15.7.2. Рухова функція товстої кишки

Процес травлення в дорослої людним становить одну-три чоби, з яких більше половини часу припадає на перебування залишки їжі в товстій кишці.

Переміщення і перемішування вмісту товстої кишки здійснюється його руховою функцією. Гладеньким м'язам товстої кишки властива автоматія, але вона слабша, ніж в тонких кишках, а рухи повільніші. Скорочення циркулярних м'язів служать в основному для перемішування вмісту, рідко виникають перистальтичні рухи, завдяки яким вміст переміщується на 20 см. Таке переміщення здійснюється як у дистальному, так і в проксимальному напрямах (антиперистальтика). Кілька разів за добу виникають сильні перистальтичні скорочення, які переміщують вміст на велику відстань у дистальному напрямі (з поперечної кишки в сигмоподібну). Значну частину часу рухи товстої кишки можуть бути відсутні (П.Стерки, 1984).

Парасимпатичні нервові волокна активують скорочення товстої кишки, а симпатичні гальмують, Важливу роль в організації рухів товстої кишки відіграє інтрамуральна нервова система. Гальмують рухи товстої кишки серотонін, адреналін, глюкагон.

Рухова активність товстої кишки підсилюється вже через 10 хвилин після споживання їжі. Завдяки механізму, який називають шлунково-кишковим (гастро-колічним) рефлексом, дефекація настає, як правило, після наповвення шлунка їжею. Стосується це в першу чергу дітей.

144 Розділ 15

15.73. Дефекація

Виведення з організму сформованих у товстій кишці кЦ вих мас відбувається через анальний отвір під час акту дсф ції. Позиви до дефекації виникають у результаті розтяп прямої кишки каловими масами, коли тиск досягає тут 40-30 и вод. ст. У результаті цього чутливі нервові волокна збуджу» ся й аферентні імпульси надходять у центр дефекації, що р< щені у крижовому відділі спинного мозку. Еферентні імну парасимпатичними нервовими волокнами проводяться до і ком'язового внутрішнього анального сфінктера і зумовлк його розслаблення. Поперечносмугастий зовнішній анал. сфінктер розслаблюється довільно за участю кори головного м. зку, центрів гіпоталамуса і довгастого мозку. Перистальтичним, скороченнями товстої і прямої кишок кал викидається назі Значною мірою цьому сприяють потуги, при яких скорочую 11 м'язи черевної стінки і діафрагма.

Якщо людина ігнорує позиви до дефекації, пряма кипи пристосовується до збільшеного об'єму і стимули послаблу ються. Частота дефекації коливається від трьох разів за до( трьох разів за тиждень (КЗве, У .Карбах, 1996). У більшої здорових людей дефекація здійснюється один-два рази за до<>\

Порушення рухової активності товстої кишки лежать в (н нові запорів та проносів (діарея). Якщо вміст товстої кишки иг реміщується дуже повільно, втрачаючи велику кількість води кал стає твердим і сухим, що є характерним для запорів. Сиди чий спосіб життя і нервове напруження зменшують рухом ієн кишечнику і призводять до запорів. Вживання послаблюючи засобів може призвести до спастичного запору, коли м'язи тоїф тої кишки тривалий час перебувають у скороченому стані. Запо рів можна уникати, споживаючи грубоволокнисту рослинну Щ

Якщо слизова товстої кишки подразнюється (наприклад, N разі інфекції), перистальтика підсилюється, його вміст перем* щується швидко, а всмоктування води послаблюється. В резуль

Фізіологія травлення 145

її і виникає пронос, який характеризується частою дефекацією і Юдянистою консистенцією калу. Пронос спричиняють іони, які рої ано всмоктуються (магнію, сульфату).

За добу виводиться 150-250 г сформованого калу. Калових мін більше в разі споживання рослинної їжі, ніж змішаної та м'ясної. До складу калу входять відмерлі клітини епітелію спитої оболонки, холестерин, продукти перетворення пігментів шовні, які надають калові характерного забарвлення, нерозчинні солі і бактерії. Бактерії становлять 30-40 % калу, що виводи гься за добу. До складу калу входять також неперетравлені іііілишки їжі (рослинна клітковина, кератини, деякі колагени).

За добу під час дефекації і поза нею виводиться з травного факту близько 600 мл газів. Виходять вони порціями по 40 мл. іііри захворюванні, яке називають метеоризмом, об'єм газів кишечнику може досягати трьох літрів. Розтягання газами товстої мішки спричиняє дискомфорт, а тонкої - больові відчуття.

Гази кишечнику мають різне походження. Частина їх потрапляє у травний тракт у процесі ковтання, але більша частина цього повітря виходить назовні при відригуванні. Переважно і ази утворюються в кишечнику. У здорової людини газова суміш кишечнику складається з N2, Ог, С02„ Н2 і СИ*. Неприємний іапах газів, що виводяться з травного тракту, зумовлений наявністю невеликих кількостей індолу, скатолу, меркаптану і сірко-иодню.