- •В.В. Литвин технології менеджменту знань
- •Розділ 1 основні поняття менеджменту знань
- •1.1. Основні означення менеджменту знань
- •1.1.1. Структура менеджменту знань
- •Маркетинґ Проектування Підготовка виробництва Виробництво Збут
- •1.1.2. Формування знань
- •1.1.3. Введення даних
- •1.1.4. Адміністрування
- •1.1.5. Мотивація
- •1.1.6. Особливості впровадження мз
- •1.2. Менеджмент знань
- •1.3. Базові поняття менеджменту знань
- •1.3.1. Видобування знань
- •1.3.2. Системи пізнання
- •1.3.3. Організація доступу до знань
- •1.3.4. Інновації в області автоматизації
- •1.3.5. Менеджмент знань та інформації
- •1.3.6. Менеджмент знань та Інтернет
- •1.4. Онтологічний інжиніринг
- •1.4.1. Системи керування знаннями
- •1.4.2. Онтологія
- •1.5. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 2 теоретичні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •2.1. Поле знань
- •2.1.1. Мова опису поля знань
- •2.1.2. Семіотична модель поля знань
- •2.1.3. “Піраміда” знань
- •2.2. Стратегії одержання знань
- •2.3. Теоретичні аспекти видобування знань
- •2.3.1. Психологічний аспект
- •2.3.2. Лінгвістичний аспект
- •2.3.3. Гносеологічний аспект видобування знань
- •2.4. Теоретичні аспекти структурування знань
- •2.4.1. Історична довідка
- •2.4.2. Ієрархічний підхід
- •2.4.3. Традиційні методології структуризації
- •2.4.4. Об’єктно-структурний підхід (осп)
- •Стратифікація знань предметної області
- •Матриця об’єктно-структурного аналізу
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 3 технології менеджменту та інженерії знань
- •3.1. Класифікація методів практичного видобування знань
- •3.2. Комунікативні методи
- •3.2.1. Пасивні методи
- •Порівняльні характеристики пасивних методів видобування знань
- •3.2.2. Активні індивідуальні методи
- •Порівняльні характеристики активних індивідуальних методів видобування
- •3.2.3. Активні групові методи
- •3.3. Текстологічні методи
- •3.3.1. Методи структурування
- •Дані концептуалізації
- •3.3.2. Еволюція систем одержання знань
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Розділ 4 прикладні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •4.1. Латентні структури знань і психосемантика
- •4.1.1. Семантичні простори і психологічне градуювання
- •Опис зв’язку між поняттями
- •4.1.2. Методи багатовимірного градуювання
- •4.1.3. Використання метафор для виявлення “прихованих” структур знань
- •4.2. Метод репертуарних решіток
- •4.2.1. Основні поняття
- •4.2.2. Методи виявлення конструктів. Метод мінімального контексту
- •4.2.3. Аналіз репертуарних решіток
- •4.2.4. Автоматизовані методи
- •4.3. Керування знаннями
- •4.3.1. Що таке “керування знаннями”?
- •4.3.2. Керування знаннями і корпоративна пам’ять
- •4.3.3. Системи omis
- •4.3.4. Особливості розроблення омis
- •4.4. Візуальне проектування баз знань як інструмент пізнання
- •4.4.1. Від понятійних карт до семантичних мереж
- •4.4.2. База знань як пізнавальний інструмент
- •4.5. Проектування гіпермедіа бд і адаптивних навчальних систем
- •4.5.1. Гіпертекстові системи
- •4.5.2. Від мультимедіа до гіпермедіа
- •4.5.3. На шляху до адаптивних навчальних систем
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 5 Класифікація даних та знань
- •5.1. Важливість правильної класифікації
- •5.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •5.1.2. Труднощі класифікації
- •5.2. Ідентифікація класів і об’єктів
- •5.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •5.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •5.3. Ключові абстракції й механізми
- •5.3.1. Ключові абстракції
- •5.3.2. Ідентифікація механізмів
- •5.4. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 6 онтології й онтологічні системи
- •6.1. Поняття онтології
- •6.2. Моделі онтології й онтологічної системи
- •Класифікація моделей онтології
- •6.3. Методології створення і “життєвий цикл”онтології
- •6.4. Мови опису онтологій
- •6.4.1. Види owl
- •6.4.2. Структура онтологій
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 7 Програмні засоби побудови онтологій
- •7.1. Онтологія як засіб формалізації та алгоритмізації знань в інтелектуальній системі
- •7.1.1. Аналіз підходів до навчання онтологій
- •7.1.2. Загальні принципи проектування онтологій
- •7.1.3. Формати та стандарти подання інформації
- •7.1.4. Засоби для створення онтології
- •7.2. Технологія розроблення онтологій в редакторі Protégé
- •7.2.1. Еволюція Protégé
- •7.2.2. Protégé-owl. Мова Web онтологій owl
- •7.2.3. Основні терміни та поняття у Protégé-owl
- •Терміни та їх синоніми
- •7.2.4. Методика розроблення онтології засобами Protégé
- •Створення й експлуатація онтології
- •7.2.5. Створення онтології
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Література
- •Литвин Василь Володимирович технології менеджменту знань
- •V lp.Com.Ua, ел. Пошта: vmr@vlp.Com.Ua
Запитання для повторення та контролю знань
1. Для чого потрібно використовувати методи психосемантики?
