- •В.В. Литвин технології менеджменту знань
- •Розділ 1 основні поняття менеджменту знань
- •1.1. Основні означення менеджменту знань
- •1.1.1. Структура менеджменту знань
- •Маркетинґ Проектування Підготовка виробництва Виробництво Збут
- •1.1.2. Формування знань
- •1.1.3. Введення даних
- •1.1.4. Адміністрування
- •1.1.5. Мотивація
- •1.1.6. Особливості впровадження мз
- •1.2. Менеджмент знань
- •1.3. Базові поняття менеджменту знань
- •1.3.1. Видобування знань
- •1.3.2. Системи пізнання
- •1.3.3. Організація доступу до знань
- •1.3.4. Інновації в області автоматизації
- •1.3.5. Менеджмент знань та інформації
- •1.3.6. Менеджмент знань та Інтернет
- •1.4. Онтологічний інжиніринг
- •1.4.1. Системи керування знаннями
- •1.4.2. Онтологія
- •1.5. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 2 теоретичні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •2.1. Поле знань
- •2.1.1. Мова опису поля знань
- •2.1.2. Семіотична модель поля знань
- •2.1.3. “Піраміда” знань
- •2.2. Стратегії одержання знань
- •2.3. Теоретичні аспекти видобування знань
- •2.3.1. Психологічний аспект
- •2.3.2. Лінгвістичний аспект
- •2.3.3. Гносеологічний аспект видобування знань
- •2.4. Теоретичні аспекти структурування знань
- •2.4.1. Історична довідка
- •2.4.2. Ієрархічний підхід
- •2.4.3. Традиційні методології структуризації
- •2.4.4. Об’єктно-структурний підхід (осп)
- •Стратифікація знань предметної області
- •Матриця об’єктно-структурного аналізу
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 3 технології менеджменту та інженерії знань
- •3.1. Класифікація методів практичного видобування знань
- •3.2. Комунікативні методи
- •3.2.1. Пасивні методи
- •Порівняльні характеристики пасивних методів видобування знань
- •3.2.2. Активні індивідуальні методи
- •Порівняльні характеристики активних індивідуальних методів видобування
- •3.2.3. Активні групові методи
- •3.3. Текстологічні методи
- •3.3.1. Методи структурування
- •Дані концептуалізації
- •3.3.2. Еволюція систем одержання знань
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Розділ 4 прикладні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •4.1. Латентні структури знань і психосемантика
- •4.1.1. Семантичні простори і психологічне градуювання
- •Опис зв’язку між поняттями
- •4.1.2. Методи багатовимірного градуювання
- •4.1.3. Використання метафор для виявлення “прихованих” структур знань
- •4.2. Метод репертуарних решіток
- •4.2.1. Основні поняття
- •4.2.2. Методи виявлення конструктів. Метод мінімального контексту
- •4.2.3. Аналіз репертуарних решіток
- •4.2.4. Автоматизовані методи
- •4.3. Керування знаннями
- •4.3.1. Що таке “керування знаннями”?
- •4.3.2. Керування знаннями і корпоративна пам’ять
- •4.3.3. Системи omis
- •4.3.4. Особливості розроблення омis
- •4.4. Візуальне проектування баз знань як інструмент пізнання
- •4.4.1. Від понятійних карт до семантичних мереж
- •4.4.2. База знань як пізнавальний інструмент
- •4.5. Проектування гіпермедіа бд і адаптивних навчальних систем
- •4.5.1. Гіпертекстові системи
- •4.5.2. Від мультимедіа до гіпермедіа
- •4.5.3. На шляху до адаптивних навчальних систем
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 5 Класифікація даних та знань
- •5.1. Важливість правильної класифікації
- •5.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •5.1.2. Труднощі класифікації
- •5.2. Ідентифікація класів і об’єктів
- •5.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •5.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •5.3. Ключові абстракції й механізми
- •5.3.1. Ключові абстракції
- •5.3.2. Ідентифікація механізмів
- •5.4. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 6 онтології й онтологічні системи
- •6.1. Поняття онтології
- •6.2. Моделі онтології й онтологічної системи
- •Класифікація моделей онтології
- •6.3. Методології створення і “життєвий цикл”онтології
- •6.4. Мови опису онтологій
- •6.4.1. Види owl
- •6.4.2. Структура онтологій
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 7 Програмні засоби побудови онтологій
- •7.1. Онтологія як засіб формалізації та алгоритмізації знань в інтелектуальній системі
- •7.1.1. Аналіз підходів до навчання онтологій
- •7.1.2. Загальні принципи проектування онтологій
- •7.1.3. Формати та стандарти подання інформації
- •7.1.4. Засоби для створення онтології
- •7.2. Технологія розроблення онтологій в редакторі Protégé
- •7.2.1. Еволюція Protégé
- •7.2.2. Protégé-owl. Мова Web онтологій owl
- •7.2.3. Основні терміни та поняття у Protégé-owl
- •Терміни та їх синоніми
- •7.2.4. Методика розроблення онтології засобами Protégé
- •Створення й експлуатація онтології
- •7.2.5. Створення онтології
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Література
- •Литвин Василь Володимирович технології менеджменту знань
- •V lp.Com.Ua, ел. Пошта: vmr@vlp.Com.Ua
6.4.1. Види owl
OWL забезпечує три різні за виразністю діалекту, спроектовані для використання окремими співтовариствами розробників і користувачів, види мови.
