- •Класифікація та основні властивості будівельних матеріалів і виробів
- •1. Класифікація будівельних матеріалів
- •2. Відомості про будову матеріалів та їх класифікація
- •3. Фізичні властивості
- •4. Механічні властивості будівельних матеріалів
- •5. Хімічні властивості
- •6. Лабораторно-практична робота №1
- •7. Лабораторно - практична робота №2
- •Матеріали для підготовки поверхонь
- •8. Матеріали для підготовки поверхонь під штукатурення та облицювання
- •В'яжучі матеріали і добавки до них
- •9. Класифікація в'яжучих та їх призначення
- •10. Вапно
- •11. Лабораторно-практична робота №3
- •12. Види цементів, їх характеристика і призначення
- •13. Виробництво портландцементу
- •14. Властивості цементу
- •15. Добавки до неорганічним (мінеральних) в'яжучих матеріалів
- •16. Лабораторно-практична робота №4
- •17. Лабораторно - практична робота №5
- •18. Гіпсові в'яжучі
- •19. Лабораторно-практична робота №6
- •20. Глина
- •21. Рідке скло
- •22. Органічні в'яжучі і добавки до них
- •Заповнювачі та наповнювачі
- •23. Заповнювачі
- •24. Лабораторно-практична робота №7
- •25. Наповнювачі для мастик
- •26. Завальні відомості про будівельні розчини та їх класифікація
- •27. Властивості розчинів і розчинної суміші
- •28. Загальні відомості про приготування розчинних сумішей
- •29. Класифікація розчинів та їх склад
- •31. Вапняні і вапняно-гіпсові розчини
- •32. Цементні і цементно-вапняні розчини
- •33. Розчини для зимових робіт
- •34. Спеціальні розчини
- •35. Вапняно-піщані кольорові розчини
- •36. Розчини для теразитової і кам'яної штукатурки
- •37. Тераццові розчини
- •38. Розчини для стяжок та прошарків
- •39. Полімерцементні розчини
- •40. Лабораторно-практична робота №8
- •41. Бетони
- •42. Вода для будівельних розчинів і мозаїчних сумішей
- •Матеріали для ліпних робіт і для реставрації штукатурок
- •43. Мінеральні в'яжучі для ліпних робіт і штукатурок
- •44. Пластилін
- •45. Формоппаст
- •47. Дубильні речовини
- •48. Казеїновий клей
- •49. Мастики і клейстери для виготовлення виробів із пап'с-маїие
- •50. Мастила
- •51. Шелаковий лак і пігменти
- •52. Матеріали для ремонтних і реставраційних опоряджувальних робіт
- •53. Допоміжні матеріали для штукатурних, ліпних, облицювальних і мозаїчних робіт
- •54. Абразивні матеріали
- •55. Загальні відомості про керамічні облицювальні плитки
- •56. Керамічні плитки для внутрішнього облицювання стін
- •57. Лаборатрно-практична робота №9
- •58. Кахлі для камінів та опалювальних печей
- •59. Керамічні і метлаські плитки для підлог
- •60. Лабораторно-практична робота №10
- •61. Плитки керамічні фасадні
- •62. Облицювальні плитки зі скла та шлакоситалів
- •63. Бетонні і цементні плитки
- •64. Облицювальні плитки на основі гіпсу, вапна, мінеральних волокон
- •65. Азбоцементні листи
- •66. Деревносшружкові ппііти (осп) -
- •67. Деревновопокнисші (двп) і цементносшружкові ппити
- •68. Облицювальні пластикові вироби
- •69. Полімерні матеріали для покриття підлоги
- •70. Облицювальні вироби з природного каменю
- •71. Вимови до мастик і клеїв
- •72. Деякі мастики та клеї, які застосовують в опоряджувальних роботах
- •73. Схема матеріалів для малярів
- •74 Особливі властивості матеріалів, застосовуваних при малярних і шпалерних роботах
- •75. Зв'язуючі для водних сумішей
- •1. Мінеральні зв'язуючі
- •3. Рослинні клеї
- •4. Клей штучний і синтетичний
- •76. Зв'язуючі дпя неводних сумішей
- •2. Напівнатуральні оліфи
- •4. Штучні оліфи
- •77. Смоли
- •78. Паки і політури
- •79. Емульсії
- •80. Допоміжні матеріали для малярів
