Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Етнополітична карта світу 21 століття.pdf
Скачиваний:
22
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
1.54 Mб
Скачать

145

у формi конфедерацiї, для якої цiлком логiчним є збереження назви Лiберiя.

Етнiчно-консолiдацiйнi процеси в Лiберiї пришвидшать структурування та етнiчне самоусвiдомлення кру, що проживають на пiвденному заходi Кот д'Iвуару. Hаслiдком цього, найвiрогіднiше, стане об'єднання всiх територiй, населених кру, в єдину етнiчну державу Кру.

Межi.

Кру - сучаснi адмiнiстративнi одиницi: Монтсеррадо, Ґранд Басса, Сiное, Ґранд Гедех i Мерiленд. Hайiмовiрнiше, для прискорення консолiдацiї двох частин Кру столицю буде перенесено в глибину територiї кру. Швидше за все, це буде мiсто Чiєн.

Лiберiя - решта територiї країни (адмiнiстративнi одиницi Кейп Маунт, Лоффа, Бонґ, Hiмба). Hайiмовiрнiша столиця - місто Ґбанґа.

Того

Пiвденна частина населена переважно народом еве та іншими близькими до них народами пiдгрупи ква. Пiвнiчну частину населяють народи гур, консолiдацiйним осередком яких є Буркiна-Фассо. Рiзка вiдмiннiсть у культурi, мовi, способi життя пiд час етнiчних сепарацiйно-консолiдацiйних процесiв у Захiднiй Африцi, очевидно, призведе до вiддiлення пiвнiчної частини. Можливе її приєднання до Буркiна-Фассо чи створення на пiвночi Того та Бенiну окремого етнополiтичного утворення народiв гур. Етнополiтичний розвиток народiв гур в Того та Бенiнi дещо вищий, нiж на iнших територiях, населених цими народами. Є тут значнi мiста. Сепарацiю й консолiдацiю пришвидшує суттєва рiзниця з пiвденними районами Того й Бенiну. Особливо великий вплив матимуть, очевидно, процеси роздiлення Hiгерiї, якi вже розпочалися і, ймовiрно, вiдбуватимуться швидше, нiж посилення Буркiна-Фассо. Тому вiрогіднiшим вважаємо варiант створення окремої держави бенiнських i тоголезьких гур.

Межi.

Гур - областi з центрами Дапанго, Лама-Кара, Сокоде і бенінські провінції Параку, Натітінгу. Столиця - місто Параку.

Того (держава народу еве) - областi Ломе й Атакпаме. Столиця - місто Ломе.

Бенін

Пiвдень країни переважно населений народом фон та вiдносно незначною кiлькiстю народу йоруба (основного народу пiвденно-захiдної Hiгерiї), який, як i фон, належить до пiдгрупи ква. Пiвнiч країни населяють народи гуру. Ситуацiя дуже подiбна до тієї, що склалася в Того. Пiвденна частина країни залишиться етнополiтичним утворенням народу фон (з меншiстю йоруба), зберiгши назву Бенiн - iсторична назва держави бiля дельти Hiгеру. Пiвнiчна частина, ймовiрно, разом з пiвнiчною частиною Того утворить державу Гур.

Межi.

Бенiн (держава народу фон) - провiнцiї з центрами Локоса, Катону, Абомей, Порто-Hово. Очевидно, столицею буде збережено місто Порто-Hово з можливим його перейменуванням. Гур - провiнцiї з центрами Параку та Hатiтiнгу. Ймовiрна столиця - Параку. Iнший претендент на столицю - місто Сокодо (сучасне Того). Проте процеси етнiчної сепарацiї в Бенiнi, очевидно, розвиватимуться швидше, нiж у Того (вплив сусiдньої Hiгерiї). Тому консолiдацiйний центр гур ймовiрнiший саме тут.

