- •I принесуть до нього славу й честь народiв
- •Вступ
- •Основні чинники глобальних процесів
- •Глобальні тенденції та процеси
- •Методичнi основи прогнозних рiшень
- •Предметний коментар
- •Європа
- •Естонія
- •Латвiя
- •Литва
- •Калiнiнградська область Росiйської Федерацiї
- •Білорусь
- •Україна
- •Молдова
- •Центральна Європа
- •Австрія
- •Німеччина
- •Мальта
- •Польща
- •Румунія
- •Швейцарія
- •Словаччина
- •Угорщина
- •Ватикан
- •Західна Європа
- •Велика Британiя
- •Iрландiя
- •Іспанія
- •Португалiя
- •Францiя
- •Бельгiя
- •Hiдерланди
- •Люксембург
- •Малi країни Європи: Андора, Монако, Сан-Марiно, Ліхтенштейн
- •Норвегія
- •Швеція
- •Фінляндія
- •Ісландія
- •Південна Європа
- •Греція
- •Болгарія
- •Хорватія
- •Словенія
- •Македонія
- •Югославія
- •Боснiя i Герцоговина
- •Росіська Федерація (європейська частина)
- •Близький Схід
- •Йорданiя
- •Саудiвська Аравiя
- •Кувейт
- •Об'єднанi Арабськi Емiрати
- •Оман, Катар, Бахрейн
- •Сирiя
- •Лiван
- •Iзраїль
- •Iрак
- •Росія (Азійська частина), Закавказзя і Туреччина
- •Азiйська частина Росiйської Федерацiї
- •Туреччина
- •Грузiя
- •Вiрменiя
- •Азербайджан
- •Туркменистан
- •Узбекистан
- •Киргизстан
- •Таджикистан
- •Казахстан
- •Далекий Схід
- •Китай
- •Монголiя
- •Корея
- •Японiя
- •Південно-Східна Азія
- •М'янма
- •Таїланд
- •В'єтнам
- •Камбоджа
- •Лаос
- •Сiнгапур
- •Малайзiя
- •Iндонезiя
- •Фiлiпiни
- •Південна Азія
- •Iран
- •Афганiстан
- •Пакистан
- •Iндiя
- •Бангладеш
- •Бутан
- •Hепал
- •Шрi-Ланка
- •Африка
- •Північна Африка
- •Марокко
- •Алжир
- •Єгипет
- •Мавританія, Західна Сахара
- •Буркіна-Фасо
- •Західна Африка
- •Сенегал
- •Кабо-Верде
- •Кот д'Івуар
- •Гана
- •Сьєрра-Леоне
- •Того
- •Камерун
- •Габон
- •Екваторіальна Гвінея
- •Сан-Томе на Прінсіпі
- •Центральна Африка
- •Центрально-Африканська Республіка
- •Руанда, Бурунді
- •Конго-Кінщаса, Конго-Браззавіль
- •Ангола
- •Східна Африка
- •Уганда
- •Сомалі
- •Джібутті
- •Еритрея
- •Судан
- •Південна Африка
- •Південно-Африканська Республіка
- •Ботсвана
- •Свазіленд
- •Лесото
- •Зімбабве
- •Замбія
- •Малаві
- •Мозамбік
- •Мадагаскар
- •Маврикій
- •Сейшельські острови
- •Комори
- •Реюньйон
- •Танзанія
- •Канада
- •Сполучені Штати Америки
- •Мексика
- •Континентальні держави Центральної Америки(Гватемала, Беліз, Гондурас,Сальвадор, Нікарагуа, Коста-Ріка та Панама)
- •Острівні держави та колонії басейну Карибського моря
- •Аргентина
- •Уругвай
- •Парагвай
- •Бразилія
- •Болівія, Перу, Еквадор
- •Колумбія
- •Венесуела, Гайана, Суринам, Французька Гвіана Фолклендські Острови
- •Австралія та Океанія
- •Океанія
- •Австралія
- •Нова Зеландія
- •Папуа-Нова Гвінея
1
Етнополітична карта світу 21 століття
© П.Жук, Н.Мазур, Р.Соломонюк, Р.Турчак Видавництво Мандрівець 2000
web: http://svit21.narod.ru E-mail: svit21@mail.ru Адреса: ЦІПТ ІППММ НАНУ
вул. Джохара Дудаєва 15. к.32 79005 Львів
"Історія свідчить, що найоптимальніші умови для повної реалізації народу - його розвиток у незалежній національній державі. Саме створення та зміцнення національних держав є однією з основних тенденцій ХХ століття, яка має всі підстави зберегтися у ХХІ столітті.
Етнополітична карта ХХІ століття...
