Тема 2 Основи теорії конституції та конституціоналізму

План

2.1. Причини виникнення конституції. Конституція як на-слідок загальноєвропейської правової і політичної культури

2. Поняття та зміст конституції. Класифікація конституцій

3. Порядок прийняття конституцій

4. Поняття та зміст конституціоналізму

2.1. Причини виникнення конституції. Конституція як наслідок загальноєвропейської правової і політичної культури

Термін «конституція» (від лат. «constitution») буквально перекладається як «установлення», «утвердження».

Вже в Стародавньому Римі термін «конституція» почина­ють вживати для позначення нормативних актів. Зокрема, свого часу так називали окремі акти римських імператорів. Терміном, словом «конституція» користувалися і в середні віки. Але в су­часному розумінні цього слова, власне у розумінні «Конституції як головного нормативного акту держави (конституція держа­ви)», його починають вживати значно пізніше. Іншими словами, треба розуміти, що поява самого терміну «конституція» і поява конституції як політико-правового акту не співпадають у часі. Спочатку появився термін (як назва нормативно-правового ак­ту), а вже потім, маже через дві тисячі років, появляється саме явище конституції як політико-правового інституту.

Отже, сучасне розуміння терміну «конституція» (консти­туція держави) почалося з періоду зміни у Європі феодального ладу на буржуазний (ХУН-ХУШ ст.) і остаточно сформувалося на початку ХХ-го століття вже як сутність основного закону де­мократичної держави.

Відомо, що першими (писаними) конституціями сьогодні вважаються конституція США 1787 року, конституції Франції та Польщі 1791 року. До останніх (перших писаних конституцій) сьогодні небезпідставно відносять і українську Конституцію 1710 року, більше відому як Конституція Пилипа Орлика.

Дослідити причини, які призвели до виникнення консти­туцій, можна, проаналізувавши огляд тих подій, які передували появі конституцій у США, Франції та Україні.

Все починається з того, що в один час в силу певних при­чин (соціальних катаклізмів) назріває потреба у суспільства змі­нити феодальний лад. Феодально-державний устрій з його ін­ститутами феодальної залежності гальмує суспільний прогрес. Змінює цю залежність новий уклад - суспільство вільних грома­дян (вільних горожан - буржуа). Однак феодальна верхівка, звичайно, не хоче змін і це приводить до боротьби (визвольна війна, війна колоній з метрополією, революція).

У результаті цієї боротьби змінюється саме суспільство. Виникає потреба закріпити на політичному і правовому рівні досягнення цієї боротьби. Саме тому спочатку з' являються полі­тичні документи (декларації, вимоги-прохання), а згодом - пра­вові (конституції).

Конституції у цих випадках виконали насамперед функ­цію правового закріплення нового стану речей у суспільстві: зміни від системи феодальної залежності від монарха до систе­ми держави як об' єднання вільних (насамперед від тої ж феода­льної залежності) громадян, які всі разом (народ) і творять цю державу та тримають у ній владу. Конституції, на перших порах, ніби закріпили перехід цієї влади повністю від монарха до наро­ду або перерозприділили цю владу, забравши її частину у мона­рха для передачі народу. Якщо ж до такого перерозподілу не доходило, то поява конституції була відсутня. Іншими словами, Конституція як Основний Закон держави, закон, який врегульо­вує систему державної влади у феодальній державі, у державі, яка є абсолютною монархією - непотрібний.

Може також відбуватися зворотній процес - процес лікві­дації конституції. Як тільки, наприклад, демократичний лад за­мінюють тоталітарним, то здійснюється ліквідація окремих кон­ституційних інститутів (інститут парламенту, інститут місцево­го самоврядування) або конституції в цілому. Так, до прикладу, відбулося на початку 30-тих років у Німеччині. Тоді до влади прийшов фашистський режим Адольфа Гітлера, який просто ліквідував конституцію Німеччини 1919 року (Веймарська Кон­ституція).

Сьогодні вважають, що причинами появи конституцій у Європі в XVIII столітті було декілька передумов:

1. філософські передумови - розвиток філософської нау­ки, вчення мислителів середньовіччя про державу, право та справедливість;

2. соціально-економічні передумови - досягнення техніки, торгівлі, потреба загальноєвропейської інтеграції;

3. політико-правові передумови - потреба ліквідації фео­дального ладу.

Сучасна наука конституційного права знає цілі теорії що­до походження конституцій. Серед них найбільш поширеними є теорії представників німецької або юридичної школи права, тео­рія представників соціологічної та політологічної школи права.