104

мiжнародного права. Новим далекосхiдним державним утворенням, виникнення яких прогнозується, немає жодного сенсу вступати у конфронтацiю з Японiєю, адже вони розраховують на її економічне сприяння. З iншого боку, цi острови не є їм особливо потрiбними. Москва вже тепер поступово втрачає контроль над цими землями. Тому прогнозується перехiд островiв Кунашир, Iтуруп, Уруп, Шикотан і архіпелагу Хабомаї пiд юрисдикцiю Японiї. Столицею, очевидно, залишиться місто Токiо.

Південно-Східна Азія

М'янма

Розвиток ситуацiї в цiй країнi прогнозується за варiантом А для територiй типу 1. Для роздiлення М'янми вже на сучасному етапi є усi вiдповiднi умови. Ця країна - федерацiя, що складається з кiлькох територiй, населених рiзними етносами, якi ввiйшли до колишнього Бiрманського Союзу (тепер М'янма) на правах окремих нацiональних держав. Основними етносами країни є: м'янма (бiрманцi), чiни (спорiдненi з iндiйськими куками), шань, качiни, кайя, карени i мони. Вже з часу виникнення Бiрманського Союзу нацiональнi меншини ставили питання про самовизначення. Це проявлялося в тому, що представники кайя, мони, карени, качiни були прихильнiшими до британської колонiальної адмiнiстрацiї, нiж до бiрманського уряду.

Hа сучасному етапi стосунки мiж етносами країни залишаються досить напруженими. Роздiленню М'янми сприяє те, що нацiональнi меншини переважно видiленi в окремi адмiнiстративнi одиницi (крiм нага). Сепарацiї етнiчних територiй сприятиме також слабкiсть центральної влади - деякi внутрiшнi райони країни залишалися фактично незалежними до 70-х рр. ХХ столiття, визнаючи владу центру лише формально (каренська та шанська держави). До того ж у бiльшостi нацiональних меншин країни (крiм шань) переважають християни. Отже, подiл на релiгiйнiй основi (буддисти - християни) також сприятиме роздiленню країни. До того ж внутрiшньополiтична ситуація у країнi досить складна. Активне протистояння мiж правлячими, переважно вiйськовими, режимами та прихильниками демократизацiї так чи iнакше призведе до перемоги останнiх. А оскiльки нацiональні елiти, що вже дозріли до власної державностi, використовують навіть часткову демократизацію, то прогнозується розпад М'янми приблизно за сценарiєм СРСР часiв "перебудови".

Отже, прогнозується розпад М'янми на такi етнодержавнi утворення.

Кука-Чiн. Держава кука-чiнiв утвориться шляхом об'єднання iндiйських штату Трiпура та територiї Мiзорам з нацiональною областю М'янми Чiн. Цьому сприятиме компактнiсть проживання кука-чiнiв, штучно роздiлених iндiйсько-м'янмським кордоном, а також те, що бiльшiсть населення - християни, для яких неактуальна iдея буддiйської (а в Iндiї - iндуїстської) єдностi. Пiд час Другої свiтової вiйни кука-чiни в переважнiй бiльшостi воювали проти бiрманцiв, якi були на боцi японцiв. Суперечностi мiж меншиною та метрополiєю збереглися до наших днiв i навiть набули гострiших форм. Це все врештi-решт призведе до утворення незалежної держави кука-чiнiв.

Качiн. Держава качiнiв, народу з давньою культурою i мовою, який завжди опирався спробам асимiляцiї. Саме цi спроби призводили до заворушень у нацiональному окрузi

105

качiнiв i до дальшого загострення стосункiв мiж бiрманцями та качiнами. Тому пiд час роздiлення М'янми прогнозується утворення нацiональної держави качiнiв.

Hагаленд. Держава народу нага. Як i територiї кука-чiнiв, цей народ роздiлений мiж двома країнами. Hа вiдмiну вiд Iндiї, у М'янмi нага не видiленi в окрему адмiнiстративну одиницю, що значною мiрою перешкоджатиме сепарацiї. Проте етнiчна спiльнiсть з iндiйськими нагами, якi мають сформовану етнiчну елiту та всi пiдстави для незалежностi, внаслiдок роздiлення Iндiї спричинить сепарацiю i серед м'янмських нагiв, що, очевидно, призведе до об'єднання етнiчних територiй нага в одну державу Hагаленд.

Шань. Hарод шань протягом свого перебування в бiрманськiй державi конфлiктував з метрополiєю бiльше, нiж iншi її етнiчнi меншини. Це сприяло змiцненню його й так високої нацiональної самосвiдомостi. Шань навiть досягли того, що пiд час їхнього вступу в Бiрманський Союз у конституцiї була стаття, яка дозволяла вихiд держави Шань зi складу союзу через 10 рокiв. Пiзнiше вiйськова влада Бiрми цю статтю, звичайно, скасувала (аналогiя - Переяславська угода мiж Україною та Росiєю). Таким чином, прогнозується, що шань, якi є одними з основних руйнiвникiв бiрманської iмперiї, в числi перших доб'ються незалежностi.

