21 Суть фактичної(фк) і юр.Конституції(юк).

ФК і ЮК — цілком сам-ні явища і ототожнювати їх не можна. З ін. боку, ЮК може вважатись похідною від ФК.

Напередодні прийняття нової КУ (91—96 рр.) ФК значно випереджала ЮК, яка стала гальмом розвитку основоположних сус-х відносин, тому приведення ЮК у відповідність з ФК було першочерговим завданням конст. будів-ва.

ФК визначає структурні та функ-ні хар-ки ЮК, гол. з яких є реальність і відповідність ФК-ним відносинам, відсутність яких призводить до фіктивної к-ї.

Конст. лад можна розглядати як ФК д-ви. Цей лад, з одного боку, є похідним від ЮК, а з іншого — сам впливає на зміст нормативно-пр. вираження і забез-ня або незабез-ня ЮК.

Якщо ФК і ЮК збігаються, то конст. сис. є реальною. Якщо ж вони не збігаються, існують самі по собі, то конст. сис. є фіктивною, нереальною.

Розбіжність між ФК і ЮК може мати місце в будь-яких країнах. І це природно, оскільки певна їх розбіжність запрограмована самим розвитком к-ї. Однак в країнах розв-го конституціоналізму така розбіжність недовговічна: ЮУ вчасно приводиться у відповідність з ФК. Це стабілізує суспільні відносини, впорядковує їх у відп-ті з цілями й завданнями конст.-пр. рег-ня.

Розрив між ФК і ЮК свідчить про те, що частина її норм стала фіктивною, тобто не відповідає реальній дійсності. Такий стан негативно впливає на сус. відносини, дестабілізує пр. сис., робить її малоефективною. Тому вин-є необ-ть або привести ЮК у відп-ть з реальною дійсністю, або, навпаки, — привести у відп-ть з к-ю сус. відносини, що фактично існують.

22 Перспективи розвитку ку.

Новий етап розвитку почався після прийняття КУ з 28.06.96 і триватиме до часу прийняття ВРУ ЗУ про імплементацію у текст Осн. Закону змін і доповнень. На підставі рішень всеукр. референдуму, проведеного за народною ініціативою 16.04.00., і схвалення всіх питань, винесених на його обговорення, ВРУ повинна імплементувати в текст КУ такі пит.:

• про скорочення кількості нар. деп-в у парламенті до 300 осіб;

• про право През. Укр. достроково припиняти повноваження ВРУ, якщо вона протягом місяця не зможе сформувати постійно діючу парламентську більшість;

• це саме право може бути застосовано, якщо протягом 3 місяців ВРУ не затвердить Д-й бюджет Укр.;

• про створення у ВРУ другої (верхньої) палати.

На жаль, зміни до КУ на підставі рішень референдуму до цього часу не внесено до тексту.

Крім того, протягом цього етапу повинна проводитися робота з приведення відповідно до КУ поточного законодавства та розробки і прийняття нових законів України.

23 Значення і хар-ка к-ї п.Орлика (кпо).

КПО - пам'ятка укр. політ.-пр. думки 18 ст.; акт, що мав регламентувати осн. пит. д-го будів-ва в Укр. Була ухвалена емігрантською козац. ордою у м. Бендери (тепер Рес. Молдова) 5(16).IV 1710. Осн. автором к-ї був П.О. КПО скл-ся з преамбули га 16 ст. //// Серед пріоритетів зовн. політики визн.: необ-ть швед. протекції з гарантією незал. й тер. цілісності Укр., встан-ня міцного миру та військ, союзу з Крим. ханством. ///// Законод. влада-Генеральна Рада, що скл.:

• ген. старшини,

• цив. полковників,

• ген. радників (делегатів від полків), полк, старшини, сотників та представників від Запорізької Січі.

Діял-ть:

• збиратиметься 3 на рік

• мала заслухо вувати звіти гетьмана, пит. про недовіру йому,

• обирати ген. старшину за поданням гетьмана.

Т.ч., ств-ся форма парламенту, відмінна від трад. для Гетьманщини чорних (заг. військових) та дорадчих старшинських рад, що мала на меті суворо контр. діял-ть викон. влади.

Вперше передбачалося введення до парламенту виб. представників від полків (як тер. одиниць) та Запоріз. Січі. Норми їх представництва не встановлені.

Найвищу викон. влада - гетьман разом з Радою ген. старшини.

Гетьман позбавлявся права:

• розпоряджатися держ. скарбом та землями,

• карати винних,

• вести самост. зовн. політику.

• не міг проводити власної кадрової політики та створювати особисто йому підпорядковану адміністрацію.

• На термін виконання служби йому мали надаватися рангові маєтності з чітко визначеними прибутками.

Місц. адміністрація була представлена виб. цив-ми полков-ми та полковою старшиною, сотниками, сотенною старшиною.

Вибори полковника узгодж-ся з гетьманом, він мав затв-ти новообраного полк-ка, але не міг впливати на перебіг самих виборів, здійс-х усім полком .

Положення про те, що полкових підскарбіїв (новозапроваджених полкових старшин) обирають два стани — козаки й «простий люд» (селяни та міщани), є важливим кроком до впровадження заг. виб. права (виключно для чоловіків). КПО приділяє увагу також судовій справі , фактично перед-є відокр-ня Генерального суду від гетьм. влади.

Отже, КПО була кроком до поділу влад на закон., виконавчу та судову. Окремо виділено пит., пов'язані із Запоріз. Січчю:

• перед-ся її тер. недоторканність, що засвідчувало намір конституювати автономію Січі в межах Укр. д-ви.

• Укр. церква мала вийти з підпорядкування Моск. патріарху і підлягати патріарху Константинопольському.

• Містилося положення про недопустимість поширення у д-ві неправосл. віросповідань.

• Вел.увага – соц.-ек. та культ.-освітнім пит., магдеб. праву

На жаль, КПО не була втілена на практиці. Значення К. П. О. полягає в її змістовій унікальності як документа на зламі середньовічної та нової форм конст. творчості. Вона увібрала в себе надбання європ. політ.-пр. думки та укр. дем. правові традиції.