- •В.В. Литвин технології менеджменту знань
- •Розділ 1 основні поняття менеджменту знань
- •1.1. Основні означення менеджменту знань
- •1.1.1. Структура менеджменту знань
- •Маркетинґ Проектування Підготовка виробництва Виробництво Збут
- •1.1.2. Формування знань
- •1.1.3. Введення даних
- •1.1.4. Адміністрування
- •1.1.5. Мотивація
- •1.1.6. Особливості впровадження мз
- •1.2. Менеджмент знань
- •1.3. Базові поняття менеджменту знань
- •1.3.1. Видобування знань
- •1.3.2. Системи пізнання
- •1.3.3. Організація доступу до знань
- •1.3.4. Інновації в області автоматизації
- •1.3.5. Менеджмент знань та інформації
- •1.3.6. Менеджмент знань та Інтернет
- •1.4. Онтологічний інжиніринг
- •1.4.1. Системи керування знаннями
- •1.4.2. Онтологія
- •1.5. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 2 теоретичні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •2.1. Поле знань
- •2.1.1. Мова опису поля знань
- •2.1.2. Семіотична модель поля знань
- •2.1.3. “Піраміда” знань
- •2.2. Стратегії одержання знань
- •2.3. Теоретичні аспекти видобування знань
- •2.3.1. Психологічний аспект
- •2.3.2. Лінгвістичний аспект
- •2.3.3. Гносеологічний аспект видобування знань
- •2.4. Теоретичні аспекти структурування знань
- •2.4.1. Історична довідка
- •2.4.2. Ієрархічний підхід
- •2.4.3. Традиційні методології структуризації
- •2.4.4. Об’єктно-структурний підхід (осп)
- •Стратифікація знань предметної області
- •Матриця об’єктно-структурного аналізу
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 3 технології менеджменту та інженерії знань
- •3.1. Класифікація методів практичного видобування знань
- •3.2. Комунікативні методи
- •3.2.1. Пасивні методи
- •Порівняльні характеристики пасивних методів видобування знань
- •3.2.2. Активні індивідуальні методи
- •Порівняльні характеристики активних індивідуальних методів видобування
- •3.2.3. Активні групові методи
- •3.3. Текстологічні методи
- •3.3.1. Методи структурування
- •Дані концептуалізації
- •3.3.2. Еволюція систем одержання знань
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Розділ 4 прикладні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •4.1. Латентні структури знань і психосемантика
- •4.1.1. Семантичні простори і психологічне градуювання
- •Опис зв’язку між поняттями
- •4.1.2. Методи багатовимірного градуювання
- •4.1.3. Використання метафор для виявлення “прихованих” структур знань
- •4.2. Метод репертуарних решіток
- •4.2.1. Основні поняття
- •4.2.2. Методи виявлення конструктів. Метод мінімального контексту
- •4.2.3. Аналіз репертуарних решіток
- •4.2.4. Автоматизовані методи
- •4.3. Керування знаннями
- •4.3.1. Що таке “керування знаннями”?
- •4.3.2. Керування знаннями і корпоративна пам’ять
- •4.3.3. Системи omis
- •4.3.4. Особливості розроблення омis
- •4.4. Візуальне проектування баз знань як інструмент пізнання
- •4.4.1. Від понятійних карт до семантичних мереж
- •4.4.2. База знань як пізнавальний інструмент
- •4.5. Проектування гіпермедіа бд і адаптивних навчальних систем
- •4.5.1. Гіпертекстові системи
- •4.5.2. Від мультимедіа до гіпермедіа
- •4.5.3. На шляху до адаптивних навчальних систем
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 5 Класифікація даних та знань
- •5.1. Важливість правильної класифікації
- •5.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •5.1.2. Труднощі класифікації
- •5.2. Ідентифікація класів і об’єктів
- •5.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •5.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •5.3. Ключові абстракції й механізми
- •5.3.1. Ключові абстракції
- •5.3.2. Ідентифікація механізмів
- •5.4. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 6 онтології й онтологічні системи
- •6.1. Поняття онтології
- •6.2. Моделі онтології й онтологічної системи
- •Класифікація моделей онтології
- •6.3. Методології створення і “життєвий цикл”онтології
- •6.4. Мови опису онтологій
- •6.4.1. Види owl
- •6.4.2. Структура онтологій
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 7 Програмні засоби побудови онтологій