Кайя. Територiя малочисельного народу кайя розташована мiж територiями шань, каренiв i бiрманцiв. Виокремлення його в адмiнiстративну одиницю i напруженi стосунки з усiма сусiднiми народами дають змогу прогнозувати утворення незалежної держави Кайя.

Котулей. Держава каренiв. Цей народ на сьогоднi є найбiльш незалежним вiд метрополiї. Цього карени досягли внаслiдок неодноразових повстань проти бiрманцiв. Крiм їхньої нацiональної областi в М'янмі, прогнозується також приєднання етнiчних земель каренiв у Таїландi, з якими бiрманськi карени тiсно зв'язанi. Отже, прогнозується утворення об'єднаної незалежної держави каренiв з iсторичною назвою Котулей.

Мон. Hарод монiв вважається автохтонним народом Iндокитаю з давньою i високорозвиненою культурою. У кiнцi 70-х рр. ХХ столiття загострилися суперечностi мiж бiрманцями й монами, що призвело до активiзацiї нацiональної боротьби монiв за власну державнiсть, першим етапом якої стала боротьба за автономiю. Внаслiдок цiєї боротьби мони таки добилися створення власної нацiональної областi. Цей народ досягнув високого, порiвняно з iншими частинами країни, рiвня економiчного розвитку й має потужний консолiдуючий центр - місто Молам'яйн. Отже, давнiй народ монiв має всi пiдстави вiдновити свою державнiсть.

Колишня метрополiя М'янма збережеться як незалежна держава, набувши статусу нацiональної держави бiрманцiв.

Межi.

Качiн - нацiональний округ Качiн. Столиця - місто М'їчiна. Шань - нацiональний округ Шань. Столиця - місто Таунджi.

Котулей - нацiональний округ Карен; таїландськi провiнцiї Гонд-Сон, Канxанбурi, Ратбурi. Столиця - місто Пхаан.

Мон - нацiональний округ Мон. Столиця - місто Молам'яйн. Кайя - нацiональний округ Кайя. Столиця - місто Лойко. До Кука-Чiн - Чiнський нацiональний округ.

До Hагаленду - частина провiнцiї Сагайн, пiвнiчнiше лiнiї мiст Лешi - Тамандi.

106

М'янма - решта територiй сучасної М'янми. Столиця - місто Янгон (Рангун).

Таїланд

Цю країну можна вiднести до країн iмперського типу без сильного центру, що здатний зберегти її єднiсть. Домiнуюча нацiя - таї (сiамцi) - географiчно займає відносно невелику територiю Таїланду. Як географiчно, так i iсторично країна складається з трьох суттєво рiзних частин: пiвнiчно-схiдної, пiвнiчно-захiдної та пiвденної. Саме пiвденна частина сучасного Таїланду i є етнiчною територiєю сiамцiв. Зв'язки з внутрiшнiми територiями були досить слабкими через їх природну важкодоступнiсть. Тому там утворилися незалежнi князiвства, домiнуючим етносом яких були лаосцi. З часом, за активного сприяння Францiї й Англiї, цi три частини були об'єднанi в одну країну, де домiнуюче становище зайняли сiамцi. Проте держави, як монолiтної структури, практично нiколи не iснувало.

Крiм територiй, заселених сiамцями та лаосцями, сучасний Таїланд включає етнiчнi територiї каренiв, малайцiв та кхмерiв, якi також мало пiдконтрольнi центральному урядовi. Сучасна нацiональна полiтика центрального уряду не сприяє збереженню єдностi країни, оскiльки спрямована на придушення нетайських культур та знищення будь-яких нацiональних вiдмiнностей. Слабким є транспортний зв'язок з цими територiями (до сьогоднi практично єдиним мостом є повiтряний транспорт). Hа додаток до усiх цих чинникiв iснують сильнi вiдцентровi нацiональнi рухи, якi пiдтримуються сусiднiми з Таїландом державами (за винятком М'янми). Тому наростання сепарацiйних процесiв у Пiвденнiй i Пiвденно-Схiднiй Азiї (передусiм Iндiї, М'янмi, Iндонезiї), змiцнення сусiднiх нацiональних держав (Лаосу, Камбоджi), загострення економiчної кризи в країнах Пiвденно-Схiдної Азiї, якi до цього розвивалися занадто швидкими темпами (до них належить i Таїланд), найiмовiрнiше, призведе до роздiлення Таїланду за етнiчною ознакою. Втручання у справи Таїланду сусiднiх Лаосу та Камбоджi буде видаватися достатньо природним - адже схiднi та пiвнiчно-схiднi кордони країни завжди були практично прозорi, й Таїланд у недалекому минулому сам дуже активно регулярно втручався у внутрiшнi справи цих країн. Ймовiрно, що сiамцi навiть не чинитимуть значного опору роздiленню країни на етнiчному ґрунтi. Адже цей iнтровертний (схильний спрямовувати активнiсть не назовнi, а бiльше на вирiшення власних проблем) етнос став метропольним лише внаслiдок зовнiшнiх обставин.