2. Які форми використовують психолінгвістичні методи?
3. Що таке семантичний простір знань? Наведіть приклад.
4. Чому семантичні простори двох кваліфікованих фахівців можуть бути різними?
5. Наведіть приклад асоціативної мережі структури знань.
6. Які методи належать до методів психологічного градуювання?
7. Як здійснюється побудова семантичного простору?
8. Що таке багатовимірне градуювання?
9. Для чого використовуються методи багатовимірного градуювання?
10. Яку модель використовують методи багатовимірного градуювання?
11. Чим відрізняється психосемантика від інженерії знань?
12. Поясніть використання метафор для виявлення “прихованих” структур знань.
13. Які Ви знаєте рівні градуювання знань?
14. Які є орієнтовані методи видобування знань?
15. У чому полягає суть підходу використання метафор?
16. Як використовуються решітки Келлі для психосемантичних тестів?
17. Як можна інтерпретувати геометричну модель градуювання?
18. У чому полягає суть методу репертуарних решіток?
19. Що являють собою репертуарні решітки?
20. Які Ви знаєте методи виявлення конструктів?
21. Опишіть метод мінімального контексту.
22. Що дає змогу визначити аналіз репертуарних решіток?
23. Що дає змогу визначити аналіз декількох репертуарних решіток?
24. Які існують способи порівняння двох решіток?
25. У чому полягає суть аналізу груп системних конструктів?
26. Наведіть приклади систем, в яких реалізовані автоматизоване створення репертуарних решіток і видобування з експертів конструктів.
27. Що означає термін “керування знаннями”?
28. Які технології використовуються для застосування КМ-систем?
29. Які існують причини розроблення КМ-систем?
30. Що означає поняття “корпоративна пам’ять”?
31. Які існують рівні корпоративної пам’яті?
32. Які існують етапи під час розроблення систем КМ?
33. Які основні функції ОМІS Ви знаєте?
34. Як виглядає архітектура ОМІS?
35. Перерахуйте особливості розроблення ОМІS?
36. Які Ви знаєте візуальні методи специфікації й проектування баз знань і розроблення концептуальних структур?
37. Чим є релевантна ГТ-структура?
Розділ 5 Класифікація даних та знань
Важливість правильної класифікації
Ідентифікація класів і об’єктів
Ключові абстракції й механізми
Класифікація – засіб впорядкування знань. В об’єктно-орієнтовному аналізі визначення загальних властивостей об’єктів допомагає знайти загальні ключові абстракції й механізми, що, своєю чергою, приводить нас до простішої архітектури системи менеджменту знань. На жаль, сьогодні не розроблені строгі методи класифікації й немає правил, що дають змогу виділяти класи й об’єкти. Немає таких понять, як “ідеальна структура класів”, “правильний вибір об’єктів”. Як і в багатьох технічних дисциплінах, вибір класів є компромісним рішенням.
5.1. Важливість правильної класифікації
На одній з конференцій програмістам задали запитання: “Якими правилами ви керуєтеся, визначаючи класи і об’єкти?” Страуструп, розробник мови C++, відповів: “Це як пошук святого Грааля. Не існує панацеї”. Габріель, один з розробників CLOS, сказав: “Це запитання, на яке немає простої відповіді. Я просто пробую”. На щастя, є багатий досвід класифікації в інших науках, на основі якого розроблені методики об’єктно-орієнтовного аналізу. Кожна така методика пропонує свої правила (евристики) ідентифікації класів і об’єктів. Вони й будуть предметом цього розділу.