![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •В.В. Литвин технології менеджменту знань
- •Розділ 1 основні поняття менеджменту знань
- •1.1. Основні означення менеджменту знань
- •1.1.1. Структура менеджменту знань
- •Маркетинґ Проектування Підготовка виробництва Виробництво Збут
- •1.1.2. Формування знань
- •1.1.3. Введення даних
- •1.1.4. Адміністрування
- •1.1.5. Мотивація
- •1.1.6. Особливості впровадження мз
- •1.2. Менеджмент знань
- •1.3. Базові поняття менеджменту знань
- •1.3.1. Видобування знань
- •1.3.2. Системи пізнання
- •1.3.3. Організація доступу до знань
- •1.3.4. Інновації в області автоматизації
- •1.3.5. Менеджмент знань та інформації
- •1.3.6. Менеджмент знань та Інтернет
- •1.4. Онтологічний інжиніринг
- •1.4.1. Системи керування знаннями
- •1.4.2. Онтологія
- •1.5. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 2 теоретичні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •2.1. Поле знань
- •2.1.1. Мова опису поля знань
- •2.1.2. Семіотична модель поля знань
- •2.1.3. “Піраміда” знань
- •2.2. Стратегії одержання знань
- •2.3. Теоретичні аспекти видобування знань
- •2.3.1. Психологічний аспект
- •2.3.2. Лінгвістичний аспект
- •2.3.3. Гносеологічний аспект видобування знань
- •2.4. Теоретичні аспекти структурування знань
- •2.4.1. Історична довідка
- •2.4.2. Ієрархічний підхід
- •2.4.3. Традиційні методології структуризації
- •2.4.4. Об’єктно-структурний підхід (осп)
- •Стратифікація знань предметної області
- •Матриця об’єктно-структурного аналізу
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 3 технології менеджменту та інженерії знань
- •3.1. Класифікація методів практичного видобування знань
- •3.2. Комунікативні методи
- •3.2.1. Пасивні методи
- •Порівняльні характеристики пасивних методів видобування знань
- •3.2.2. Активні індивідуальні методи
- •Порівняльні характеристики активних індивідуальних методів видобування
- •3.2.3. Активні групові методи
- •3.3. Текстологічні методи
- •3.3.1. Методи структурування
- •Дані концептуалізації
- •3.3.2. Еволюція систем одержання знань
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Розділ 4 прикладні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •4.1. Латентні структури знань і психосемантика
- •4.1.1. Семантичні простори і психологічне градуювання
- •Опис зв’язку між поняттями
- •4.1.2. Методи багатовимірного градуювання
- •4.1.3. Використання метафор для виявлення “прихованих” структур знань
- •4.2. Метод репертуарних решіток
- •4.2.1. Основні поняття
- •4.2.2. Методи виявлення конструктів. Метод мінімального контексту
- •4.2.3. Аналіз репертуарних решіток
- •4.2.4. Автоматизовані методи
- •4.3. Керування знаннями
- •4.3.1. Що таке “керування знаннями”?
- •4.3.2. Керування знаннями і корпоративна пам’ять
- •4.3.3. Системи omis
- •4.3.4. Особливості розроблення омis
- •4.4. Візуальне проектування баз знань як інструмент пізнання
- •4.4.1. Від понятійних карт до семантичних мереж
- •4.4.2. База знань як пізнавальний інструмент
- •4.5. Проектування гіпермедіа бд і адаптивних навчальних систем
- •4.5.1. Гіпертекстові системи
- •4.5.2. Від мультимедіа до гіпермедіа
- •4.5.3. На шляху до адаптивних навчальних систем
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 5 Класифікація даних та знань
- •5.1. Важливість правильної класифікації
- •5.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •5.1.2. Труднощі класифікації
- •5.2. Ідентифікація класів і об’єктів
- •5.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •5.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •5.3. Ключові абстракції й механізми
- •5.3.1. Ключові абстракції
- •5.3.2. Ідентифікація механізмів
- •5.4. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 6 онтології й онтологічні системи
- •6.1. Поняття онтології
- •6.2. Моделі онтології й онтологічної системи
- •Класифікація моделей онтології
- •6.3. Методології створення і “життєвий цикл”онтології
- •6.4. Мови опису онтологій
- •6.4.1. Види owl
- •6.4.2. Структура онтологій
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 7 Програмні засоби побудови онтологій
- •7.1. Онтологія як засіб формалізації та алгоритмізації знань в інтелектуальній системі
- •7.1.1. Аналіз підходів до навчання онтологій
- •7.1.2. Загальні принципи проектування онтологій
- •7.1.3. Формати та стандарти подання інформації
- •7.1.4. Засоби для створення онтології
- •7.2. Технологія розроблення онтологій в редакторі Protégé
- •7.2.1. Еволюція Protégé
- •7.2.2. Protégé-owl. Мова Web онтологій owl
- •7.2.3. Основні терміни та поняття у Protégé-owl
- •Терміни та їх синоніми
- •7.2.4. Методика розроблення онтології засобами Protégé
- •Створення й експлуатація онтології
- •7.2.5. Створення онтології
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Література
- •Литвин Василь Володимирович технології менеджменту знань
- •V lp.Com.Ua, ел. Пошта: vmr@vlp.Com.Ua
Запитання для повторення та контролю знань
1. Як класифікують методи практичного видобування знань?
