- •Класифікація та основні властивості будівельних матеріалів і виробів
- •1. Класифікація будівельних матеріалів
- •2. Відомості про будову матеріалів та їх класифікація
- •3. Фізичні властивості
- •4. Механічні властивості будівельних матеріалів
- •5. Хімічні властивості
- •6. Лабораторно-практична робота №1
- •7. Лабораторно - практична робота №2
- •Матеріали для підготовки поверхонь
- •8. Матеріали для підготовки поверхонь під штукатурення та облицювання
- •В'яжучі матеріали і добавки до них
- •9. Класифікація в'яжучих та їх призначення
- •10. Вапно
- •11. Лабораторно-практична робота №3
- •12. Види цементів, їх характеристика і призначення
- •13. Виробництво портландцементу
- •14. Властивості цементу
- •15. Добавки до неорганічним (мінеральних) в'яжучих матеріалів
- •16. Лабораторно-практична робота №4
- •17. Лабораторно - практична робота №5
- •18. Гіпсові в'яжучі
- •19. Лабораторно-практична робота №6
- •20. Глина
- •21. Рідке скло
- •22. Органічні в'яжучі і добавки до них
- •Заповнювачі та наповнювачі
- •23. Заповнювачі
- •24. Лабораторно-практична робота №7
- •25. Наповнювачі для мастик
- •26. Завальні відомості про будівельні розчини та їх класифікація
- •27. Властивості розчинів і розчинної суміші
- •28. Загальні відомості про приготування розчинних сумішей
- •29. Класифікація розчинів та їх склад
- •31. Вапняні і вапняно-гіпсові розчини
- •32. Цементні і цементно-вапняні розчини
- •33. Розчини для зимових робіт
- •34. Спеціальні розчини
- •35. Вапняно-піщані кольорові розчини
- •36. Розчини для теразитової і кам'яної штукатурки
- •37. Тераццові розчини
- •38. Розчини для стяжок та прошарків
- •39. Полімерцементні розчини
- •40. Лабораторно-практична робота №8
- •41. Бетони
- •42. Вода для будівельних розчинів і мозаїчних сумішей
- •Матеріали для ліпних робіт і для реставрації штукатурок
- •43. Мінеральні в'яжучі для ліпних робіт і штукатурок
- •44. Пластилін
- •45. Формоппаст
- •47. Дубильні речовини
- •48. Казеїновий клей
- •49. Мастики і клейстери для виготовлення виробів із пап'с-маїие
- •50. Мастила
- •51. Шелаковий лак і пігменти
- •52. Матеріали для ремонтних і реставраційних опоряджувальних робіт
- •53. Допоміжні матеріали для штукатурних, ліпних, облицювальних і мозаїчних робіт
- •54. Абразивні матеріали
- •55. Загальні відомості про керамічні облицювальні плитки
- •56. Керамічні плитки для внутрішнього облицювання стін
- •57. Лаборатрно-практична робота №9
- •58. Кахлі для камінів та опалювальних печей
- •59. Керамічні і метлаські плитки для підлог
- •60. Лабораторно-практична робота №10
- •61. Плитки керамічні фасадні
- •62. Облицювальні плитки зі скла та шлакоситалів
- •63. Бетонні і цементні плитки
- •64. Облицювальні плитки на основі гіпсу, вапна, мінеральних волокон
- •65. Азбоцементні листи
- •66. Деревносшружкові ппііти (осп) -
- •67. Деревновопокнисші (двп) і цементносшружкові ппити
- •68. Облицювальні пластикові вироби
- •69. Полімерні матеріали для покриття підлоги
- •70. Облицювальні вироби з природного каменю
- •71. Вимови до мастик і клеїв
- •72. Деякі мастики та клеї, які застосовують в опоряджувальних роботах
- •73. Схема матеріалів для малярів
- •74 Особливі властивості матеріалів, застосовуваних при малярних і шпалерних роботах
- •75. Зв'язуючі для водних сумішей
- •1. Мінеральні зв'язуючі
- •3. Рослинні клеї
- •4. Клей штучний і синтетичний
- •76. Зв'язуючі дпя неводних сумішей
- •2. Напівнатуральні оліфи
- •4. Штучні оліфи
- •77. Смоли
- •78. Паки і політури
- •79. Емульсії
- •80. Допоміжні матеріали для малярів
- •81. Класифікація пігментів
- •83. Фарби на водних зв'язуючих
- •85. Опійні фарби -
- •86. Емалеві фарби
- •87. Малярні арунтовки, шпаклівки і замазки
- •89. Фарби на основі полімерів
- •90. Допустимі умови для застосування фарбувальних спопук
- •91. Лабораторно-практична робота №12
- •92. Матеріали для монументапьно-декоративноао живопису
- •93. Матеріали для обклеювання стін
- •94. Загальні відомості про сучасні опоряджувальні матеріали
- •95. Матеріали для улаштуванню підлоги
- •96. Матеріали для облицювання
- •97. Сухі модифіковані суміші дпя штукатурення
- •98. Шпаклівки
- •99.Суперклей універсальний - Ферозіт Супер (рис. 40, а)
- •100. Герметизуючі і гідроізоляційні матеріали
- •101. Ремонтно-реставраційні матеріали
- •102. Ґрунтовки і фарби
- •Додаток 1 Середні норми витрат основних матеріалів на виконання опоряджувальних робіт на 1 м2 оздоблювальної поверхні
В'яжучі матеріали і добавки до них
9. Класифікація в'яжучих та їх призначення
В'яжучі скріплюють (зв'язують) між собою неорганічні (мінеральні) або органічні заповнювачі і наповнюючі, утворюючи моноліт (будівельний розчин, бетон або мастику). Розрізняють в'яжучі органічні (бітум дьоготь, полімери) і неорганічні (мінеральні), до яких належать цемент, вапно, гіпс, глина.
