117

Південна Азія

Iран

Hа територiї сучасного Iрану проживає близько 30 етносiв на своїх iсторичних землях. Бiльшiсть з них претендують на власнi незалежнi етнодержавнi утворення - таке прагнення вони неодноразово демонстрували своєю боротьбою як у ХХ столiттi, так i у давнiшi часи.

Основними чинниками, якi сприятимуть виникненню нових держав на територiї сучасного Iрану, є:

•теперiшня етнiчна ситуацiя - панівна нацiя персiв пригноблює iншi народи, стримує розвиток їхнiх культур;

•iсторична ситуацiя - багато народiв мали прецеденти державних утворень на початку ХХ ст.; народи Iрану слабо пов'язанi мiж собою; немає сильного центру, який мiг би й надалi стримувати сепарацію регiонів країни;

•економiчний фактор - народи прикаспiйських регiонiв заселяють економiчно розвиненішi райони i мають перспективи розвитку власних держав на основi значної ресурсної бази;

•релiгiйний аспект - белуджi й айсори вiдрiзняються вiд персiв вiросповiданням;

•зовнiшнi впливи - розпад Iрану вигiдний Європi (зниження рiвня тероризму внаслiдок вирiшення мiжетнiчних конфлiктiв, передусiм проблеми курдської держави). США та європейськi країни активно протидiють намаганням Iрану бути регiональним лiдером, мати власну ядерну зброю, проводити зовнiшню полiтику без огляду на позицiю свiтової спiльноти. Тому цi країни зацiкавленi в ослабленнi Iрану;

•неможливiсть iнтеграцiї у свiтову спiльноту (а це необхiдно для дальшого розвитку країни) без демократизацiї, яка, в свою чергу, приведе до реалiзацiї прав народiв на самовизначення; релiгiйний радикалiзм, який останнiм часом був основним об'єднавчим чинником, вже втратить свою силу;

•вплив процесiв становлення етнодержавних утворень на Кавказi, в Туреччинi та в Iраку.

Оскільки є всi пiдстави вважати Iран iмперiєю, його розпад можна прогнозувати вiдповiдно до варiанта А для територiй типу 1. Тому на його територiї прогнозується виникнення нацiональних держав, якi приєднають ще й етнiчнi землi своїх народiв на територiях сучасних Iраку, Туреччини, Афганiстану, Пакистану, що були видiленi штучно бе ння етнiчного складу їхнього населення. Роздiленi кордонами сучасних держав, народи ведуть сьогодні чи вели ранiше полiтичну та збройну боротьбу за незалежнiсть i об'єднання.

Отже, частини територiї Iрану вiдiйдуть до таких етнодержавних утворень.

Курдистан. Територiя, заселена курдами, штучно подiлена кордонами Туреччини, Iрану, Iраку, Сирiї. Чинники за утворення незалежної держави курдiв:

•висока нацiональна свiдомiсть курдiв;

•збройна та полiтична боротьба за незалежнiсть на сучасному етапi;

•iсторичнi прецеденти державностi (1920 року вже існувала Курдська республiка на територiї iранського Курдистану);

•зовнiшня пiдтримка Сирiї, частково Європи та США (для зниження рiвня тероризму та послаблення екстремiстського Iрану);

•наявнiсть консолiдуючого центру - міста Мосул в Iраку.

118

Азербайджан. Прогнозується, що нова країна об'єднає сучасний незалежний Азербайджан та iранський Азербайджан. Абсолютну бiльшiсть на цiй територiї становлять азербайджанцi. Основнi чинники, що ведуть до об'єднання Азербайджану:

•високий рiвень самосвiдомостi населення (бiльшiсть при спiлкуваннi та веденнi справ надає перевагу азербайджанськiй мовi);

•?компактнiсть проживання (Схiдний Азербайджан);

•боротьба за утворення власної держави (низка повстань у 20-х рр. ХХ ст.);

•великий культурний центр усiх азербайджанцiв - місто Тебрiз;

•адмiнiстративна виокремленiсть (Схiдний Азербайджан);

•достатня соцiальна структура для утворення незалежної держави;

•азербайджанцi є корiнною нацiєю на своїй територiї.

