Створення й експлуатація онтології

Сьогодні у світі гостро стоїть питання створення інтелек­туаль­них систем в певних галузях науки та промисловості, які могли б значною мірою спростити інженерам та науковцям по­шук і доступ до величезних об’ємів інформації. Багато наяв­них онтологій призначені для використання у промисловості у складі інтелектуальних систем, функцією яких є прийняття рішень під час вирішення конкретних завдань. Як приклад можна навести побудову та використання онто­логії у складі системи керування знаннями в металопромисловості в Тай­вані. Ця онтологія використовується в системі керування знаннями на етапі маніпулювання і підтримки задачі керуван­ня та пошуку. Однак вона охоплює лише певну частину області матеріалознавства – металургію, а також не забезпечує повно­го подання властивостей ма­те­ріалів, хоча достатньо в повній мірі містить знання про методи та технології їх виготовлення. Існує мало універсальних інтелектуальних систем, онтологія яких охоплювала б всю предметну область науки, в якій працює ця система, а в наукових дослідженнях треба мати якнай­повнішу інформацію про об’єкт досліджень. Тому інтелектуаль­на сис­тема має забезпечити користувачу вичерпну інформацію, при цьому необхідно передбачити своєчасне поновлення бази знань новими знаннями.

Розроблена онтологія слугуватиме ядром бази знань для інтелек­туальної системи, яка забезпечуватиме пошук та се­мантичне розпізна­вання інформації, що надходить, зокрема з мережі Інтернет, нагромад­ження і класифікацію отриманої інформації та її використання в наукових дослідженнях. Ви­користання такої системи в поєднанні з можливостями Інтернету дасть змогу науковцям та інженерам з певної ПО різних наукових установ мати доступ до інформації, здійснювати швидкий та ефективний пошук і отримувати експертні висновки від інтелектуальної системи на основі запитів. Особливістю бази знань розроблюваної інтелектуаль­ної системи є можливість динамічного наповнення її новими знаннями та наявність алгоритмів оптимізації структури знань. Це дасть змогу мінімізувати час і затрати на розвиток та модернізацію системи в процесі її використання.

Онтологія як основа бази знань такої інтелектуальної сис­теми розробляється з використанням інструментів редактора Protégé, і перша її версія була написана українською мовою. Але, оскільки переважна частина інформації отримується сис­темою з мережі Інтернет, вирішено перекласти онтологію англійською мовою.

Далі будуть детальніше описані етапи процесу створення он­тології з використанням інструментів Protégé-OWL як най­гнучкішого та найпридатнішого засобу для розв’язування такого класу задач.

7.2.5. Створення онтології

Створення та збереження нового проекту Protégé -OWL

Для створення нового проекту необхідно увійти в середови­ще Protégé (запустити програму Protégé.ехе) та у відкритому вікні вибрати закладку “Create New Project”. Після цього у списку “Project Format” вибрати тип створюваної онто­логії “OWL Files” та натиснути клавішу “Finish”. Для відкриття наявного проекту треба натиснути клавішу “Open Existing Project”, вибрати потрібний файл збереженої онтології та натиснути “OK”. Для швидкого відкриття нещодавно створе­ної або редагованої онтології є можливість її відкрити, скорис­тавшись вікном “Recently Accessed Projects” (рис. 7.9).

Рис. 7.9. Стартове вікно програми Protégé

Після цього відкривається головне вікно проекту, в якому безпо­середньо відбувається створення та редагування онтології. Для збере­ження нової онтології необхідно вибрати в головному меню File/Save Project As, після чого задати ім’я проекту в полі Project, вказавши повний шлях розміщення його на диску. При цьому автоматично створюються назви файлів класів та екземплярів. У разі внесення змін в наявний проект, для його збереження достатньо натиснути клавішу на панелі інструментів або вибрати в меню File/Save Project.

Створення нових класів та присвоєння їм імен

У процесі створення нової онтології або відкриття наявної з’яв­ляється головне вікно проекту Protégé-OWL на закладці OWLClasses (рис. 7.10), де створюються та додаються нові класи і підкласи онтології. Для переходу в діалогові вікна введення властивостей, форм, об’єктів та метаданих треба скористатися відповідними заклад­ками у верхній частині вікна.

