- •В.В. Литвин технології менеджменту знань
- •Розділ 1 основні поняття менеджменту знань
- •1.1. Основні означення менеджменту знань
- •1.1.1. Структура менеджменту знань
- •Маркетинґ Проектування Підготовка виробництва Виробництво Збут
- •1.1.2. Формування знань
- •1.1.3. Введення даних
- •1.1.4. Адміністрування
- •1.1.5. Мотивація
- •1.1.6. Особливості впровадження мз
- •1.2. Менеджмент знань
- •1.3. Базові поняття менеджменту знань
- •1.3.1. Видобування знань
- •1.3.2. Системи пізнання
- •1.3.3. Організація доступу до знань
- •1.3.4. Інновації в області автоматизації
- •1.3.5. Менеджмент знань та інформації
- •1.3.6. Менеджмент знань та Інтернет
- •1.4. Онтологічний інжиніринг
- •1.4.1. Системи керування знаннями
- •1.4.2. Онтологія
- •1.5. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 2 теоретичні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •2.1. Поле знань
- •2.1.1. Мова опису поля знань
- •2.1.2. Семіотична модель поля знань
- •2.1.3. “Піраміда” знань
- •2.2. Стратегії одержання знань
- •2.3. Теоретичні аспекти видобування знань
- •2.3.1. Психологічний аспект
- •2.3.2. Лінгвістичний аспект
- •2.3.3. Гносеологічний аспект видобування знань
- •2.4. Теоретичні аспекти структурування знань
- •2.4.1. Історична довідка
- •2.4.2. Ієрархічний підхід
- •2.4.3. Традиційні методології структуризації
- •2.4.4. Об’єктно-структурний підхід (осп)
- •Стратифікація знань предметної області
- •Матриця об’єктно-структурного аналізу
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 3 технології менеджменту та інженерії знань
- •3.1. Класифікація методів практичного видобування знань
- •3.2. Комунікативні методи
- •3.2.1. Пасивні методи
- •Порівняльні характеристики пасивних методів видобування знань
- •3.2.2. Активні індивідуальні методи
- •Порівняльні характеристики активних індивідуальних методів видобування
- •3.2.3. Активні групові методи
- •3.3. Текстологічні методи
- •3.3.1. Методи структурування
- •Дані концептуалізації
- •3.3.2. Еволюція систем одержання знань
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Розділ 4 прикладні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •4.1. Латентні структури знань і психосемантика
- •4.1.1. Семантичні простори і психологічне градуювання
- •Опис зв’язку між поняттями
- •4.1.2. Методи багатовимірного градуювання
- •4.1.3. Використання метафор для виявлення “прихованих” структур знань
- •4.2. Метод репертуарних решіток
- •4.2.1. Основні поняття
- •4.2.2. Методи виявлення конструктів. Метод мінімального контексту
- •4.2.3. Аналіз репертуарних решіток
- •4.2.4. Автоматизовані методи
- •4.3. Керування знаннями
- •4.3.1. Що таке “керування знаннями”?
- •4.3.2. Керування знаннями і корпоративна пам’ять
- •4.3.3. Системи omis
- •4.3.4. Особливості розроблення омis
- •4.4. Візуальне проектування баз знань як інструмент пізнання
- •4.4.1. Від понятійних карт до семантичних мереж
- •4.4.2. База знань як пізнавальний інструмент
- •4.5. Проектування гіпермедіа бд і адаптивних навчальних систем
- •4.5.1. Гіпертекстові системи
- •4.5.2. Від мультимедіа до гіпермедіа
- •4.5.3. На шляху до адаптивних навчальних систем
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 5 Класифікація даних та знань
- •5.1. Важливість правильної класифікації
- •5.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •5.1.2. Труднощі класифікації
- •5.2. Ідентифікація класів і об’єктів
- •5.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •5.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •5.3. Ключові абстракції й механізми
- •5.3.1. Ключові абстракції
- •5.3.2. Ідентифікація механізмів
- •5.4. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 6 онтології й онтологічні системи
- •6.1. Поняття онтології
- •6.2. Моделі онтології й онтологічної системи
- •Класифікація моделей онтології
- •6.3. Методології створення і “життєвий цикл”онтології
- •6.4. Мови опису онтологій
- •6.4.1. Види owl
- •6.4.2. Структура онтологій
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 7 Програмні засоби побудови онтологій
- •7.1. Онтологія як засіб формалізації та алгоритмізації знань в інтелектуальній системі
- •7.1.1. Аналіз підходів до навчання онтологій
- •7.1.2. Загальні принципи проектування онтологій
- •7.1.3. Формати та стандарти подання інформації
- •7.1.4. Засоби для створення онтології
- •7.2. Технологія розроблення онтологій в редакторі Protégé
- •7.2.1. Еволюція Protégé
- •7.2.2. Protégé-owl. Мова Web онтологій owl
- •7.2.3. Основні терміни та поняття у Protégé-owl
- •Терміни та їх синоніми
- •7.2.4. Методика розроблення онтології засобами Protégé
- •Створення й експлуатація онтології
- •7.2.5. Створення онтології
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Література
- •Литвин Василь Володимирович технології менеджменту знань
- •V lp.Com.Ua, ел. Пошта: vmr@vlp.Com.Ua
Матриця об’єктно-структурного аналізу
Рівні Страти |
Рівень області u1 |
Рівень проблеми u2 |
Рівень задачі u3 |
Рівень підзадачі u4 |
... |
un |
Стратегічний аналіз s1 |
E11 |
E12 |
E13 |
E14 |
|
E1n |
Організаційний аналіз s2 |
E21 |
|
|
|
|
|
Концептуальний аналіз s3 |
E31 |
|
|
|
|
|
Функціональний аналіз s4 |
E41 |
|
|
|
|
|
Просторовий аналіз s5 |
E51 |
|
|
|
|
|
Часовий аналіз s6 |
E61 |
|
|
|
|
|
Каузальний аналіз s7 |
E71 |
|
|
|
|
|
Економічний аналіз s8 |
E81 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Eij |
|
sm |
Em1 |
|
|
|
|
Emn |
За потребою число страт може бути збільшено. Своєю чергою, знання кожної страти піддаються подальшому ОСА й декомпозуються на складові
,
де m – номер рівня; n – номер страти, а еmn належить множині К всіх концептів (понять) предметної області.
