51. Поняття і форми представницької демократії.

За К-цією основними принципами держ. ладу є такі принципи: суверенності і незалежності Д, демократизму держави, соціальної і правової Д, унітарності (єдності, соборності) Д та республіканської форми правління. Але головне в демократизмі Д – забезпечення державою реального демократизму. Це досягається як к-ційно визначеним порядком формування орг.держ.вл та інших інститутів Д, так і характером організації діяльності Д. Виборним представницьким орг.держ.вл є лише один орган держ.вл–ВРУ. Виборними представницькими орг-ми місц.самовряд. є сільські, селищні та міські ради. Районні та обласні ради представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, незалежно від порядку їх формування. Орг-омдерж.вл,який уособлює представницьку демократію в Укр і є головним структурним елементом демократизму Д, визначена ВР. Лише вона має П представляти Укр.народ – громадян Укр всіх національностей – і виступати від його імені. ВР є єдиним, загальнонаціональним, колегіальним, постійно діючим органом законодавчої влади Укр.

52. Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.

вибори в Укрі — це передбачена Кон-цією та ЗУ форма прямого народовладдя, яка є волевиявленням народу шляхом таємного голосування щодо формування кон-ного якісного і кількісного складу представни цьких орг.держ.вл. та орг.місц.самовряд.

виборч.П – це інститут КП, який склад з правових норм, що регулюють порядок надання громадянам права брати участь у виборах. Виборч.П має своїми джерел. К-ції, кон-ційні зак, акти парламентів, постанови урядів, укази глав Д.

Вибори за своєю суттю за умов демократичного суспільства — це прояв реальної волі народу, процес виявлення і здійснення такої волі. Суспільство як асоціація вільних та рівноправних людей для підтримки свого оптимального функціонування й постійного відтворення мусить певним чином самоорганізовуватись і структуруватися. Таким чином, за умов саме демократичного суспільства існує постійний і самостійний напрям у його діяльності — періодичне формування власних владних структур, які б задовольняли інтереси й прагнення кожного члена суспільства, а також раціональне існування всього суспільства загалом. Волевиявленням народу задається насамперед суспільний і політичний характер інституту виборів.

Зміст виборів як політичного суспільно-правового інституту полягає в тому, що саме волею народу здійснюється конституювання та відтворення орг.держ.вл і орг.місц.самовр. Це дає підстави характеризувати вибори як державотворчу функцію народовладдя.

За формою здійснення вибори можна розглядати як специфічну, врегульовану законом діяльність уповноважених органів і громадян, спрямовану на формування орг. держ.вл та орг.місц. самовряд.

53. Демократизм виборчої системи в Україні. Види виборчих систем.

Виборча система являє собою сукупність встановлених законом правил, принципів і критеріїв, за допомогою яких визначаються результати голосування. розрізняють:

1. Мажоритарна с-ма –с-ма визначення резуль татів виборів, завдяки якій депутатські мандати (один або кілька) від округу одержують тільки ті кандидати, які отримали встановлену Зак більшість голосів, а усі інші кандидати вважа ються необраними. розрізняють: 1) маж.с-му відносної більшості(-обраним вважається кандидат, який отримав набіл. кількість голосів виборців. Ця система досить результативна. За умов однакової кількості набраних голосів двома або більше кандидатами, що буває дуже рідко, зак-ством традиційно використовується процедура жеребкування. При цій с-мі голосу вання відбувається в один тур. Як правило, не встановлюється обов'язковий мінімум участі виборців у голосуванні. Недолік-не дає можли вості враховувати інтереси всіх виборців окру гу, бо кандидат може бути обраним абсолю тною меншістю виборців, хоча і відносною їх більшістю на момент голосування, за таких умов голоси виборців, що голосували проти обраного кандидата, пропадають.; 2) маж.с-му абсолютної більшості(-більшості для обрання кандидата вимагає зібрати більше половини голосів виборців, тобто діє формула 50 % + 1 голос. При застосуванні цієї с-ми, як правило, обов'язковий нижній поріг участі в голосуванні. Перевага с-ми — в її потенцій ному демократизмі: вона враховує інтереси більшості виборців, хоча голоси виборців, пода них проти, знову ж втрачаються. Недоліком с-ми є її нерезультативність. Голосування перед бачає повторне голосування або повторні вибо ри. Оскільки активність виборців у 2му турі помітно знижується, зак-ство часто не встановлює ніяких бар'єрів, що мають місце при 1му турі голосування.); 3) маж.с-му квалі фікованої більшості (-обраним вважається кан дидат (або список кандидатів), які отримали певну, кваліфіковану більшість голосів виборців. Кваліфікована більшість встановлю ється зак-ством і, як правило,перевищує більш. абсолютну. Недолік-не результативності).