Рис. 7.10. Головне вікно редактора Protégé – створення класів

Закладка OWLClasses складається з двох частин. Перша – це вік­но ієрархії класів (Subclass Relationship), де відобража­ються у вигляді дерева всі введені класи та підкласи онтології. Друга частина (Class Editor) містить вікна, в яких відобра­жається інформація про вибраний клас або підклас онтоло­гії – назва, властивості, умови, коментарі.

Порожня онтологія містить лише один клас owl: Thing – цей клас відображає множину всіх об’єктів, оскільки всі на­ступні класи є його підкласами. Це системний клас, котрий встановлюється за замов­чу­ванням і в процесі створення онто­логії не змінюється. Для додаван­ня в онтологію нового підкласу у вікні ієрархії класів необхідно виді­лити наявний клас, і натиснути клавішу “Create Subclass” (рис. 7.11). При цьому створиться підклас до виділеного класу. У вікні введення на­зви класу, розміщеному в частині “Class Editor” (рис. 7.12) справа від ієрархії класів, змінюємо ім’я, встановлене за замов­чуванням, на потрібне, наприклад, “Метал”. Нижче є мож­ливість введення додат­кового коментаря для цього класу.

Для введення класу одного рівня з вибраним, необхідно на­тиснути клавішу “Create sibling class”. Для видалення класу з ієрархії існує клавіша “Delete Class”. Однак перед видален­ням необхідно вилучити будь-які об’єкти (екземпляри класу), котрі стосуються цього класу. Отже, після введення класу “Матеріалознавство” як основного для онтології ма­теріалів, використовуючи вищенаведені підходи, можна ввес­ти всі її підкласи (рис. 7.13).

Рис. 7.11. Вікно ієрархії класів

Рис. 7.12. Вікно введення назви класу

Рис. 7.13. Ієрархія класів онтології матеріалів

Спростити процедуру створення класів можна за допомо­гою майстра, який дає змогу одночасно вводити декілька класів. Запус­кається майстер вибором у меню команд Tools/Quick OWL/Create multiply subclasses.

Коли створено декілька класів онтології, можна вказати, що вони розділені (disjoint), тобто об’єкти одного з них не мо­жуть бути об’єктами іншого. Для цього існує вікно “Disjoints Widget” у правому нижньому куті закладки “OWLClasses”. У цьому вікні додаванням кла­сів з ієрархії вибираються ті класи, які необхідно розділити.

OWL-властивості. Створення властивостей класів

Після введення нового класу в онтологію треба задати йо­го властивості для того, щоб поняття предметної області були наповнені певним змістом і перебували в певних зв’язках один з одним. Існують два основні види властивостей: властивості об’єктів (зв’язують об’єкт з об’єктом) та властивості типів даних (зв’язують об’єкт зі значенням типу даних XML-схеми або rdf літералом). Мова OWL забезпечує також третій тип властивостей, які називаються властивостями анота­цій. Їх використовують для додавання інформації до класів, екзем­плярів класів і властивостей об’єкт/тип даних. Приклади трьох типів властивостей подано на рис. 7.14.

а б в

Рис. 7.14. Різні типи OWL властивостей

Рис. 7.15. Приклад інверсії властивостей

Так, на рис. 7.14, а властивість “має домішку” зв’язує об’єкт “сталь” класу “метали” з об’єктом “сірка” класу “неме­тали”; на рис. 7.14, б властивість “має питому вагу” зв’язує об’єкт “сталь” із чис­ловим значенням “7 800 кг/м³”; а на рис. 7.14, в як додаткова інформація застосовується описова влас­тивість “використовується в”, яка зв’язує клас “сталь” з текс­товими даними, наприклад, “будування літаків”. Ство­рюючи нові властивості класу або об’єкта в Protégé треба вибрати відповідний їх тип (рис. 7.14).

Інверсія властивостей. Властивість кожного об’єкту може мати відповідну їй обернену властивість. Якщо якась влас­тивість з’єднує об’єкт а з об’єктом b, тоді об’єкт b з об’єктом а буде зв’язувати обернена до неї властивість (рис. 7.15).

Характеристики OWL-властивостей

Зміст і значення властивостей можна конкретизувати викорис­танням відповідних характеристик властивостей. У Protégé-OWL проекті виділяють такі властивості: функціональні, обернено-функціо­нальні, транзитивні та симетричні.

