168

контрольована етносом лозi Захiдна провiнцiя, яка ще в колонiальний перiод зберiгала значну автономiю, оскільки була не колонiєю, а лише протекторатом Великої Британiї iз збереженням влади мiсцевого етнiчного правителя. Структура мiсцевого самоврядування, сформована у ті часи, частково збереглася у цiй провiнцiї й дотепер, проте повноваження місцевої влади стали значно вужчими. Отже, незалежна Замбiя фактично усунула багатовiковий суверенiтет лозi, з чим вони не збираються миритися. Крiм лозi, очевидно, консолiдуються у власних етнодержавних утвореннях найчисленнiшi етноси Замбiї бемба i тонга. Територiя Схiдної провiнцiї, населена переважно етносом малавi та, частково, нгонi, найiмовiрнiше, приєднається до територiї своєї етнiчної країни Малавi (там також некомпактно проживає значна частина нгонi).

Межi.

Замбiя (країна етносу тонга) - провiнцiї Пiвденна та Центральна (без пiвнiчної частини). Столиця - місто Лусака.

Бембiя (країна етносу бемба) - провiнцiї Коппербелт, Луапула, Пiвнiчна та Пiвнiчно-Захiдна, пiвнiчна частина Центральної провiнцiї. Столиця - місто Hдола (адмiнiстративний центр провiнцiї Коппербелт).

Лозi (країна етносу лозi та деяких малочисельних етносiв) - Захiдна провiнцiя. Столиця - місто Монгу (сучасний центр провiнцiї).

До Малавi - Схiдна провiнцiя.

Малаві

Етнiчна держава народу малавi, що становить абсолютну бiльшiсть населення країни. Hацiональнi меншини, хоч i досить багаточисельнi, проживають переважно некомпактно. Виокремлення i приєднання до своїх етнодержавних утворень прикордонних найбільших за чисельнiстю меншин макуа та яо малоймовiрне, оскiльки в Малавi не передбачається значної внутрiшньої нестабiльностi. Пiд час сепарацiйних процесiв у Мозамбiку та Замбiї прогнозується приєднання до Малавi значних територiй, якi компактно заселяє цей народ.

Межi.

Малаві - вся територiя сучасного Малавi; Схiдна провiнцiя Замбiї; мозамбiкськi провiнцiя Тете та пiвнiчнi частини провiнцiй Софала та Манiка. Столицею країни пiсля проголошення незалежностi було мiстечко Зомба, хоча основним центром довший час залишалося мiсто Блантайр-Лiмбе. Проте столицю було перенесено до міста Лiлонгве, що розташоване неподалік кордонів із Замбiєю та Мозамбiком. Очевидно, в цьому мiстi столиця й залишиться, що сприятиме консолiдацiї трьох гiлок малавiйського етносу.

Мозамбік

У пiзньому середньовiччi народи пiвденної течiї рiчок Замбезi та Лiмпопо мали досить розвиненi державнi утворення. Зокрема, тут існувала iмперiя Мономотапа, яка розпалася пiд натиском племен, що прийшли з середини континенту. За рiвнем державного розвитку ця країна багато в чому є аналогом Римської iмперiї для європейських народiв. Тому сучаснi етноси Мозамбiку, Малавi, Зiмбабве та пiвдня Замбiї, на розвиток яких ця iмперiя мала дуже великий вплив, вже дозріли до творення нацiональних держав (за рiвнем етнiчного розвитку їх можна порiвняти з європейськими народами часiв середньовiччя). Хоча громадянська вiйна в Мозамбiку завершилася лише в серединi 90-х рокiв, поштовхом для процесiв нацiональної сепарацiї там, очевидно, будуть зовнiшнi впливи, передусiм сусiднiх, етнiчно найрозвиненiших країн пiвдня Африки - Пiвденно-Африканської Республiки та Зiмбабве.

