46

буде сприятливим i для фiнiв. Тому й фiнська частина територiї, де проживають саамi, очевидно, увiйде до їхньої країни Лапландiї.

Межі

До Лапландії пiвнiчна частина ляну (областi) Лаппi (вiд озера Iнарi й далi на пiвнiч та територiя в Скандинавських горах).

Ісландія

Острiвна держава. У країнi сформувався власний народ i власна специфiчна мова. Однонаціональна країна, населення якої не має суттєвих етнічних відмінностей між собою. Жодних територіальних змін Ісландії не передбачається.

Данія

Данiя належить до країн, де наявнi на своїх етнiчних територiях давно сформованi нацiї з яскраво вираженими особливостями менталiтету та культури. Hа територіях, що входять до складу Данiї, крiм датчан, сьогодні проживає чотири досить великi меншини. Hа пiвднi - нiмецька мовна меншина. Hа пiвденному сходi - фризька меншина, на Фарерських островах - фарерцi, на островi Ґренландiя - ескiмоси.

Hiмецька меншина не виявляє на сучасному етапi якихось прагнень до видiлення чи вiдокремлення. Вона прагне тiльки культурної автономiї. Для цього у Датському королiвствi створено усi необхiднi умови - нiмецькiй мовi надано статус офiцiйної у районах проживання нiмцiв. Тому змiн на цих територiях не прогнозується. Крiм того, будь-якi змiни, що стосуються Hiмеччини, дуже небезпечнi для стабiльностi в Європi - тому вони малореальнi.

Фризи проживають переважно на узбережжi та на Пiвнiчно-Фризьких островах. Їхня чисельнiсть порiвняно з датчанами невелика. Цi територiї можуть видiлитися тiльки в результатi дуже значної нестабiльностi у Європi, що не прогнозується.

Фарерськi острови, населенi корiнним етносом, вже тепер є практично незалежними. Ще в 1948 р. вони одержали широку автономiю у внутрiшнiх справах. Фарери мають власний прапор, парламент, грошову одиницю. Уряд метрополiї повинен радитися з фарерським парламентом у прийняттi рiшень з питань зовнiшньої полiтики, якщо справа стосується островiв. Функцiї метрополiї зводяться тiльки до контролю за дотриманням основних прав людини на островах. Одним із проявiв фактичної незалежностi є те, що Фарери, на вiдмiну вiд Данiї, не входять до Євросоюзу. В наступному столiттi Фарери, очевидно, стануть повністю незалежними й формально. Столиця Фарерiв - Торсхавн.

Подiбна ситуацiя складається i з Ґренландiєю. З травня 1979 р. цьому острову надано широку автономiю у внутрiшнiх справах. Це вилилося в обрання власного парламенту. У 1982 р. Ґренландiя залишила Європейське Економiчне Спiвтовариство. 75% населення становлять корiннi жителi - ескiмоси, яким у Ґренландiї вдалося зберегти власну мову i культуру. Hавчання у школах ведеться рiдною мовою, що сприяє вихованню високоосвiченої нацiональної елiти. Значна ресурсна база дозволить Ґренландiї вижити в економiчному планi. Зараз спостерiгається демографiчний вибух серед ескiмоського населення, що за кiлька десяткiв рокiв призведе до суттєвого зростання чисельностi населення острова та частки в ньому корiнних мешканцiв. Все це сприяє тому, що Ґренландiя, як i Фарери, має всi перспективи в недалекому майбутньому стати повністю незалежним етнодержавним