2. Який основний принцип поділу методів практичного видобування знань?
3. Які методи видобування знань називаються комунікативними?
4. На які дві групи можна поділити комунікативні методи?
5. Які методи видобування знань називаються ігровими?
6. Як класифікують предметні області з погляду їх документованості?
7. Як класифікують предметні області за ступенем структурованості знань?
8. Які методи видобування знань належать до пасивних?
9. Які методи видобування знань належать до індивідуальних активних?
10. Які існують різновиди методу спостережень?
11. Які виникають труднощі під час складання протоколу “думок вголос”?
12. Як діляться питання під час читання лекцій?
13. Обґрунтуйте порівняльні характеристики пасивних методів видобування знань.
14. Які існують способи здійснення анкетування?
15. Перелічіть рекомендації під час складання анкет.
16. Що розуміють під інтерв’ю?
17. Як відбувається класифікація запитань під час інтерв’ю?
18. Що таке вільний діалог?
19. Які стадії видобування знань виділяють під час вільного діалогу?
20. Які порівняльні характеристики активних індивідуальних методів видобування знань Ви знаєте?
21. Які методи видобування знань належать до групових активних?
22. Які переваги групових методів Ви знаєте?
23. У чому полягає суть методу “мозкової атаки”?
24. Обґрунтуйте порівняння активних групових методів видобування знань.
25. У чому полягає суть методу експертної гри? Наведіть приклади.
26. У чому полягає суть методу рольових ігор? Наведіть приклади.
27. У чому полягає суть методу ігор з тренажерами? Наведіть приклади.
28. У чому полягає суть методу комп’ютерних експертних ігор? Наведіть приклади.
29. Які методи видобування знань належать до текстологічних?
30. Сформулюйте задачу видобування знань з текстів.
31. Побудуйте схему видобування знань зі спеціальних текстів?
32. Які компоненти містить науковий текст?
33. Що таке мікроконтекст та макроконтекст?
34. Що таке основні моменти розуміння тексту?
35. Що таке семантична структура тексту?
36. Які компоненти впливають на інтерпретацію тексту?
37. Які Ви знаєте методи виявлення понять?
38. Як діляться методи виявлення зв’язків між поняттями?
39. Які існують методи виділення метапонять та деталізації понять?
40. Наведіть еволюцію систем одержання знань.
41. Що таке КADS-методологія?
42. Які основні моделі КADS Ви знаєте?
43. Які існують типи зв’язків між фрагментами?
44. Що таке психосемантика?
45. Які існують методологічні проблеми КADS?
46. Які існують технологічні проблеми КADS?
Завдання для самостійного розв’язування
Чому задача придбання знань є вузьким місцем в проектуванні інтелектуальних систем? Які рішення пропонують, щоб запобігти такій ситуації?
Розділ 4 прикладні аспекти менеджменту та інженерії знань
Латентні структури знань і психосемантика
Метод репертуарних решіток
Керування знаннями
Візуальне проектування баз знань як інструмент пізнання
Проектування адаптивних навчальних систем
У розділі розглянуто прикладні аспекти інженерії знань, використання латентних структур знань та психосемантики для видобування глибинних знань. Досліджено метод репертуарних решіток, керування знаннями та проектування бази знань. В кінці розділу описано використання адаптивних навчальних систем та їх проектування.