- •81. Класифікація пігментів
- •83. Фарби на водних зв'язуючих
- •85. Опійні фарби -
- •86. Емалеві фарби
- •87. Малярні арунтовки, шпаклівки і замазки
- •89. Фарби на основі полімерів
- •90. Допустимі умови для застосування фарбувальних спопук
- •91. Лабораторно-практична робота №12
- •92. Матеріали для монументапьно-декоративноао живопису
- •93. Матеріали для обклеювання стін
- •94. Загальні відомості про сучасні опоряджувальні матеріали
- •95. Матеріали для улаштуванню підлоги
- •96. Матеріали для облицювання
- •97. Сухі модифіковані суміші дпя штукатурення
- •98. Шпаклівки
- •99.Суперклей універсальний - Ферозіт Супер (рис. 40, а)
- •100. Герметизуючі і гідроізоляційні матеріали
- •101. Ремонтно-реставраційні матеріали
- •102. Ґрунтовки і фарби
- •Додаток 1 Середні норми витрат основних матеріалів на виконання опоряджувальних робіт на 1 м2 оздоблювальної поверхні
5. Хімічні властивості
Кислотостійкість - це здатність матеріалу чинити опір дії кислот, яка оцінюється втратою маси зразка матеріалу, витриманого в кислоті (бітум кислотостійкий, а цемент - ні).
Лугостійкість - це здатність матеріалу чинити опір дії лугів практично без руйнування (цемент лугостійкий, а лазур - не лугостійкий).
Токсичність - це здатність матеріалу в процесі виготовлення й особливо експлуатації за певних умов виділяти для здоров'я людини (отруйні) речовини, зокрема деякі полімерні матеріали виділяють отруйні речовини.
Розчинність - це здатність матеріалу розчинюватись у воді, олії, бензині та інших речовинах-розчинниках. Якщо олійна фарба в оліфі розчинюється - це добре, а якщо глина, штукатурка у воді розчинюється - це погано.
Корозійна стійкість - узагальнене поняття стійкості матеріалу до руйнування за спільної дії хімічних, електрохімічних, біологічних та інших процесів (метал іржавіє і втрачає міцність).
6. Лабораторно-практична робота №1
Визначення фізичних властивостей матеріалів
Основна мета всіх лабораторних робіт - поглиблення, розширення закріплення знань, одержаних учнями на теоретичних заняттях з матеріалознавства.
Мета. Навчитись визначати густину, об'ємну масу, пористість, водопоглинонняя і пологість.
а) Визначення густини
Прилади, приладді! і матеріали: об'смомір :і поділками місткістю 100 мл (рис. 2, о) або градуйоїшний мірний циліндр місткістю 100 мл з ціною поділок 0,5 мм, сосуд з водою (б), термометр, штатив, технічна вага з важками (гирками), колба з гасом або водою, скляна воронка, скляний або металевий совочок, фарфорова чашка, фільтрувальний папір; досліджуваль-ний матеріал, розтертий на порох (наприклад, цегляний порошок); ковадло, сито з сіткою №02 (918 отв./см2), сушильна шафа, ексикатор (циліндр), хлористий кальцій і таблиця довідкових величин густини.
Підготовчі роботи. Матеріал у вигляді цегляного порошку, просіяного через сито, висушіть у сушильній шафі при температурі Ю5..110°С до постійної маси, при якій різниця між двома контрольними зважуваннями після повторного просушування, буде відрізнятись близько 0,2%. Чашку з висушеним порошком об'ємом 70...80 г покладіть у закритий циліндр для охолодження до кімнатної температури. Перед цим на дно ексикатора насипте небагато хлористого кальцію для усунення вологи.
Рис. 2. Об'ємомір: а - загальний нагляд; б - прилад у робочому стані, 1 - об'ємомір, 2 - штатив, 8 - термометр, 4 - посудина, 5 -інертна рідина, 6 - вода.
Порядок виконання робіт
1. Наповніть об'ємомір (рис. 2, а) гасом (5) або водою до низу меніска (до "0") з надлишком, який відсмоктують фільтрувальним папером.
