- •Еволюція внутрішнього середовища організму
- •Фізіологія систем крові
- •Функції крові
- •Загальна характеристика, кількість і склад крові
- •Фізіологія систем крові
- •Фізико-хімічні властивості крові
- •Плазма крові
- •Форменні елементи крові
- •Еритроцити
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Гемостаз (зупинка кровотечі)
- •Групи крові
- •Еволюція кровоносної системи
- •Загальні принципи будови
- •Провідна система серця
- •Фізіологічні властивості серцевого м'яза
- •Електрокардіограма
- •Нагнітальна функція серця
- •Регулювання діяльності серця
- •Фізіологія кровоносних судин
- •Принципи гемодинаміки
- •Артеріальний тиск
- •Артеріальний пульс
- •Регулювання тонусу кровоносних судиш
- •Суть та типи дихання
- •Дихання первинноводних тварин
- •Дихання повітрям
- •Шкідливий простір
- •Склад вдихуваного, видихуваного і альвеолярного повітря
- •Транспортування газів кров'ю Газообмін у легенях
- •Парціальний тиск і напруження газів
- •Транспортування кисню кров'ю
- •14.5.4. Транспортування вуглекислого газу кров'ю
- •14.5.5. Газообмін у тканинах
- •15.2, Методи досліджень функцій травного апарату
- •15.3. Секреторна функція травних залоз
- •15.4.1. Жування
- •15.4.2. Слинні залози
- •15.5Л Фази шлункової секреції
- •15.6. Травлення у тонкій кишці
- •15.5.5. Рухова функція шлунка
- •15.6Л. Підшлункова залоза
- •15.6.2. Склад і властивості соку підшлункової залози
- •15.63. Фізіологія печінки
- •15.6.5. Кишкова секреція
- •15.6Л Рухова функція тонко! кишки
- •15.7, Травлення в товстій кишці
- •15.7.2. Рухова функція товстої кишки
- •15.8. Всмоктування
- •15&1* Механізми всмоктування
- •15Ж2. Всмоктування у різних відділах травного тракту
- •15.8*4. Всмоктування вуглеводів
- •15.8.5. Всмоктування продуктів гідролізу білків
- •15.8.6. Всмоктування продуктів гідролізу жирів
- •15.9. Відчуття голоду і спраги
- •15.4Л Регулювання секреторної діяльності слинних залоз
- •15.5. Травлення у шлунку
- •15.5.2. Склад і властивості шлункового соку
- •15.5.3. Регулювання шлункової секреції
- •17.3. Склад і властивості сечі
- •18.1. Суть та еволюція гормонального регулювання
- •18.2. Гіпофіз
- •183. Щитоподібна залоза
- •18.8. Тимус
- •18.9, Епіфіз
- •18.10. Тканинні гормони
- •5Имогички»): в 2-х ч.' ™д р» ,кова м 1980.
- •I Нічною дієш їжі.
15.2, Методи досліджень функцій травного апарату
До наукових досліджень І.ПЛІавлова функції травного апарату вивчали в основному у так званих гострих дослідах. ІЛШавлов удосконалив експериментально-хірургічні методи дослідження функцій органів травлення у хронічних (тривалих) експериментах. Дотримуючись всіх правил хірургів він проводив операції з накладання фістули того чи іншого відділу травного тракту: слинних залоз (1895), підшлункової залози (1879), жовчної протоки (1902). Фістула - це штучне сполучення порожнистого органа або протоки залози із зовніщНщ середовищем. Використовуючи фістули, можна досліджувати секреторну, рухову та всмоктувальну функції травного апарату.
Застосування фістул дає змогу збирати чисті (без домішок їжі) травні соки, визначати їхній склад і властивості, вивчати динаміку секреції. Для отримання чистого шлункового соку операцію з накладання фістули шлунка І.ППавлов (1899) доповнив езофаготомією (перерізування стравоходу) Таким способом прооперована тварина може годинами споживати їжу, яка у шлунок не надходить (уявне годування). При такому годуванні секретується у великій кількості шлунковий сік.
У 1894 р. ЬП. Па влов запропонував операцію ізолювання малого шлуночка, в який їжа не надходить, але зберігається його іннервація.
Для отримання кишкового соку у тварини вирізають ділянку кишки, не відокремлюючи її від брижі, обидва кінці приши вають до шкіри (фістула Тірі-Велла). У лабораторії ШЛавлова застосували поліфістульний метод (фістули вздовж усього кишечнику) для дослідження травлення і всмоктування.
Необхідно наголосити, що фістульна методика дає можливість досліджувати не тільки секреторну, а й рухову та всмоктувальну функції. Через фістулу у травний тракт можна вводити мічені сполуки і слідкувати за їхнім всмоктуваним. Рухову функцію шлунково-кишкового тракту досліджують балоно-графі-•шим методом Цей метод вперше застосували Легро і Оним'ю (і К69). Його вдосконалили і широко використовували у лабора-ГОріях Н.Г.Богача (1961). Суть методу полягає у тому, що через фістулу вводять, наприклад, у шлунок заповнений повітрям або подою у гумовий балончик, який сполучений з капсулою Марея 11 я запису рухової активності на кімографі.
Фістульні методи широко використовують для дослідження і равлення тварин (собаки і сільськогосподарських). Накладання фістул людині проводять тільки з лікувальною метою. Тому при дослідженні травлення у людини використовують інші методи. Наприклад, слину збирають за допомогою капсули Лешлі-Красногорського Щоб досліджувати травлення у шлунку, ви-нористовують зонди з різними датчиками і радіопілюлі (з лжсрелом живлення, генератором радіохвиль і датчиками).
Для дослідження рухової функції органів травлення люднії и використовують рентгенологічні методи (рентгеноскопія, шшнтгенографщ рентгенокінематографія) з вживання барієвої Кішки. Про рухову функцію шлунка можна судити на підставі ілектрогастрографії, відводячи з поверхні тіла електричні ко-ішнання, що генеруються гладком'язовими клітинами шлунка.
Для огляду і фотографування слизової оболонки шлунка иннористовують метод ендоскопії Для гістологічних і біохімічних досліджень застосовують біопсію.