Таким чином, новоутворена на територiї сучасної М'янми каренська держава зможе приєднати каренськi землi в Таїландi. Площа етнiчних земель лаосцiв у Таїландi бiльша, нiж територiя сучасного Лаосу, проте в Таїландi вони не мають консолiдацiйного центру. Тому прогнозується приєднання цих територiй до Лаосу. Кхмерськi етнiчнi територiї, найiмовiрнiше, приєднаються до Камбоджi, яка пiсля затяжної громадянської вiйни й нацiональної консолiдацiї має шанси на значно iнтенсивніший розвиток. Прикордоннi з Малайзiєю територiї, основним населенням яких є малайцi, ймовiрно, приєднаються до Малайзiї.

Межi.

До Лаосу - округи Ч'єнграй, Ч'єнгмай, Hан, Лампанг, Лампхун, Пхре, Сукхотхай, Так, Уттарадiт, Пхiтсанулок, Пхетчабун, Лей, Кхонкен, Удонтханi, Hонгкай, Hакхонпханом, Саконнакхон, Каласiн, Махасаракхам, Ройєт, Ясотхон, Чайяпхум, пiвнiчна частина округу Убонратчатханi.

До Камбоджi - округи Бурiрам, Сурiн, Сiсакет, пiвдень округу Убонратчатханi.

До Малайзiї - округи Hаратхiват, Яла, Паттанi, Сатун, Пхукет, захiдна частина округу Крабi, пiвденна частина округу Сонгкхла.

107

До Катулей - округи Гонд-Сон, Канxанбурi, Ратбурi.

Таїланд - решта територiї сучасного Таїланду. Столиця - місто Бангкок.

В'єтнам

Країна протягом ХХ столiття пережила кiлька великих воєн, якi дуже вплинули на життя в'єтнамцiв. Особливо важкою була остання (за участю США), яка призвела до руйнацiї економiки країни. Разом з тим, вона об'єднала усi етнiчнi територiї в'єтнамцiв у єдину державу, хоча, як показали вiйни, у В'єтнамi були і сепаратистськi настрої. Проте вони мали суто iдеологiчний характер (ринковий пiвдень та комунiстична пiвнiч).

Hа сучасному етапi у В'єтнамi вiдбувається перехiд вiд соцiалiстично-планової економiки до ринкової моделi, що вже призводить до економiчного росту, який з часом очiкується ще бiльшим. Hа вiдмiну вiд так званих "азiйських тигрiв", яких у 1998 р. спiткала фiнансова криза, В'єтнам, завдяки незначній прив'язаностi до економiк цих країн, уникнув її. У зв'язку з прогнозованим змiцненням В'єтнаму сепарацiя в цiй країнi на економiчному чи полiтичному ґрунтi малоймовiрна.

Етнiчна ситуацiя в країнi стабiльна. Понад 90% населення країни - в'єтнамцi. Hацiональнi меншини проживають у важкодоступних гiрських районах, не мають нi необхiдної для вiдокремлення етнiчної структури, нi консолiдацiйних центрiв. Фактично вони повністю залежать вiд заселеної в'єтнамцями основної частини країни. Певний час територiї на крайнiй пiвночi В'єтнаму, заселенi мяо, яо, гiрськими таями й iншими малочисельними народами, мали статус автономiї. Проте до реальної автономiї цi народи не були готовi і її скасування було ними майже не помiчене. Тому активнi сепарацiйнi дiї малоймовiрнi.

У гiрських районах країни вздовж схiдного кордону проживають кхмери, серед яких у 70-х роках були заворушення проти центральної влади. Проте цi заворушення були спровокованi кхмерами не в'єтнамськими, а лаоськими, що пiдняли повстання на пiвднi Лаосу, яке мало не стiльки нацiональне, скiльки iдеологiчне спрямування. Нині кхмери В'єтнаму у зв'язку зi своєю нечисленнiстю, проживанням у важкодоступних районах, наявнiстю нацiональної держави кхмерiв Камбоджі, яка безперечно зацiкавлена у стабiльних дружних стосунках з В'єтнамом, не можуть реально претендувати на вiддiлення.

Отже, прогнозується, що територiальнi межi В'єтнаму не змiняться. Столицею залишиться місто Ханой.

Камбоджа

Одна з небагатьох країн Азiї, яка є практично однонацiональною країною народу кхмерiв, що є одним з найдавнiших корiнних народiв Iндокитаю. Можна вважати, що тепер країна перебуває ще на стадiї формування своєї державної територiї, оскiльки вона тривалий час не мала стiйкого уряду та стабiльних кордонiв. Пiсля звiльнення з колонiальної залежностi вiд Францiї в країнi велася громадянська вiйна, яка закiнчилася встановленням кривавого комунiстичного режиму "червоних кхмерiв". Цей режим не лише iгнорував нацiональнi проблеми власного народу, але й здiйснив проти нього безпрецедентний геноцид. Тому не було й мови про пiдтримку сепарацiйних прагнень кхмерiв Таїланду та Лаосу, якi вели постiйну боротьбу з мiсцевими урядами.

Hа сучасному етапi, коли Камбоджа пiсля рокiв занепаду та тиранiї намагається йти