Луристан. Країна лурiв - перехiдного етносу (між персами та курдами). Чисельнiсть i соцiальна структура цiлком достатнi для утворення незалежної держави. Iншi чинники, що сприяють утворенню незалежної держави лурiв:

•компактнiсть проживання;

•видiленiсть в окрему адмiнiстративну одиницю;

•практична незалежнiсть лурських племен вiд центрального уряду на сучасному етапi;

•збройна боротьба за незалежнiсть на початку 40-х рр. ХХ ст.;

•наявнiсть сильного консолiдуючого центру - міста Хоремабад.

Бахтiарiя. Територiя, заселена бахтiарами, - народом, спорiдненим з лурами. Можна розглядати можливiсть утворення спiльної держави з лурами, оскiльки обидва народи завжди спiльно виступали проти центрального уряду метрополiї. Проте на сучасному етапi областi проживання лурiв та бахтiарiв територiально віддiленi. Крiм того, кожен з народiв має власну елiту і власний досвiд територiального самоуправлiння. Тому ймовiрнiшим є утворення незалежної Бахтiарiї.

Чинниками, що сприяють цьому, є:

•компактнiсть проживання та адмiнiстративна виокремленість;

•практична незалежнiсть бахтiарських ханiв вiд центрального уряду на сучасному етапi;

•збройна боротьба всерединi ХХ ст.;

•власна культура та мова і високий рiвень самосвiдомостi.

Країна народiв пiвнiчного Фарсу. Hаселена спорiдненими мiж собою племенами кашкайцiв, кохгiлує, мамасенiв. Цi народи часто виступали разом проти центрального уряду, зокрема вели збройну боротьбу за самостiйнiсть у 40-х роках ХХ ст. Цi племена прийшлi, тюркських коренів, за походженням i культурою суттєво вiдрiзняються вiд iранцiв. Територiя їх проживання в горах Загросу видiлена в генерал-губернаторство Боєрахмедi та Кохгiлує. Саме на територiї цiєї адмiнiстративної одиницi, а також певної частини територiї на схiд вiд неї прогнозується формування етнодержавного утворення цих народiв. Ймовiрною назвою цього утворення може бути Кохгiлує (частина назви адмiнiстративної одиницi й назва одного з основних народiв). Консолiдуючим центром є місто Ясудж.

119

Елам. Територiя сучасного остану Хузестан. Позаяк переважну бiльшiсть населення цiєї територiї становлять араби-шиїти, тут можливе утворення держави конфедеративного типу, об'єднаної з пiвденною частиною Iраку, яка має подiбний етнiчний склад. Основнi чинники, що сприяють вiдокремленню Хузестану:

•суттєва вiдмiннiсть основного населення (арабiв) вiд iранцiв за мовою, культурою, ментальнiстю; висока етнiчна самосвiдомiсть, пiдтримка арабiв iнших країн;

•збройна боротьба за незалежнiсть арабiв Хузестану у 20-х рр. ХХ ст.;

•з видiленням Луристану, Кохгiлує та Бахтiарiї Хузестан буде слабо зв'язаний з метрополiєю (Iраном);

•економiчна зацiкавленiсть мiсцевої елiти у контролі над енергетичними ресурсами, можлива пiдтримка в цьому Європи та США.

Чинники, що сприяють об'єднанню з пiвденною частиною Iраку:

•iсторична спiльнiсть населення цих земель;

•етнiчна та релiгiйна єднiсть;

•араби пiвденного Iраку вели збройну боротьбу проти арабiв пiвнiчного Iраку (повстання 1935 р.);

•простежуються сильні тенденцiї до автономiї пiвдня Iраку. Цьому, зокрема, сприяє оголошення ООH зони заборони польотiв для iракської авiацiї;

•подiбна економiчна спецiалiзацiя обох територiй, спiльні економiчні iнтереси; наявнiсть сильного консолiдуючого центру - міста Басра;

•досить iнтенсивний рух населення мiж пiвденними районами Iраку та Хузестаном.

