Еволюція внутрішнього середовища організму
Процеси обміну речовин потребують безперервного надходження до клітин поживних речовин і кисню, а також видалення продуктів метаболізму. В одноклітинних організмів це здійснюється за рахунок зовнішнього обміну з водним середовищем.
У багатоклітинних тваринних організмів більша частина клітин не контактує з зовнішнім водним середовищем, тому у процесі еволюції сформувалася спеціалізована система, яка виконує функцію внутрішнього середовища організму.
У губок внутрішнім середовищем є вода, яка рухається каналами, що пронизують їхнє тіло. Вода приводиться у рух джгутиками деяких клітин. У кишковопорожнинних і плоских червів виникла гастроваскулярна система циркуляції як розгалуження кишечнику. Ці розгалуження заповнені гідролімфою. За своїм складом вона мало відрізняється від зовнішнього водного середовища. У членистоногих і молюсків внутрішнє середовище ускладнилось, воно стало більш стабільним через відокремлення від зовнішнього середовища. З виникненням у цих тварин незамкненої (лакунарної) судинної системи і пульсації судин рідина, яка в них знаходиться (гемолімфа), рухається і заповнює міжклітинники. Гемолімфою транспортуються поживні речовини і гази (у комах, щоправда, гемолімфа не транспортує гази).
Фізіологія систем крові
У кільчастих червів, головоногих молюсків і всіх хребетних сформувалась замкнена система циркуляції, в якій рухається Кров, що безпосередньо не контактує з клітинами. Посередником в обміні речовин між кров'ю і клітинами служить міжклітинна, або тканинна, рідина. В хребетних у спеціальній системі судин циркулює третій тип рідини внутрішнього середовища лімфа. Між цими трьома рідинами внутрішнього середовища у хребетних тварин існує постійний обмін, який забезпечує безперервне надходження до клітин необхідних речовин і видалений продуктів життєдіяльності.
Функції крові
Кров – це основна транспортна система організму. Залежно від природи і характеру транспортованих речовин вона виконує такі функції:
Дихальна - транспортування О2 від органів дихання до тканин і СО2 - у зворотному напрямку.
Трофічна - транспортування поживних речовин від травмою тракту до всіх клітин.
Екскреторна - транспортування продуктів метаболізму, надлишку води, мінеральних солей і органічних речовин до органів виділення.
Гомеостатична - кров бере участь у підтриманні стабільності внутрішнього середовища (рН, осмотичного тиску, ізотонії).
Кров забезпечує водно-сольовий обмін з тканинами - у артеріальній частині капілярів вода і солі надходять у тканини, а у венозній - у зворотному напрямку.
Регуляторна - кров транспортує гормони та інші фізіологічно-активні речовини від клітин, де вони утворюються, до клітин – мішеней, чим забезпечує гуморальне регулювання.
Захисна - кров є важливим фактором імунітету, тобто захисту організму від живих мікроорганізмів, вірусів і генетично чужих речовин. Відбувається це завдяки фагоцитарній функції лейкоцитів (клітинний імунітет) і наявності у крові антитіл, які знешкоджують мікроби і токсини (гуморальний імунітет). До захисних функцій належить і зсідання крові.
Терморегуляторна – кров, рухаючись по організму, охолоджує органи, які продукують багато тепла (м'язи, печінка) і зігріває шкіру, яка віддає тепло. Завдяки високій теплоємності кров бере участь не тільки у перерозподілі тепла, а й у підтриманні температури тіла.
Здійснення креаторних зв'язків – кров транспортує макромолекули, які реалізують міжклітинне передавання інформації. Завдяки цьому у клітинах регулюється синтез білка, а також проходить диференціювання клітин, відновлення і підтримання структури тканин.
10. У деяких безхребетних кров і тканинна рідина виконують механічну функцію, формуючи гідростатичний скелет. Це явище відіграє роль у локомоції дощового черв'яка, рухах сифона у двостулкових молюсків, розгинанні ніг у павуків.