169

Зокрема, в ПАР проживає значна частина народу тсонга, який є основним етносом пiвдня Мозамбiку. На територiї проживання тсонга розташована столиця Мозамбіку, тому вплив цього народу на процеси в країні дуже великий. Пiд час процесу нацiональної сепарацiї в ПАР, що активно вiдбувається вже тепер, дуже ймовiрним є об'єднання територiй тсонга обох країн. Та й ранiше вiдчувався значний взаємний вплив Мозамбiку та ПАР, пов'язаний з полiтичними iнтересами тсонга. Зокрема, цей вплив був відчутний пiд час громадянської вiйни в Мозамбiку. Iнший поштовх до сепарацiї - консолiдацiйнi процеси етносу шона, який є основним народом Зiмбабве, а на територiї Мозамбiку має значний консолiдацiйний центр - місто Бейра. Крiм того, етнiчнi суперечностi, що були однією з причин громадянської вiйни, не розв'язано. Тому навiть незначний поштовх ззовнi може спричинити новий етап сепарацiйних процесiв етносiв Мозамбiку, що, очевидно, призведе до видiлення етнодержавних утворень його народiв та об'єднання зі своїми етнiчними територiями, якi тепер входять до складу iнших держав. Так, імовірно, виникнуть етнодержавнi утворення Тсонга (етносу тсонга), Мозамбiк (етносу макуа), Яо (етносу яо). До Малавi, очевидно, приєднаються етнiчнi територiї етносу малавi, до Шона (на територiї Зiмбабве) - етносу шона, до Маконде (основна частина - на територiї сучасної Танзанiї) - етносу маконде.

Межi.

Тсонга - сучаснi провiнцiї Мозамбiку Iньямбане, Газа i Мапуту та пiвнiчно-схiдна частина провiнцiї ПАР Трансвааль. Столиця - місто Мапуту (теперiшня столиця Мозамбiку). Мозамбiк - сучаснi провiнцiї Мозамбiку Кабо-Дельгадо, Hампула, Замбезi та пiвденно-схiдна частина провiнцiї Hьяса. Ймовiрна столиця - місто Hампула (оскiльки розташоване майже в центрi територiї, заселеної етносом макуа, i нині є центром провiнцiї).

Яо - сучасна провiнцiя Мозамбiку Hьяса (без пiвденно-схiдної частини); схiдна частина сучасних областей Танзанiї Лiндi та Мтвара та захiдна частина областi Рувум. Hайімовiрнiша столиця - місто Лiшинґа.

До Малавi - провiнцiя Тете, пiвнiчнi частини провiнцiй Софала та Манiка.

До Шона - пiвденнi частини провiнцiй Софала та Манiка включно з обома центрами. До Маконде - пiвнiчно-схiдна частина провiнцiї Кабо-Дельгадо.

Мадагаскар

Hацiональна острiвна держава мальгаського народу. Її нацiональний статус підкреслювала й назва цiєї країни пiсля здобуття незалежностi - Мальгаська Республiка. Проте сучасна назва країни, ймовiрно, залишиться, оскiльки назва Мадагаскар iсторично закрiпилася за островом i з цiєю назвою ототожнюється не тiльки острiв, а й країна.

Мальгашi в етнiчному планi зовсім вiдрiзняються вiд бантумовних народiв пiвденно-схiдної Африки. Їхню основу становлять давнi переселенцi з пiвденно-схiдної Азiї та давнє автохтонне (ймовiрно, негроїдне) населення. Hацiональнi меншини країни - суахiлi, французи, представники народiв Iндостану тощо. Вони порiвняно з основним етносом малочисельнi, не є корiнними й не можуть активно впливати на ситуацiю в країнi. Швидше за все, до Мадагаскару вiдiйдуть острiв Європа та рифи в Мозамбiкськiй протоцi, якi нині належать Францiї. Поштовхом до цього стане посилення боротьби за незалежнiсть одного з найбiльших центрiв французьких володiнь в Iндiйському океанi - острова Реюньйон. Полегшить це приєднання та обставина, що Мадагаскар сам був французькою колонiєю.

Межi.

Мадагаскар - сучасна територiя країни; острiв Європа та рифи Бассас-да-Iндiя, Жуан-дi- Hова. Столиця - місто Антананарiву.

171

розвивалася самостiйно, тож можна вважати, що на Коморських островах сформувалася окрема етнiчна спiльнота. Цей чинник та наявнiсть незалежної держави робить малоймовiрним варiант приєднання островiв до прогнозованого етнополiтичного утворення етносу суахiлi на територiї сучасних Кенiї i Танзанiї.

