15.7, Травлення в товстій кишці

Товста кишка людини має довжину 120-150 см. Вона мас три відділи: сліпу кишку з червоподібним відростком (апендиксом), ободову і пряму кншкн. Найбільший діаметр має сліпа кишка (6-9 см). Товста кишка обмежена двома сфінктерами; ілеоцекальним з проксимального кінця і анальним з дистального. В ободовій кишці розрізняють висхідну, поперечну, низхідну і сигмоподібну кишки.

Товста кишка має такі ж оболонки, як і тонка. Однак у сли-мжій оболонці товстої кишки відсутні ворсинки, але наявні мік-інжорсинки. Слизова утворює крипти, які вкриті епітеліоцитами, Гмжалоподібними і ендокринними клітинами. Клітини мігрують і дна до вершин крипт, де злущуються. Весь процес триває 5-7 днів.

Внутрішній шар м'язової оболонки утворений циркулярними, а зовнішній - поздовжніми гладком'язовими клітинами. ()днак зовнішній шар проксимальної частини товстої кишки не [удільний, а утворений трьома смужками (теніями) шириною по 0,8 см. Починаючи з сигмоподібної кишки, зовнішній шар стає суцільним. У товстій кишці добре виражена лімфоїдна тканина.

Матеріал, що залишився після всмоктування поживних речовин у тонкій кишці, переходить через ілеоцекальний сфінктер у товсту кишку. За відсутності травлення цей сфінктер закритий. Після споживання їжі через одну-чотири хвилини сфінктер періодично відкривається і хімус з тонкої кишки порціями (по 15 мл) переходить у товсту кишку. Ілеоцекальний сфінктер виконує роль клапана, який пропускає вміст тільки в товсту кишку.

Для розщеплення поживних речовин товста кишка, має непе дике значення, оскільки вони майже повністю розщеплюються і всмоктуються в тонкій кишці. Не перетравлюються в тонкій кишці целюлоза, геміцелюлоза, пектини і лігніни, які в складі хімусу надходять у товсту кишку. Загалом, товста кишка виконує резервуарну функцію нагромадження неперетравленого залишку і переведення його у напівтвердий стан за рахунок всмоктування води, формування калових мас і їхнього переміщення в пряму кишку для виведення з організму (дефекація). У товстій кишці гідроліз здійснюється ферментами травних соків проксимальних відділів травного тракту, соку товстої кишки та мікроорганізмів.

75,7, і. Л>л& товстої кишки у травленні

Невелика кількість соку товстої кишки виділяється в разі відсутності механічного подразнення, а його нанесення збіль шує секрецію соку у 8-Ю разів. Сік має лужну реакцію (рН 8,5* 9,0) і складається з рідкої та густої частин. Основна кількість ферментів міститься у густій частині соку. У соку немає енте-рокінази, сахарази, мало лужної фосфатази. У невеликій кількості наявні нептидази, ліпаза, амілаза, нуклеази.

В товстій кишці міститься велика кількість мікроорганізмів (десятки млрд/кг вмісту). У людини 90 % з них становлять біфі-добактерії, а решту - молочнокислі бактерії, кишкова паличка, стрептококи. Позитивна роль мікрофлори полягає в кінцевому розкладанні неперетравленої їжі, гальмуванні патогенних мікробів, синтезі деяких ферментів, вітамінів і фізіологічно ак* тивних речовин, створенні імунного бар'єра. У людини ферменти бактерій розщеплюють у товстій кишці 40-50 % целюлози. За участю ферментів мікрофлори інактивуються ентерокіназа, лужна фосфатаза, трипсин, амілаза. Під впливом бактерій у товстій кишці руйнуються амінокислоти та інші продукти перетравлення білків. Водночас утворюються індол, скатол, фенол і інші речовини, що всмоктуються в кров і можуть спричинювати от-руєння. Ці речовини знешкоджуються в печінці. У процесі перетравлення деяких видів їжі (боби, капуста, цибуля, картопля, чорний хліб) за участю мікроорганізмів утворюється велика кількість газів.

За період переміщення рідкого хімусу товстою кишкою він перетворюється в кал у результаті всмоктування води і діяльності мікроорганізмів. За день у сліпу кишку надходить 1-1,5 л рідини, 90% якої всмоктується, а 100 мл виводиться з калом. У процесі формування калу відіграє роль слиз, який склеює непе-ретравлені залишки їжі. У сліпій кишці переважають бактерійне розщеплення і всмоктування. Ці процеси продовжуються і в

Фізіологія травлення 143

ободовій кишці, а сигмоподібна і пряма кишки виконують резе-ітуарну функцію.