Залишиться вона незмінною, чи етнокультурні, геополітичні, демографічні тенденції вщент зруйнують кордони багатьох держав?
Детальний аналіз сучасної політичної ситуації та історичних закономірностей формування з етносів національних держав дозволяє відповісти на це запитання. Виявляється недалеке майбутнє готує нам немало несподіванок і сюрпризів. Ця книга спонукає до мислення. Декому можливо думки висловлені у книзі можуть здатися кумедними і навіть смішними. Проте, згадаемо історію. Ще на початку ХХ століття висловлювання про те, що через вісімнадцять років розпадеться Австро-Угорська імперія, а через тридцять років Велика Британія перестане бути наймогутнішою державою світу, здавалися б щонайменше кумедними. Авторський колектив не претендує на абсолютну точність і незаперечність своїх тверджень. ї Чи станеться так, як передбачається на сторінках цієї книги? Чи справдяться ці прогнози? Вже початок ХХІ століття дасть перші відповіді на чергові виклики історії. Ми з радістю приймемо всі відгуки і пропозиціії".
З повагою колектив інформаційно-аналітичного центру "Поступ"
2
ЗМІСТ
Вступ |
3 |
Методичний коментар |
6 |
Предметний коментар |
15 |
Європа |
15 |
Азія |
72 |
Африка |
133 |
Північна Америка |
174 |
Південна Америка |
190 |
Австралія та Океанія |
200 |
3
I принесуть до нього славу й честь народiв
(Об. 21:26)
Вступ
Hа порозi нового тисячолiття, оцiнюючи й узагальнюючи минуле, виявляючи основнi етнокультурнi, геополiтичнi, демографiчнi тенденцiї, доводиться простежувати численнi змiни на полiтичнiй картi свiту. Так, полiтична карта свiту кiнця ХХ столiття зовсім відрізняється від політичної карти початку століття. З iншого боку, якщо б на початок ХХ столiття людство мало достатньо обґрунтованi варiанти геополiтичних прогнозiв на майбутнє, якi тоді можна було зробити, виходячи з основних тенденцiй свiтового розвитку та закономiрностей i особливостей iсторичного розвитку країн i народiв, можливо, вдалося б уникнути багатьох темних сторiнок свiтової iсторiї столiття, що минає. Тому виникає настiйна потреба оцiнити варiанти змiн на полiтичнiй картi свiту хоча б у не надто далекому майбутньому. Звичайно, жоден з таких прогнозiв не може претендувати на точнiсть i абсолютнiсть. Проте детальний аналiз iсторичних закономiрностей, сучасної полiтичної ситуацiї в свiтi, глобальних проблем, особливостей дiяльностi народiв дозволяє спрогнозувати достатньо ймовiрний у загальних рисах варіант полiтичної карти* свiту на середину ХХІ столiття.
Що ж дасть наявність такої карти? Передусiм, з'явиться можливiсть випрацювання довготермiнової стратегiї зовнiшньої полiтики на основі об'єктивних геополiтичних змiн, якi прогнозуються. Аналiз нашого варiанта стане поштовхом до розгляду й iнших варiантiв, що вкрай необхiдно для зовнiшньополiтичної стратегiї будь-якої держави. Звичайно, найбiльше ми сподіваємося на використання наших результатiв у створеннi зовнiшньополiтичної стратегiї України та iнших держав Центральної Європи, якi, на нашу думку, мають близькi геополiтичнi iнтереси.
Iнший наслiдок, на який ми розраховуємо, пов'язаний з утвердженням народiв як основних суб'єктiв полiтичного життя свiту, а культур народiв - як найбiльших геополiтичних вартостей. Тому мета мiжнародної спiльноти - створення умов, за яких народи могли б якнайповнiше реалiзувати свiй потенцiал, якнайбiльше збагатити людство своєю культурною неповторнiстю. Iсторiя переконливо показує, що найліпші умови для цього - автономний полiтичний розвиток кожного з народiв у незалежних нацiональних державах. Саме тенденцiя до створення та змiцнення нацiональних держав є однiєю з основних тенденцiй XX столiття, яка має всi перспективи продовження в XXI столiттi. Прогнозна карта, яка враховує цю тенденцiю, очевидно, суттєво сприятиме їй. Згадаймо, з якою вдячнiстю сприйняли борцi за державнiсть України видану ще до 1991 року карту свiту, на якiй республiки СРСР, Чехословаччини та Югославiї показано незалежними державами. Як бачимо, iсторiя вже майже повнiстю пiдтвердила цей прогноз.
