![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •В.В. Литвин технології менеджменту знань
- •Розділ 1 основні поняття менеджменту знань
- •1.1. Основні означення менеджменту знань
- •1.1.1. Структура менеджменту знань
- •Маркетинґ Проектування Підготовка виробництва Виробництво Збут
- •1.1.2. Формування знань
- •1.1.3. Введення даних
- •1.1.4. Адміністрування
- •1.1.5. Мотивація
- •1.1.6. Особливості впровадження мз
- •1.2. Менеджмент знань
- •1.3. Базові поняття менеджменту знань
- •1.3.1. Видобування знань
- •1.3.2. Системи пізнання
- •1.3.3. Організація доступу до знань
- •1.3.4. Інновації в області автоматизації
- •1.3.5. Менеджмент знань та інформації
- •1.3.6. Менеджмент знань та Інтернет
- •1.4. Онтологічний інжиніринг
- •1.4.1. Системи керування знаннями
- •1.4.2. Онтологія
- •1.5. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 2 теоретичні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •2.1. Поле знань
- •2.1.1. Мова опису поля знань
- •2.1.2. Семіотична модель поля знань
- •2.1.3. “Піраміда” знань
- •2.2. Стратегії одержання знань
- •2.3. Теоретичні аспекти видобування знань
- •2.3.1. Психологічний аспект
- •2.3.2. Лінгвістичний аспект
- •2.3.3. Гносеологічний аспект видобування знань
- •2.4. Теоретичні аспекти структурування знань
- •2.4.1. Історична довідка
- •2.4.2. Ієрархічний підхід
- •2.4.3. Традиційні методології структуризації
- •2.4.4. Об’єктно-структурний підхід (осп)
- •Стратифікація знань предметної області
- •Матриця об’єктно-структурного аналізу
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 3 технології менеджменту та інженерії знань
- •3.1. Класифікація методів практичного видобування знань
- •3.2. Комунікативні методи
- •3.2.1. Пасивні методи
- •Порівняльні характеристики пасивних методів видобування знань
- •3.2.2. Активні індивідуальні методи
- •Порівняльні характеристики активних індивідуальних методів видобування
- •3.2.3. Активні групові методи
- •3.3. Текстологічні методи
- •3.3.1. Методи структурування
- •Дані концептуалізації
- •3.3.2. Еволюція систем одержання знань
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Розділ 4 прикладні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •4.1. Латентні структури знань і психосемантика
- •4.1.1. Семантичні простори і психологічне градуювання
- •Опис зв’язку між поняттями
- •4.1.2. Методи багатовимірного градуювання
- •4.1.3. Використання метафор для виявлення “прихованих” структур знань
- •4.2. Метод репертуарних решіток
- •4.2.1. Основні поняття
- •4.2.2. Методи виявлення конструктів. Метод мінімального контексту
- •4.2.3. Аналіз репертуарних решіток
- •4.2.4. Автоматизовані методи
- •4.3. Керування знаннями
- •4.3.1. Що таке “керування знаннями”?
- •4.3.2. Керування знаннями і корпоративна пам’ять
- •4.3.3. Системи omis
- •4.3.4. Особливості розроблення омis
- •4.4. Візуальне проектування баз знань як інструмент пізнання
- •4.4.1. Від понятійних карт до семантичних мереж
- •4.4.2. База знань як пізнавальний інструмент
- •4.5. Проектування гіпермедіа бд і адаптивних навчальних систем
- •4.5.1. Гіпертекстові системи
- •4.5.2. Від мультимедіа до гіпермедіа
- •4.5.3. На шляху до адаптивних навчальних систем
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 5 Класифікація даних та знань
- •5.1. Важливість правильної класифікації
- •5.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •5.1.2. Труднощі класифікації
- •5.2. Ідентифікація класів і об’єктів
- •5.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •5.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •5.3. Ключові абстракції й механізми
- •5.3.1. Ключові абстракції
- •5.3.2. Ідентифікація механізмів
- •5.4. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 6 онтології й онтологічні системи
- •6.1. Поняття онтології
- •6.2. Моделі онтології й онтологічної системи
- •Класифікація моделей онтології
- •6.3. Методології створення і “життєвий цикл”онтології
- •6.4. Мови опису онтологій
- •6.4.1. Види owl
- •6.4.2. Структура онтологій
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 7 Програмні засоби побудови онтологій
- •7.1. Онтологія як засіб формалізації та алгоритмізації знань в інтелектуальній системі
- •7.1.1. Аналіз підходів до навчання онтологій
- •7.1.2. Загальні принципи проектування онтологій
- •7.1.3. Формати та стандарти подання інформації
- •7.1.4. Засоби для створення онтології
- •7.2. Технологія розроблення онтологій в редакторі Protégé
- •7.2.1. Еволюція Protégé
- •7.2.2. Protégé-owl. Мова Web онтологій owl
- •7.2.3. Основні терміни та поняття у Protégé-owl
- •Терміни та їх синоніми
- •7.2.4. Методика розроблення онтології засобами Protégé
- •Створення й експлуатація онтології
- •7.2.5. Створення онтології
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Література
- •Литвин Василь Володимирович технології менеджменту знань
- •V lp.Com.Ua, ел. Пошта: vmr@vlp.Com.Ua
7.2.2. Protégé-owl. Мова Web онтологій owl
Чергова модернізація Protégé-2000 полягала у введенні в основу Protégé нової мови подання знань – OWL. У результаті споживачі отримали потужний інструмент побудови онтологій баз знань з новими можливостями – Protégé-OWL.
