- •В.В. Литвин технології менеджменту знань
- •Розділ 1 основні поняття менеджменту знань
- •1.1. Основні означення менеджменту знань
- •1.1.1. Структура менеджменту знань
- •Маркетинґ Проектування Підготовка виробництва Виробництво Збут
- •1.1.2. Формування знань
- •1.1.3. Введення даних
- •1.1.4. Адміністрування
- •1.1.5. Мотивація
- •1.1.6. Особливості впровадження мз
- •1.2. Менеджмент знань
- •1.3. Базові поняття менеджменту знань
- •1.3.1. Видобування знань
- •1.3.2. Системи пізнання
- •1.3.3. Організація доступу до знань
- •1.3.4. Інновації в області автоматизації
- •1.3.5. Менеджмент знань та інформації
- •1.3.6. Менеджмент знань та Інтернет
- •1.4. Онтологічний інжиніринг
- •1.4.1. Системи керування знаннями
- •1.4.2. Онтологія
- •1.5. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 2 теоретичні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •2.1. Поле знань
- •2.1.1. Мова опису поля знань
- •2.1.2. Семіотична модель поля знань
- •2.1.3. “Піраміда” знань
- •2.2. Стратегії одержання знань
- •2.3. Теоретичні аспекти видобування знань
- •2.3.1. Психологічний аспект
- •2.3.2. Лінгвістичний аспект
- •2.3.3. Гносеологічний аспект видобування знань
- •2.4. Теоретичні аспекти структурування знань
- •2.4.1. Історична довідка
- •2.4.2. Ієрархічний підхід
- •2.4.3. Традиційні методології структуризації
- •2.4.4. Об’єктно-структурний підхід (осп)
- •Стратифікація знань предметної області
- •Матриця об’єктно-структурного аналізу
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 3 технології менеджменту та інженерії знань
- •3.1. Класифікація методів практичного видобування знань
- •3.2. Комунікативні методи
- •3.2.1. Пасивні методи
- •Порівняльні характеристики пасивних методів видобування знань
- •3.2.2. Активні індивідуальні методи
- •Порівняльні характеристики активних індивідуальних методів видобування
- •3.2.3. Активні групові методи
- •3.3. Текстологічні методи
- •3.3.1. Методи структурування
- •Дані концептуалізації
- •3.3.2. Еволюція систем одержання знань
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Розділ 4 прикладні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •4.1. Латентні структури знань і психосемантика
- •4.1.1. Семантичні простори і психологічне градуювання
- •Опис зв’язку між поняттями
- •4.1.2. Методи багатовимірного градуювання
- •4.1.3. Використання метафор для виявлення “прихованих” структур знань
- •4.2. Метод репертуарних решіток
- •4.2.1. Основні поняття
- •4.2.2. Методи виявлення конструктів. Метод мінімального контексту
- •4.2.3. Аналіз репертуарних решіток
- •4.2.4. Автоматизовані методи
- •4.3. Керування знаннями
- •4.3.1. Що таке “керування знаннями”?
- •4.3.2. Керування знаннями і корпоративна пам’ять
- •4.3.3. Системи omis
- •4.3.4. Особливості розроблення омis
- •4.4. Візуальне проектування баз знань як інструмент пізнання
- •4.4.1. Від понятійних карт до семантичних мереж
- •4.4.2. База знань як пізнавальний інструмент
- •4.5. Проектування гіпермедіа бд і адаптивних навчальних систем
- •4.5.1. Гіпертекстові системи
- •4.5.2. Від мультимедіа до гіпермедіа
- •4.5.3. На шляху до адаптивних навчальних систем
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 5 Класифікація даних та знань
- •5.1. Важливість правильної класифікації
- •5.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •5.1.2. Труднощі класифікації
- •5.2. Ідентифікація класів і об’єктів
- •5.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •5.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •5.3. Ключові абстракції й механізми
- •5.3.1. Ключові абстракції
- •5.3.2. Ідентифікація механізмів
- •5.4. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 6 онтології й онтологічні системи
- •6.1. Поняття онтології
- •6.2. Моделі онтології й онтологічної системи
- •Класифікація моделей онтології
- •6.3. Методології створення і “життєвий цикл”онтології
- •6.4. Мови опису онтологій
- •6.4.1. Види owl
- •6.4.2. Структура онтологій
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 7 Програмні засоби побудови онтологій
- •7.1. Онтологія як засіб формалізації та алгоритмізації знань в інтелектуальній системі
- •7.1.1. Аналіз підходів до навчання онтологій
- •7.1.2. Загальні принципи проектування онтологій
- •7.1.3. Формати та стандарти подання інформації
- •7.1.4. Засоби для створення онтології
- •7.2. Технологія розроблення онтологій в редакторі Protégé
- •7.2.1. Еволюція Protégé
- •7.2.2. Protégé-owl. Мова Web онтологій owl
- •7.2.3. Основні терміни та поняття у Protégé-owl
- •Терміни та їх синоніми
- •7.2.4. Методика розроблення онтології засобами Protégé
- •Створення й експлуатація онтології
- •7.2.5. Створення онтології
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Література
- •Литвин Василь Володимирович технології менеджменту знань
- •V lp.Com.Ua, ел. Пошта: vmr@vlp.Com.Ua
2.4.4. Об’єктно-структурний підхід (осп)
Можна запропонувати як базисну парадигму методології структурного аналізу знань і формування поля знань Pz узагальнений об’єктно-структурний підхід (ОСП), послідовно розроблений від математичного обґрунтування до технології і програмної реалізації. Основні постулати цієї парадигми запозичені з ООП і розширені.
