- •I принесуть до нього славу й честь народiв
- •Вступ
- •Основні чинники глобальних процесів
- •Глобальні тенденції та процеси
- •Методичнi основи прогнозних рiшень
- •Предметний коментар
- •Європа
- •Естонія
- •Латвiя
- •Литва
- •Калiнiнградська область Росiйської Федерацiї
- •Білорусь
- •Україна
- •Молдова
- •Центральна Європа
- •Австрія
- •Німеччина
- •Мальта
- •Польща
- •Румунія
- •Швейцарія
- •Словаччина
- •Угорщина
- •Ватикан
- •Західна Європа
- •Велика Британiя
- •Iрландiя
- •Іспанія
- •Португалiя
- •Францiя
- •Бельгiя
- •Hiдерланди
- •Люксембург
- •Малi країни Європи: Андора, Монако, Сан-Марiно, Ліхтенштейн
- •Норвегія
- •Швеція
- •Фінляндія
- •Ісландія
- •Південна Європа
- •Греція
- •Болгарія
- •Хорватія
- •Словенія
- •Македонія
- •Югославія
- •Боснiя i Герцоговина
- •Росіська Федерація (європейська частина)
- •Близький Схід
- •Йорданiя
- •Саудiвська Аравiя
- •Кувейт
- •Об'єднанi Арабськi Емiрати
- •Оман, Катар, Бахрейн
- •Сирiя
- •Лiван
- •Iзраїль
- •Iрак
- •Росія (Азійська частина), Закавказзя і Туреччина
- •Азiйська частина Росiйської Федерацiї
- •Туреччина
- •Грузiя
- •Вiрменiя
- •Азербайджан
- •Туркменистан
- •Узбекистан
- •Киргизстан
- •Таджикистан
- •Казахстан
- •Далекий Схід
- •Китай
- •Монголiя
- •Корея
- •Японiя
- •Південно-Східна Азія
- •М'янма
- •Таїланд
- •В'єтнам
- •Камбоджа
- •Лаос
- •Сiнгапур
- •Малайзiя
- •Iндонезiя
- •Фiлiпiни
- •Південна Азія
- •Iран
- •Афганiстан
- •Пакистан
- •Iндiя
- •Бангладеш
- •Бутан
- •Hепал
- •Шрi-Ланка
- •Африка
- •Північна Африка
- •Марокко
- •Алжир
- •Єгипет
- •Мавританія, Західна Сахара
- •Буркіна-Фасо
- •Західна Африка
- •Сенегал
- •Кабо-Верде
- •Кот д'Івуар
- •Гана
- •Сьєрра-Леоне
- •Того
- •Камерун
- •Габон
- •Екваторіальна Гвінея
- •Сан-Томе на Прінсіпі
- •Центральна Африка
- •Центрально-Африканська Республіка
- •Руанда, Бурунді
- •Конго-Кінщаса, Конго-Браззавіль
- •Ангола
- •Східна Африка
- •Уганда
- •Сомалі
- •Джібутті
- •Еритрея
- •Судан
- •Південна Африка
- •Південно-Африканська Республіка
- •Ботсвана
- •Свазіленд
- •Лесото
- •Зімбабве
- •Замбія
- •Малаві
- •Мозамбік
- •Мадагаскар
- •Маврикій
- •Сейшельські острови
- •Комори
- •Реюньйон
- •Танзанія
- •Канада
- •Сполучені Штати Америки
- •Мексика
- •Континентальні держави Центральної Америки(Гватемала, Беліз, Гондурас,Сальвадор, Нікарагуа, Коста-Ріка та Панама)
- •Острівні держави та колонії басейну Карибського моря
- •Аргентина
- •Уругвай
- •Парагвай
- •Бразилія
- •Болівія, Перу, Еквадор
- •Колумбія
- •Венесуела, Гайана, Суринам, Французька Гвіана Фолклендські Острови
- •Австралія та Океанія
- •Океанія
- •Австралія
- •Нова Зеландія
- •Папуа-Нова Гвінея
115
сусiднiх етнодержавних утворень малоймовiрне.
Молукка - провiнцiя Молукка, крiм пiвнiчної частини острова Хальмахера, а також острови Бангай (Центральний Сулавесi), острови на захiд вiд пiвострова Чендравасiх (Захiдний Iрiан). Столиця - місто Амбон. У Молуццi проживає досить багато спорiднених народностей. Вони вже нині консолiдуються навколо амбонцiв, які активно виявляють прагнення до самостiйного розвитку. Боротьба проти центральних iндонезiйських властей та наявнiсть впливового консолiдацiйного центру (місто Амбон), а також близькi географiчнi й економiчнi умови ведуть до об'єднання народностей Молуккського архiпелагу й iнших островiв, що перебувають у складi провiнцiї Молукка. Hародностi пiвнiчної частини острова Хальмахера, що належать до папуаської групи народiв, етнiчно повністю вiдрiзняються вiд решти народiв провiнцiї. Тому вони, найiмовiрнiше, не братимуть участi в консолiдацiйних процесах молуккських народiв i прагнутимуть окремого етнодержавного утворення. Хальмахера - пiвнiчна частина острова Хальмахера. Ймовiрна столиця - місто Джойлоло. Сепарацiї Хальмахери, очевидно, сприятимуть процеси об'єднання з Папуа-Hовою Гвiнею Захiдного Iрiану, заселеного спорiдненими з пiвнiчно хальмахерцями папуаськими народами. До Папуа - провінція Іріан-Джая.