OWL (Ontology Web Language – мова опису онтологій у Web) – це найновіше розроблення стандартних мов для онтологій, зокрема Web-онтологій. Її розробляли як альтернативу DAML, отже, без деяких її недоліків. Ця мова орієнтована саме на відображення онтологій, а не семантики загалом. OWL будується на основі стандартів RDF і RDFS і збагачує останні новими можливостями для опису властивостей і класів. Наприклад, застосовуючи OWL, можна стверджувати, що класи не перетинаються, вказувати кардинальність та визначати еквівалентність заданих класів. OWL складається з ширшої системи типів порівняно з іншими подібними мовами.
Редактор Protégé-OWL характеризується гнучкістю та модульністю (наявна система плагінів (plug-in) і застосовується в області інженерії онтологій (Ontology Engineering), здобуття знань (Knowledge Acquisition) та автоматичного виведення (Automated Reasoning). Protégé підтримує введення бази знань будь-якою природною мовою, але сам інструмент пропонується лише англійською. Редактор також підтримує будь-яку базу даних з драйвером JDBC 1.0, що уможливлює підтримку більшості реляційних баз даних (Oracle, MySQL, Microsoft SQL Server, Microsoft Access).
Protégé-OWL дає змогу описувати класи з використанням нових можливостей. Зокрема, мова OWL має великий набір операторів і ґрунтується на логічній моделі, яка дає змогу давати визначення поняттям так, як вони описані. Тому складні комплексні поняття у визначеннях можуть бути створені з простіших. До того ж, логічна модель дозволяє використовувати механізм міркувань (reasoner), котрий може перевірити, чи твердження і визначення в онтології є взаємно послідовними, а також розпізнати відповідність визначень певним поняттям. Завдяки цьому механізму підтримується правильність ієрархії бази знань.
У редакторі Protégé-OWL забезпечена можливість вибору однієї з трьох розроблених зараз версій мови OWL: OWL-Lite, OWL-DL, OWL-Full (рис. 7.6).
Рис. 7.6. Взаємозв’язок трьох підмов OWL
Визначальною особливістю кожної з версій є міра їх виразності. OWL-Lite є найменш виразною підмовою, проте найпростішою з синтаксисного погляду. Її найкраще використовувати для побудови простої ієрархії класів та застосування обмежень.
OWL-DL є значно виразнішою підмовою порівняно з OWL-Lite. Вона ґрунтується на логіці опису (description logics), і підтримує тих користувачів, які хочуть максимальної виразності без втрати повноти обчислень. Завдяки цьому можливо здійснювати автоматичне виведення висновків (процес міркування). Також можна обчислити ієрархію класифікації і здійснити перевірку неузгодженостей в онтології. OWL DL об’єднує всі мовні конструкції OWL з обмеженнями, на зразок розділення типу (клас не може бути властивістю, а властивість не може бути індивідом або класом).
OWL-Full використовується в ситуаціях, де дуже висока виразність важливіша, ніж потреба в обчислювальних можливостях мови. Вона забезпечує максимальну синтаксичну свободу стандарту RDF без обчислювальних гарантій. Разом з тим вона використовує всі переваги попередніх двох підмов. Отже, розробники онтологій, використовуючи OWL, повинні вирішити, яку з підмов краще використати для вирішення конкретних завдань.
Загалом OWL як мова Web-онтологій розв’язує такі задачі і забезпечує:
синтаксис опису понять, зручний для всіх користувачів мережі Інтернет – людей та програмних агентів;
максимальну виразність механізмів опису понять та зв’язків між ними;
механізми еволюції описів і спільного використання онтологій в середовищі Інтернету.
Ще одна з переваг редактора Protégé – безкоштовне розповсюдження (freeware). Інструмент доступний для завантаження на офіційному сайті проекту: http://protege.stanford.edu.