- •2 Поняття і предмет кпу.
- •3 Роль кпу в системі нац. Права України.
- •4 Основні принципи та сис. Конст. Права України (скп).
- •5 Поняття і система інститутів конст. Права України.
- •6 Конст-но-правові норми, їх особливості.
- •7 Види конституційно-правових норм.
- •11 Підстави вин-ння і прип-ня конст.-пр. Відносин.
- •12 Поняття і види джерел кп (дкп).
- •13 Види джерел кп України(дкп).
- •18 Значення і юр. Сила конст. І звичайних законів.
- •20 Суть конституціоналізму (к).
- •21 Суть фактичної(фк) і юр.Конституції(юк).
- •22 Перспективи розвитку ку.
- •23 Значення і хар-ка к-ї п.Орлика (кпо).
- •24 Основні положення Конституції України.
- •Пон. І принципи конст. Ладу Укр(клу).
- •26 Пон. І властивості суверенітету Укр.
- •Верховенство права в Укр. Д-ві.
- •Вз.Залежність і співвідношення гром. Сус. І пр. Д-ви.
- •Поняття і ознаки правової держави.
- •34 Пон., форми і принципи д-го устрою.
- •36 Декларація про д-й сувер-т Укр. Та її роль в стан-ні Укр.
- •37 Державно-пр. Ознаки Укр. Як держави.
- •38 Поняття і зміст компетенції д-ви Укр.
- •39 Державні символи Укр
- •40 Суть і зміст народовладдя (н) в Укр
- •Форми здійс-ня прямого народовладдя в Укр.
- •44 Демократизм виб. Сис. В Укр. Види виб. Сис.
- •Основні принципи виборчої сис. Укр.
- •Статус Центральної виборчої комісії (цвк).
- •Гарантії здійснення виборчого права.
- •Поняття і види референдумів.
- •51 Принципи участі громадян у референдумах.
- •Дем. Засади підготовки і проведення рефер-в.
- •Референдний процес в Україні.
- •Пон., принципи і зміст конст.-пр. Статусу особи .
- •Пон. Громадянства (г) і засоби його набуття.
- •Інститут гром-ства (і.Г.) в Укр. Державі.
- •Порядок набуття гром-ства(нг) Укр.
- •Порядок припинення гром-ства Укр.
- •Класифікація прав і свобод громадян.
- •Пр. Статус(пс) іноземців в Укр. Та його осн. Принципи.
- •Права і обов'язки іноземців в Україні.
- •Поняття категорії осіб без громадянства.
- •Права і обов'язки осіб без громадянства.
- •Поняття національного режиму,
- •Статус біженця в Укр.
- •Пон., ознаки і система органів Укр. Д-ви.
- •77Порядок утворення вру.
- •Компетенція вру.
- •Комітети вру та їх повноваження.
- •Організація роботи вру.
- •Правовий статус Президента Укр.
- •Порядок проведення виборів Президента Укр.
- •Компетенція Президента Укр.
- •84Вз.Відносини Президента Укр. З вру і кму.
- •Загальна характеристика судової сис. (сс) Укр.
- •Права та обов'язки депутатів.
- •98Основні гарантії депутатської діяльності.
- •Депут. Запит(дз) і депут. Звернення(дзв).
- •Пон. І значення основі принципи тер. Устрою д-ви.
- •Види адмін.-тер. Одиниць(ато) в Укр.
- •Правовий статус ар Крим.
- •Сис. Органів влади в арКрим та їх повнов-ня.
- •Порядок зміни адмін.-тер. Поділу Укр.
- •Пон. І принципи, форми здійс-ня місц. Самовр-ня.
- •Органи місц. Самовр., їх повн-ня та форми роботи.
- •Конст. Суд Укр., його повн-ня, роль.
- •Органи прокуратури в сис. Д-го апарату.
- •Підзаконні норм.-пр. Акти як джерела кпу.
- •Поняття права притулку.
- •Форми здійс-ня прямого народовладдя в Укр.
- •33Осн. Засади взаємовідносин гром. Сус-ва і д-ви.
- •32Інститут захисту конституційного ладу Укр.
