![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •В.В. Литвин технології менеджменту знань
- •Розділ 1 основні поняття менеджменту знань
- •1.1. Основні означення менеджменту знань
- •1.1.1. Структура менеджменту знань
- •Маркетинґ Проектування Підготовка виробництва Виробництво Збут
- •1.1.2. Формування знань
- •1.1.3. Введення даних
- •1.1.4. Адміністрування
- •1.1.5. Мотивація
- •1.1.6. Особливості впровадження мз
- •1.2. Менеджмент знань
- •1.3. Базові поняття менеджменту знань
- •1.3.1. Видобування знань
- •1.3.2. Системи пізнання
- •1.3.3. Організація доступу до знань
- •1.3.4. Інновації в області автоматизації
- •1.3.5. Менеджмент знань та інформації
- •1.3.6. Менеджмент знань та Інтернет
- •1.4. Онтологічний інжиніринг
- •1.4.1. Системи керування знаннями
- •1.4.2. Онтологія
- •1.5. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 2 теоретичні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •2.1. Поле знань
- •2.1.1. Мова опису поля знань
- •2.1.2. Семіотична модель поля знань
- •2.1.3. “Піраміда” знань
- •2.2. Стратегії одержання знань
- •2.3. Теоретичні аспекти видобування знань
- •2.3.1. Психологічний аспект
- •2.3.2. Лінгвістичний аспект
- •2.3.3. Гносеологічний аспект видобування знань
- •2.4. Теоретичні аспекти структурування знань
- •2.4.1. Історична довідка
- •2.4.2. Ієрархічний підхід
- •2.4.3. Традиційні методології структуризації
- •2.4.4. Об’єктно-структурний підхід (осп)
- •Стратифікація знань предметної області
- •Матриця об’єктно-структурного аналізу
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 3 технології менеджменту та інженерії знань
- •3.1. Класифікація методів практичного видобування знань
- •3.2. Комунікативні методи
- •3.2.1. Пасивні методи
- •Порівняльні характеристики пасивних методів видобування знань
- •3.2.2. Активні індивідуальні методи
- •Порівняльні характеристики активних індивідуальних методів видобування
- •3.2.3. Активні групові методи
- •3.3. Текстологічні методи
- •3.3.1. Методи структурування
- •Дані концептуалізації
- •3.3.2. Еволюція систем одержання знань
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Розділ 4 прикладні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •4.1. Латентні структури знань і психосемантика
- •4.1.1. Семантичні простори і психологічне градуювання
- •Опис зв’язку між поняттями
- •4.1.2. Методи багатовимірного градуювання
- •4.1.3. Використання метафор для виявлення “прихованих” структур знань
- •4.2. Метод репертуарних решіток
- •4.2.1. Основні поняття
- •4.2.2. Методи виявлення конструктів. Метод мінімального контексту
- •4.2.3. Аналіз репертуарних решіток
- •4.2.4. Автоматизовані методи
- •4.3. Керування знаннями
- •4.3.1. Що таке “керування знаннями”?
- •4.3.2. Керування знаннями і корпоративна пам’ять
- •4.3.3. Системи omis
- •4.3.4. Особливості розроблення омis
- •4.4. Візуальне проектування баз знань як інструмент пізнання
- •4.4.1. Від понятійних карт до семантичних мереж
- •4.4.2. База знань як пізнавальний інструмент
- •4.5. Проектування гіпермедіа бд і адаптивних навчальних систем
- •4.5.1. Гіпертекстові системи
- •4.5.2. Від мультимедіа до гіпермедіа
- •4.5.3. На шляху до адаптивних навчальних систем
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 5 Класифікація даних та знань
- •5.1. Важливість правильної класифікації
- •5.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •5.1.2. Труднощі класифікації
- •5.2. Ідентифікація класів і об’єктів
- •5.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •5.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •5.3. Ключові абстракції й механізми
- •5.3.1. Ключові абстракції
- •5.3.2. Ідентифікація механізмів
- •5.4. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 6 онтології й онтологічні системи
- •6.1. Поняття онтології
- •6.2. Моделі онтології й онтологічної системи
- •Класифікація моделей онтології
- •6.3. Методології створення і “життєвий цикл”онтології
- •6.4. Мови опису онтологій
- •6.4.1. Види owl
- •6.4.2. Структура онтологій