1. Функціональна властивість (особливість) деякого об’єкта використовується для встановлення зв’язку з не більш ніж одним іншим об’єктом або типом даних. За допомо­гою функціональних влас­тивостей задаються характерні особ­ливості об’єкта, що відрізняють його від інших. Якщо об’єкт пов’язаний однією функціональною влас­тивістю з різними об’єктами або даними, тоді їх можна вважати однаковими, або такими самими. В іншому випадку це призведе до неузгодже­ності в базі знань, що не допустимо.

2. Обернено-функціональні властивості. Функціональні влас­ти­вості також можуть бути оберненими. Тобто, якщо два окремі об’єкти зв’язані однією функціональною властивістю з деяким третім об’єктом, то можна стверджувати, що ці два об’єкти є ідентичними або однаковими.

3. Транзитивні властивості. Якщо властивість є транзи­тивною, і вона зв’язує деякий об’єкт а з об’єктом b, а об’єкт b, своєю чергою, зв’язаний такою самою властивістю з об’єктом с, тоді можна стверджувати, що об’єкт а зв’язаний цією властивістю з об’єктом с. Так, відомо, що залізо за питомою вагою важче за мідь, а мідь, своєю чергою, важча за алюміній. Звідси можна стверджувати, що залізо є важчим за алюміній (рис. 7.16).

Рис. 7.16. Приклад застосування транзитивної властивості

Зауважимо, що обернена до транзитивної властивість також тран­зитивна. А також транзитивна властивість не може одночасно бути функціональною.

4. Симетричні властивості. Якщо об’єкт а пов’язаний з об’єктом b симетричною властивістю, тоді об’єкт b також зв’язаний з об’єктом а через таку саму властивість. Наприклад, залізо взаємодіє з сірчаною кислотою, але ми можемо сказати, що і сірчана кислота взаємодіє з залізом (рис. 7.17). У цьому разі властивість “взаємодіє з” – симетрична.

Рис. 7.17. Приклад застосування симетричної властивості

Створення властивостей і присвоєння їх класам

Для створення нової властивості використовується закладка “Properties” головного вікна програми (рис. 7.18).

Як і попереднє, вікно створення властивостей складається з двох частин – Списку властивостей (Property Browser) та Редактора власти­вос­тей (Property Editor). У вікні Списку властивостей відображають усі створені властивості, а за допомогою клавіш керування, розташованих у верхній час­тині цього вікна, є можливість створювати нові (рис. 7.19).

Так, для додавання нової властивості в онтологію, залежно від її типу, необхідно натиснути відповідну клавішу, після чого у вікнах редактора властивостей ввести її назву, опис, ко­ментар та діапазон можливих значень. Для вибору характе­ристики властивості (функціо­нальна, обернено-функціональ­на, транзитивна, симетрична) треба поставити галочку навпроти відповідної характеристики в нижньому правому куті вікна. Зауважимо, що створюючи властивості типу да­них, у ній не можна задати характеристики транзитивності, си­метрії та ін­версії. У разі необхідності введення інверсії для об’єктної властивості використовується вікно введення інверсії (рис. 7.20), в якому за допо­могою керівних клавіш додаємо або видаляємо інверсію до вибраної властивості.

Рис. 7.18. Вікно створення властивостей

Рис. 7.19. Клавіші керування властивостями

Рис. 7.20. Вікно інверсії властивостей

Присвоєння властивості певному класу відбувається у вік­ні класів (Domain U) на закладці “Properties”, в якому вка­зується перший клас, до якого належить ця властивість (рис. 7.18). Згідно з принципом успадкування така влас­тивість присвоюється всім підкласам цього класу. Натис­каючи клавіші “Create named class...” або “Add named class(es)”, можна відповідно створити новий або додати наявний клас до списку. За допомогою клавіш “Remove selected class(es) from Do­main” вибрані класи видалять зі списку.

Також для кожної властивості можна задати діапазон об’єктів або значень, з якими вона зв’язуватиме клас, до якого ця властивість належить. Так, у разі, якщо деякий клас має об’єктну властивість, то можна задати клас (або кла­си), об’єкти якого (яких) будуть зв’язані цією властивістю з об’єктами цього класу. Для цього використовується вікно діапазону значень (рис. 7.21, а). За допомогою керівних клавіш створюються нові або додаються з ієрархії класів ті класи, об’єкти яких будуть зв’язані такою властивістю. Так, наприклад, якщо ми в цьому вікні для деякої об’єктної влас­тивості виберемо клас “Сталь”, то вона зв’язуватиме об’єкти класу, до якого вона належить, тільки з об’єктами класу “Сталь”. У разі властивостей типу даних у вікні діа­пазону значень вказують дозволені значення та їх тип, яких може набувати ця властивість. Наприклад, значення деякої власти­вості, що описує певний клас, має бути 10 000 або 0 (рис. 7.21, б).

