Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БМ Підручник Кошман.docx
Скачиваний:
618
Добавлен:
13.02.2016
Размер:
20.68 Mб
Скачать

2. Напівнатуральні оліфи

Оліфа "Оксоль" - продукт окислювального ущільнення рос­линних олій повітрям у присутності сикативу з наступним до­даванням уайт-спіриту або сольвент-нафти. Оліфа "Оксоль" є повноцінним замінювачем натуральної оліфи.

"Оксоль суміш" - продукт лляної або конопляної олії з со­няшниковою разом, і застосовується тільки для розведення густотертих фарб, використовуваних всередині приміщень.

3. Оліфа полімеризована (комбінована) являє собою замін­ник натуральної оліфи, виготовлений шляхом ущільнення на­грітої лляної олії і додаванням 25% розчинника і сикативу. Застосовується для олійних фарб для внутрішніх робіт, крім фарбування підлог.

4. Штучні оліфи

Гліфталева оліфа - це продукт, одержаний від взаємодії рослинних олій, гліцерину і фталевого ангідриду разом з сика­тивом, розбавлений уайт-спіритом до малярної консистенції. Гліфталева оліфа застосовується для розведення густотертих

фарб.

Сланцева оліфа "С" являє собою розчин дизельного або ге­нераторного сланцевого масла в органічних розчинниках (суміш сл а н цнвого бензину і ксилолу). Розведення густотертих фарб сланцевою оліфою не допускається. Внутрішнє фарбуван­ня на сланцевій оліфі теж не допускається.

Оліфа сип толова є сумішшю окисленого гасу і розчинни­ка. Застосоиуіоть її для невідповідального внутрішнього фар­бування (крім підлоги).

Кумароно інденова оліфа є розчинником кумароно-індено-вої смоли. Застосовують її для виготовлення шпаклівок і ґрун­товок, використовуваних при внутрішніх роботах.

Сольові оліфи – це розчин кальцієвих і алюмінієвих солей органічних кислот в органічних розчинниках. Сольові оліфи застосовуютьсь для приготування фарбових сумішей, призначених для внутрішнього опоряджування по штукатурці, дереву і металу.

77. Смоли

бувають натуральні і синтетичні.

Натуральні смоли є продуктом, що виділяться різними рос­линами. Вони не розчиняються у воді. До натуральних смол належать каніфоль, шелак, сандарак тощо. До натуральних смол належать також янтар і копал - продукт виділення рос­лин, що довгий час перебували в землі.

Каніфоль широко застосовують при виготовлені лакофарбових матеріалів. Під надрізами хвойних дерев роблять жолобки, яки­ми смола (живиця) тече в посудини. З живиці при нагріванні ви­діляються пари ефірної олії, які при згущені в холодильнику ут­ворюють скипидар — розчинник. Маса, що залишається після ви­ділення скипидару, і називається каніфоллю.

Живиця, що затвердла на стовбурах внаслідок окислення повітрям, називається сіркою, з якої теж виготовляють скипи­дар і каніфоль нижчої якості.

Шелак добувають з гумілаку, який виділяється на гілках дерев у Східній Індії. Шелак застосовують для виготовлення високоякісних лаків і політур. Шелак не розчиняється в оліях, жирах і воді; дуже погано розчиняється в скипидарі (див. пит. 51).

Дамару добувають з рослин, що ростуть на островах Ява, Суматра та ін. Дамаровий лак застосовують у живописі, а та­кож при золоченні.

Сандарак - смола, яку добувають в Африці і в Австралії. Застосовують сандарак для надання блиску і твердості спирто­вим лакам.

Синтетичні смоли останнім часом набувають все більшого значення. В результаті термічної і хімічної обробки сировини підприємств хімічної промисловості одержують різноманітні смоли.

Перхлорвінілову смолу одержують шляхом додаткового хло­рування поліхлорвінілу. Випускають смолу у вигляді зерен або порошку білого або кремового кольору. Цей продукт розчи­няється у таких органічних речовинах як бензол, дихлоретан, сольвент, ацетон тощо. Перхлорвініл застосовують для виготовлення фасадних фарб і емалей.

Полівінілацетатна смола являє собою полімер складних ефірів вінілового спирту. Сировиною для виробництва полі вінілацетату є вінілацетат, який у свою чергу одержують з аце­тилену та оцтової кислоти. Звичайно полівінілацетатні емульсії застосовують при фарбуванні всередині будівель, для шпалер, що миються, при влаштуванні мастичних підлог тощо.

Полістирол одержують при полімеризації стиролу -безбарвної рідини, що не розчиняється у воді. Полістирол являє собою тверду прозору речовину, що розчиняється в ефірах, сольвенті, але не розчиняється в спиртах і бензині. З полісти­ролу виготовляють фарби для внутрішнього опоряджування приміщень, емалі, облицювальні плитки.

Кумароно-інденові смоли одержують при полімеризації ку-марону та індену, що містять у кам'яновугільній смолі. Кума­роно-інденові смоли добре розчиняються в ацетоні, скипидарі, бензолі, толуолі, але мало розчиняються в спиртах. Кумароно-інденові смоли застосовуються для приготування олійних і спиртових лаків, а також для виготовлення азбесто-смоляних

плиток.

Феноло- альдегідні смоли одержують в результаті реакції поліконденсації фенолів і альдегідів. Основною в цій групі є фенолоформальдегідна смола, яку застосовують для приготу­вання спиртових лаків, клеїв деревношаруватих і паперовоша-руватих пластиків, водостійкої фанери, деревноволокнистих і деревностружкових плит та інших виробів для будівництва.

Карбамідні, або сечовино-формальдегідні смоли одержують в результаті поліконденсації сечовини і формальдегіду. Кар-бомідні смоли застосовують для виготовлення лаків, клеїв і для інших будівельних матеріалів.

Гліфталева смола утворюється при поліконденсації гліце­рину і фталевого ангідриду. Гліфталеві смоли застосовують для приготування лаків, емалей, ґрунтовок, шпаклівок, а також для виготовлення лінкрусту, лінолеуму та інших матеріалів.