12. Поняття і види джерел кп.

Джерело КП-форми вираження та організації його структурних одиниць- к-п норм.

Джерел права-це акти-документи, традиції, правові (в тому числі й конституційні) звичаї, правові прецеденти. У більшості випадків вони складають с-му джерел П (відповідно – с-му дж.галузі П). Все це повною мірою стосується й КП, яке також має відповідну с-му дж. Дж.КП закріплюють найважливішу сферу політ-правов.віднос, які виникають у процесі здійснення народовладдя. Це обу мовлює багатство змісту таких дж,оскільки народовладдя–надзвичайно складний комп лекс економ,політ,соц, соціально-психоло гічних та інших відносин. Такі відносини виникають при безпосередній реалізації нац, держ. та народн. суверенітету народу. В таких джерел. втілюються основи к-ного ладу, взаємовідносини особи й Д, нац. і адмін-вно-територ. будівництва, побудови орг.держ.вл. Одна з особливостей дж.КП полягає в тому, що значна їх частина має політичний характер. І це цілком природно, оскільки КП– найбільш “політизована” галузь нац.с-ми П. Дж.КП є результатом правотворчості держ. орг. та безпосереднього творення П самим народом. Причому така правотворчість має особливий характер, оскільки вона закріплює найбільш важливі відносини– відносини вл. Дж.КП мають комплексний характер, оскільки об’єднують і матеріальні, і процесуальні норми. І нарешті, варто мати на увазі,що більшість дж.КП виходять за межі П: можна говорити про економічні дж. (наприкл, відносини власності), політичні (програми і платформи діяльності політ.партій, інші документи політичного характеру), соціальні (соц.діяльність класів, соц.груп, громадських об’єднань), соц-психологічні (різноманітні психологічні установки, мораль). У своїй сукупності дж.КП утворюють надзвичайно складну як за структурою, так і за змістом динамічну с-му, елементами якої є акти, що містять к-но-правов.норми. Множинність к-них відносин та різномуніт ність їх об’єктів обумовлюють різні види правових приписів, а відтак – різноманітність видів дж. КП. Джерела класифікують за:

-характером(суттю): ті, що є безпосереднім волевиявленням усього укр..народу; ті, що є волев-ням Д та орг.держ.вл.; ті,що є вол-ням суб’єктів місц.самовряд.

-за змістом поділ: конституційні, законодавчі, підзаконні, локальні.

-за формою: НПА; договори; судові преценденти; акти інших соц.норм.

-територією їх дії: загальнодерж; локальні.

-за часом дії: тимчасові і постійні.

13. Види джерел кпу.

Джерело КПУ- зовнішня форма встановлених чи санкціонованих Укр..народом, або Д чи суб’єктами місц.самовряд. к-п норм, які мають юр.силу.

С-ма дж.КПУ- сукупність взаємопов’язаних і взаємообумовлених законодавчих та підзаконних НПА, що є зовнішньою об’єктивізацією волі укр..народу і політики Д. С-му дж.КПУ складають:

К-ція(-єдиний НПА найвищої юр.сили, який є Основним Законом суспільства і Д, регулює найважливіші суспільні відносини, містить норми прямої дії, має особливий порядок прийняття, внесення до нього змін і доповнень та його захисту, гарантування. Прийнята 28червня1996р.);

акти всеукр.референдуму (-мають виключно імперативний характер, є загальнообов’язко вими до виконання на територ.Укр. з часу їх оприлюднення, не потребують санкціонуваня з боку будь-якого держ.орг, а їх невиконання чи неналежне виконання має своїм наслідком юр.відп-сть);

закони Укр.(-НПа, що приймаються за особливою процедурою, мають вищу юр.силу щодо інших дж.КП, за винятком К-ції та актів всеукр.референдму, і регулюють найбільш важливі комплекси суспільних відносин у сфері КП). Виділяють закони: конституційні (-законодавчі акти, що вносять зміни і доповнення до К-ції, їх прийняття прямо передбачено нормами К-ції, ухвалюються 2/3голосів від к-ного складу ВР), органічні(-К-ція не передбачає необхідності їх прийняття, а зак-ство Укр.. не містить положень про них) та звичайні(-регулюють поточні к-п питання, що є предметом КП і приймаються за тією ж законодавч. процедурою, ухвалюються більшістю);