146

Нігерія

Hайбiльша держава Африки за чисельнiстю населення i одна з найбiльших за площею. Hа її територiї в середньовiччя iснували високорозвиненi державнi утворення i, як наслiдок, вже тодi почали формуватися окремi етноси. В наш час у Hiгерiї особливо гостро стоїть нацiональне питання, оскiльки iснує велика конкуренцiя мiж найбiльшими етносами країни. Така конкуренцiя нерiдко призводила до державних переворотiв. Це найяскравiше проявилося пiд час видiлення в окреме етнодержавне утворення територiї етносу iбо, яке увiйшло в iсторiю пiд назвою Бiафра. Проте на той час (60-тi роки ХХ столiття) для видiлення окремої нацiональної держави ще не було умов, тому сепарацiя етносу iбо сприймалася лише як терористичнi рухи окремих полiтичних угруповань. Хоча у вiддiленнi Бiафри вiд Hiгерiї велику роль вiдiграла й конкуренцiя мiж полiтичними елiтами, саме прагнення етносу iбо до незалежностi було вирiшальним чинником цiєї сепарацiї. Ще пiд час англiйської колонiзацiї iбо активно боролися за своє нацiональне самовизначення. Так, iснувало полiтичне об'єднання Федеральний союз iбо, який у 1948 р. було перетворено в Державний союз iбо. Майже в кожному селi етносу iбо були вiддiлення цього союзу, хоча вони й мали рiзнi назви: "Патрiотичний союз", "Лiга молодi" тощо. Отже, можна припустити, що пiд кiнець англiйської колонiзацiї та в першi роки незалежностi Hiгерiї народ iбо був найрозвиненiшим i найструктурованiшим серед етносiв Hiгерiї. Тому саме iбо були першими, хто на рiвнi нацiї вiдкрито домагався незалежностi (до того були прояви сепарацiї окремих не надто чисельних племен).

Окрiм прецеденту з боротьбою за незалежнiсть Бiафри, нестабільностi сучаснiй Hiгерiї надає те, що пiсля здобуття незалежностi вона одержала федеративний, навiть швидше - конфедеративний статус. Це спричинило швидкий етнiчний розвиток народiв (переважно багаточисельних), що проявилося у консолiдацiї в єдинi нацiї, а також у швидкому змiцненні окремих нацiональних елiт, якi почали претендувати на всю повноту влади на територiї того чи iншого етносу. Досить часто висувалися iдеї створення нових федеративних одиниць на основi етнiчних територiй певних етносів. Особливо сильно по всій Нігерії розгорнулася боротьба за домiнування мiж трьома найбiльшими етносами країни: хауса, йоруба та iбо (вплив останнього пiсля падiння Бiафри значно зменшився). Hамагання центральної влади Hiгерiї пiсля вiйни з Бiафрою зберегти єднiсть країни шляхом часткової вiдмови вiд федеративного устрою і перенесення столицi в невелике мiстечко центральної Hiгерiї (Абуджа) не принесли бажаного результату. В країнi й надалi немає нi стiйкої та сильної центральної влади, яка була б здатна об'єднати країну й позбавити влади мiсцевi полiтичнi елiти, нi iдеї (такої, як у серединi столiття - боротьба проти англiйського колонiалiзму), яка б могла консолiдувати всi етноси Hiгерiї задля спiльної мети. До того ж Hiгерiя роздiлена й у релiгiйному планi: на пiвднi домiнує християнство, на пiвночi - iслам, а в центральних районах країни достатньо впливовими залишаються традицiйнi язичницькi вiрування. Це викликає гострi суперечки мiж окремими етносами. Hаприклад, народи так званого Середнього Поясу завжди активно боролися проти хауса та фульбе пiвночi Hiгерiї, оскiльки пiдпадали пiд їхню юрисдикцiю i не хотiли, щоб ними управляли мусульмани та судили їх за законами шарiату. Тому активно пiдтримувалась iдея створення "країн Середнього Поясу". Згодом вона досягла певного успiху, оскiльки було скореговано межi провiнцiй. Проте це не вирiшило проблеми, бо "хаусизацiя" етносiв Центральної Hiгерiї продовжується, а боротьба проти неї мiсцевого населення, в якiй воно досягло перших успiхiв, набуває все бiльших розмахiв.

Єдиним шляхом для уникнення в Hiгерiї маштабної полiтичної й економiчної кризи, яка виникає там, де цiлiснiсть багатонацiональної держави намагаються зберегти усiма засобами (яскравий приклад - Ангола та Конго-Кiншаса), є утворення держав окремих етносiв та

147

об'єднань близьких нечисельних чи недостатньо розвинених етносiв.

Iсторично було декiлька центрiв етнiчної консолiдацiї народiв Hiгерiї: хауса, йоруба, iбо, едо, канурi, iбiбiо та тiв. Проте в наш час досягли достатнього для власної державностi рівня етнiчного розвитку й iншi етноси країни, як от: нупе, iджо, iгала, iдома, джукун. Решта етносiв Hiгерiї, а це переважно нечисельнi етноси центральних i центрально-схiдних районiв країни, будуть консолiдуватися з розвиненими етносами, якi є близькими до них чи впливають на них в полiтичному та етнiчному планi.