1. Системність (взаємозв’язок між поняттями).
2. Абстрагування (виявлення істотних характеристик поняття, які відрізняють його від інших).
3. Ієрархія (ранжування на впорядковані системи абстракцій).
4. Типізація (виділення класів понять із частковим спадкуванням властивостей у підкласах).
5. Модульність (розбиття завдання на підзадачі або “можливі світи”).
6. Наочність і простота нотації.
Використання п’ятого постулату ОСП в інженерії знань дає змогу будувати глобальні БЗ із можливістю виділити локальні завдання за допомогою горизонтальних і вертикальних перетинів на окремі модулі простору-опису предметної області.
Шостий постулат внесений у список останнім, але не за значущістю. В інженерії знань формування Pz традиційно є критичною точкою, оскільки створювана неформальна модель предметної області повинна бути гранично зрозумілою і лаконічною. Традиційно мовою інженерії знань були діаграми, таблиці та інші графічні елементи, що сприяють наочності уявлень. Саме тому пропонований у цій роботі підхід до мови пов’язаний з можливою візуалізацією процесу проектування.
ОСП дає можливість наочно і компактно відобразити об’єкти і відносини предметної області на основі використання шести постулатів.
Об’єктно-структурний підхід має на увазі інтегроване використання сформульованих вище постулатів від першої до останньої стадій розроблення БЗ інтелектуальних і навчальних систем. На основі ОСП пропонується алгоритм об’єктно-структурного аналізу (ОСА) предметної області, що дає змогу оптимізувати і упорядкувати доволі розмиті процедури структуризації знань.
Стратифікація знань
Основи ОСА були успішно застосовані під час розроблення ЕС (таких як МІКРОЛЮШЕР і АВЕКС).
ОСА має на увазі дезагрегацію ПО, як правило, на вісім страт або шарів (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Стратифікація знань предметної області
|
s_1 |
Навіщо-Знання |
Стратегічний аналіз: призначення і функції системи |
|
s_2 |
Хто-Знання |
Організаційний аналіз: колектив розробників системи |
|
s_3 |
Що-Знання |
Концептуальний аналіз: основні концепти, понятійна структура |
|
s_4 |
Як-знання |
Функціональний аналіз: гіпотези і моделі прийняття рішення |
|
s_5 |
Де-Знання |
Просторовий аналіз: оточення, устаткування, комунікації |
|
s_6 |
Коли-Знання |
Часовий аналіз: часові параметри й обмеження |
|
s_7 |
Чому-Знання |
Каузальний або причинно-наслідковий аналіз: формування підсистеми пояснень |
|
s_8 |
Скільки-Знання |
Економічний аналіз: ресурси, витрати, прибуток, окупність |
Об’єктно-структурний аналіз має на увазі розроблення і використання матриці ОСА (див. табл. 2.2), що дає змогу всю зібрану інформацію дезагрегувати послідовно по шарах-стратах (вертикальний аналіз), а потім по рівнях – від рівня проблеми до рівня підзадачі (горизонтальний аналіз). Або навпаки – спочатку по рівнях, а потім по стратах.
Таблиця 2.2