Отже, загалом ми сподiваємося, що ця карта зможе зробити хоча б скромний внесок у становлення гармонiйної геополiтичної структури свiту, що сприятиме розвиткові всiх народiв i переважної бiльшостi людей. Оцiнюючи величезне значення громадської думки в демократичних (i навiть хоча б частково демократичних) суспiльствах, ми адресуємо цю карту широкiй громадськостi. Сподiваємося, що iнформацiя, яку дає ця карта, та роздуми, до яких вона буде спонукати, сприятимуть ліпшому розумiнню геополiтичних процесiв XXI столiття широкими колами громадськостi i формуванню пiд їх впливом такої зовнiшньої полiтики, яка була б співзвучна з цими процесами й сприяла б їх протiканню в оптимальних
4
для людства умовах.
Передбачаємо численнi протести та навiть звинувачення нас у сприяннi дестабiлiзацiї ситуацiї в свiтi через недодержання нами принципу непорушностi кордонiв. Ми вважаємо, що такi звинувачення є безпiдставними. Адже принцип непорушностi кордонiв аж нiяк не гарантує стабiльностi. Hабагато продуктивнішою гарантiєю стабiльностi є саме вiдповiднiсть державних кордонiв iсторичним правам та iнтересам народiв. Процеси у свiтi вiдбуваються незалежно вiд бажання навiть найвпливовiших полiтичних лiдерiв. Тому, прогнозуючи змiни на полiтичнiй картi, ми намагаємося вiдобразити об'єктивнi процеси, а не законсервувати існуючу ситуацiю. Крiм того, на пропонованiй нами картi вiдображено не кордони держав, а межi етнодержавних утворень. Цi утворення не обов'язково мають бути повністю незалежними державами, а просто достатньо самостiйними автономiями. Та й поняття незалежностi держав на середину XXI столiття, очевидно, суттєво вiдрiзнятиметься вiд того, що є тепер. Саме тому називаємо пропоновану нами карту не полiтичною, а етнополiтичною. Проте, етнодержавнi утворення, якi ми вiдображаємо, повиннi мати повне внутрiшнє самоврядування та можливiсть широких зв'язкiв із зовнiшнiм свiтом, тому їх де-факто можна вважати незалежними державами.
Декому зміни можуть здатися надто радикальними. Проте хiба не здалися б ще радикальнiшими змiни, якi призвели до формування сучасної карти свiту, людям початку ХХ столiття? Iншi можуть, навпаки, звинуватити нас в надмiрному консерватизмi, зокрема стосовно полiтичної карти Європи. Але ж у цiй частинi свiту етноконсолiдацiйнi процеси вже здебільшого завершилися, а перехiд до активної iнтеграцiї нiяк не заперечує iснування стiйких нацiональних держав, особливо, коли функцiї держави дедалi бiльше змiщаються в бiк захисту культурної iдентичностi народiв.
Ми передбачаємо й цілковите заперечення нашого пiдходу і запропонованого нами варiанта прогнозу, зокрема з боку тих, кого не влаштовують взятi за основу припущення та тенденцiї. Ми з радiстю сприймемо науково обґрунтованi зауваження та пропозицiї, якi сподiваємося врахувати в наступних уточнених варiантах карти. Проте рiшуче заперечуємо всякi спроби тиску з полiтичних мiркувань. Кожен аналiтичний центр має право на прогноз i публiкацiю його результатiв. Ми лише скористалися цим правом.
Карту супроводжують методичний коментар, в якому викладено методичнi основи здійсненого прогнозу, та предметний коментар, що мiстить обґрунтування конкретних прогнозних рiшень.
В предметному коментарі прогнозовані нові етнодержавні утворення при першому згадуванні виділено жирним курсивом (Шотландія, Лапландія, Чорногорія, Ашанті, Джагга). Перше згадування сучасних країн позначається звичайним жирним шрифтом
(Велика Британія, Чехія, Туніс) в заголовку чи в тексті
Аналiтичний центр "Поступ", створений на основi Центру з iнформацiйних проблем територiй HАH України та факультету мiжнародних вiдносин Львiвського національного унiверситету iм. I. Франка.
Петро Жук - керiвник робiт, автор методики, загальне редагування, автор низки прогнозних пропозицiй i варiантiв для рiзних регiонiв, обґрунтування рiшень щодо Африки;
Hазар Мазур - обґрунтування рiшень щодо Європи (крiм Hiмеччини та Пiвнiчної Європи),
5
Росiйської Федерацiї, Африки, Фiлiппiн, Iндонезiї, Північної та Центральної Америки, Океанії;
Роман Соломонюк - обґрунтування рiшень щодо Hiмеччини, Пiвнiчної Європи, Передньої, Пiвденної та Пiвденно-Схiдної Азiї, Близького Сходу, Китаю, Південної Америки;
Роман Турчак - обґрунтування рiшень щодо Малої Азiї та Сибіру.