а	б
Рис. 7.21. Застосування діапазону значень властивостей

В OWL властивості можуть мати свої підвластивості, так можна також будувати ієрархію властивостей (підвластивість до вибраної властивості створюється за допомогою відповідної клавіші керування (рис. 7.19)). Супервластивість до вибраної підвластивості виводиться у вікні “Super Properties” (рис. 7.18).

Властивості вибраному класу можна присвоювати також безпо­середньо з вікна створення класів. Для цього у вікні переліку влас­тивостей (Properties) вибраного класу (рис. 7.10) існують відповідні клавіші керування, натис­каючи які, відкривають вікно редактора властивостей (Property Editor), де задають параметри властивості.

Опис та визначення класів

Після того, як було введено певну кількість класів та влас­ти­востей, можемо використовувати ці властивості для опису та визна­чення класів нашої онтології. Це робиться для встановлення зв’язків між об’єктами різних класів онтології.

В OWL властивості викорис­товують для створення обмежень. Обмеження поділяють на три групи:

• кванторні обмеження;

• числові обмеження;

• обмеження типу “має_значення”.

Для початку розглянемо кванторні обмеження. Цей тип обме­жень складається із квантора, властивості та деякого кла­су об’єктів. У кванторних обмеженнях використовуються два квантори – квантор існування (), котрий можна прочитати як “принаймні один” або “дея­кі”, та універсальний квантор (), котрий означає “тільки”. Наприклад, вираз типу “ Вико­ристовують Конструкційні сталі” складається із квантора існування (), властивості “Використовують” та класу об’єктів “Конструкційні сталі” і визначає набір об’єктів або клас, які зв’язані та можуть використовувати об’єкти із класу “Конструкційні сталі”. А вираз типу “ має_легаційний_елемент Чистийметал” визна­чає набір об’єктів або клас, всі елементи якого є зв’язаними з елементами класу “Чистий метал”. Цей вираз застосований, наприклад, до класу “Леговані сталі”, оз­начає, що всі об’єкти цього класу мають легаційні елементи, які належать до класу “Чисті метали”.

Обмеження, присвоєні об’єктам деякого класу, виводяться у вікні умов (рис. 7.22), котре розташоване на закладці Ство­рення класів (OWL Classes) (рис. 7.10).

Вікно умов містить дві закладки – Введені Умови (Asserted) та Виведені Умови (Inferred). У вікні Asserted формується список усіх вве­дених умов та обмежень для вибраного класу. Своєю чергою, список умов розділений на дві частини: Necessary – список умов, що належать саме вибраному класу онтології; Inferred – в цій частині виводяться умови, при­своєні надкласам (суперкласам) до вибраного, які згідно з принципом успадкування присвоюються й об’єктам цього класу. У правій частині рядка зі списку Inferred можна поба­чити, до об’єктів якого надкласу була присвоєна ця умова. Як і більшість вікон Protégé, вікно умов має клавіші керування, за допомогою яких можна вводити вирази умов. Введення умов можливо здійснити двома спосо­бами: перший – натис­нувши на кнопку введення за допомогою ряд­кового редактора “Create New Expression”. У цьому разі весь вираз умови необхідно буде вводити вручну, що в більшості випадків є не­зручним. Другий спосіб введення умови дає змогу зробити це в окремому вікні, де є можливість вибрати потрібний квантор, влас­тивість зі списку властивостей, потрібний клас об’єктів та додаткові символи, необхідні для формування виразу.

