![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •В.В. Литвин технології менеджменту знань
- •Розділ 1 основні поняття менеджменту знань
- •1.1. Основні означення менеджменту знань
- •1.1.1. Структура менеджменту знань
- •Маркетинґ Проектування Підготовка виробництва Виробництво Збут
- •1.1.2. Формування знань
- •1.1.3. Введення даних
- •1.1.4. Адміністрування
- •1.1.5. Мотивація
- •1.1.6. Особливості впровадження мз
- •1.2. Менеджмент знань
- •1.3. Базові поняття менеджменту знань
- •1.3.1. Видобування знань
- •1.3.2. Системи пізнання
- •1.3.3. Організація доступу до знань
- •1.3.4. Інновації в області автоматизації
- •1.3.5. Менеджмент знань та інформації
- •1.3.6. Менеджмент знань та Інтернет
- •1.4. Онтологічний інжиніринг
- •1.4.1. Системи керування знаннями
- •1.4.2. Онтологія
- •1.5. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 2 теоретичні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •2.1. Поле знань
- •2.1.1. Мова опису поля знань
- •2.1.2. Семіотична модель поля знань
- •2.1.3. “Піраміда” знань
- •2.2. Стратегії одержання знань
- •2.3. Теоретичні аспекти видобування знань
- •2.3.1. Психологічний аспект
- •2.3.2. Лінгвістичний аспект
- •2.3.3. Гносеологічний аспект видобування знань
- •2.4. Теоретичні аспекти структурування знань
- •2.4.1. Історична довідка
- •2.4.2. Ієрархічний підхід
- •2.4.3. Традиційні методології структуризації
- •2.4.4. Об’єктно-структурний підхід (осп)
- •Стратифікація знань предметної області
- •Матриця об’єктно-структурного аналізу
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 3 технології менеджменту та інженерії знань
- •3.1. Класифікація методів практичного видобування знань
- •3.2. Комунікативні методи
- •3.2.1. Пасивні методи
- •Порівняльні характеристики пасивних методів видобування знань
- •3.2.2. Активні індивідуальні методи
- •Порівняльні характеристики активних індивідуальних методів видобування
- •3.2.3. Активні групові методи
- •3.3. Текстологічні методи
- •3.3.1. Методи структурування
- •Дані концептуалізації
- •3.3.2. Еволюція систем одержання знань
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Розділ 4 прикладні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •4.1. Латентні структури знань і психосемантика
- •4.1.1. Семантичні простори і психологічне градуювання
- •Опис зв’язку між поняттями
- •4.1.2. Методи багатовимірного градуювання
- •4.1.3. Використання метафор для виявлення “прихованих” структур знань
- •4.2. Метод репертуарних решіток
- •4.2.1. Основні поняття
- •4.2.2. Методи виявлення конструктів. Метод мінімального контексту
- •4.2.3. Аналіз репертуарних решіток
- •4.2.4. Автоматизовані методи
- •4.3. Керування знаннями
- •4.3.1. Що таке “керування знаннями”?
- •4.3.2. Керування знаннями і корпоративна пам’ять
- •4.3.3. Системи omis
- •4.3.4. Особливості розроблення омis
- •4.4. Візуальне проектування баз знань як інструмент пізнання
- •4.4.1. Від понятійних карт до семантичних мереж
- •4.4.2. База знань як пізнавальний інструмент
- •4.5. Проектування гіпермедіа бд і адаптивних навчальних систем
- •4.5.1. Гіпертекстові системи
- •4.5.2. Від мультимедіа до гіпермедіа
- •4.5.3. На шляху до адаптивних навчальних систем
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 5 Класифікація даних та знань
- •5.1. Важливість правильної класифікації
- •5.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •5.1.2. Труднощі класифікації
- •5.2. Ідентифікація класів і об’єктів
- •5.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •5.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •5.3. Ключові абстракції й механізми
- •5.3.1. Ключові абстракції
- •5.3.2. Ідентифікація механізмів
- •5.4. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 6 онтології й онтологічні системи
- •6.1. Поняття онтології
- •6.2. Моделі онтології й онтологічної системи
- •Класифікація моделей онтології
- •6.3. Методології створення і “життєвий цикл”онтології
- •6.4. Мови опису онтологій
- •6.4.1. Види owl
- •6.4.2. Структура онтологій
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 7 Програмні засоби побудови онтологій
- •7.1. Онтологія як засіб формалізації та алгоритмізації знань в інтелектуальній системі
- •7.1.1. Аналіз підходів до навчання онтологій
- •7.1.2. Загальні принципи проектування онтологій
- •7.1.3. Формати та стандарти подання інформації
- •7.1.4. Засоби для створення онтології
- •7.2. Технологія розроблення онтологій в редакторі Protégé
- •7.2.1. Еволюція Protégé
- •7.2.2. Protégé-owl. Мова Web онтологій owl
- •7.2.3. Основні терміни та поняття у Protégé-owl
- •Терміни та їх синоніми
- •7.2.4. Методика розроблення онтології засобами Protégé
- •Створення й експлуатація онтології
- •7.2.5. Створення онтології
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Література
- •Литвин Василь Володимирович технології менеджменту знань
- •V lp.Com.Ua, ел. Пошта: vmr@vlp.Com.Ua
1.1.1. Структура менеджменту знань
Перша декомпозиція – СМЗ породжує рішення, підказки, інформацію до роздумів, тобто знання співробітників, які врешті-решт повертаються в систему, доповнюючи і збагачуючи її.