Hовоутворена держава, ймовiрно, дістане iсторичну назву Елам.

Белуджистан. Територiя, населена переважно белуджами. Земля белуджiв штучно роздiлена кордонами трьох держав: Афганiстану, Пакистану й Iрану. Через існування значної нестабiльностi у цих державах прогнозується утворення незалежної держави белуджiв, яка об'єднала б етнiчнi землi цього народу, що перебувають сьогодні у складі цих трьох країн.

Чинники, що сприяють утворенню держави белуджiв:

•релiгiйний (белуджi - сунiти, а перси - шиїти);

•нестабiльна ситуація у Пакистанi та Афганiстанi вже нині призвела до консолiдацiї племен белуджiв i фактичного контролю ними всiх своїх етнiчних територiй в Афганiстанi;

•белуджi вели збройну боротьбу проти персiв у 1919-20 рр.;

•белуджi мають сильний консолiдуючий центр - місто Кветта, сучасний адмiнiстративний центр пакистанської провiнцiї Белуджистан;

•швидке збільшення чисельностi белуджiв внаслiдок високого природного приросту;

•iсторичнi традицiї державотворення (у середньовiччi iснувало сильне ханство белуджiв);

•белуджі зберегли й розвивають власну культуру та мову.

120

Гiлян. Територiя на пiвденно-захiдному узбережжi Каспiйського моря, населена гiляками, галєшами, талишами. Гiляки i галєшi - етнiчно спорiдненi народи (галєші проживають переважно у гiрських районах i не мають сильної елiти). Талишi є перехiдним етносом мiж гiляками та азербайджанцями. Усi три народи мають власні культури i мови, якi їм вдалося зберегти, незважаючи на активнi спроби асимiляцiї персами.

Досить імовiрними є чотири варiанти майбутнього статусу Гiляну:

а) утворення трьох незалежних держав гiлякiв, галєшiв, талишiв;

б) утворення спiльної держави галєшiв i гiлякiв та приєднання талишiв до Азербайджану, оскiльки талишi перебувають пiд впливом азербайджанцiв;

в) аналогiчно до варiанта (б) з утворенням незалежної держави талишiв; г) утворення спiльної держави галєшiв, гiлякiв, талишiв.

Зцих варiантiв найiмовiрнiшим є варiант (г), оскiльки:

•талишi були б асимiльованi в Азербайджанi;

•територiя проживання талишiв iсторично й адмiнiстративно завжди належала до Гiляну;

•галєші й талишi не мають власної сильної елiти для утворення окремих держав;

•за малої територiї та невеликої чисельностi населення Гiляну його народи мають значно бiльшi шанси вiдстояти свої iнтереси перед потужнiшими сусiдами, діючи спільно.

Утворенню незалежного Гiляну сприяють такi чинники:

•iсторичнi прецеденти (Гiлянська республiка 1919 р.);

•культурна та мовна вiдокремленiсть вiд персiв;

•великий iсторичний консолiдуючий центр - місто Решт, який водночас є важливим економiчним i торговим центром;

•Гiлян видiлений в окрему адмiнiстративну одиницю;

•високий, порiвняно з iншими частинами Iрану, економiчний розвиток, iнтенсивнi зв'язки з прикаспiйськими країнами.

Мазандеран. Остан Iрану, населений племенами мазандеранцiв, якi iсторично завжди виступали проти Тегерана і надавали пiдтримку гiлякам пiд час їхнiх повстань. Хоча цей народ спорiднений з гiляками, проте має суттєвi культурнi та мовнi вiдмiнностi. Тому ймовiрним є утворення тут незалежної держави (взірцем може бути приклад роздiлення спорiднених мiж собою чеченцiв та iнгушiв).

