5Имогички»): в 2-х ч.' ™д р» ,кова м 1980.

14 15

В. НорМ»ль„аяФ~ о ^^„«1™»,^., .977. " Я^ГвТк" Ак™- М.В. Фікологія ЛК.ДИ-И , твар*». ІС , . ££- Е.Б, З*»* А.А., *-** Г.И.. Ходоров Б.И. Ф-оиоло-« Во^ГдЙм»™ АГ.«олоп,лварил і ли,ди„„. К, ,952.

230

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 14

231

Передмова...........

Розділ 12 ^ Фізіологія системи крові.... І

1. Еволюція внутрішнього середовища організму 4

2. Функції крові . 1

3. Загальна характеристика, кількість і склад крові...

4. Фізико-хімічні властивості крові 1

5. Плазма крові Іп

6. Форменні елементи крові 11

1. Еритроцити І?

2. Лейкоцити 18

3. Тромбоцити 24

7. Гемостаз (зупинка кровотечі) 25

8. Групи крові. , З

РОЗДІЛ 13 ФІЗІОЛОГІЯ КРОВОНОСНОЇ СИСТЕМИ........ З

1. Еволюція кровоносної системи ...ЗІ

2. Фізіологія серця , 37

1. Загальні принципи будови 37

2. Провідна система серця 38

3. Фізіологічні властивості серцевого м'яза 39

4. Електрокардіограма.......... 44

5. Нагнітальна функція серця 47

6. Показники та зовнішні прояви серцевої

діяльності ......49

13.2.7. Регулювання діяльності серця.... 50

13.3. Фізіологія кровоносних судин 56

1. Принципи гемодинаміки 58

2. Артеріальний тиск.... 61

3. Артеріальний пульс. ....62

4. Регулювання тонусу кровоносних судин 64

( ІЧИОЛОПЯ ДИХАННЯ ; , .,69

1. Суть та типи дихання .........69

2. Дихання первинноводних тварин ...73

3. Дихання повітрям 74

4. Зовнішнє дихання ссавців, 77

14.4.1. Вентилювання легень. Зміни об'єму грудної

порожнини.. 77

2. Роль плевральної порожнини у диханні 78

3. Пневмоторакс ..........80

4. Легеневі об'єми 81

5. Шкідливий простір 82

6. Склад вдихуваного, видихуваного і

альвеолярного повітря .83

14.5. Транспортування газів кров'ю ......84

1. Газообмін у легенях 84

2. Парціальний тиск і напруження газів 85

3. Транспортування кисню кров'ю., .....86

4. Транспортування вуглекислого газу кров'ю....... 90

5. Газообмін у тканинах ...91

14.6. Регулювання дихання 92

РОЗДІЛ 15 ФІЗІОЛОГІЯ ТРАВЛЕННЯ 96

1. Суть та типи травлення 96

2. Методи досліджень функцій травного апарату 102

3. Секреторна функція травних залоз.... , 103

4. Травлення у ротовій порожнині 105

1. Жування , 105

2. Слинні залози 106

3. Функції, склад та властивості слини .. 107

4. Регулювання секреторної діяльності слинних

залоз , 109

15.4.5. Ковтання 110

232

15.5. Травлення у шлунку 113

1. Шлункові залози І М

2. Склад і властивості шлункового соку.......... 116

3. Регулювання шлункової секреції 117

4. Фази шлункової секреції ІIX

5. Рухова функція шлунка 121

15.6. Травлення у тонкій кишці 125

1. Підшлункова залоза 1.26

2. Склад і властивості соку підшлункової залози. 126

3. Фізіологія печінки 130

4. Функції, склад і властивості жовні 132

5. Кишкова секреція 135

6. Рухова функція тонкої кишки 138

15.7. Травлення в товстій кишці 140

1. Роль товстої кишки у травленні, 142

2. Рухова функція товстої кишки 143

3. Дефекація......... 144

15.8. Всмоктування 145

1. Механізми всмоктування 146

1. Всмоктування у різних відділах травного тракту... 147

2. Всмоктування води і електролітів 148

3. Всмоктування вуглеводів 150

4. Всмоктування продуктів гідролізу білків 151

5. Всмоктування продуктів гідролізу жирів........... 151

15.9. Відчуття голоду і спраги 152

РОЗДІЛ 16 Обмін речовин і енергії. Харчування 155

1. Обмін білків 155

2. Обмін ліпідів 159

3. Обмін вуглеводів 161

4. Обмін мінеральних речовин 163

5. Обмін енергії 170

6. Харчування 173

233

7. Вітаміни 175

8. Терморегуляція . , 178

Роздої 17 виділення ....189

1. Суть виділення та його органи..... 189

2. Процес сечоутворення 193

3. Складі властивості сечі 201

4. Сечовипускання 202

17.5. Регулювання діяльності нирок 203

РОЗДІЛ 18 Гормональне регулювання фізіологічних функцій. 207

1. Суть та еволюція гормонального регулювання 207

2. Гіпофіз .......212

3. Щитоподібна залоза ..216

4. Прищитоподібні залози 218

5. Наднирники 219

6. Ендокринна функція підшлункової залози .. 222

7. Ендокринна функція статевих залоз ,..» , 224

18.8.Тимус. 226

18.9. Епіфіз 227

18.10. Тканинні гормони 227

Список літератури 229

Навчальне видання

Мирон Юрійович Клевець Володимир Васильович Манько

ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ І ТВАРИН

Книга 2

Фізіологія вісцеральних систем

Навчальний посібник

Редактор Л. Макітринська Коректор М.Михалюк

Підп. до друку 03.10.2002. Формат 60x84/16.