Розглядаючи структуру МЗ, розпочнемо тільки питання, пов’язані зі структуризацією інформації, даних та знань, відкладаючи питання адміністрування системи.
Весь набір даних, інформації і знань можна поділити на зовнішню, внутрішню і корпоративну інформацію.
Зовнішньою інформацією і даними можуть, наприклад, бути:
інформація з Інтернету;
друкарські видання, бібліотечна інформація;
звіти про відвідини виставок, конференцій і семінарів;
звіти про переговори із замовниками;
результати зовнішніх аудитів;
зовнішні стандарти, правові і нормативні акти, що стосуються діяльності організації, і практика їх застосування;
співбесіда з найманими працівниками;
результати бенчмаркінґу;
патентна інформація;
оцінки постачальників;
оцінки замовників;
маркетинґова інформація;
документація замовників.
Внутрішньою інформацією і даними можуть бути будь-які відомості, що отримують в результаті внутрішньої діяльності підприємства і є цінними для подальшого використання. Наприклад, результати експериментів, що виконують під час розроблення і запуску продукції у виробництво, статистика та аналіз виявлених невідповідностей, результати внутрішнього аудиту, звіти відділу маркетинґу, рейтинґи постачальників, процедури і методики, циркуляри, директиви тощо.
Якщо організація належить до корпорації, то зазвичай існує загальна корпоративна інформація, що використовується всередині корпорації і закрита для сторонніх організацій. Переважно така інформація розповсюджується закритою корпоративною системою Інтранет і може містити:
корпоративні інструкції і директиви;
звіти і листування з іншими організаціями;
інформацію про корпоративні програми, стратегію, результати корпоративної діяльності;
досвід організацій, рекомендований для розповсюдження;
інформацію про замовників і партнерів;
інформацію про публікації;
інформацію про дискусії і семінари тощо.
Друга декомпозиція є структуризацією інформації, даних і знань відповідно до ключових процесів організації.
Під бізнес-процесом розуміють процес, що безпосередньо пов’язаний з виготовленням продукту або наданням|виявленням| послуги, зазвичай складається з кількох послідовних підпроцесів, де вихід з одного є входом до наступного. Наприклад:
Маркетинґ Проектування Підготовка виробництва Виробництво Збут
Під процесами керування розуміють процеси лінійного адміністративного керування або функціонального керування, які застосовують до об’єкта регулювання.
Як підтримувальні процеси повинні розглядатися процеси закупівлі, забезпечення людськими ресурсами, фінансування.
Процесами, які покращують роботу підприємства, можуть бути, наприклад, самооцінка підприємства, бенчмаркінґ|, аналіз ефективності системи якості, планування|планерування| розвитку тощо.
Третя декомпозиція – всю внутрішню інформацію, дані і знання можна розділити на документовану, тобто отриману з офіційних документів, і приховану (tacit), яка міститься в голові працівника організації або в його особистих архівах.
Четверта декомпозиція – документована інформація, тобто технологічна документація, документація контролінґу, правила (проектування, документообіг, процедури, інструкції), експериментальні дані, рекламації і дані про збої.
П’ята декомпозиція. Наприклад, у блок “Правила” для ливарного виробництва можуть бути зараховані спеціальні правила для окремих етапів процесу лиття з рекомендованими типовими або експериментально перевіреними характеристиками.