160

(теперiшня столиця Сомалi).

Джібутті

Колишня французька колонiя, яка перед здобуттям незалежностi мала назву "Французька територiя афарiв та iсса". Племена афарiв та iсса, що становлять основне населення країни, займають абсолютно рiзнi соцiально-економiчнi нiшi, тому конкуренцiя мiж ними існує переважно на полiтичному рiвнi. Проте у зв'язку з невеликою чисельнiстю, недостатньою структурованiстю, а також тому, що ситуацiя в країні значно краща, нiж у сусiднiх Ефiопiї та Еритреї, де також проживають цi народи, їх сепарацiя в Джібуті найближчим часом не дуже ймовiрна. Отже, територiальнi змiни у цiй країнi не прогнозуються.

Ефіопія

Одна з небагатьох африканських держав, що залишалася незалежною i пiсля колонiального передiлу Африки. Проте весь час вона була багатонацiональним утворенням, яке iснувало завдяки королiвськiй централiзованiй владi, що враховувала традицiйний патрiархальний устрiй народiв. З подальшим етнiчним i полiтичним розвитком народiв такий устрiй перестав бути прийнятним. Виявом цього стало падiння монархiї, що усунуло консолiдацiйну основу народiв Ефiопiї. Суперечностi, якi вийшли на поверхню, призвели до громадянської вiйни, одним з наслiдкiв якої було здобуття незалежностi колишньою ефiопською провiнцiєю Еритреєю, населення якої закрiпило незалежний статус на референдумi. Проте конфлiкт усерединi Ефiопiї цим не вичерпався. Iншi народи, передусiм тiграї, також прагнуть створити незалежну державу, i це проявляється у збройнiй боротьбi. Hестабiльнiсть зросла й унаслiдок вiйни з Сомалi, коли сомалiйськi вiйська зайняли бiльшу частину областi Харар, у якiй проживає етнос сомалi. Тепер громадянська вiйна спалахує перiодично і загострюється через пiдтримку Еритреєю сепарацiйних процесiв. З iншого боку, великим джерелом полiтичної та етнiчної нестабiльностi на кордонах Ефiопiї є збройний конфлiкт у Суданi мiж мусульманською пiвнiччю та християнським пiвднем i зростання у тамтешнiх пiвденних народiв вiдчуття своєї нацiональної самобутностi. Усi цi чинники, а також катастрофiчне зниження рiвня життя в Ефiопiї, ймовiрно, призведуть до неможливостi утримання центральною владою важелiв управлiння державою, що й зумовить розпад країни. Ефiопiя - дуже давня держава. Проте у давнину вона не займала своєї сучасної територiї, а лише її пiвнiчну частину - землi тiрге, тiграї, частково землi амхара та залежних вiд них народiв.

Основнi народи, якi становлять етнiчне ядро Ефiопiї, - амхара i галла. Саме вони найбiльше протистоять етнiчнiй сепарацiї iнших народiв країни. Проте це їм дедалi менше вдається. З часом, очевидно, виникнуть суперечностi мiж самими галла i амхара, оскiльки етнiчна межа мiж ними чiтко не визначена. Крім того, спостерігається активна асимiляцiя етносом амхара галла центральних та захiдних районiв Ефiопiї, що вiдокремлюють цих галла вiд галла пiвденних районiв. Останні повністю зберегли свою нацiональну та культурну самобутнiсть i все частiше виступають проти центральної влади. Отже, можна визначити чiтку етносукупнiсть, яка намагається всiма силами зберегти Ефiопiю в теперiшнiх межах: амхара, пiвнiчно-західна гiлка етносу галла та деякi iншi близькi до амхара невеликi етноси центральних та західних районiв країни. Решта етносiв Ефiопiї так чи інакше проявляють сепарацiйнi тенденцiї. Цьому сприяють їхні етнiчнi та культурнi вiдмiнностi вiд центральних народiв, передусiм амхара. Особливо активною є сепарацiя районiв Ефiопiї, заселених етносом сомалi, який вже є державним, оскiльки боротьбу ефiопських сомалiйцiв як полiтично, так i вiйськово пiдтримує держава Сомалi. Вже на теперiшнiй час можна говорити, що етнiчнi територiї сомалi в Ефiопiї фактично не контролюються центральною