Папір друк, № 3. Друк на різогр. Умови, друк. арк. І2^ю,

Обл-вид. арк^^Тираж 300. Зам. #4#

Видавничий центр Львівського національного університету

імені Івана Франка. 79000 Львів, вул. Дорошенка, 41.

176

Назва вітаміну

С (аскорбінова кислота)

В з (тіамін)

В2 (рибофлавін)

В3 (пантотенова кислота)

Розділ 16

Тао.ііин* І

Короткі відомості про вітаміни

Добова потреба дорослої

людини

Основні джерела

4

Водорозчинні вітаміни

50-100 мг

Фізіологічна дім ні симптоми нестачі

Перець, кріп, цибуля, помідори, капуста, картопля, лимони, шипшина

Участь в окисно- ш ■ вних процесах, у і по ренні колагену стін судин. Авітаміноз цинга, дрібні кроноЩ в шкірі та яснах

1,4-2,4 мг

Зернові та бобові культури, печінка, нирки, серце

2-3 мг

Зернові, бобові, печінка, нирки, м'ясо, молоко, яйця

10

Декарбоксил юва і ти а-кетокислот. Бері участь в обміні білкЦ жирів і вуглеводін Авітаміноз - бері-і>с|И (поліневрит, поруними ня діяльності серцм і травного тракту) Окисно-відновні рент ції, впливає на ріс і і розвиток. Авітамінозу дорослих - васкулнриі зація рогівки, катари* та, ураження слизот>! рота

Бобові, зернові, картопля, печінка, яйця, риба

Потрібний для сите гу жирних кислот, стероїд* них гормонів, ацетил чо« ліну. Авітаміноз - слабкість, стомлюваність, запаморочення, дерма тити, неврити, ураженим слизових оболонок

Обмін речовин та енергії. Харчування 177

Продовження табл, З

1 1	2	3 І	4
(ніридоксин)	1,5-3 мг	Бобові, зернові, печінка, риба, м'ясо, сир. Синтезується мікрофлорою кишечнику	Перенесення аміногруп, участь в обміні амінокислот, білків та жирів. Впливає на кровотворення. Авітаміноз ~ судоми, гіпохро-мна анемія
(фолієва кис-та)	400 мкг	Листки всіх 1 рослин. Синтезується мікрофлорою кишечнику	Каталізує перенесення одновуглецевих груп Впливає на синтез нуклеїнових кислот, амінокислот. Знаходиться в хромосомах, служить | фактором розмноження клітин, стимулює кровотворення. Авітаміноз - анемія
? (ціанкобала-н)	3 мкг	Печінка, нирки. Синтезується мікрофлорою кишечнику	Всмоктується після сполучення з внутрішнім фактором Касла. Участь в обміні нуклеїнових кислот, кровотворенні. Авітаміноз -злоякісна анемія
(біотин)	150-200 мкг	Горох, соя, гриби, пшениця, жовток, печінка, нирки, серце	Бере участь у реакціях карбоксилювання. Авідін сирого яєчного білка зв'язує біотин. Авітаміноз - пошкодження шкіри, слабкість, сонливість, втрата апетиту
Жиророзчинні вітаміни
(ретинол)	1,5 мг	Тваринний жир, м'ясо, риба, яйця,	Утворюється з каротиноїдів. Участь у синтезі родопсину. Авітамі-

178

Розділ 16

			Закінчення і ііПіі
1	2	3	4
		молоко, морква	ноз - куряча сит і затримка росту. У|ні женнях шкіри
В (кальциферол)	2,5 мкг	Печінка,	Регулює обмін к;шм§
		м'ясо, ікра	і фосфору. Авітлмнмі
		риб, печінка	у дитячому віці рм
		ссавців і пта-	і (кістки стають її іу*м
		хів, ЯЙЦЯ.	! кими, викривляю» к^
		Синтезується	кінцівки). Порушуг?(
		в шкірі під	ся розвиток зуб і 11, им
		впливом уль-	никає м'язова сл<і(ІІ||
		трафіолету
1 Е (токоферол)	10-12 мг	Рослинні	Має антиоксидантні
		жири, листя	властивості, захміцні
		овочів, яйця	мембранні ліпіди, оці троцити від гемолму Авітаміноз-дис-і і ин|і скелетних м'язів, і їм* слаблення статевих функцій
К (філохінон)	0,2-0,3 мг	Капуста, по-	Участь у синтезі про»
		мідори, печі-	тромбіну, сприяє »с«»
		нка. Синте-	данню крові. Аві гамі
		зується мік-	ноз - збільшення ч№
		рофлорою	зсідання крові, шлун-
		кишечнику	ково-кишкової та під шкірної кровоте ч і