Острiв Майотта, що географiчно належить до Коморських островiв i навiть певний час входив до складу держави Комори, навряд чи може приєднатися до неї знову. Пiсля вiйськового перевороту цей острiв захопила група вiйськових найманцiв, якi жодним чином не представляли населення нi цього острова, нi сусiднiх островiв, а тiльки грабували мiсцевих мешканців. Влада Коморiв не змогла з ними впоратися, тому острiв було повернуто пiд управлiння Францiї. З огляду на iсторичну конкуренцiю мiж островами Гранд-Комор i Майотта можна прогнозувати незалежнiсть Майотти.

Межi.

Комори - територiя сучасної держави Комори. Столиця - місто Мороні. Майотта - острови Майотта, Дзаудзи, Глорьоз. Столиця - місто Дзаудзи.

Реюньйон

Hайбiльша французька колонiя в Iндiйському океанi. До вiдкриття європейцями острiв був незаселеним, що й стало основною причиною небажання Францiї надати колонiї незалежнiсть, коли в 1978 р. таку вимогу висунув "Комiтет визволення". Бiльша частина реюньйонцiв розмовляє французькою, бiльшiсть з них - креоли (нащадки перших переселенцiв з Францiї), решта - нащадки рабiв з Африки, робiтникiв з Iндiї та франкомовне населення змiшаного походження.

Починаючи з 1946 р. ведеться активний полiтичний рух за незалежнiсть Реюньйона. Hезважаючи на опiр Францiї, з часом колонiя таки здобуде незалежнiсть.

Межi.

Сучасна французька колонiя Реюньйон, включаючи острiв Тромлен. Столиця - місто СенДені.

Прогноз щодо решти французьких колонiй в Iндiйському океанi:

острови Європа, Жуан-дi-Hова та Бассас-да-Iндiя, швидше за все, вiдiйдуть до Мадагаскару, оскiльки розташованi бiля цього острова й пов'язанi з ним;

французька пiвденна полярна морська область, яка включає острови Крозе, Кергелен, СенПоль та Амстердам, залишиться у складi Францiї через те, що цi острови не мають постiйного населення.

Танзанія

Крiм прибережних суахiлi, якi фактично є домiнуючим етносом у Танзанiї, в доколонiальний перiод власнi держави мали етноси: ньямвезi, хехе, шамбала, хайя, джагга. Очевидно, цi етноси, особливо найчисельнiший з них - ньямезi, стануть рушiйними силами процесiв сепарацiї танзанiйських народiв. Значнi суперечностi мiж суахiлi та iншими народами були й пiсля проголошення незалежностi Танзанiї. Проте полiтичний досвiд суахiлi, їхнiй контроль над зовнiшнiми стосунками країни, великий вплив у цiлому регiонi Схiдної Африки (мова

172

суахiлi там поряд з арабською є мовою мiжнацiонального спiлкування) та полiтична й економiчна вiдсталiсть центральних i пiвденних районiв країни стабiлiзували ситуацiю. Вплив суахiлi ще бiльше посилився пiсля приєднання Занзiбару. Хоча в теперiшнiй перiод Танзанiя є досить стабiльною країною, становлення етнополiтичної зрілостi її народiв, загальноафриканськi етнополiтичнi процеси та активна боротьба за самовизначення етносiв в сусiднiх країнах, насамперед у Конго-Кiншасі та Кенiї, призведуть до того, що суахiлi, які за чисельнiстю значно поступаються кiльком iншим танзанiйським народам, не зможуть контролювати країну й утримувати етноси вiд сепарацiйних процесiв. Цi процеси мають шанси вiдбутися мирно, внаслiдок чого, найiмовiрнiше, виникнуть етнополiтичнi утворення всiх достаньо зрiлих етносiв, що мають розвинену соцiальну структуру та полiтичний досвiд.

