![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •В.В. Литвин технології менеджменту знань
- •Розділ 1 основні поняття менеджменту знань
- •1.1. Основні означення менеджменту знань
- •1.1.1. Структура менеджменту знань
- •Маркетинґ Проектування Підготовка виробництва Виробництво Збут
- •1.1.2. Формування знань
- •1.1.3. Введення даних
- •1.1.4. Адміністрування
- •1.1.5. Мотивація
- •1.1.6. Особливості впровадження мз
- •1.2. Менеджмент знань
- •1.3. Базові поняття менеджменту знань
- •1.3.1. Видобування знань
- •1.3.2. Системи пізнання
- •1.3.3. Організація доступу до знань
- •1.3.4. Інновації в області автоматизації
- •1.3.5. Менеджмент знань та інформації
- •1.3.6. Менеджмент знань та Інтернет
- •1.4. Онтологічний інжиніринг
- •1.4.1. Системи керування знаннями
- •1.4.2. Онтологія
- •1.5. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 2 теоретичні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •2.1. Поле знань
- •2.1.1. Мова опису поля знань
- •2.1.2. Семіотична модель поля знань
- •2.1.3. “Піраміда” знань
- •2.2. Стратегії одержання знань
- •2.3. Теоретичні аспекти видобування знань
- •2.3.1. Психологічний аспект
- •2.3.2. Лінгвістичний аспект
- •2.3.3. Гносеологічний аспект видобування знань
- •2.4. Теоретичні аспекти структурування знань
- •2.4.1. Історична довідка
- •2.4.2. Ієрархічний підхід
- •2.4.3. Традиційні методології структуризації
- •2.4.4. Об’єктно-структурний підхід (осп)
- •Стратифікація знань предметної області
- •Матриця об’єктно-структурного аналізу
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 3 технології менеджменту та інженерії знань
- •3.1. Класифікація методів практичного видобування знань
- •3.2. Комунікативні методи
- •3.2.1. Пасивні методи
- •Порівняльні характеристики пасивних методів видобування знань
- •3.2.2. Активні індивідуальні методи
- •Порівняльні характеристики активних індивідуальних методів видобування
- •3.2.3. Активні групові методи
- •3.3. Текстологічні методи
- •3.3.1. Методи структурування
- •Дані концептуалізації
- •3.3.2. Еволюція систем одержання знань
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Розділ 4 прикладні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •4.1. Латентні структури знань і психосемантика
- •4.1.1. Семантичні простори і психологічне градуювання
- •Опис зв’язку між поняттями
- •4.1.2. Методи багатовимірного градуювання
- •4.1.3. Використання метафор для виявлення “прихованих” структур знань
- •4.2. Метод репертуарних решіток
- •4.2.1. Основні поняття
- •4.2.2. Методи виявлення конструктів. Метод мінімального контексту
- •4.2.3. Аналіз репертуарних решіток
- •4.2.4. Автоматизовані методи
- •4.3. Керування знаннями
- •4.3.1. Що таке “керування знаннями”?
- •4.3.2. Керування знаннями і корпоративна пам’ять
- •4.3.3. Системи omis
- •4.3.4. Особливості розроблення омis
- •4.4. Візуальне проектування баз знань як інструмент пізнання
- •4.4.1. Від понятійних карт до семантичних мереж
- •4.4.2. База знань як пізнавальний інструмент
- •4.5. Проектування гіпермедіа бд і адаптивних навчальних систем
- •4.5.1. Гіпертекстові системи
- •4.5.2. Від мультимедіа до гіпермедіа
- •4.5.3. На шляху до адаптивних навчальних систем
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 5 Класифікація даних та знань
- •5.1. Важливість правильної класифікації
- •5.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •5.1.2. Труднощі класифікації
- •5.2. Ідентифікація класів і об’єктів
- •5.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •5.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •5.3. Ключові абстракції й механізми
- •5.3.1. Ключові абстракції
- •5.3.2. Ідентифікація механізмів
- •5.4. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 6 онтології й онтологічні системи
- •6.1. Поняття онтології
- •6.2. Моделі онтології й онтологічної системи
- •Класифікація моделей онтології
- •6.3. Методології створення і “життєвий цикл”онтології
- •6.4. Мови опису онтологій
- •6.4.1. Види owl
- •6.4.2. Структура онтологій
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 7 Програмні засоби побудови онтологій
- •7.1. Онтологія як засіб формалізації та алгоритмізації знань в інтелектуальній системі
- •7.1.1. Аналіз підходів до навчання онтологій
- •7.1.2. Загальні принципи проектування онтологій
- •7.1.3. Формати та стандарти подання інформації
- •7.1.4. Засоби для створення онтології
- •7.2. Технологія розроблення онтологій в редакторі Protégé
- •7.2.1. Еволюція Protégé
- •7.2.2. Protégé-owl. Мова Web онтологій owl
- •7.2.3. Основні терміни та поняття у Protégé-owl
- •Терміни та їх синоніми
- •7.2.4. Методика розроблення онтології засобами Protégé
- •Створення й експлуатація онтології
- •7.2.5. Створення онтології
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Література
- •Литвин Василь Володимирович технології менеджменту знань
- •V lp.Com.Ua, ел. Пошта: vmr@vlp.Com.Ua
7.2. Технологія розроблення онтологій в редакторі Protégé
Protégé – це інструмент, який дає змогу користувачам конструювати онтології бази знань предметної області, вводити дані та налаштовувати форми їх виведення. Ця платформа може легко розширюватися включенням у неї графічних компонентів: графи, таблиці, медіа (звук, зображення, відео). Програма дає змогу зберігати дані в найрозповсюдженіших форматах: OWL, RDF, XML, HTML.