Неорганічні в'яжучі речовини, змішані з водою, утворюють тісто, здатне переходити в каменеподібний стан, за винятком магнезіальних і кислотривких в'яжучих. Неорганічні в'яжучі І ісчовини залежно від умов тверднення поділяють на повітряні, гідравлічні та в'яжучі автоклавного тверднення.
Повітряні в'яжучі речовини можуть тверднути й тривалий час. зберігати міцність лише на повітрі (гіпс, повітряне вапно, ГЛИНа, магнезіальні в'яжучі і рідке скло). їх застосовують у сухих місцях.
Гідравлічні в'яжучі тверднуть і зберігають міцність не лише ми повітрі, а й у воді (цемент, гідравлічне вапно). їх застосову-х ні» у сухих і вологих місцях.
В'яжучі автоклавного тверднення - це речовини, здатні і м.'рднути й утворювати камінь в автоклавах при підвищених Температурах, тиску та вологості (вапняно-кремнеземисті, вапни мозольні, вапняно-шлакові тощо).
10. Вапно
Вапно застосовувалось у будівництві ще 4000 років до н.е.
Вапно буває повітряне і гідравлічне. Повітряне будівельне ІДПНО, - це продукт випалювання в шахтних, обертових та інших печах (при температурі Ю00...1200°С) вапняку, крейди , доломітизованого вапняку, магнезиту, що містить не більше як 6% глинистих домішок. Внаслідок випалювання вапняку утворюється продукт (грудкове негашене вапно або вапно - кипілка) у вигляді кусків, що активно взаємодіють з водою допалюванням чи перепалювання вапна в печі знижує його якість. Реакція розкладання вапняку обернена:
Крім головної частини у вапні міститься оксид магнію. Залежно від вмісту його повітряне вапно поділяється на кальцієве (Мg ≤ 5%), магнезіальне (Мg = 5... 20%) та доломітове (Мg > 20... 40%). У вапна 1-го сорту непогашених зерен 7%, 2-го сорту - 11%, 3-го сорту - 14%.
Внаслідок гашення (змішуванню з водою) грудкового негашеного вапна утворюється гашене вапно:
На будівельному майданчику вапно гасять у творильних ящиках із сіткою для зціджування вапняного молока і витримують в ямах не менше двох-трьох тижнів, а в заводських умовах - у спеціальних барабанах - погашувачах і відстоюють 1-2 доби.
Якщо витратити на 1 кг грудкового вапна 1 л води, то утворюється пухкий порошок (гідратне вапно), 2...З л - вапняне тісто, 4...5 л - вапняне молоко.
Залежно від часу гашення розрізняють вапно таких видів: швидкозагашуване з часом гашення до 8 хв. середньозагашуване - з часом гашення до 25 хв. і повільнозагашуване з часом гашення понад 25 хв. Добре погашене вапно збільшується в об'ємі в 2,5...3,5 рази.
З грудкового вапна одержують мелене негашене вапно у вигляді порошку, яке перевозять у герметичних контейнерах або мішках і зберігають не більше 15 діб. Повітряне будівельне вапно застосовують для приготування оздоблювальних розчинів, для виготовлення штучних бетонних виробів, силікатної цегли (автоклавного тверднення) та водного фарбування стін» Мелене негашене вапно доцільно застосовувати під час зимових робіт. На повітрі вапняний розчин повільно твердіє під дією вуглекислого газу та утворює карбонат кальцію (реакція необернена): Са (ОН)2 + С02 = СаС03 + Н20 (воду слід видалити сушінням штукатурки). Об'ємна маса негашеного грудкового вапна 1600...2900 кг/м3, а справжня густина 3100...3300 кг/м3.
Сировиною гідравлічного вапна є вапняки, що містять (і...20% глинистих домішок. Вапняки випалюють при температурах 900...1100°С, не доводячи до спікання. Гідравлічне вапно перші сім діб твердне на повітрі, а далі може тверднути і у воді; початок 2 години, закінчення - 16 годин. Його переводять і зберігають, запобігаючи зволоженню.
Границя міцності гідравлічного вапна на стиск 2,5 МПа. Гідравлічне вапно застосовують для мурувальних і штукатурних розчинів і бетонів невисоких класів. Головний недолік вапна у тому, що воно твердне дуже повільно (7-14 діб) тільки на повітрі, низька міцність (0,5...2 МПа), морозостійкість і неводостійке.