Рис. 7.22. Вікно умов (введення та редагування обмежень)

Для введення обмеження для деякого класу об’єктів в ок­ремому вікні треба у вікні ієрархії класів виділити потрібний клас, після чого у вікні умов натиснути клавішу “Create Restriction...”. Далі у вікні (рис. 7.22) у списку влас­тивостей виділити потрібну властивість (на­прик­лад, “має_Домішку”), а у сусідньому віконечку – вибрати тип обмеження (наприклад, someValuesFrom). Після цього набрати в полі по­будови назву класу, об’єкти якого будуть зв’язані вибраною влас­тивістю (наприклад, “Неметал”), або натиснути клавішу “Insert class” на панелі створення виразу і вибрати потрібний клас з ієрархії. За допомогою панелі створення виразу є мож­ливість створювати вирази, що містять логічні операції (об’єднання, перетин, логічне запе­речення), булеві оператори та дужки. Після натискання клавіші “OK” вікно закриється і сформований вираз обмеження автоматично до­дасться до списку умов (рис. 7.23).

Рис. 7.23. Вікно введення виразу обмежень

Рис. 7.24. Приклад застосування числового обмеження для класу“Чисті метали”

Числові обмеження. В OWL є можливість описати клас об’єктів, що мають не менш ніж, не більш ніж або чітко визна­чену кількість зв’язків між іншими об’єктами або даними. Обмеження, за допомогою яких встановлюють такі умови, називаються числовими (Cardinality restrictions). Тобто для певної властивості можна задати мінімальне, максимальне або визначене число зв’язків, якими вона буде зв’язана з об’єкта­ми деякого класу. Наприклад, за допомогою такої умови мож­на задати відсотковий вміст та максимальну кількість домішок у чистому металі, за якої цей метал ще можна вва­жати чистим (рис. 7.24). Прин­цип створення таких обмежень аналогічний до попереднього, тільки у цьому разі для опису використовують типи “Cardinality”, “min Cardinality” і “max Cardinality”, а в полі побудови виразу вказується певне число­ве значення.

Обмеження типу “має значення”. Ці обмеження познача­ються символом  і визначають клас або набір об’єктів, що, ви­користовуючи деяку властивість, мають принаймні один зв’язок з конкретним об’єктом. Наприклад, вираз “має_Домішку з Сірка” (де “Сірка” – об’єкт класу “Неметали”) визна­чає набір об’єктів (наприклад, металів), які можуть мати домішку саме сірки. Тобто, якщо попередніми обме­жен­нями ми зв’язували за допомогою властивостей один набір об’єк­тів (клас) з іншим набором (класом) або деякими даними, то в цьо­му разі ми вказуємо конкретний об’єкт, який безпосе­редньо пов’язаний такою властивістю з деяким класом або на­бором об’єктів.

Механізм міркувань

Однією з важливих особливостей використання мови OWL для побудови онтологій є можливість опрацьовувати їх за допо­могою механізму міркувань (reasoner). Під опрацьовуван­ням онтології в такому разі розуміється перевірка пра­вильності присвоєння підкласів певним класам, внаслідок чого автоматично формується виведена ієрархія класів онто­логії. У Protégé-OWL ієрархія класів, внесена вручну, нази­вається заявленою ієрархією, а вирахована механізмом мірку­вань – виведеною ієрархією. Також за допомогою механізму мір­ку­вань перевіряється логічна узгодженість (несуперечність) класів і підкласів онтології. На основі введених умов для кожного класу механізм міркувань дає можливість вста­новити, чи певні об’єкти (екземпляри) можуть належати вка­заним класам.

Використання механізму міркувань є особливо зручним у роботі з громіздкими онтологіями (декілька тисяч класів). Виникає реальна необхідність автоматично визнача­ти і відстежовувати взаємозв’язки в ієрархії “клас – суперклас”. У таких випадках без використання меха­нізму мірку­вання надзвичайно важко підтримувати онтологію великих розмірів логічно узгодженою. Цей механізм забезпечує відповідність створеної онтології іншим онтологіям та приклад­ним програмам, а також мінімізує вплив людських помилок.

Для реалізації механізму міркувань у середовищі Protégé-OWL необхідно встановити і запустити додатковий модуль, зокрема, це мо­же бути RACER, розроблений групою розроб­ників інструментів опи­сової логіки (DIG – Description Logic Implementers Group). Цей модуль та інструкція з його встанов­лення доступні на сайті http://www.sts.tu-harburg.de/~r.f.-moeller/racer/.

Після того, як встановлено і налагоджено відповідний ме­ханізм міркувань, введену вручну онтологію можна “відісла­ти до механізму міркувань” для автоматичної класифікації та перевірки узгодженості. Це можливо здійснити, вибравши в головному меню програми пункт OWL, а в ньому – дію “Classify taxsonomy... ” (рис. 7.25). Аналогічно, за допомогою дії “Check consistency...” перевіряється онтологія на супереч­ність. Ці дії також можна здійснити натисканням відповідних кнопок на панелі інструментів.