2. Вільну від рідини частину трубки об'ємоміра підсушіть тампоном з фільтрувального паперу.
3. Об'ємомір (б, 1) помістіть у скляну посудину (б, 4) з водою (6) і закріпіть разом з термометром (3) на штатив 2 так, щоб градуйована частина об'ємоміра з рідиною при температурі 20'С була занурена у воду з температурою теж 20°С. Можна об'ємомір не поміщати у воду, а працювати на стійкому столі.
4. З ексикатора просушений охолоджений цегляний порошок гоночним помістіть у фнрфорону чашку і зважте з точністю до 0,01 г(270 г з чашкою)
5. Порошок цегляний через воронку засипте в об’ємомір за допомогою ложечки до тих пір, поки рівень рідини в приладі досягне поділки 20 см3. При цьому об'єм рідини в приладі, що знаходяться між рисками приладу, буде рівний об'єму насипаного порошка, тобто 20 см3. Щоб не попало повітря, об'ємомір звільніть від штатива, вийміть з води і обертайте у нахиленому стані впродовж 10...15 хв. Після прилад знов помістіть у сосуд з водою і через 10 хв. робіть відлік.
6. Залишок порошку з чашкою зважте (216 г). Тоді маса матеріалу порошка, засипаного в прилад, буде рівна різниці між результатами першого і другого зважування, тобто 270 -216 = 54 г.
7. Визначте густину за формулою:
8. Повторіть дослід з новою порцією цегляного порошку, а тоді визначте густину як середнє арифметичне з результатів двох визначень.
9. Запишіть результати роботи в журнал за формою 1 і порівняйте з довідковими даними (таблиця 1).
Форма 1 Найменування матеріалу - цегляний порошок.
б) Визначення густини рідини Прилади, приладдя і матеріали: денсиметр
(ареометр), прозорий скляний циліндр місткістю 250 або 500 мл, скляна паличка, суха тканина, досліджувана рідина. Порядок виконання робіт
1. Досліджувану рідину налийте в прозорий скляний циліндр на 3/4 його об'єму і перемішайте скляною паличкою.
2. М'якою тканиною насухо протріть аерометр і обережно занурте його по центру в рідину.
3. Відрахуйте від 1,00, тобто зверху вниз, показання шкали аерометра на рівні рідини в циліндрі (рис. З, б).
4. Дослід повторіть 2-3 рази з різною кількістю рідини при температурі +20°С.
5. Результати густини рідини запишіть у журнал.
в) Визначення об'ємної маси матеріалу правильної геометричної форми
Прилади, приладдя і матеріали: сушильна шафа, вага з важками, штангенциркуль, металева лінійка з поділками в 1 мм, щітка, зразки досліджуваних матеріалів, таблиця довідкових величин об'ємної маси.
Загальні відомості. До початку роботи висушіть зразки досліджуваного матеріалу. Для щільних матеріалів розміри зразків повинні бути не менше 4x4x4 см, а для пористих - не менше 10х 10х 10 см (не менше трьох зразків). Схеми вимірювання зразків показані на рис. 4.
Об'єми зразків форми куба або паралелепіпеда визначаються за формулою (см3):
V = а ∙Ь ∙с
де а, Ь, с - середні розміри граней зразка, см.
Об'єм циліндра визначається за формулою (см3):
Рис. 4. Схема вимірювання зразків: а - кубічної форми; б - циліндричної форми.
Порядок виконання робіт
1. Зразок матеріалу почистіть щіткою від пилу і зважте (наприклад, маса сосни 500 г).
2. Штангенциркулем або лінійкою виміряйте зразок, як показано на (рис. 4), і визначіть об'єм V = 10x10x10 см = 1000 см3.
3. За формулою визначіть об'ємну масу.
4. Досліди виконайте три рази на різних зразках одного і того ж матеріалу і визначіть середнє арифметичне трьох вимірів.
5. Результати обчислення запишіть в журнал і порівняйте з довідковими даними (табл. 1). Накресліть схему вимірювання зразка і опишіть хід роботи.
г) Визначення об'ємної маси матеріалу, який має неправильну геометричну форму
Прилади, приладдя і матеріали: металевий об'ємомір, посудина ємкістю 500 мл, вага з важками, сушильна шафа, ексикатор, електронагрівний прилад, колба з водою, шовкова або капронова нитка, парафін у металевій посудині, досліджуваний матеріал (цегла), таблиця довідкових величин об'ємної маси.