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 7 Програмні засоби побудови онтологій
- •7.1. Онтологія як засіб формалізації та алгоритмізації знань в інтелектуальній системі
- •7.1.1. Аналіз підходів до навчання онтологій
- •7.1.2. Загальні принципи проектування онтологій
- •7.1.3. Формати та стандарти подання інформації
- •7.1.4. Засоби для створення онтології
- •7.2. Технологія розроблення онтологій в редакторі Protégé
- •7.2.1. Еволюція Protégé
- •7.2.2. Protégé-owl. Мова Web онтологій owl
- •7.2.3. Основні терміни та поняття у Protégé-owl
- •Терміни та їх синоніми
- •7.2.4. Методика розроблення онтології засобами Protégé
- •Створення й експлуатація онтології
- •7.2.5. Створення онтології
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Література
- •Литвин Василь Володимирович технології менеджменту знань
- •V lp.Com.Ua, ел. Пошта: vmr@vlp.Com.Ua
7.2.3. Основні терміни та поняття у Protégé-owl
У центрі більшості онтологій перебувають класи. Останні версії Protégé та інші фреймові системи описують онтології декларативно, явно визначаючи класову ієрархію та належність індивідних концептів до відповідних класів. Онтології, побудовані в OWL, мають подібні компоненти до онтологій на основі фреймів. Проте, на відміну від інших, термінологія OWL ґрунтується на поняттях індивідних концептів або об’єктів (найчастіше використовується саме це поняття) та властивостей, які загалом відповідають в Protégé, відповідно, екземплярам класів і слотам.
Для уникнення неузгодженості в табл. 7.1 наведено основні терміни (перший рядок) та їх синоніми (другий рядок), які найчастіше трапляються в літературі для опису онтологій.
Таблиця 7.1
Терміни та їх синоніми
Клас |
Властивість |
Об’єкт |
Концепт, категорія, тип, терм, сутність |
Зв’язок, слот, атрибут, роль, обмеження, асоціація |
Індивідний концепт, екземпляр класу, ресурс |
Об’єкти – це окремі екземпляри предметної області. Важлива різниця між Protégé і OWL полягає в тому, що OWL не використовує однозначне присвоєння імен – Unique Name Assumption (UNA). Це означає, що дві різні назви можуть фактично посилатися на той самий об’єкт. Наприклад, назви “Королева Елізабет”, “Королева” та “Елізабет Віндзор” можуть означати той самий об’єкт. В OWL має бути чітко визначено, що об’єкти є однаковими чи відмінними один від одного, в іншому випадку назви можуть стосуватися тих самих або різних об’єктів.
Властивості – це бінарні зв’язки між об’єктами (властивості зв’язують разом два окремі об’єкти). Наприклад, властивість “мати колір” зв’язує об’єкт “Золото” з об’єктом “Жовтий”, або властивість “використовується в” зв’язує об’єкт “Золото” з об’єктом “електротехніка” (рис. 7.7).
Рис. 7.7. Подання властивостей об’єкта
У Protégé властивості подаються слотами, в описовій логіці – ролями, в UML та інших об’єктно-орієнтованих поданнях – зв’язками. Властивості можуть бути оберненими, тобто мати інверсію. Наприклад, інверсія до властивості об’єкта “має колір” – “бути кольором”. Властивості можуть бути функціональними (обмежені єдиним значенням), транзитивними або симетричними. Ці характеристики детально розглянемо нижче.
Класи в OWL можна розглядати як множини, що містять об’єкти, котрі описують формально (математично) для точного подання їх членства в певному класі. Класи можна організовувати в ієрархію клас-підклас – таксономія. OWL-підклас означає необхідність введння. Наприклад, об’єкти “Чавун” і “Сталь” (рис. 7.8) належать до класу “Залізовуглецеві сплави”, котрий, своєю чергою, разом з “Металокерамічними сплавами” та “Сплавами на основі кольорових металів” є підкласом “Сплавів”. У разі побудови глибшої ієрархії, об’єкти “Чавун” і “Сталь” можна розглядати як окремі класи зі своїми підкласами та об’єктами.
Рис. 7.8. Подання структури класів
В OWL-класах створюють описи, які конкретизують умови, котрим повинен відповідати об’єкт, щоб увійти до складу екземплярів класу. Детальніше про створення описів належності об’єктів до певних класів засобами Protégé-OWL описано в наступних параграфах.