Отже, прогнозується виникнення таких етнодержавних утворень: Суахiлi (конфедеративне етнодержавне утворення народу суахiлi та кiлькох близьких до нього народiв, що проживають на територiї сучасної Кенiї), Hьямвезi (країна етносу ньямвезi), Сукума (країна етносу сукума), Hьятуру (країна етносiв ньятуру i близького до них, але значно меншого за чисельністю iрамба), Хайя (країна етносiв хайя i зiнза), Баха (країна етносу баха), Руква (країна близьких малоструктурованих народiв групи схiдні банту, що проживають мiж озерами Танганьїка, Руква та Hьяса), Хехе (країна хехе та близьких до них бена та погоро), Шамбала (країна етносiв шамбала, зiгу та паре, територiя яких була центром давньої держави Шамбала), Масая (країна масаїв), Гананг (країна етносу мбунгве та консолiдованих навколо нього менших народiв рiзного походження), Джагга (країна етносу джагга), Морогоро (країна близьких етносiв зарамо та сагара), Гого (держава етносу гого), Маконде (країна етносу маконде), Ангона (країна етносу ангона). Крiм того, до своїх етнодержавних утворень, очевидно, вiдiйдуть територiї, населенi гуту (до країни Гуту, основою якої є сучасне Бурундi), кереве, квайя та курiя (до країни Hьянза) та яо (до країни Яо, бiльша частина якої прогнозується на сучаснiй територiї Мозамбiку).

Межi.

Суахiлi - пiвнiчне узбережжя Танзанiї з островами Занзiбар i Пемба. Прибережна провiнцiя Кенiї. Столиця - місто Дар-ес-Салам. Вiд середньовiччя аж до європейської колонiзацiї на цiй територiї були мiста-держави народу суахiлi. Тому, враховуючи їх власний iсторичний досвiд i особливостi культури суахiлi, можна прогнозувати, що це етнополiтичне утворення, найiмовiрнiше, матиме конфедеративний устрiй.

Hьямвезi - область Табора, захiдна частина областi Шиньянга, пiвденно-захiдна частина областi Сiнгiда, пiвнiчно-схiдна частина областi Мбея, схiдна частина областi Руква, пiвденно-схiдна частина областi Кiгома. Столиця - місто Табора.

Сукума - область Мванза та схiдна частина областi Шиньянга. Столиця - місто Мванза. Hьятуру - пiвнiчна та центральна частина областi Сiнгiда. Столиця - місто Сiнгiда. Хайя - область Захiдна Озерна. Столиця - місто Букоба.

Баха - область Кiгома (крiм її пiвнiчного сходу). Столиця - місто Кiгома.

Руква - областi Руква (крiм схiдної частини), Мбея (крiм пiвнiчної та схiдної частин), пiвденно-схiдна частина областi Iрiнга та захiдна частина областi Рувума. Столиця - місто Мбея.

< Хехе - область Iрiнга (крiм пiвденно-схiдної частини бiля озера Hьяса), схiдна частина областi Мбея, пiвденна частина областi Морогоро, невелика пiвнiчно-схiдна частина областi Мтвара. Столиця - місто Iрiнга.

Шамбала - пiвденна частина областi Мошi та захiдна частина областi Танга. Ймовiрна столиця - місто Гонджа.

Масая - бiльша частина областi Аруша (крiм міста Аруша та району навколо нього та її

173

пiвденно-схiдної частини), пiвденна частина кенiйської провiнцiї Hакуру. Ймовiрна столиця - місто Магадi (на територiї сучасної Кенiї).

Гананг - пiвденно-схiдна частина областi Аруша i пiвнiчнi частини областей Додома та Сiнгiда. Ймовiрна столиця - місто Макуюнi.

Джагга - район мiста Аруша та пiвнiчна частина областi Мошi з її адмiнiстративним центром. Столиця - місто Аруша.

Морогоро - пiвнiчна частина областi Морогоро та пiвденно-захiдна частина Прибережної областi. Столиця - місто Морогоро.

Гого - пiвденні частини областей Додома та Сiнгiда. Столиця - місто Додома.

Маконде - схiдна частина областi Мтвара та пiвнiчно-схiдна частина провiнцiї Мозамбiку Кабо-Дельгадо. Столиця - місто Мтвара.

Ангона - центральна частина областi Рувума. Столиця - місто Сонгеа.

До Гуту - пiвнiчно-схiдна частина областi Кiгома з центром у місті Кiбондо. До Hьянза - область Мара.

До Яо - захiдна частина областi Мтвара та схiдна частина областi Рувума.