- •33Осн. Засади взаємовідносин гром. Сус-ва і д-ви.
11 Підстави вин-ння і прип-ня конст.-пр. Відносин.
ЮФ - це, як правило, такі життєві обставини, з якими норми права пов’язують вин-ння, зміну чи припинення пр. відносин. ЮФ треба обов’язково підкреслювати, що правові факти – це такі факти реальної дійсності, з настанням яких наступають певні юридичні наслідки (а не тільки правовідносини).
Особл-ті конст-пр. фактів обумовлені тими сус. віднос-ми, які потрапляють у сферу дії норм КП. Такі факти сприч-ть вин-ння, зміну чи призупинення правовідносин, які мають місце в процесі реал-ї повновладдя народу Укр.
Зокрема, найбільш обґрунтованою класифікацією ЮФ є класифікація, в основі якої лежать такі 4 критерії:
-
наслідки, які спричиняє ЮФ: правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі;
-
форма ЮФ: позитивні й негативні;
-
хар-р дії ЮФ: факти обмеженої, однократної дії і факти-стани;
-
хар-р зв’язку факту з індивідуальною волею особи: юридичні події, юридичні дії.
Прикладом правоутворюючого факту є утворення Пр. Укр. КабМіну, на основі чого між урядом та мініст-ми і відомствами вин-ть різні адмініс-но-пр. та інші відносини.
Правоутв-ми актами є рішення про проведення позачергових та повторних виборів, на основі яких виникають конст.-пр. відносини, між. договори, які є основою вз.відносин між різними д-ми. Типовим у цьому відношенні є один Договір про основи міжд-них відносин, дружбу і співробітництво між Укр. та республікою Узбекистан від 26 .08.92. Правоприпиняючі факти припиняють конст-пр. відносини одного порядку і спонукають становлення правовідносин іншого порядку. Так, припинення депут-х повноважень тягне за собою вин-ння безлічі різнних відносин. Те ж саме – при достроковому припиненні повноважень органу д-ї влади, народного депутата або посадової чи службової особи.
12 Поняття і види джерел кп (дкп).
Джерело права – це форма (спосіб) існування пр. норм, яка перетворює право (як волю) в об’єктивовану реальність. У світовій практиці джерела права - це акти-документи, традиції, правові (в тому числі й конституційні) звичаї, правові прецеденти. У більшості випадків вони складають сис. джерел права (відповідно – систему джерел галузі права). Все це повною мірою стосується й КП, яке також має відповідну сис. джерел.
ДКП закріплюють найважл. сферу політико-пр. відносин, які виникають у процесі здійс-ня народовладдя. Це обумовлює багатство змісту таких джерел, оскільки народовладдя – надзвичайно складний комплекс ек-х, політ-х, соц-х, соц.-псих-х та ін. відносин. Такі відносини вин-ть при безпосередній реал-ї нац-го, д-го та народного сувер-ту народу. В таких джерелах втілюються основи конст. ладу, вз.відносини особи й д-ви, нац-го і адмініст.-тер-го будівництва, побудови органів д-ї влади. Одна з особливостей Д-лКП полягає в тому, що значна їх частина має політ. хар.р. І це цілком природно, оскільки КП – найбільш “політизована” галузь нац. сис. права.
ДКП є резул-м правотворчості д-х органів та безпосереднього творення права самим народом. Причому така правотворчість має особливий хар-р, оскільки вона закріплює найбільш важливі відносини – відносини влади.
ДКП мають комплексний характер, оскільки об’єднують і матеріальні, і процесуальні норми.
Більшість ДКП виходять за межі права: н-д, ек-ні джерела (н-д, відносини вл-ті), політ. (програми і платформи діял-ті політ. партій, інші док-ти політ. хар-ру), соці-ні (соц. діял-ть класів, соц. груп, гром-х об’єднань), соц.-псих-ні (різноманітні псих-ні установки, мораль).
У своїй сукупності ДКП утв-ть надзвичайно складну як за структурою, так і за змістом динамічну сис., елементами якої є акти, що містять конст.-правові норми. Множинність конст. відносин та різноманітність їх об’єктів обумовлюють різні види пр. приписів, а відтак – різноманітність видів ДКП.