1. КП - провідна галузь права України.

КП як галузь П в будь-якій Д є складовою частиною націонал-правов. с-ми.

КП- провідна галузь національного П Укр., норми якої визначають і регулюють політичні та інші найважливіші суспільні відносини в економічній, соц., культурн, духовн. сферах життя і діяльності суспільства і держави.

Ще на початку 18 ст. виникли дискусії з приводу того яку назву дати цій галузі. На вибір назви вплинули традиції правової с-ми. Так Англо-саксонска правова с-ма вживає «КП», а Германська «Державне П». В Укр. Вживається назва КП, бо у той період Д віддала приорітети демократичній Д, від соціалізму до конституційного правління; тобто всі суб’єкти держ-правов відносин діють у межах К-ції і Д не повинна панувати над людиною. Вважається, що К-ція Укр. є основним джерелом цієї галузі.

КП як галузь П розподіляють на предмет і метод правового регулювання.

Предмет прав.регулювання є головною підставою для розподілу юрид. норми за галузями П. Специфікою предмета є те, що норми регламентують відносини, що складаються в усіх сферах життєдіяльності суспільства: політичній, економ, соц, духовн. сфері. Законодавство регламентує і закріплює базові відносини у цих сферах. У них проявляються характеристики Д: як суверенітет, форма держ. устрою, суб’єкт держ.вл, символи Д, права і обов’язки громадян. Предмет правов.регул. КП прийнято поділяти на 4 групи відносин: 1.Основа народовладдя і суверенітет; 2.Відносини, що опосередковують устрій Д; 3.Засади функціонування Д; 4.Визначають зв’язок особи і Д. Преді. КПУ є лише ті суспільні відносини політичного характеру, що пов’язані зі здійсненням політичної влади основними суб’єктами місцевого самоврядування. З КП починається формування всієї с-ми націон. П, всіх його галузей. Світова практика свідчить, що жодна галузь нац.П будь-якої країни не може розвиватись, якщо вона не має підґрунтя в нормах К-ного зак-ства, тим більше якщо суперечить їм. КПУ регулює основоположні відносини, що закріплені в К-ції Укр., яка у свою чергу складається з преамбули; 15 розділів та 161 статті. У кожному з розділів закріплені окремі відносини.

Метод правового регулювання- система способів, прийомів цілеспрямованого юридичного впливу норм КП на суспільні відносини, що є предметом прав.регул. Існують загальні і спеціальні методи. До загальних відносяться: метод субординації або імперативний який базується на владі і підкорені, реалізації держ. органами своїх повноважень; передбачає регулювання суспільних відносин з верху до низу на власне імперативних засадах. Інший – диспозитивний метод закріплює сусп. відносини у межах конст-прав. поля. Д в особі відповідних органів і громадянин у виборчих конст-них правовідносинах виступають рівними суб’єктами правовідносин. Метод позитивного зобов’язання виявляється в спонукальному щодо суб’єктів КП характері конст-них приписів. Метод конст-ного дозволу виражається в положеннях чинного зак-ства Укр. про міру можливої правової поведінки суб’єктів КП. Метод заборони застосовується значно рідше, передбачає юридичне обмеження правосуб’єктності учасників конст-прав. відносин, що має на меті упередження конят-ного делікту. До спеціальних методів відносяться: метод конст-ного установлення, зміст якого полягає в нормативному установленні, визначенні основ суспільного і держ.ладу, безпосередньої демократії, правового статусу людини, організації та функціонування орг. держ.вл. Метод конст-ного нормування є характерним для закріплення правового статусу особи у межах та обсязі конституційного закріплення без конкретизації цього інституту.

Отже, КПУ- провідна галузь П Укр., що являє собою сукупність правових норм, що закріплюють і регулюють сусп.відносини, що забезпечують організаційну іфункціональну єдність суспільства як цілісної соц. с-ми.

2. Поняття і предмет кпу.

КП- провідна галузь національного П Укр., норми якої визначають і регулюють політичні та інші найважливіші суспільні відносини в економічній, соц., культурн, духовн. сферах життя і діяльності суспільства і держави.

КП як галузь П має свій предмет і метод.

Предмет КП- це складне правове явище, представлене с-мою політ-них, економ, соц, культурних, екологічн. й інших тісно пов’язаних із ними, найважливіших сусп.відносин. Предмет є головною підставою для розподілу юрид. норми за галузями П.

Специфікою предмета є те, що норми регламентують відносини, що складаються в усіх сферах життєдіяльності суспільства: політичній, економ, соц, духовн. сфері. Законодавство регламентує і закріплює базові відносини у цих сферах. У них проявляються характеристики Д: як суверенітет, форма держ. устрою, суб’єкт держ.вл, символи Д, права і обов’язки громадян.

Предмет правов.регул. КП прийнято поділ. на 4 групи відносин: 1. Відносини, які складають основоположні засади народовладдя, суверенітету народу. Суверенітет народу – природне П народу бути верховним і повнов ладним на своїй території. Суверенітет буває потенційним і реальним. Потенційним володіє практично будь-який етнос, незале жно від того, має він свою державність чи ні, оформився він у таку історичну спільність, як народ, визнаний він іншими державами і націями чи ні. Реальний– втілення в життя суверенних П народу,його волі йти таким шля хом, який він вважає найкращим. Суверенна воля народу України, вільно сформована і втілена у відповідних документах (передусім у К-ції Укр), і є єдиним джерел. держ.вл. 2.Відносини,які опосередковуют будівництво (будову), устрій Д як організації вл.народу і для народу. Влада– необхідний спосіб органі зації суспільства, процесів, що відбуваються в ньому, в тому числі за рахунок авторитарних методів, які передбачають можливість нав’язу вання волі суб’єкта влади, застосування в разі потреби примусу. 3.Від-ни,які опосередковую ть основоположні засади функціонування Д. Головними з них є гуманізм, демократизм, розподіл влад, виразом якого є механізм противаг, взаємного контролю гілок влади, їх врівноваженості. Такі засади забезпечують стабільність і належну цілеспрямованість функціонування Д, її соціальний характер. 4. Відносин, що визначають характер зв’язків між Д і конкретною особою: а)відносн грома дянства, під якими, звичайно, розуміють пос тійний правовий зв’язок між особою і Д, що надає їм відповідні П й покладає певні обов’язки; б)віднос. фундаментальних П гро мадян Укр: економ, політ, соц, культурн, екологічних; в) відн. гарантій реалізації П і свобод; г) відносин, що випливають із факту відповідальності Д перед особою і навпаки.

Предм. КПУ є лише ті суспільні відносини політичного характеру, що пов’язані зі здійсненням політичної влади основними суб’єктами місцевого самоврядування.

З КП починається формування всієї с-ми націон. П, всіх його галузей. Світова практика свідчить, що жодна галузь нац.П будь-якої країни не може розвиватись, якщо вона не має підґрунтя в нормах К-ного зак-ства, тим більше якщо суперечить їм. КПУ регулює основоположні відносини, що закріплені в К-ції Укр., яка у свою чергу складається з преамбули; 15 розділів та 161 статті. У кожному з розділів закріплені окремі відносини.