Рис. 7.25. OWL меню

Коли виведена ієрархія обчислена, то вікно виведеної ієрархії відкриється поряд з вікном заявленої ієрархії під на­звою “Inferred Hierarchy”. Структура класів може значно відрізнятися від введеної вручну. Ця різниця зале­жатиме, насамперед, від умов, присвоєних певним класам та їх екземплярам. Деякі класи внаслідок автоматичної кла­сифікації можуть змінити свій суперклас. Тоді цей клас у ви­веденій ієрархії буде виділено синім кольором.

У разі виявлення суперечливого класу в онтології, він буде ви­ділений у заявленій ієрархії червоним кольором. Це може бути у разі, якщо попередньо було вказано, що об’єкти од­ного класу не можуть належати іншому класу (задається у вікні “Disjoint” (рис. 7.10). Тобто, якщо механізм міркувань виявив, що деякий підклас належить одно­часно різним класам, що були розділені, то він виділить цей клас як супе­речливий. Для видалення суперечності необхідно відміни­ти розді­лення між класами, в яких виникла ця суперечність, внаслідок вида­лення суперечливого класу у вікні “Disjoint”.

Введення екземплярів класів

Після того, як введено основні класи нашої онтології, ви­значено їх властивості та встановлено умови їх взаємозв’язку, для забезпечення конкретизації предметної області вводяться екземпляри (об’єкти) класів (рис. 7.26). Об’єкти вважаються найнижчим рівнем онтології, во­ни успадковують усі властивості класів, до яких вони належать. Прикладами об’єктів в онтології ма­теріалів можуть бути конкретні мар­ки сталей або назви чис­тих металів (наприклад: Ст3, сталь 20, 15Х2МФА, мідь, залізо). У разі, якщо об’єкт має під собою інші об’єкти, він автоматично стає класом.

Об’єкти в Protégé-OWL можна створювати і редагувати у вікні об’єктів на закладці “Individuals” головного вікна програми (рис. 7.26).

Вікно екземплярів складається з трьох основних частин. Зліва розташоване вікно ієрархії класів онтології (Class Browser), в якому вибирається клас, екземпляр якого ство­рюється. Навпроти кожного класу в дужках вка­зується кількість об’єктів, що належать саме цьому класу. Виділяючи певний клас, в центральному вікні (Instance Browser) виводиться список об’єктів, що належать такому класу. За допомогою клавіш керування, що розташовані над списком екземплярів, можна створити новий екземпляр у виділеному класі, скопіювати наявний екземпляр або видалити вибраний екземпляр зі списку. Вибираючи певнй об’єкт зі списку або створюючи новий в крайній правій частині вікна відкривається редактор екземплярів (Individual Editor), за допо­могою якого можна змінити ім’я об’єкта, дода­ти опис та коментар, а також внести значення властивостей об’єкта. У редакторі об’єкта ви­водять усі властивості, успадковані ним від батьківського класу. Також є можливість додавати або видаляти певні властивості цього класу (самі об’єкти власних властивостей не мають). Кожна властивість має окреме поле, в якому вноситься її значення для конкретно­го об’єкта. Введення нової або видалення наявної властивості відбувається за допомогою відповідних клавіш керування у верхній частині вікна, а внесення значення властивості – за допомогою клавіш, розташованих біля її назви або з випадного списку.

Рис. 7.26. Вікно екземплярів

Описавши всі класи, властивості, обмеження і об’єкти пред­метної області, одержуємо базу знань, що є основою для побудови інте­лектуальних систем, здатних здійснювати опе­рації над інфор­мацією. Створену онтологію в редакторі Protégé-OWL можна тепер екс­пор­тувати у формат, зрозумі­лий для інших редакторів, які зай­маються безпосередньо роз­робленням інтелектуальних систем (CLIPS, HTML, RDF, OWL). У складі інтелектуальної системи базова онто­логія по­винна постійно розширюватися і модифікуватися. Це може відбуватися в автоматичному режимі, завдяки спеціально роз­робленим алгоритмам; в іншому разі онтологію необхідно редагувати вручну (використовуючи редактори типу Protégé-OWL).