161

владою. Крiм сомалi та тiграї, якi збройним i полiтичним шляхом виборюють свою незалежнiсть, можна прогнозувати й посилення боротьби проти центральної влади галла пiвденних районiв та сiдамських народiв пiвденного заходу Ефiопiї, оскiльки економічні та політичні інтереси цих етносів зовсім інші, ніж центральної влади. Об'єднуючись заради виживання з близькими до них етнiчними групами, сiдамськi народи та рiзнi племена пiвденних галла дедалі більше консолідуються. Отже, на мiсцi сучасної Ефiопiї прогнозуються чотири етнополiтичнi утворення: Галла, Тiграї, Сiдамо та власне Ефiопiя, а землi, заселенi етносом сомалi, швидше за все, вiдiйдуть до держави Сомалi.

Межi.

Тiграї (країна етносу тiграї) - провiнцiя Тiгре. Столиця - місто Аксум (столиця стародавньої держави).

Галла (країна етносу галла) - провiнцiя Арусi, пiвнiчно-схiдна частина провiнцiї Бале та пiвденна i центральна частини провiнцiї Сiдамо; північ Східної провінції Кенії. Столиця - місто Гоба.

Сiдамо (країна близьких мiж собою гiрських народiв сiдамо) - провiнцiя Гему-Гофа, пiвнiчно-захiдна частина провiнцiї Сiдамо та пiвденна частина провiнцiї Кефа. Столиця - місто Їрга-Алем.

До Сомалi - схiднi частини провiнцiй Харер, Бале та Сiдамо.

Ефiопiя (колишня метрополiя) - провiнцiї Шева, Велега, Годжам, Богемдiр, Вело та пiвнiчнозахiдна частина провiнцiї Харер, північна частина провінції Кера. Столиця - місто АддiсАбеба.

Еритрея

Одна з наймолодших африканських держав, що ранiше була частиною Ефiопiї. Можна вважати, що з її виникненням, яке вiдбулося цивiлiзованим способом - через референдум (щоправда, до цього велася активна полiтична і збройна боротьба), в Африцi почався новий етап державотворення - формування нових країн вже не з колонiй, а з незалежних африканських держав внаслiдок етнополiтичних сепарацiйних процесiв у цих державах, якi з етнокультурного погляду здебiльшого є штучними утвореннями.

У колонiальний перiод Еритрея була окремою iталiйською колонiєю, проте, на вiдмiну вiд бiльшостi iнших колонiй, якi стали незалежними в їхніх тогочасних межах, її було приєднано до Ефiопiї. Таке об'єднання не викликало позитивної реакцiї у бiльшостi населення країни. До того ж в Еритреї ще у колонiальнi часи сформувалася своя управлiнська елiта, яка пiзнiше конкурувала з власне ефiопською. Ця елiта добилася збереження за новою ефiопською адмiнiстративною одиницею широкої полiтичної автономiї. Як тiльки полiтична та економічна ситуацiя в Ефiопiї катастрофiчно загострилася, Еритрея вийшла з її складу.

Hа сучасному етапi Еритрея - достатньо стiйке утворення, яке витримало iспит на життєздатнiсть, вiдкрито вступивши у прикордонний конфлiкт з колишньою метрополiєю і довівши, що анi в полiтичному, нi у вiйськовому планi не поступається їй. Вигiдне приморське розташування неподалік вiд межi Африки та Азiї буде сприяти Еритреї в її розвитку як незалежної держави. Хоча етнiчно населення Еритреї неоднорiдне, основну консолiдуючу роль вiдiграє етнос тiгре. Iншi етноси натепер не мають значного потенцiалу для сепарацiї, та й спiльна боротьба за утвердження незалежностi країни й пiдтримка боротьби спорiднених народiв Ефiопiї об'єднують їх навколо тiгре.

Отже, ймовiрно, територiальнi межi Еритреї залишаться незмiнними. Столиця - місто