- •7.1. Онтологія як засіб формалізації та алгоритмізації знань в інтелектуальній системі
- •7.1.1. Аналіз підходів до навчання онтологій
- •7.1.2. Загальні принципи проектування онтологій
- •7.1.3. Формати та стандарти подання інформації
- •7.1.4. Засоби для створення онтології
- •7.2. Технологія розроблення онтологій в редакторі Protégé
- •7.2.1. Еволюція Protégé
- •7.2.2. Protégé-owl. Мова Web онтологій owl
- •7.2.3. Основні терміни та поняття у Protégé-owl
- •Терміни та їх синоніми
- •7.2.4. Методика розроблення онтології засобами Protégé
- •Створення й експлуатація онтології
- •7.2.5. Створення онтології
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Література
- •Литвин Василь Володимирович технології менеджменту знань
- •V lp.Com.Ua, ел. Пошта: vmr@vlp.Com.Ua
1.3. Базові поняття менеджменту знань
Менеджмент знань – нова царина менеджменту, сфокусована на процесах і людях, залучених до створення|створіння|, розповсюдження|поширення| й оцінення знань, необхідних для реалізації бізнес-стратегій.|
Ознаки необхідності впровадження МЗ:
люди володіють знаннями, але не поширюють їх у колективі;
ми не знаємо, що нам відомо;
невідомо, хто чим займається;
втрачається досвід;
очевидний потенціал для прийняття найоптимальніших рішень;
класифікація знань.
Знання, які має в своєму розпорядженні компанія, діляться на реально доступні і потенційно доступні. Також у компанії є “сліпі плями” в знаннях.
|
|
Є |
Немає |
|
Відомо |
Реально доступні знання. Ви інформовані про те, що маєте у своєму розпорядженні це знання |
Відомі білі плями. Ви інформовані про те, що НЕ маєте у своєму розпорядженні цього знання |
|
Невідомо |
Потенційно доступне знання. Ви маєте у своєму розпорядженні це знання, проте не інформовані про це |
Невідомі білі плями. Ви не маєте у своєму розпорядженні цього знання і не інформовані про це |
Ефективний МЗ передбачає:
організацію обміну знаннями всередині|всередині| персоналу компанії, який спрямований|спрямовану| на оптимізацію| виконання бізнес-процесів|;
пошук інформації про раніше невідомі галузі знань, локалізацію самих знань і їх додавання до відомої інформації;
ідентифікація “сліпих плям”;
впровадження засобів|коштів| автоматизації, таких як навігація, бази знань, фільтри, видобування|видобуток| даних (data| mining|) для організації обміну знаннями.
Результати впровадження МЗ:
оптимізація процесу прийняття рішень і самих рішень;
відновлення корпоративного досвіду;
збільшення інновацій;
перетворення інформації на знання.
1.3.1. Видобування знань
Процес видобування знань має на увазі існування інформаційного джерела або джерел, з яких відповідно до певної методики або технології можна отримувати “сирі” дані, вибираючи і компонуючи з них підбірки, які задовольняють заданий критерій або критерії.
Джерела інформації для видобування знань – це практичний досвід роботи і бази знань, що складаються як з відкритої, так і закритої, як з державної, так і з приватної інформації.
МЗ | займається видобуванням|видобутком| знань із|із| джерел:
самої компанії,
її конкурентів,
ділових партнерів,
інших джерел.
Здобуті знання піддаються структуризації. Організовується їх надходження до менеджерів і персоналу компанії. Знання сприймають як ресурс, і забезпечення ними налагоджується за принципом оперативності (just-in-time), прийнятому для організації виробничого процесу в постачанні ресурсами. Паралельно на різних рівнях МЗ використовуються для виконання зокрема тактичних і стратегічних цілей, і, загалом – місії компанії.
Відбір|видобуток| знань відбувається|походить| з використанням засобів|коштів| менеджменту, організаційних структур, інформаційних технологій і спеціальних систем пізнання (cognitive| systems|). Процес видобування знань спрямований|спрямований| на дослідження наявних|наявний| і створення|створіння| нових знань з метою їх подальшого|наступного| збереження|зберігання| і використання в навчанні|вченні|, вирішенні проблем і прийнятті|прийнятті| рішень.