. (2.1)
Матриця (2.1) є матрицею над К. Нехай М(К) – сукупність всіх mxn матриць над К. Тоді можна визначити клітинну матрицю Е, у якій:
m=m1+…+mk;
n=n1+…+nl,
де m i n – цілі додатні числа ЕMmn (К), і її можна зобразити у вигляді
, (2.2)
де
Матриця Е є несиметричною, оскільки частина клітинних елементів Еst можуть піддаватися декомпозиції, а частина відображає деякі базисні атомарні концепти з К, що не підлягають деталізації.
Пропонований підхід припускає реалізацію концепції послідовного генезису ОСП через ОСА до об’єктно-структурного розроблення (ОСР).
Алгоритм ОСА
Алгоритм ОСА (об’єктно-структурного аналізу) призначений для детальної практичної структуризації знань ПО. В основу ОСА закладений алгоритм заповнення ОСА-матриці Emn. Алгоритм містить послідовність аналітичних процедур, що дають змогу спростити і оптимізувати процес структуризації. Алгоритм поділяється на дві складові:
А_І. Глобальний (вертикальний) аналіз, що передбачає розбиття ПО на методологічні страти (Які-Знання, Як-Знання тощо) на рівні всієї ПО. У результаті заповнюється перший стовпець матриці (2.2).
А_ІІ. Аналіз страт (горизонтальний), що передбачає побудову багаторівневих структур за окремими стратами. Число рівнів n визначається особливостями стратифікованих знань ПО і може істотно відрізнятися для різних страт. З боку методології n < 3 свідчить про слабке опрацювання ПО.
Перший рівень відповідає рівню всієї ПО (рівень області). Дру- гий – рівню проблеми, виділеної для вирішення. Третій – рівню конкретного виконуваного завдання. Подальші рівні відповідають підзадачам, якщо має сенс їх виділяти.
Можливе як послідовне застосування висхідної (bottom-up) і спадної концепцій (top-down), так і їхнє одночасне застосування.
Глобальний аналіз
Технологія глобального аналізу зводиться до розбиття простору основного завдання структуризації ПО на підзадачі, що відповідають особливостям ПО. Для розроблення інтелектуальних систем існує мінімальний набір s-страт, що забезпечує формування БЗ. Мінімальний набір об’єднує три страти:
s3 – формування концептуальної структури Sk;
s4 – формування функціональної структури Sf;
s7 – формування підсистеми пояснень Sо.
Формування інших страт дає змогу істотно оптимізувати процес розроблення і уникнути багатьох традиційних помилок проектування. Страти s4 і s5 є додатковими і формуються у разі, коли знання предметної області істотно залежать від тимчасових і просторових параметрів (системи реального часу, планування дій роботів тощо). Алгоритм А_1 глобального аналізу може бути коротко сформульований отже:
А_1_1. Зібрати всі матеріали з ідентифікації завдання і за результатами з витягу знань.
А_1_2. Вибрати набір страт N, що підлягають формуванню (Nmin=3).
А_1_3. Відібрати всю інформацію з першої обраної страти ( i–1, де i – номер з вибраного набору страт N).
А_1_4. Повторити крок А_1_3 для i+1 для всіх вибраних страт до N.
А_1_5. Якщо частина інформації залишиться невикористаною, збільшити число страт і повторити для нових страт крок А_1_3; інакше перейти до послідовної реалізації алгоритмів горизонтального аналізу страт А_2.
Аналіз страт
Послідовність кроків горизонтального аналізу залежить від номера страти, але фактично зводиться до реалізації дуальної концепції структуризації для розв’язвання конкретної підзадачі.
Нижче пропонується алгоритм ОСА для однієї з обов’язкових страт s3 (Що-Аналіз), результатом якого є формування концептуальної структури предметної області Sk.
А_2_3_1. З групи інформації, що відповідає Що-Страті, вибрати всі значущі поняття і сформулювати відповідні концепти.
А_2_3_2. Виявити наявні ієрархії і зафіксувати їх графічно у вигляді структури.
А_2_3_3. Деталізувати концепти, користуючись спадною концепцією (top-down).
А_2_3_4. Утворити мшароняття за концепцією (bottom-up).
А_2_3_5. Вилучити повтори, надмірність і синонімію.
А_2_3_6. Обговорити поняття, що не увійшли в структуру Sf, з експертом і перенести їх в інші страти або вилучити.
А_2_3_7. Отриманий граф або набір графів поділити на рівні і позначити – відповідно до матриці ОСА (2.1).