2. пропорційна с-ма- виборець голосує не за конкретну особу, а за ту чи іншу партію, яка виставляє свій список кандидатів. При пропорц.с-мі депутатські мандати розподі ляються між партіями пропорційно кількості голосів виборців, зібраних кожною з них у межах виборчого округу (багатомандатні). За впливом виборців на розташування кандидатів у списку для голосування розрізняють наступні види пропорційної системи: 1) з жорсткими списками (-виборець голосує за список партії, що він обирає, в цілому. У виборчому бюлетені вказуються тільки назви, емблеми партій, іноді певна кількість перших кандидатів у партійних списках.); 2) з преференціями(-виборець не просто голосує за списки партії, що обирає, а й робить помітку навпроти номеру того кандидата в кандидатському списку від партії, якому він віддає свій голос. Обирається той, хто отримав найбільше число преференцій, в разі рівності кількості преференцій у кількох кандидатів від партії перевагу віддають тому, хто займає вище місце у партійному списку.); 3) з напівжорсткими списками (-передбачає можливість для виборця голосувати: за список у цілому- підраховуються за с-мою жорстких списків; визначати преференції, помітивши чи вписавши прізвща 1го або кількох кандидатів).

Загальною обставиною при запровадженні про порц.с-ми є досить складна система обрахунку голосів виборців. З метою запобігання швидкому росту кількості дрібних, непредста вницьких партій при пропорц. с-мах виборів запроваджують виборчий поріг, який полягає в тому, що для участі у розподілі місць після голосування допускаються тільки ті партійні списки, що набрали певний, встановлений у законодавстві відсоток голосів. В Укр. вибори проходят з 5% бар’єром за пропорц. системою, яка була введена недавно і застосовувалась лише 1раз на парламенських виборах у 2006 р.

3. Існує широкий спектр змішаних с-тем, які є поєднаням маж. та пропорц.с-ем. Іноді зміш.с-ми запроваджуются в модифікованому вигляді з перевагою тієї чи іншої виборчої с-ми. Виборчими с-мами, що надають перевагу мажори-му методові голосування при застосуванні і пропорц-го голосування висту пають наступні зміш.с-ми: 1) с-ма з єдиним голосом, що не допускає передачі. Зміст її полягає в тому, що в багатомандатному вибор чому окрузі виборець голосує за одного канди дата, а не за список кандидатів від партії. 2) обмежене голосуваня- передбачає, що виборці можуть обрати кількох кандидатів з одного бюлетня, але їх має бути менше, ніж кількість місць для заповненя;3)кумулятивне голосуваня передбачає, що виборець має стільки голосів, скільки мандатів у окрузі, і може її розподі лити між всіма кандидатами, а може й віддати всі свої голоси за тільки одного з кандидатів.

54. Основні принципи виборчої с-ми Укр. К-ція визначає,що вибори до орг.держ.вл та місц.самовр є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Виборцям гарантується вільне волевиявлення. Поряд із цими загальними принципами в кожному із базових виборчих законів Укр встановлюються додаткові принципи виборчого процесу. Виборчий процес здійснюється, зокрема, на засадах: вільного і рівноправного висування кандидатів, гласності і відкритості, рівності можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії; неупередженості до кандидатів з боку держ.орг, установ і організацій, орг.місц. самовряд; свободи агітації.