Загальні відомості. Візьміть, наприклад, кусок цегли об'ємом 50... 100 см:і і висушіть його в сушильній шафі при температурі 105... 110 С до постійної маси; потім охолодіть у ексикаторі і занурте у воду до повного заповнення пор або покрийте його водонепроникним шаром парафіну. Щоб повністю заповнити пори необхідно кип'ятити зразок дві години або витримувати у воді 24 години, а потім вийняти і зберігати при кімнатній температурі. Скло і сталь не потрібно занурювати у ноду або покривати парафіном, оскільки в них нема пор.
Порядок виконання робіт
1. Із ексикатора вийміть сухий охолоджений зразок цегли і зважте (т = 170 г), а потім перев'яжіть міцною ниткою.
2. Зважте суху посудину (3) місткістю 500 мл (тпос = 401 г).
3. Металевий об'ємомір наповніть водою кімнатної температури до рівня коліна (О-О) (рис. 5).
Рис. 5. Металевий об'ємомір: 1 - зразок цегли, 2 -об'ємомір, З - посудина місткістю 500 мл, 1 вода.
4. Зразок матеріалу обережно опустіть у воду (4). Вода, витіснена цеглою, через зливну трубку виливається в раніше зважену посудину. Об'єм витісненої води буде рівний об'єму зануреного в неї зразка. Зважте посудину з водою (т^е = 501 г). Маса води (без посудини) буде відповідати об'єму зразка матеріалу в кубічних сантиметрах (1 см3 води має вагу 1 г), тобто У= 501 - 401 = 100 см3.
5. Визначте об'ємну масу цегли за формулою:
6. Дослід проведіть тричі на різних зразках цегли, а тоді обчисліть середнє арифметичне із трьох вимірів і запишіть у журнал за формою 2.
Форма 2
Найменування матеріалу – цегла.
д) Визначення пористості Порядок виконання робіт
1. Із таблиці 1 випишіть густину цегли - 2680 кг/м3, а із форми 2 - об'ємну масу цегли - 1700 кг/м3.
2. Обчисліть пористість (пустотність) цегли за формулою:
3. Запишіть результати обчисленої пористості цегли, густини і об'ємної маси в журнал лабораторних робіт і порівняйте з довідковими даними (табл. 1).
є) Визначення водопоглинення
Прилади, приладдя і матеріали: сушильна шафа, вага з важками, ванна, скляні палички, кусок м'якої тканини, м'яка щітка, стальна лінійка, цегла.
Порядок виконання робіт
1. Три цеглини очистіть щіткою і виміряйте точно довжину, ширину і товщину кожної: 120x250x65 мм = 1950 см3, 1960 см3, 1940 см3.
2. Зразки висушіть до постійної маси при температурі Ю5...110°С.
3. Сухі зразки цегли занурте у ванну з водою при температурі 20°С на 2-4 доби.
4. Насичені водою три цеглини витріть м'якою тканиною і зважте.
5. Обчисліть водопоглинання за масою і за об'ємом, використовуючи формули:
6. Дослід проведіть три рази і визначте середнє арифметичне.
7. Всі результати обчислень запишіть у журнал за формою 3 і порівняйте з довідковими даними (табл. 1).
Форма З
Найменування матеріалу - цегла.
Показники |
Досліди | ||
1-й |
2-й |
3-й | |
Маса сухої цегли, г (т,) |
3315 |
3330 |
3300 |
Маса цегли насиченої водою, г (т2) |
3646,5 |
3996 |
3795 |
Маса води, поглинутої цеглою, г |
331,5 |
666 |
495 |
Об'єм цегли в природному стані, см3 (V) |
1950 |
1960 |
1945 |
Водопоглинання за масою, % (Wм) |
10 |
20 |
15 |
Водопоглинання за об'ємом, % (W0) |
17 |
33,4 |
25,4 |
Водопоглинання за масою |
(10 + 20+ 15): 3 = 15% | ||
Водопоглинання за об'ємом |
(17 + 33,9 + 25,4) : 3 = 28,1% |