) та інші.

Олійні емалі виготовляють, перетираючи пігменти з олій­ними лаками і додаючи розчинники й сикативи. До них нале­жать емалі загального вжитку, які застосовують для покри­вання столярних виробів. Загуслі розчиняють скипидаром, сольвентом (з кам'яновугільних смол) або сумішшю скипида­ру з ксилолом у пропорції 2:1.

Фісколі виготовляють без смол на згущених оліях - лляній і тунговій.

Алюмінієву емаль АКС випускають у вигляді лаку й алюмі­нієвого порошку.

Таблиця 10. Види й призначення емалевих фарб

Вид емалі

Коротко про складові частини

Призначення та засіб нанесення

1

2

3

Емалі ХВ-1100 перхлорвінілові

Суспензія пігментів і наповнювачів у розчині перхлорвінілу і суміші органічних розчинників з добавками

Фарбування фарборозпилювачем дерев'яних або попередньо обґрунтованих металевих поверхонь (зовні)

Емалі НЦ-25

нітроцелюлозні

(нітроемаль)

Суспензії пігментів з нітроцелюлозою і добавками

Фарбування усередині приміщень

Емалі ГФ-230 гліфталеві

Суспензія пігментів і наповнювачів у гліфталевому лаку з добавками

Фарбування щіткою, валиком, фарборозприскувачем металевих і деревяних виробів усередині приміщення (крім підлоги)

Емалі ПФ-223 пентафталеві

Суспензія пігментів у пентафталевому лаку з добавками

Фарбування зовні

Емалі ЗП-51 епоксидні

Суспензія пігментів з алкідно-епоксидними смолами в органічних розчинниках

Фарбування пензлем, фарборозпилювачем металевих поверхонь та під навісок

Емалі ЗП-255, ЗП-275 епоксидні

Суспензії пігментів у розчині епоксидної смоли у суміші органічних розчинників з добавками

Фарбування фарборозпилювачем металевих і неметалевих поверхонь

Як правило всі лакофарбові матеріали зберігають у метале­вих закритих банках і тільки деякі у пластмасових. Термін збе­рігання записаний на етикетках, наклеєних на банках. Малярні суміші можна готувати безпосередньо на робочих місцях або в спеціальних фарбозаготівельних цехах - приоб'єктних, цент­ралізованих або пересувних у вигляді малярних станцій, які обладнані електропідігрівом води, електроклеєваркою, дозато­рами, насосами, фарботеркою, віброситом, вагою та іншими пристосуваннями.