16.8. Терморегуляція

Від температури тіла залежить перебіг процесів життсдІЯ льноеті, оскільки швидкість будь-яких ферментативних реаю і ні залежить від температури середовища, в якому вони протікаю і и Підвищення або зниження температури на 10° С зумовлює піл

Обмін речовин та енергії. Харчування 179

Іідно підвищення або зниження швидкості хімічних процесів Ьа три рази.

Живі клітини замерзають при кількох градусах нижче ну-Івої позначки термометра. Кристалики льоду руйнують тонкі к і инні структури. При температурах вище +45° С відбувається на гурадія білків, Отже, процеси, що відбуваються у тканинах, Ьсуть протікати в інтервалі приблизно від -2 до +45° С. Але на ••млі температура коливається від -50 до +45. Риби і багато без-ртетних тварин живуть у арктичних водах, де круглий рік темо ратура становить -1,8° С. Яйця прісноводного рачка, що жи-у Судані, нагріваються у сухому намулі до +80° С, а термофі-і.ііі бактерії живуть у гарячих джерелах при температурі +92° С (К.ІІІмидт-Ниельсен, 1982).

У більшості тварин температура тіла наближається до температури середовища, оскільки вони не здатні підтримувати темо ратуру тіла на постійному рівні. Таких тварин називають ойкілотермними, або холоднокровними. До них належать без-рсбетні і нижчі хребетні тварини. Більшість пойкілотермних марин стають менш активними зі зниженням температури сере-овища.

Тільки у птахів і ссавців температура тіла постійна і не за-ежить від температури середовища, тому що вони здатні до срморегуляції. їх називають теплокровними, або гомойотермними. Теплокровні тварини зберігають активність як в умовах і сила, так і холоду.

Теплокровних тварин ще називають ендотермними органіками, оскільки вони зігріваються теплом метаболічного похо-ііження. Деякі рептилії і комахи вдень зберігають порівняно повійну температуру тіла, використовуючи сонячне тепло. Таких і марин називають ектотермними.

Стабільність температури тіла теплокровних називають Ізотермією. В онтогенезі ізотермія розвивається поступово. У новонароджених дітей здатність підтримувати температуру тіла ще недосконала. Тому у них може настати охолодження (гіпо-

_172_ Розділ 16 _____

Для визначення основного обміну дотримуються її умов: дослідження проводять вранці, через 12 год після вжитім ня їжі, у стані фізичного та психоемоційного спокою (у лої му положенні і з розслабленими м'язами) та в умовах темигрц турного комфорту (і = 18... 20° С). Проте основний обмін ми значають у стані бадьорості, оскільки під час сну рівень сіп витрат ще на 6-10 % нижчий.

Для чоловіків середнього віку (35 р.), середнього фииу

(165 см) і середньої маси тіла (70 кг) основний обмін станоиитї 1 ккал на 1 кг маси тіла за годину або 1700ккал/добу. У ж ним

він на 10 % нижчий. У дітей основний обмін інтенсивніш ми м \

похилому віці знижується.

Якщо перераховувати інтенсивність основного обміну ми кілограм маси тіла, то для різних тварин і людей різного зрої і у і маси одержують різні показники. Якщо ж перераховувати пі і сій сивність основного обміну на метр квадратний поверхні тіла, і| цифри виходять більш-менш однакові.

Це засвідчує наявність закономірного зв'язку між інтенсін вністю обміну і величиною поверхні тіла, що дістав назву іаки ну поверхні тіла Рубнера. Згідно з цим законом витрати енері і» теплокровних тварин пропорційні величині поверхні тіла. Алі закон поверхні тіла не абсолютний. Можуть бути дві людини які мають однакову поверхню тіла, але різну інтенсивність об міну.

М'язова діяльність значно інтенсифікує енерговитрати. То му у людини, яка виконує фізичну роботу, добові витрати енср гії значно перевищують основний обмін і досягають 2200* 4200 ккал. Виконання розумової роботи не потребує значний енерговитрат. Читання або математичні обчислення спричини ють підвищення енерговитрат на 2-3 %, а емоційне збудження ^И на 11-19 % (ВЖІІокровский, Г.Ф.Коротько, 1998)

Підвищується інтенсивність обміну й після споживання їжі Таке підвищення розпочинається через годину і досягає макси муму через три години після споживання їжі. Таке підвищення

Обмін речовин та енергії. Харчування 173

міміиу речовин і енерговитрат називають специфічною дина-