40 Суть і зміст народовладдя (н) в Укр

Н — належність влади народові та її здійс-ня ним безпос-ньо або через органи д-ї влади та органи місц. самовр-ня. Осн. принципи Н.: сувер-т народу; політ, плюралізм; пріоритетність безпос-го Н., заг-сть і рівність у здійс-ні Н.; гарант-ть Н. та ін. За КУ (ст. 5) народ є носієм сувер-ту й єдиним джерелом влади в Україні. Н. озн. також право народу набувати владу, розпоряджатися владою, захищати, охороняти і гарантувати її. Відп. до КУ право визначати і змінювати конст. лад в Укр. належить виключно народові й не може бути узурповане д-ю, її органами або посад. особами. Безпос-нє Н. може здійс-ся у будь-якій формі, за винятком форм, забор-х конст-ю і законами. Осн. (конст-ми) формами безпос-го Н. в Укр. є вибори і референдуми. Д-на влада в Укр. за КУ (ст. 6) поділяється на закон., вик. та суд. і реал-ся сис. відповід. органів. Місц. самовр-ня здійс-ся тер. громадами і утв-ми ними органами: представн. органами місц. самовр-ня, їх викон. к-тами та ін. органами.

Нар. волевиявлення(НВ) — це засіб реал-ї політ. права гр-н Укр. вільно обирати і бути обраними до ВРУ, ВР АРКрим, до рад місц. самовр-ня, обирати голів сіл., селищ, міст та През. Укр., брати участь у всеукр. та місц. рефер-х, а також здійс-ти ін. форми безпос-ї дем-ї. Хар-ми рисами цих форм є те, що гр-ни Укр., беручи участь у виборах і рефер-х, безпос-о реал-ть установчу функцію відносно обмеження кола д-х органів, тобто формують парламент, органи місц. самовр-ня, обирають През. Укр., а також сільс., селищних і місцевих голів.

Прийняті на підставі виборів і рефер-в рішення народу Укр. мають обов-й хар-р для всіх д-х органів і посад. осіб.

До основних форм НВ згідно з КУ належать:

• вибори народних депутатів до ВРУ;

• вибори През. Укр.;

• вибори депутатів до ВР АРКрим;

• вибори до сільс., селищних міських рад;

• вибори сільс. селищних, міських голів.

Формою НВ Укр. є рефер-ми, які под. на:

• всеукраїнський референдум;

• референдум Автономної Республіки Крим;

• місцевий референдум.

Нарешті, до форм НВ Укр. належать інші форми безпос-ї дем-ї, зокрема:

• народні обговорення;

• дорадче опитування гр-н Укр. (консульт-й реф-м) — ЗУ "Про всеукр.і місц. реф-м" ;

• опитування громадської думки — ЗУ "Про всеукр.і місц. реф-м" ;

• заг. збори гр-н — ЗУ "Пре місц. самовр-ня в Укр.";

• місц. ініціативи — ЗУ "Пре місц. самовр-ня в Укр.";

• гром-кі слухання — ЗУ "Пре місц. самовр-ня в Укр.".

Для дійсного НВ вел. значення набуває громадська думка, як важлива умова функ-ня громад-го сус., яка важлива не лише для громади, але й для д-х органів.

Вел. значення щодо подальшого розвитку НВ має Указ През. Укр. "Про дод. заходи щодо забез-ня відкритості У діяльності органів д-ї влади"( Див.: Голос Укр. за 2002), в якому зазн-ся, що, з метою ств-ня дод. умов для реал-ї конст. прав гр-н на інформацію, участь в упр-ні д-ми справами тощо.

41

Форми здійс-ня прямого народовладдя в Укр.

Якщо за системотворчий критерій взяти право нар. суверенітету, то до сис. прямого народовладдя(ПН) треба включити:

• Референдуми(Р) і вибори(В), як основні форми

• народні обговорення

• плебісцити

• відкликання депутатів

• загальні збори населення.

Виділення цих форм ПН має досить об'єктивний хар-р, вони можуть заст-сь у різних пр. сис., різних сферах сус. життя.

Р і В за своїм методом схожі (голосування), а предмет різний. Для Р – вирішення найважл. птаннь, які не пов’язані з наданням юр. сили для мандатів окремих осіб. Для В – визн-ня особи, яка на думку біл-ті виборців найбільш гідна обіймати виборчу посаду.

Р – голосування населення усієї д-ви і спосіб прийняття гр-ми, шляхом голосування, З-ів, з важливих питань заг.д-го і місц. значення.

В – це процес, в результаті якого певна спільність людей шляхом голосування формує д-й орган чи заповнює вакантну виборну посаду.

Форми безпос-ї демократії класиф-ся за:

1) результатами діял-ті (або способом впливу на сус. відносини) — на імперативні, консультативні, комплексні, правотворчі й ті, що не створюють норм права;

2) механізмом діял-ті — на прямо пов'язані з представн-ю дем-ю, опосередковано пов'язані і не пов'язані з представ-ю демократією (або відносно самостійні);

3) пр. засадами — на діючі на підставі норм права і діючі на підставі традицій, звичаїв;

4) тер-ю ознакою — на національні (заг.д-ні і місцеві);

5) суб'єктами — на всенародні та групові; індивідуальні.

43 Поняття і суть виборчого права і виборчої сис.

ВС- порядок орг-ї і проведення виборів до представн. органів д-ї влади, місц. самовр-ня і здійс-ня гр-нами своїх виборчих прав. Грунтується на принципах виб. права. Осн. види ВС: мажоритарна виборча сис., пропорційна виб. сис., змішана виб. сис. (маж.-пропорційна або проп.-маж.).

ВП - Сис. пр. норм, які рег-ть сус. відносини, пов'язана з формуванням органів д-ї влади та органів місц. самовр-ня шляхом голосування. Об'єктивне ВП будь-якої д-ви регулює виборчу сис. країни в цілому. Зокрема, ВП Укр. рег-є правовідносини, пов'язані з орг-ю і проведенням виборів нар. депутатів Укр., През. Укр., депутатів представн. органів місцевого самоврядування та сільських, селищних і міських голів.

Предметом пр. рег-ня ВП Укр. є його осн. принципи, вимоги до виборців і кандидатів на виб. посади, статус суб'єктів виборчого процесу, порядок політ.-тер орг-ї виборів, формування виб. органів, стадії виб. процесу, порядок оскарження порушень, допущених у ході виборів, тощо.

Джерелами ВПв Укр. є: КУ, законод. акти про вибори - ЗУ «Про вибори Пр. Укр.» , «Про вибори нар. депутатів Укр.», «Про Центральну виборчу комісію» , «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (1998), «Про вибори депутатів ВР АРКрим» та ін. нормат.-правові акти конст. законодавства; нормат.-правові акти і норми суміж. галузей права, які регулюють певні сторони виб. процесу.