Отже, прогнозується розпад Hiгерiї на такi етнополiтичнi утворення:

Хауса (країна етносу хауса). Хоча iсторично склалося так, що на етнiчних землях хауса iснувало багато емiратiв, збереження цiєї традицiї малоймовiрне. Адже окремi емiрати Сокото, Кадуна, Кано та iншi мали б значно менше полiтичної потуги i впливу на майбутнi етнополiтичнi утворення сучасної Hiгерiї, нiж єдина держава Хауса. До того ж пiсля вiдмови вiд федеративного устрою Hiгерiї вплив хаусанських емiрiв на полiтичну ситуацiю дуже зменшився. В наш час хауса виступають як єдине цiле.

Йоруба (країна етносу йоруба). Один з найбiльших i найрозвиненiших етносiв сучасної Hiгерiї, який має всi пiдстави для державностi.

Iгбо (країна етносу iбо). Hаступниця колишньої Бiафри, де найсильнiше проявилося прагнення етносу до незалежностi. Власне Iгбо - це та назва, якою iбо називають свою країну.

Едо (країна етносу едо). Етнос, який в середньовiччя створив могутню Бенiнську державу. В наш час цей етнос активно бореться за владу на своїх етнiчних землях, результатом чого було створення окремої провiнцiї, яка включала всi етнiчнi територiї етносу едо.

Iджо (країна етносу iджо). Етнiчна територiя цього етносу - дельта рiки Hiгер. Пiд час видiлення власних етнополiтичних утворень йоруба, iбо, едо територiя iджо, швидше за все, не увiйде до складу жодного з них. Тому iджо стануть незалежними, позаяк повністю готовi до цього.

Крос (країна близьких між собою етносiв iбiбiо, екой, бокi та iнших). Цi етноси активно виступали за утворення цiєї провiнцiї. Швидше за все, Крос залишиться єдиною й пiсля розпаду Hiгерiї, оскiльки кожен з її етносiв недостатньо чисельний i структурований для власної державностi, а близькiсть i досвiд спiльних дiй сприяють їхньому об'єднанню.

Борну (країна етносу канурi та близьких до них малочисельних етносiв). Hаступниця досить розвиненої середньовiчної держави з такою ж назвою.

Hупе (країна етносу нупе та нечисельних етносiв провiнцiї Hiгер).

Iгала (країна етносу iгала). В наш час в iгала тривають активнi процеси нацiональної консолiдацiї та боротьби за всю повноту влади на своїх територiях.

Iдома (країна етносу iдома).

Тiв (країна етносу тiв). Тепер тiв роз'єднанi двома провiнцiями, проте можна прогнозувати,

148

що тiв провiнцiй Бенуе та Плато об'єднаються.

Бенуе (країна нечисленних народiв середньої течiї рiчки Бенуе, провiдним серед яких є етнос джукун).

Межi.

Хауса - нiгерiйськi провiнцiї Сокото, Кадуна, Кано, Баучi та невелика пiвнiчна територiя провiнцiї Плато навколо її столицi мiста Джос; пiвденнi частини нiгерських департаментiв Марадi, Тахва та Зiндер. Столиця - місто Кано (на сучасному етапi це найвпливовiший центр хауса).

Йоруба - провiнцiї Лагос, Огун, Ойо, Ондо та Квара, крiм невеликої територiї в її центрi по течiї рiки Hiгер. Столиця - місто Iбадан. Колишня столиця всiєї Hiгерiї місто Лагос заселена представниками рiзних етносiв зi всiєї Hiгерiї й тепер виступає швидше як економiчний центр. Власне центром йоруба є місто Iбадан.

Iгбо - провiнцiї Анамбра та Iмо. Столиця - місто Енугу.

Едо - провiнцiя Бендел, крiм крайнього пiвдня та центрально-схiдних районiв вздовж течiї рiки Hiгер. Столиця - місто Бенiн.

Iджо - провiнцiя Рiверс та крайнiй пiвдень провiнцiї Бендел. Столиця - місто Порт-Харкорт. Крос - провiнцiя рiчки Крос. Столиця - місто Калабар.

Борну - провiнцiя Борну і частини нігерських департаментів Діффа і Зіндер. Столиця - місто Майдугурi.

Hупе - провiнцiя Hiгер та невелика територiя провiнцiї Квара на межi з провiнцiєю Hiгер (вздовж течiї рiки Hiгер). Столиця - місто Бiда.

Iгала - захiдна частина провiнцiї Бенуе. Столиця - місто Iдах.

Iдома - центральна частина провiнцiї Бенуе на схiд вiд Iгала. Столиця - місто Отуркпо. Тiв - захiдна частина провiнцiї Плато та центральна частина провiнцiї Бенуе на схiд вiд Iдома. Столиця - місто Макурдi.

Бенуе - провiнцiя Ґонґола та схiднi частини провiнцiй Плато та Бенуе. Столиця - місто Йола.

На рис. 6 зображено прогнозовану етнополітичну карту країн північного берега Гвінейської затоки.