7.2.1. Еволюція Protégé
Розвиток Protégé триває вже понад п’ятнадцять років. З невеликої прикладної програми для використання в медицині у процесі планування терапії Protégé перетворився на універсальний набір інструментів для створення баз знань (рис. 7.4).
Першочергова мета Protégé – усувати проблеми в побудові інтелектуальних систем, а саме: мінімізувати значення інженера зі знань у процесі конструювання баз знань створенням діалогового інтерфейсу та спрощення введення даних у систему. З’являється можливість структурувати інформацію на різних стадіях наповнення бази знань. Тому перша версія програми Protégé-І – це інструмент для спрощення процесу набуття знань. Марк Мусен, ініціатор і розробник Protégé, так його описав:
Рис. 7.4. Хронологія розвитку Protégé
Protégé – це не експертна система, а також не є програмою, яка безпосередньо будує експертні системи; натомість Protégé – це інструмент, що допомагає розробникам експертних систем створювати свої інструменти, спеціально пристосовані для набуття знань в конкретних прикладних областях.
Protégé-II розширив первинний двокроковий процес: генерування інструменту набуття знань і його використання для реалізації бази знань, увівши додаткові кроки, пов’язані з методами пошуку розв’язку задач.
З часом коло споживачів Protégé зростало, надходили нові ідеї та пропозиції, і тому настав час знову перебудувати Protégé. Отримавши нові вимоги до змін, розробники усвідомили, що революційна перебудова системи буде ефективнішою, ніж подальший розвиток Protégé/Win. У Protégé-2000 було введено три основні покращення. По-перше, Protégé-2000 містив реконструкцію основної моделі знань Protégé. Щоб поліпшити виразність баз знань, розробники Protégé співпрацювали з іншими розробниками експертних систем, щоб узгодити більш консенсусну модель відображення знань. Метою було дати змогу системам Protégé на основі знань взаємодіяти з іншими системами. По-друге, щоб покращити практичність і відповідність нової моделі знань, Protégé-2000 був побудований як єдина цілісна прикладна програма. І по-третє, щоб забезпечити більшу гнучкість і краще розподілити зусилля для розвитку, спроектований Protégé-2000 заснований на змінній архітектурі, підтримуваній мовою програмування Java. Нова архітектура Protégé-2000 наведена на рис. 7.5. В основу цієї архітектури покладено модель знань, котра взаємодіє з усіма об’єктами бази знань (екземпляри, класи тощо), використовуючи інтерфейс прикладного програмування (Application Programming Interface – API) Protégé. Це дало змогу незалежним розробникам вбудовувати окремі компоненти, які розширюють та змінюють функціональні можливості Protégé.
Рис. 7.5. Архітектура Protégé-2000
Окрім того, розробники Protégé-2000 створили новий інтерфейс, який спрощував споживачам роботу зі створення бази. Якісною зміною, що відбулася в Protégé-2000 порівняно з попередніми версіями Protégé, є масштабованість – можливість нарощування системи в межах уніфікованої архітектури та краща пристосованість до розроблення великих баз знань.
Для розширення кола споживачів і для забезпечення постійного розвитку системи вирішено зробити Protégé-2000 загальнодоступною. Користь від такого кроку полягала у тому, що Protégé стала привабливою для розробників, які в іншому випадку, можливо, будували б подібні системи з нуля.
Фактично, найбільші перешкоди для подальшого розвитку Protégé мають, швидше, організаційний, ніж технічний характер. Для підтримки співтовариств користувачів та дописувачів Protégé, розробники створили і підтримують жваве “Protégé-обговорення” за допомогою електронного листування, витрачають значну кількість часу та зусиль, відповідаючи на запитання і забезпечуючи технічну підтримку.