95

Туркмени мають тут свiй консолiдацiйний центр - Андхой. Може розглядатися варiант утворення тут незалежної туркменської держави, проте така держава була б набагато слабшою вiд сучасного Туркменистану i не змогла б довго проiснувати окремо. Афганськi туркмени не виявляють прагнень до окремої державностi, їм бракує власної соцiальної структури. Тому прогнозується об'єднання Туркменистану.

Межi Туркменистану - сучасна територiя країни; прилеглi до сучасного Туркменистану, населенi й контрольованi туркменами пiвнiчно-захiднi частини афганських провiнцiй Джаузджан, Фар'яб, пiвнiчна частина провiнцiї Бадгiс. Столицею, очевидно, залишиться Ашгабат.

Узбекистан

Ситуацiя загалом дещо схожа на ситуацiю в Туркменистанi. Проте суттєвою вiдмiннiстю є перебування у складi сучасного Узбекистану Каракалпацької автономiї з центром у місті Нукус. Тому прогнозованими змiнами є виокремлення цiєї автономiї в незалежне державне утворення, а також приєднання до Узбекистану узбецьких етнiчних земель сучасного Афганiстану.

Каракалпакiя населена окремим народом, що проживає на цiй територiї здавна. Те, що цей народ не вдалося асимiлювати й вiн зберiг свою самобутнiсть, виборовши автономiю, свiдчить про його достатню нацiональну зрiлiсть для створення власної держави. Ситуацiя в Узбекистанi далеко не така стабiльна, як у сусiдньому Туркменистанi. У країнi нема єдностi щодо ролi iсламу в суспiльствi - досить сильними є прихильники полярних позицiй. Крiм того, на сходi країни не розв'язано проблему мiжетнiчних узбецько-таджицьких i узбецькокиргизьких стосункiв. Безпосередня заангажованiсть Узбекистану в афганському конфлiктi значно бiльша, нiж Туркменистану. Це потребує ресурсiв i сприяє внутрiшнiй нестабiльностi в Узбекистанi. Тому виникнення умов, сприятливих для сепарацiї Каракалпакiї, достатньо реальне. Прогнозується утворення незалежної Каракалпакiї зi столицею у місті Нукус.

Може бути також розглянуто виділення в окреме етнодержавне утворення Хорезмської області, яка після відокремлення Каракалпакії стає анклавом. Цьому сприяє й історичний прецедент існування Хіванського емірату, що його основною частиною була територія Хорезму. Проте хоча Хорезм завжди був особливою територією Середньої Азії, ця особливість не етнічна, а регіональна. Основне населення Хорезму - узбеки. Оскільки в Узбекистані прогнозуються не лише сепараційні, а й консолідаційні процеси, то, найімовірніше, Хорезм залишиться частиною Узбекистану.

Компенсацiєю за втрату Каракалпакії для нового Узбекистану стануть етнiчнi територiї узбекiв Афганiстану, що контролюються узбецькими ватажками, котрі отримують неофiцiйну, проте досить суттєву допомогу вiд уряду Узбекистану в боротьбi з талiбами (релiгiйна органiзацiя талібів фактично повністю стоїть на позицiях пуштунського шовiнiзму). Про можливiсть вiдкритої боротьби проти iсламських екстремiстiв говорить вже й офiцiйний уряд, особливо пiсля вибухiв бiля президентського палацу в Ташкентi взимку 1998 р. У цих вибухах звинувачено прихильникiв талiбiв. Тому пiсля остаточного розпаду Афганiстану етнiчнi узбецькi територiї, безперечно, буде приєднано до Узбекистану.

Межi.

Каракалпакія - сучасна Каракалпацька автономна республіка. Столиця - місто Нукус. Узбекистан - територiя сучасного Узбекистану без Каракалпакiї; узбецькi етнiчнi територiї в