- •I принесуть до нього славу й честь народiв
- •Вступ
- •Основні чинники глобальних процесів
- •Глобальні тенденції та процеси
- •Методичнi основи прогнозних рiшень
- •Предметний коментар
- •Європа
- •Естонія
- •Латвiя
- •Литва
- •Калiнiнградська область Росiйської Федерацiї
- •Білорусь
- •Україна
- •Молдова
- •Центральна Європа
- •Австрія
- •Німеччина
- •Мальта
- •Польща
- •Румунія
- •Швейцарія
- •Словаччина
- •Угорщина
- •Ватикан
- •Західна Європа
- •Велика Британiя
- •Iрландiя
- •Іспанія
- •Португалiя
- •Францiя
- •Бельгiя
- •Hiдерланди
- •Люксембург
- •Малi країни Європи: Андора, Монако, Сан-Марiно, Ліхтенштейн
- •Норвегія
- •Швеція
- •Фінляндія
- •Ісландія
- •Південна Європа
- •Греція
- •Болгарія
- •Хорватія
- •Словенія
- •Македонія
- •Югославія
- •Боснiя i Герцоговина
- •Росіська Федерація (європейська частина)
- •Близький Схід
- •Йорданiя
- •Саудiвська Аравiя
- •Кувейт
- •Об'єднанi Арабськi Емiрати
- •Оман, Катар, Бахрейн
- •Сирiя
- •Лiван
- •Iзраїль
- •Iрак
- •Росія (Азійська частина), Закавказзя і Туреччина
- •Азiйська частина Росiйської Федерацiї
- •Туреччина
- •Грузiя
- •Вiрменiя
- •Азербайджан
- •Туркменистан
- •Узбекистан
- •Киргизстан
- •Таджикистан
- •Казахстан
- •Далекий Схід
- •Китай
- •Монголiя
- •Корея
- •Японiя
- •Південно-Східна Азія
- •М'янма
- •Таїланд
- •В'єтнам
- •Камбоджа
- •Лаос
- •Сiнгапур
- •Малайзiя
- •Iндонезiя
- •Фiлiпiни
- •Південна Азія
- •Iран
- •Афганiстан
- •Пакистан
- •Iндiя
- •Бангладеш
- •Бутан
- •Hепал
- •Шрi-Ланка
- •Африка
- •Північна Африка
- •Марокко
- •Алжир
- •Єгипет
- •Мавританія, Західна Сахара
- •Буркіна-Фасо
- •Західна Африка
- •Сенегал
- •Кабо-Верде
- •Кот д'Івуар
- •Гана
- •Сьєрра-Леоне
- •Того
- •Камерун
- •Габон
- •Екваторіальна Гвінея
- •Сан-Томе на Прінсіпі
- •Центральна Африка
- •Центрально-Африканська Республіка
- •Руанда, Бурунді
- •Конго-Кінщаса, Конго-Браззавіль
- •Ангола
- •Східна Африка
- •Уганда
- •Сомалі
- •Джібутті
- •Еритрея
- •Судан
- •Південна Африка
- •Південно-Африканська Республіка
- •Ботсвана
- •Свазіленд
- •Лесото
- •Зімбабве
- •Замбія
- •Малаві
- •Мозамбік
- •Мадагаскар
- •Маврикій
- •Сейшельські острови
- •Комори
- •Реюньйон
- •Танзанія
- •Канада
- •Сполучені Штати Америки
- •Мексика
- •Континентальні держави Центральної Америки(Гватемала, Беліз, Гондурас,Сальвадор, Нікарагуа, Коста-Ріка та Панама)
- •Острівні держави та колонії басейну Карибського моря
- •Аргентина
- •Уругвай
- •Парагвай
- •Бразилія
- •Болівія, Перу, Еквадор
- •Колумбія
- •Венесуела, Гайана, Суринам, Французька Гвіана Фолклендські Острови
- •Австралія та Океанія
- •Океанія
- •Австралія
- •Нова Зеландія
- •Папуа-Нова Гвінея
25
спроможною на це як полiтично, так i економiчно. Тому хоча ймовiрнiсть приєднання Пiвнiчної Слобожанщини та Схiдного Донбасу до України ми вважаємо досить великою, все ж, на наш погляд, вона менша 50%.
Розглянувши всi варiанти та можливостi змiни територiї України, можна зробити висновок, що, найiмовiрнiше, Україна залишиться в сучасних межах.
Молдова
Нині Молдова - лише частина колишнього Молдовського князiвства, яке включало й велику територiю на захiд вiд Прута в сучаснiй Румунiї. У давнi часи на територiї Молдови проживали племена дакiв та слов'ян. Проте перебування в складі Римської імперії вплинуло на склад населення, майбутню молдавську культуру i, особливо, мову. Територiєю сучасної Молдови проходили багато кочових племен, також вплинувши на етнiчнi процеси в країнi. Вже за Молдовського князiвства розпочався процес формування молдавської нацiї. Єднiсть мови та значний вплив латинської культури дуже зближує молдаван з румунами. Цi етноси подiбнi й за ментальнiстю. Проте існування в них окремих державних утворень у середньовiччі, а також те, що довший час молдавська Бессарабiя входила до складу Росiї, а потiм СРСР, рiзко посилило вiдчуття вiдокремленостi молдаван вiд румун. Тому тепер їх все ж можна вважати рiзними народами. В Республiцi Молдова можна прогнозувати три варiанти територiальних змiн.
1. Можливе об'єднання країни з Румунiєю.