Принцип загальності виборів в Укр означає, що всі її громадяни, які на день виборів досягли 18р, мають право голосу. Здійснення виборч.П зупиняється для осіб, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі. Цього П позбавляются ті, кого у судовому порядку визнано недієздатними. Це виборч.П назив активним і означає, що будь-які прямі або не прямі не передбачені за значеними Зак пільги чи обмеження що до виборчих прав громадян України залежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної незалежності, статі, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, роду й характеру занять забороняються. Виборч.П є універсальним для всіх видів виборів в Укр. Рівень загальності виборів залежить від усіляких цен­зів, тобто умов, відповідність яким є підставою для допу­щення громадян до участі у них. У сучасному світі розріз­няють віковий ценз та ценз осідлості.

Віковий ценз обумовлює наявність виборчих прав до­сягненням певного віку. 18 р. в Україні. Ценз осідлості передбачає надання громадянам права голосу лише за умови їх проживання у країні або на тери­торії відповідного виборчого округу протягом певного строку.

Пасивне виборч.П–П бути обраним депутатом, яке по-різному розглядається виборчим зак-вом. Відповідно К-ції нардепом може бути обраний громадянин Укр, досяг 21р, має право голосу і проживає в Укр протягом остан.5р. Не може бути громад,що має судимість за вчиненя умисного злочину, якщо ця судимість не пога шена і не знята у встановленому Зак порядку.

Презид може бути громадян.Укр, досяг 35р, має право голосу, проживає в Укр. останні 10р, володіє держ.м. Одна й та сама особа не може бути обрана Презид більше два строки підряд.

Депутатом сільської, селищної, міської рад може бути обраний громад,має право голосу, досяг 18р, постійно проживає або працює на території відповідної адмін-територ одиниці.

Принцип рівності виборч.П передбачає, що всі громад.Укр беруть участь у виборах на рівних засадах. Всі виборці мають однакову кількість голосів і кожний має рівну з іншими вагу, тобто кожний виборець впливає на результати виборів однаково.

Конституц. принцип є таєм­ність голосування, яка передбачає недопущення будь-якого нагляду і контролю за волевиявленням виборців.Таємне голосування здійснюється шляхом опускання в урну бюлетенів, в яких вказані прі­звища кандидатів на виборну посаду або варіанти вирі­шення проблеми, що виноситься на референдум.

Конституція України встановлює, що вибори є віль­ними. Це означає неприпустимість будь-якого тиску на виборців з метою примусити їх голосувати не відповідно до своїх переконань, а так, як цього бажають інші особи чи структури. Вільне волевиявлення виборців і таємність голосування забезпечуються, наприклад, встановленням за їх порушення кримінальної відповідальності.

Принцип неупередженості до кандидатів з боку держ органів, установ та організацій, орг.місц.самовряд означ: 1) звільн. кандидт від виробничих або службових обовязків із збере женням за останні 3 міс середн зароб. плати; 2) кандидати під час виборчої компанії не можуть бути звільнені з роботи, а також переведені на іншу роботу або посаду без їхньої згоди, притягнуті до кр. відповід-сті, заарештовані або піддані заходам адміністр. стягненя без згоди ЦВК, відповідн.терторіалн. виб. комісії.

Принцип свободи агітації передбачає, що всі громадяни України, їхні об’єднання, трудові колективи, довірені особи кандидатів мають мають право та безперешкодно обговорювати програми кандидатів, їхні особисті якості, а також платформи і програми тих партій, блоків, зборів, що їх висунули. При цьому дозволяється вести агітацію як за, так і проти кандидата в усіх ЗМІ. Кандидати також мають право на зустрічі з виборцями як безпосередньо, так і через довірених осіб, можуть здійснювати передвиборну агітацію в будь-яких формах і різними засобами.

вибори в Укр — це передбачена К-цією та ЗУ форма прямого народовладдя, яка є волеви явленням народу шляхом таємного голосуван щодо формування конституційного якісного і кількісного складу представницьких орг.держ. вл та органів місцевого самоврядування.