52

Третiй варiант є найвiрогіднiшим, оскiльки серби i хорвати не живуть компактно, а розсіяні по всiй територiї регiону. Основна сепаратистська сила - угорцi - становить меншiсть. Крiм того, переважну бiльшiсть населення Воєводини влаштовує нинiшнiй статус.

Ще однiєю корiнною меншиною Югославiї є волохи. Проте нечисленнiсть i некомпактнiсть проживання цього народу не дають пiдстав ставити питання про їх окреме етнодержавне утворення, а лише про культурну автономiю в межах Сербiї.

Отже, прогнозується, що пiсля роздiлення сучасної Югославiї виникнуть незалежнi Чорногорiя, Косове та Сербiя. Тодi остання включатиме лише територiї, на яких серби є у переважній бiльшості. Проте на територiальнi межi Сербiї та Чорногорiї, найiмовiрнiше, вплинуть подiї у ще однiй колишнiй югославськiй республiцi - Боснiї та Герцоговинi. Це штучне утворення (див. Боснiя та Герцоговина) не має шансiв на збереження, оскільки насильне утримання в ньому трьох ворогуючих етнiчних общин в будь-який момент може спричинити загострення ситуацiї та новий конфлiкт. Сербська самоврядна територiя (так звана Республiка Сербська) завжди розглядалася сербами як перехiдне утворення на шляху до возз'єднання з Сербiєю. Внаслiдок збройного протистояння та етнiчної сепарацiї територiї розселення етнiчних общин Боснiї та Герцоговини стали достатньо компактними для їх роздiлення. Тому прогнозується приєднання Республiки Сербської до Сербiї, а прилеглi до Чорногорiї територiї Боснiї з православним населенням, очевидно, приєднаються до цiєї країни. Після поразки в Косовому в Сербії загострилася всебічна криза, найімовірнішим наслідком якої буде крах тоталітарного режиму й повторне піднесення тепер вже демократичної держави. Таке піднесення, а також утвердження демократичних способів розв'язання проблем сприятиме приєднанню до Сербії сербських територій в Боснії та Герцоговині.

Межi.

Косове - територiя колишньої автономiї Косове. Столиця - місто Пріштіна.

Чорногорiя - територiя сучасної союзної республiки Чорногорiя, а також прилеглi до Чорногорiї територiї Боснiї та Герцоговини, в яких переважає православне населення. Столиця - місто Підгориця.

Сербiя - територiя сучасної союзої республiки Сербiя без Косового та територiя контрольованої сербами частини Боснiї та Герцоговини, що має прямий територiальний зв'язок із сучасною Сербiєю (бiльша частина так званої Республiки Сербської).

Боснiя i Герцоговина

Штучне державне утворення на полiтичнiй картi Європи, основним населенням якого є три рiзнi народи: серби, хорвати та так званi мусульмани (iсламiзованi боснiйськi серби та хорвати вважають себе окремою нацiєю). Протягом боснiйської вiйни в усiх трьох народiв остаточно сформувалися власнi полiтичнi та вiйськовi елiти i надзвичайно загострилося вiдчуття нацiональної вiдокремленостi. Теперiшнiй устрiй країни як своєрiдної конфедерацiї (Республiка Сербська та Мусульмано-Хорватська Федерацiя), закрiплений Дейтонськими угодами, не може бути довговiчним. Прагнення сербiв та хорватiв до об'єднання вiдповiдно з Югославiєю (Великою Сербiєю) та Хорватiєю не зупинять жоднi новi форми устрою країни. Останні вибори в кожнiй з трьох автономних територiй яскраво пiдтвердили це: скрiзь перемогу здобули радикальнi нацiоналiстичнi сили.

53

Пiсля перемоги на виборах у Республiцi Сербськiй радикальних нацiоналiстiв розв'язується конфлiкт мiж полiтичною та вiйськовою елiтами, нацiя консолiдується на боротьбу за офiцiйне об'єднання із Сербiєю. Процес об'єднання уповiльнюється нестабiльнiстю в теперiшнiй Югославiї, а також все ще активним прагненням європейського спiвтовариства утримати вiд розпаду державу, яка iснує лише формально. Проте народи твердо заявляють, що хочуть жити окремо, жодних ознак чи тенденцiй змiцнення єдиної Боснiї та Герцоговини нема й навряд чи вони можуть бути. В кожнiй з трьох частин країни ситуацiя стабiлiзувалася, внаслiдок вимушених переселень нацiональнi громади стали жити компактнiше. Тому Європi доведеться змиритися з неминучiстю розпаду штучної держави; головне, щоб цей розпад вiдбувся мирно. Крiм того, приєднання Республiки Сербської може стати для Сербiї вагомою компенсацiєю за вiдокремлення Косового. Територiя поселення сербiв у Боснiї розташована не компактно, а розтягнута вiд кордону з Хорватiєю до кордону з Чорногорiєю й утворена з трьох частин, з'єднаних мiж собою вузькими проходами. Проте основна частина прилягає до кордону із Сербiєю. Цiлком імовiрно, що населення сербської частини Боснiї бiля кордону з Чорногорiєю (регiон на пiвдень вiд мусульманського мiста Горажде) значною мiрою становлять не серби, а чорногорцi. Проте упродовж тривалого часу, живучи поряд з мусульманами i католиками-хорватами, православнi чорногорцi ототожнювали себе з близькими до них сербами. Після офiцiйного вiд'єднання вiд Югославiї Чорногорiї рiзниця мiж сербами й чорногорцями в Боснiї стане вiдчутнiшою. Та й бути з Чорногорiєю значно вигiднiше, нiж із Сербiєю. Адже сербського протекцiонiзму вже не буде, а рiвень життя в Чорногорiї вже сьогоднi набагато вищий, нiж у Сербiї. Тому, вірогідно, найпiвденнiша частина Республiки Сербської приєднається до Чорногорiї. До того ж Чорногорiя i Сербiя були i, найiмовiрнiше, після демократизації Сербії знову будуть союзниками, i це приєднання не повинно викликати великого невдоволення серед сербiв як у Боснiї, так i в самiй Сербiї. Швидше за все, це буде сприйнято як необхiдний компромiс. Решта територiї Республiки Сербської, очевидно, приєднається до Сербiї.

Мусульмансько-хорватська федерацiя є нетривким полiтичним утворенням, породженим спiльною боротьбою з сильнiшим ворогом - боснiйськими сербами. Ще пiд час вiйни були значнi непорозумiння й навiть збройнi сутички мiж цими союзниками, спричиненi боротьбою за контроль над територiями. Проте основна причина, яка робить таке утворення нестiйким, - прагнення хорватiв до об'єднання з Хорватiєю. Мусульмани ж прагнуть зберегти єднiсть країни, сподiваючись на домiнування в нiй, а також через те, що мусульманське населення до вiйни проживало менш компактно, нiж сербське та хорватське. Очевидно, з часом зв'язки мiж двома частинами федерацiї не будуть мiцнiти, а після об'єднання Республiки Сербської із Сербiєю та частково Чорногорiєю в мусульмансько-хорватськiй федерацiї не буде жодного сенсу. Хорватська її частина приєднається до Хорватiї.

Отже, в Боснiї, яка буде спадкоємицею теперiшньої Боснiї та Герцоговини, залишаться лише землi, населенi мусульманами.

Межi.

Боснiя - мусульманська частина Мусульмансько-Хорватської Федерацiї. Столиця - місто Сараєво.

До Сербiї - територiя Республiки Сербської, визначена Дейтонськими домовленостями, без пiвденної її частини.

До Хорватiї - хорватська частина Мусульмансько-Хорватської Федерацiї.