5 Поняття і система інститутів конст. Права України.

Інститут права – це сукупність норм права, які регулюють певне коло однорідних, однопорядкових відносин і утворюють однорідну групу. Це повною мірою стосується і конст.-пр. інституту (КПІ), норми якого відзначаються певною автономією, об’єднуються на основі певних принципів і методів, відзначаються відносною самос-тю пр. рег-ння.

Таким чином, КПІ – це функціонально відокремлена, внутрішньо стабільна підсистема взаємозв’язаних правових норм. Це – головний підрозділ конституційної галузі права, що є системою інститутів права і охоплює не один, а декілька різновидів правовідносин, однорідних за своїм змістом і методами правового впливу.

КПІ у своїй сукупності утворюють струнку систему, яка є основою КУ. Інститути розташовані в певному порядку, належним чином включені до тексту Конституції. Загальне уявлення про систему цих інститутів дає її (Конституції) зміст. Це – інститут загальних засад конституційного ладу, інститут прав і свобод людини та громадянина, інститут прямого народовладдя, інститути законодавчої, виконавчої та судової влади, інститут територіального устрою, інститут місцевого самоврядування, інститут, що визначає порядок змін і доповнень Конституції.

Можна запропонувати й іншу класифікацію КПІ залежно від відносин, які вони закріплюють у джерелах конституційного права.

І. Інститут народовладдя, який включає:

• безпосереднє народовладдя (пряма демократія);

• представницьке народовладдя (здійснюється через обраних представників народу);

• місцеве самоврядування.

ІІ. Інститут конституційного оформлення народовладдя:

• конституційний лад;

• юридична конституція;

• конституційні закони;

• конституційна законність;

• конституційні звичаї, традиції.

ІІІ. Інститут правового статусу людини і громадянина:

• громадянство (постійний зв’язок особи і держави);

• система основних прав і свобод людини та громадянина;

• гарантії основних прав і свобод.

ІV. Інститут державного будівництва:

• форма держави;

• територіальна організація України;

• механізм держави.

6 Конст-но-правові норми, їх особливості.

Конст.-пр. норми(КПН) – це встан. чи санкціоновані д-ю правила, які визн-ть поведінку учасників конст.-пр. відносин. Вони становлять собою особл. різновид норм сис. Нац. права. Їм властиві риси, притаманні всім пр. нормам: 1.) вони встан-ся чи санкц-ся д-ю; 2.) мають д-но-владний хар-р, 3.) є формально визн-ми заг.обов’язковими правилами поведінки; 4.) закріп-ся в пр. актах, що видаються компетентними д-ми органами; 5.) мають двосторонній хар-р, (встан-ть не тільки права, але й обов’язки учасників правовідносин); 6.) перед-ть наявність особливого механізму реал-ї, елементами якого є матеріальні, ідеологічні, соц.-псих. та пр. чинники; визн-ть можл-ть багатоваріантної поведінки; 7.) мають ситуаційний хар-р; є цілеспрямованими і гарантованими.

Ознаки КПН: 1.) Специфічні: особлива вага і значення в сис. нац. права (забез-є домінуюче становище конст. норм, їх беззаперечний вплив на пр норми й пр. відносини інших галузей права); 2.) Найважливіші : особлива юр. природа, зміст, найвища юр. сила, найбільша стабільність у порівнянні з іншими галузями права, підвищений рівень охорони з боку д-ви, установчий хар-р КПН, прямий характер їх дії, особливий механізм; реалізації та специфіка їх структури.

КПН властивий політ. хар-р, оскільки осн.предметом цієї галузі права є д-но-політичні відносини влади, тобто політичні відносини, що вин-ть і здійс-ся в сфері функ-ння д-ви. Звичайно, класична модель пр. норми передбачає обов'язкову наявність 3 вз.зв'язаних ланок: гіпотези, диспозиції й санкції. Для КП такі норми скоріш виняток, ніж правило. Більшість містять лише саме правило поведінки — диспозицію. Надзвичайно рідко трапляються в них гіпотеза й санкція Елементи КПН нерідко переплітаються між собою, і на практиці досить непросто виділити їх у чистому вигляді.

Санкціям КП вл-вий цілий ряд особливостей, що визн-ся хар-м сус-х конст. відносин. Найважливіша з них — профілактичне, організуюче та виховне призначення таких санкцій.

Специфічне коло суб'єктів, які уповноважені заст-ти КП-ї санкції - народ, терит-ні громади (нас-ня адмін-но-тер-х одиниць), органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Способи формалізації (законодавчого закріплення) конс.-пр-х санкцій багатьох випадках такими є пряма вказівка на відповідальність органів д-ї влади, посадових осіб, скасування правових актів, що суперечать КУ і законам, тощо.

Особливостей застосування конс.-пр. санкцій: н-д, дострокове припинення повноважень, застос-ся разом з крим.-пр. санкціями (при вчиненні народним депутатом злочину і набранні законної сили обвинувальним вироком щодо нього). Нерідко підставою застосування конст.-пр. санкцій є такі визначені законом умови, як "порушення вимог щодо несумісності", "порушення присяги" тощо. Засобом забез-ня реалізації конст.-пр. приписів можуть бути санкції (точніше кажучи, цілі норми, які передбачають певні санкції) інших галузей права.