1.3.4. Інновації в області автоматизації

Для оцінювання інновацій в галузі автоматизації застосовують приблизні й імовірнісні методи. Відомі такі афоризми як: не “можна авто­матизувати хаос”, “якщо автоматизувати хаос, то отримаємо автоматизований хаос”, і “автоматизація як і ремонт, – за визначенням, не має кінця”. Закладений в них сенс|зміст| відображає суперечність|протиріччя| між ме­неджерами і комп’ютерниками. Якщо менеджери керують людьми і бізнес-процесами|, оцінюють технології як засіб|кошт| досягнення тих чи ін­ших цілей, то комп’ютерники орієнтовані переважно на технології, на функціонування програмного і апаратного забезпечення, і сприй­мають користувачів, як джерело проблем для роботи програм і техніки.

Плануючи|планеруванні| системи доступу до інформації і знань в організації, ключові|джерельні| рішення|розвязання| стосовно бізнес-логіки та інтерфейсу цієї системи для кінцевого|скінченного| користувача приймають менеджери і комп’ютерники разом, оскільки|тому що| менеджери володіють інформацією про те, що треба робити|чинити|, а комп’ютерники повинні знати, як це здійснити. Кожна зі сторін від­стоює своє бачення|видіння| проблем і, залежно від співвідношення сил, з кожного питання ухвалюється певне компромісне рішення.

Правда полягає в тому, що в результаті|унаслідок| всіх компромісів між ме­не­­джерами і комп’ютерниками крайнім виявляється|опиняється| той самий кінце­вий|скінченний| користувач, заради якого й автоматизовувалися бізнес-процеси|.

Внаслідок цієї змови менеджерів і комп’ютерників за спиною співробітника-виконавця, що є кінцевим користувачем, часто на практиці “інтелектуальний” комп’ютерний доступ до даних може підвищити завантаження користувача рутинною роботою, зменшити продуктивність його праці і вимагати більших, ніж раніше, зусиль для збереження попереднього темпу виконання завдань.

Цілком природно, що співробітник-виконавець відповідає на таку зміну умов прихованим або явним саботажем створених спе­ціально для нього переваг нової системи доступу до даних, вважаючи за краще використовувати колишню (комп’ютерну чи некомп’ютерну) технологію або, у разі формальної заборони, використовувати тільки базові функції нової системи (рутинні операції), ухиляючись під тим чи іншим приводом від роботи з розширеними функціями. До останніх належить участь у підготовці підзвітних сум, вивчення в самій системі відкритих даних про суміжні підрозділи, звітів про їхню роботу, інших даних, глибше вивчення системи і контакт з її розробниками або групою підтримки.

На стадії проектування менеджер планує окупити витрати на роз­роблення і впровадження системи доступу до даних, придбання прог­рамного і апаратного забезпечення за рахунок збільшення продук­тивності праці, інтенсивного обміну знаннями між співробітниками, підрозділами, менеджерами. Проте, кінцевому користувачеві може просто не вистачити часу і бажання на те, щоб працювати з розши­реними функціями системи, які створені для покращання його інфор­мо­ваності, покликані збільшити його ефективність, підняти особисту і за­гальну продуктивність праці, стимулювати раціоналізаторську діяльність.

Комп’ютерні технології, спочатку створені для прискорення типових математичних обчислень, сьогодні слугують системі ав­то­матизації, основне завдання якої – перетворення індивідуальних знань, досвіду, навичок на технологію, застосування якої доступне всім.

Акцент у системах автоматизації поступово переміщався зі спе­ціальних наукомістких|наукоємних| напрямів|направлень| на добре стандартизовані прикладні зав­дання|задачі| і далі – на розроблення універсального|набудовує| ПЗ з|із| широким спектром можливостей|спроможностей|. Для ілюстрації – це програма розрахунку траєк­торії балістичної ракети в 50-ті| роки, АРМ (автоматизоване робоче місце|місце-миля|) оператора диспетчерської служби в 70-ті рр.| і текстовий редактор у 90-ті рр. ХХ століття|.

Оскільки відбувається взаємопроникнення реального життя і комп’ютерних систем, не дивно, що передові підходи в менеджменті й організації виробничих процесів неодмінно починають застосовувати в системах автоматизації підприємств.

У вузькому розумінні, це означає перенесення супутньою будь-яким нововведенням звітності і паперової кореспонденції в систему автоматизації. Так можна спростити завдання зберігання, пошуку і доступу до цієї інформації надалі. У ширшому розумінні – інтеграцію нової парадигми в основу системи автоматизації, з орієнтацією роз­робників на створення такого робочого місця для кожного користу­вача, на якому всі необхідні за переліком його завдань функції систе­ми, по-перше, обов’язково присутні, по-друге, – зрозумілі і прості у використанні.

Еволюція систем автоматизації підтримувалася перевагою в ефек­тивності, яка забезпечувала перенесення частини типових опе­рацій на комп’ютерне робоче місце, а також надією керівників і ви­конавців вирішити за допомогою автоматизації проблеми організації праці, що не завжди вирішуються за допомогою комп’ютерної логіки, заснованої на математиці.

До універсальних систем автоматизації, що налаштовуються|набудовують|, належать продукти корпорацій SAP| R/3, Platinum| Software|, Lotus|, низки російських: компанія – 1С|, Галактика.

Можливості автоматизації, що надаються системами, об’єд­ну­ють оперативне керування виробництвом, керівничий облік, складсь­кий облік, автоматизацію збутової діяльності й автоматизацію інших завдань на підприємстві. Впровадження системи автоматизації на потужному підприємстві – довгий (від 3–6 місяців до року) і дорогий (мільйони доларів) процес. Завдяки відкритим технологіям створення окремих елементів системи автоматизації також можливе власними силами або із залученням невеликої групи виконавців і доступне для середніх і малих компаній.