декларації(-НПА, що приймаються ВРУ і нормативно визначають основні засади держ. і сусп.-го ладу чи політики Д з окремих найважливіших питань. Здебільшого несуть політичне значення і часто містять положення, які не мають юр.сили норми КП. прикл: Декларація про держ.суверенітет), акти(-акт проголошення незалежності Укр., який наголошує на те, що на територ.Укр діють виключно К-ція і закони Укр), договори(-договір «Про основні засади організац. та функціонув держ.вл і місц. самовряд. в Укр. на період до прийняття нової К-ції»);

регламенти(-кодифіковані НПА, що визначають порядок роботи і відповідні процесуальні форми діяльності окремих суб’єктів- прикл: Регламент КСУ);

чинні міжнародні договори(-вони є частиною націон.зак-ства за умовою надання згоди на їх обов’язковість ВРУ);

НПА колишніх СРСР та УРСР(-є джерелами на підставі принципу правонаступництва або на період поки буде прийнято відповідні акти Укр.);

укази і розпорядження Президента(-є обов’язковими на терит.Укр, видаються на основі і в розвиток К-ції і законів Укр.);

постанови і розпорядження КМУ та НПА центр.орг.вик.вл.(-пост-и і розп-ня КМУ є обов'язковими до виконання);

акти ЦВК і територіальних виборчих комісій(-НПА орг.держ.вл, вони опосеред ковують народне волевиявлення, поширю ються на всіх учасників виборчого процесу);

акти реагування Уповноваженого ВР з прав людини(-це відносно нове джерело);

актиКСУ та НПА суддів загальної юрисдикції (-КСУ має виключне право на офіційне тлумачення К-ції та законів);

НПА АРК- К-ція АРК (21жовтня1998), акти республіканського референдуму АРК, НПА ВР АРК, акти Ради міністрів АРК;

НПА суб’єктів місц.самовряд: акти тертор-их громад, вик.орг сільських, міських голів;

До локальних джерел належать статути територіальних громад сіл, міст, які потрібно зареєструвати у Міністерстві юстиції.

14. Кон-ція Укр-основне джерело КПУ.

К-ція Укр.-єдиний, наділений юр.силою НПА, через який укр..народ і укр..Д виражають свою суверенну волю, утверджують основні принципи устрою суспільства і Д, основи правового статусу особи і громадянина, визначають с-му і фії орг.держ.вл. й орг.місц. самовряд, механізм реалізації державно-владних повноважень і територ.устрій Д.

К-ція- є парламентським, формалізованим кодифікованим, загальнодержавним, єдиним НПА найвищої юр.сили, який є Основним Законом суспільства і Д, має постійний характер, регулює найважливіші суспільні відносини, містить норми прямої дії, має особливий порядок прийняття, внесення до нього змін і доповнень та його захисту, гарантування, відіграє важливу роль щодо розвитку і вдосконалення вітчизняної науки та освіти у сфері КП. Прийнята 28червня96р.;

Історію розробки, прийняття, реалізації К-ції та внесення до неї змін можна подільти на 3 періоди: перший(1991-1996), другий(1996-2004), третій(2004-донині).

Фії К-ції Укр.- цілеспрямовані напрямки та види впливу Основн.Зак суспільства і Д на суспільні відносини. Фії: -політична(-закріплює засади Конст.ладу, політ.режиму), -юридична(-норми П мають найвищу юр. силу), -установча(-встановл.основні політ-правові інститути Д і суспільства), -ідеологічна(-містить важливі ідеї політичн. еліти), -гумамністична(-К-ція проявляються в тому, що в ній закріплені П і свободи особи, норми між нар.договорів), -організаційна(-К-ція стимулює подальший розвиток суспільн. відносин), -стабідізуюча(-визначає стратегію розвитку політико-правов.с-ми Д і суспільства), -консолідуюча(-К-ція є результатом суп.злагоди), -обмежувальна(-к-ція створює основу і визначає межі діяльності держ.орг), -зовнішньополітична (-проявляється в тому, що інші Д за змістом К-ції можуть робити висновок про рівень демократизму Д).