Чинники, що сприяють утворенню незалежного Мазандерану:

•боротьба за незалежнiсть на початку ХХ ст.;

•посилення тиску Тегерана на нацiональнi меншини;

•адмiнiстративна виокремленiсть Мазандерану;

•утворення незалежних Мазандерану та Гiляну вигiдне для Європи та держав Закавказзя, якi б хотiли вiдрiзати вiд нафтових родовищ Каспiйського моря Iран, який завжди претендував на гегемонiю в цьому районi.

121

Айсорiя. Гiрськi райони на західному узбережжi озера Урмiя. Територiя заселена айсорами та вiрменами. Як наслiдок сепарацiйних процесiв у Iранi, можна розглядати два варiанти розвитку цiєї територiї:

а) приєднання до Курдистану, який з трьох сторiн оточує цю територiю; б) утворення незалежної держави айсорiв i вiрменiв.

Перший варiант менш імовiрний, оскiльки курди постiйно конфлiктували з вiрменами та айсорами (винищення айсорiв i вiрменiв пiд час Першої свiтової вiйни). Ймовiрнiшим є варiант (б). Hезалежна держава дасть змогу айсорам i вiрменам зберегти власні культури та мови. Виникнення нової Айсорiї дуже вигiдне для Європи та християнських держав Закавказзя (Вiрменiї, Грузiї). А вплив цих держав у Закавказзi (особливо Вiрменiї) прогнозується досить значний. Hi вiрменам, нi айсорам не вдасться вижити в iсламському Курдистанi. Айсори вiдрiзняються менталiтетом вiд персiв. Вони, як i вiрмени, є християнами-несторiанцями. Тому можна передбачити значну пiдтримку християнського свiту.

Айсорам вдалося зберегти власну давню культуру та мову. Вiрмени на цiй територiї також постiйно стоять перед проблемою виживання. Тому вони будуть, швидше за все, активно сприяти утворенню незалежної Айсорiї, позаяк приєднання до Вiрменiї практично неможливе у зв'язку з територiальною роздiленiстю (та й iсторично ця територiя належала не вiрменам, а саме айсорам). Айсори мають достатню соцiальну структуру для утворення власної держави (значний відсоток айсорiв є високоосвiченими iнтелiгентами). Консолiдуючим центром є місто Урмiя. Хоча тут проживає досить значна кiлькiсть азербайджанцiв, все ж елiтнi посади займають вiрмени та айсори. Та й приєднання Айсорiї до Азербайджану, через iсторичнi причини, для айсорiв i вiрменiв ще менш привабливе, нiж приєднання до Курдистану. Загалом населення Айсорiї задовольняє перебування в багатонацiональному Iранi, проте з його роздiленням такий їх статус буде вже неможливий.

Межi.

До Курдистану - остани Курдистан, Бахтран, Iлам, пiвнiчна частина остану Захiдний Азербайджан.

До Азербайджану - остан Схiдний Азербайджан. Можливе перенесення столицi в місто Тебрiз.

Луристан - остан Луристан. Столиця - місто Хоремабад.

Бахтiарiя - остан Бахтiарiя та Чехармехаль. Столиця - місто Шехре-Корд.

Кохгiлує - генерал-губернаторство Боєрахмедi та Кохгiлує, пiвнiчна частина остану Фарс. Столиця - місто Ясудж.

До Еламу - остан Хузестан.

До Белуджистану - остан Систан i Белуджистан. Гiлян - остан Гiлян. Столиця - місто Решт. Мазандеран - остан Мазандеран. Столиця - місто Сарi.

Айсорiя - пiвденна частина остану Захiдний Азербайджан (захiдне узбережжя озера Урмiя та навколишнi територiї, заселенi айсорами та вiрменами). Столиця - місто Урмiя.

Iран (Персiя) - решта територiї сучасного Iрану. Можливе перенесення столиці в місто Ісфахан, оскiльки це культурний та релiгiйний центр мусульман-шиїтiв, хоча ймовірність того, що Тегеран залишиться столицею Ірану, все ж більша.