Рис. 6.5. Ієрархія видів OWL
OWL Lite підтримує тих користувачів, які мають потребу передусім в класифікаційній ієрархії і простих обмеженнях. Наприклад, при тому, що вона підтримує обмеження кардинальності (кількості елементів), допускаються значення кардинальності тільки 0 або 1. Для розробників має бути простіше у своїх продуктах забезпечити підтримку OWL Lite, ніж його виразніших побратимів, так, зокрема, OWL Lite дозволяє швидку міграцію тезаурусів та інших таксономій.
OWL DL призначена для тих користувачів, які хочуть максимальної виразності без втрати повноти обчислень (всі висновки гарантовано будуть обчислюваними). OWL DL охоплює усі мовні конструкції OWL з обмеженнями на зразок розділення типу (клас не може бути приватною властивістю, а властивість не може бути індивідом або класом). OWL DL через його відповідність дескриптивній логіці, дисципліні, в якій вивчений саме вирішуваний фрагмент логіки першого порядку. OWL DL спроектована, щоб підтримати певний сегмент бізнесу, що займається дескриптивною логікою, і мати бажані обчислювальні властивості для систем штучного інтелекту.
OWL Full призначається для користувачів, які хочуть мати максимальну виразність і синтаксичну свободу RDF без обчислювальних гарантій. Наприклад, в OWL Full клас може одночасно розглядатися і як сукупність індивідів, і як індивід. Інша істотна відмінність від OWL DL в тому, що owl:DatatypeProperty може бути позначено як owl:InverseFunctionalProperty. OWL Full уможливлює такі онтології, які розширюють склад зумовленого (RDF або OWL) словника. Малоймовірно, що яке-небудь інтелектуальне програмне забезпечення буде в змозі забезпечити повну підтримку кожної особливості OWL Full.
Кожен з цих діалектів – розширення його простішого попередника, і в тому, що стосується виразних можливостей, і в тому, що стосується можливостей обчислюваних висновків. Підтримуються такі зв’язки, але не навпаки:
кожна допустима OWL Lite онтологія – допустима OWL DL онтологія;
кожна допустима OWL DL онтологія – допустима OWL Full онтологія;
кожний правильний OWL Lite висновок – правильний OWL DL висновок;
кожний правильний OWL DL висновок правильний OWL Full висновок.
Розробники онтологій, що використовують OWL, повинні вирішити, який з діалектів найкраще придатний для їх завдань. Вибір між OWL Lite і OWL DL залежить від того, наскільки користувачам потрібні виразніші конструкції, що забезпечує OWL DL. Додатки для OWL Lite матимуть бажані обчислювальні характеристики. Додатки для OWL DL, при тому, що мають справу з вирішуваним діалектом, в найважчих випадках будуть пов’язані з вищою складністю. Вибір між OWL DL і OWL Full, головно, залежить від ступеня того, наскільки користувачам потрібні засоби мета – моделювання RDF-схем (наприклад, таких, що визначають класи класів). Використовуючи OWL Full, порівняно з OWL DL, підтримка логічного виведення менш передбачена.
Користувачі, що мігрують з RDF в OWL DL або OWL Lite повинні докласти зусиль, щоб оригінальний RDF-документ виконував обмеження, накладені OWL DL і OWL Lite. Деталі цих обмежень пояснено в додатках рекомендацій W3C.