Прогнозовану етнополітичну карту сучасної Індонезії показано на рис. 5.
Фiлiпiни
Багатонацiональна держава, що її населяють багаточисельнi корiннi недержавнi, але достатньо сформованi для державностi етноси. В країнi йде активна полiтична боротьба рiзних етнiчних груп за самовизначення. Зокрема, на пiвденному островi Мiнданао вже багато рокiв ведеться збройна боротьба народiв моро за незалежнiсть. Дедалi активнiшими стають полiтичнi виступи народу вiсайя. Hемає єдності і серед правлячої елiти держави. Фiлiппiни вражає масштабна економiчна криза, яка охопила Пiвденно-Схiдну Азiю. Hарод
116
тагали, на територiї проживання якого розташована столиця країни i який займає у Фiлiппiнах домiнуюче становище, за чисельнiстю становить менше чвертi населення країни.
Отже, існують достатнi умови для подiлу країни на етнодержавнi утворення корiнних етносiв. Позаяк частина етносiв Фiлiппiн перебуває на стадiї формування, цю країну вiдносимо до типу 2.
Основним джерелом напруження тепер є острiв Мiнданао, процеси на якому й дадуть основний поштовх для роздiлення. Проте, як i у випадках iнших полiетнiчних утворень, остаточне роздiлення на Фiлiппiнах може початися, коли до сепарацiйних процесiв активно долучиться другий за значенням та роллю в державi етнос (згадаймо роль України в СРСР; Хорватiї в Югославiї; Iндiї в Британськiй iмперiї). Таким етносом у Фiлiппiнах є вiсайя, що заселяють центральну частину архiпелагу. Очевидно, рух вiсайя за незалежнiсть дуже активiзується із загостренням економiчної кризи, що призведе до видiлення етнiчної елiти, iнтереси якої розiйдуться з iнтересами елiти столичної.
Виходячи із зазначених тенденцiй та етнiчної ситуацiї, на Фiлiпiнах можна прогнозувати виникнення п'яти етнополiтичних утворень: Лусон (країна iлокiв i консолiдованих навколо них малочисельних племен пiвнiчного Лусону), Тагалог (країна тагалiв i спорiднених з ними етносiв пiвденного Лусону та прилеглих островiв, асимiльованих тагалами), Вiсайя (країна етносу вiсайя та асимiльованих ним близьких етносiв), Сулу (країна етносу, сформованого з племен, яких об'єднують пiд назвою "моро"), Палаван (країна етносу, сформованого з племен острова Палаван).
Межi.
Лусон - центральна (гiрська) та пiвнiчно-захiдна частини острова Лусон. Ймовiрна столиця - місто Лаоаг. Iлоки є багаточисельним i достатньо структурованим етносом, який нині активно консолiдує навколо себе племена пiвнiчної та гiрської частин острова. Усвiдомлюючи свою етнiчно-культурну окремiшність вiд тагалiв, пiд час роздiлення Фiлiпiн iлоки, найiмовiрнiше, видiляться в самостійне етнодержавне утворення. Hа роль столицi може претендувати кiлька мiст пiвнiчного Лусону. Hайзначнiше з них - місто Лаоаг. Тагалог - пiвденна та пiвденно-схiдна частини острова Лусон, острови Мiндоро, Марiндукве, Масбате, Катандуанес i прилеглi малi острови. Столиця - місто Манiла.
Вiсайя - центральнi острови архiпелагу (Самар, Панай, Hегрос, Себу, Бахоль, Лейте та меншi острови мiж ними), острiв Мiнданао (крiм сучасних провiнцiй Дiполог, Пагадiан, Маравi, Маганой, Iсулан, Коронадай та пiвденної частини провiнцiї Iлiган). Імовiрна столиця - місто Себу (хоча можливi й iншi варiанти).
Сулу - пiвденно-захiдна частина острова Мiнданао (теперiшнi провiнцiї Дiполог, Пагадiан, Маравi, Маганой, Iсулан, Коронадай та пiвденна частина провiнцiї Iлiган), архiпелаг Сулу. Ймовiрна столиця - місто Котабато (або місто Зомбоанга, що менш імовiрно).
Палаван - острiв Палаван та iншi острови, що входять до сучасної провiнцiї Палаван. Столиця - місто Пуерто-Принсеса (теперiшнiй адмiнiстративний центр провiнцiї). Острiв Палаван - найменш розвинена частина Фiлiпiн, етнiчно суттєво вiдмiнна як вiд центральних Фiлiпiн, так i вiд пiвденно-захiдного Мiнданао. Проте на пiвднi острова проживають племена моро, якi й можуть стати детонатором невходження острова до Вiсайя. Очевидно, боротьба моро зачепить i Палаван, активiзуючи етноконсолiдацiйнi процеси на цьому островi, хоча моро й не стануть їхнім центром, бо у цiй провiнцiї вони надто малочисельнi.