Для оцiнки ймовiрностi цього варiанта розглянемо еволюцiю прагнення молдаван до такого об'єднання з часу проголошення незалежностi Молдови. Тут можна видiлити кiлька етапiв: а) з самого початку незалежностi країни проблема об'єднання ставилася на офiцiйному рiвнi i, можливо, призвела б до референдуму, якби не приднiстровська проблема;
б) об'єднавчi прагнення викликали рiзкий спротив у приднiстровської частини населення країни, який з допомогою Москви перетворився на вiдкриту вiйну, що вiдсунула це питання на другий план;
в) пiсля припинення збройних сутичок i утворення так званої Приднiстровської Республiки, питання про об'єднання вже не стояло, бо це б означало нову вiйну й, можливо, повне вiд'єднання Приднiстров'я та iнших районiв з немолдавським населенням (гагаузи). Тому Кишинiв приступив до будiвництва власної держави;
г) розвиток власної економiки (вiдокремленої як вiд Румунiї, так i вiд Росiї) спричинив до утворення власної полiтичної та економiчної елiти, якiй вже стало зовсім невигiдним об'єднання з Румунiєю; ґ) розвиток політичної ситуацiї (зокрема останнi вибори) показав, що серед населення Молдови бiльшiсть прихильна до тих полiтичних органiзацiй, що негативно ставляться до об'єднання; д) на сьогоднiшнiй день Румунiя i Молдова мають рiзнi iнтереси: перша всiма силами намагається вступити в HАТО, остання, навпаки, орiєнтується на Схiд. Це засвiдчує, що країни мають свої власнi цiлi та зовнiшньополiтичнi стратегiї i що серйозно про об'єднання вже не говорять;
е) очевидно, i в майбутньому в Молдовi значна частина населення буде категорично проти об'єднання. Проти такого об'єднання будуть i всi без винятку сусiднi з Румунiєю країни. Тому з боку Європи об'єднання розглядатиметься як територiальна експансiя, що для Румунiї - як майбутнього члена HАТО та європейської спiльноти - зовсім неприпустимо;
є) Молдова знаходить своє особливе мiсце в Європi, як зв'язковий i посередник мiж двома значними європейськими державами - Україною та Румунiєю, i це мiсце повністю задовольняє її та всю європейську спiльноту.
26
Отже, об'єднання Румунiї та Молдови, про яке багато йшлося на початку 90-х рокiв, малоймовiрне.
2. Можлива сепарацiя районiв з немолдавським населенням (Приднiстров'я, Гагаузiя). Приднiстров'я (райони Молдови на схiд вiд ріки Днiстер) - iсторично українськi землi. Hа основi молдавських сiл в радянськi часи тут було створено Молдавську Автономну Соцiалiстичну Республiку в складi УРСР, що дало пiдставу приєднати в 1940 р. до СРСР i вiдторгнуту вiд Румунiї молдавську Бессарабiю, з якою й було об'єднано Приднiстров'я. Пiсля цього Приднiстров'я активно заселялося молдавським i росiйськомовним населенням. Таким чином, на цих землях сформувався специфiчний склад населення, що й сприяло на початку 90-х рокiв - пiд впливом прагнення Молдови до об'єднання з Румунiєю - виникненню сильного сепараційного руху, який перерiс у справжню вiйну.
На сьогодні iснує нiким не визнана Приднiстровська Республiка з центром у місті Тирасполi, що є фактично незалежною, проте мiжнародна спiльнота вважає її частиною Молдови. Дальше iснування i перетворення Приднiстров'я в справдi незалежну державу вважаємо малоймовiрним, оскільки:
а) значний вiдсоток населення Приднiстров'я становлять молдавани;
б) iзольована економiка республiки перебуває в катастрофiчному станi (значно гiршому, нiж у Молдовi);
в) пiсля поразки у Молдовi нацiоналiстичної iдеологiї i висунення на перший план соцiальноорiєнтованої лiберальної iдеологiї в Приднiстров'ї навiть немолдавське населення вже не заперечує проти повернення до складу Молдови;
г) всi країни, що мають вплив на ситуацiю (навiть Росiя), тепер зацiкавленi в повному розв'язаннi конфлiкту на користь Кишинева (зi збереженням цiлiсностi Молдови).
Ще одна нацiональна меншина Молдови - гагаузи, якi проживають в пiвденних районах країни з центром в місті Комрат. Пiсля 1991 р. тут також були прояви сепарацiї, але вони не мали такого успiху, як у Приднiстров'ї, тому що:
а) чисельнiсть гагаузiв дуже незначна;
б) гагаузи повністю залежнi вiд Кишинева, передовсiм економiчно;
в) сепарацiю iнiцiювала Росiя за допомогою росiйськомовного населення цих районiв, а вплив самих гагаузiв на цей процес був незначним.
Будь-якi серйознi прояви сепаратизму останнiм часом не спостерiгалися. Отже, дальша сепарацiя, яка могла б призвести до вiд'єднання цих районiв, малоймовiрна.
3. Приєднання до Молдови колишнiх молдовських земель у Румунiї з центром у Яссах. Цей варiант можливий лише за значної нестабiльностi в Румунiї, що не передбачається. Крiм того, населення Захiдної Молдови вважає себе румунами. Румунiя стає невiд'ємною частиною європейської спiльноти, що посилює її стабiльнiсть, а геополiтична значущiсть Молдови значно менша, ніж Румунiї.
Отже, найiмовiрнiше, територiальнi межi Молдови залишаться незмiнними.